Нептун - це передостання планета в сонячнiй системi. Її орбiта перетинається з орбiтою Плутона в деяких мiсцях. Комета Галилея ще перетинає її орбiту, у вiдмiнностi вiд Плутона. Її екваторiальний дiаметр такої ж, як i в Урана, хоча розташована на 1627 млн. км далi вiд Урана (Уран розташований у 2869 млн. км вiд Сонця). Виходячи з цих даних, можна зробити висновок, що цю планету не змогли помiтити в XVII столiттi.
спостереження показали, що Уран ледь помiтно ухиляється вiд того шляху, по якому вiн повинний випливати з урахуванням збурювань з боку усiх вiдомих планет. Таким чином, теорiя руху небесних тiл, настiльки стругаючи i точна, пiддалася iспиту.
Леверье (у Францiї) i Адамс (в Англiї) висловили припущення, що, якщо збурювання з боку вiдомих планет не пояснюють вiдхилення в русi Урана, виходить, на нього дiє притягання ще не вiдомого тiла. Вони майже одночасно розрахували, де за Ураном повинне бути невiдоме тiло, що робить своїм притяганням цi вiдхилення. Вони обчислили орбiту невiдомої планети, її масу i вказали мiсце на небi, де тепер повинна була знаходитися невiдома планета. Ця планета i була знайдена в телескоп на зазначеному ними мiсцi в 1846 р. Її назвали Нептуном. Нептун не видний неозброєним оком. Так, розбiжнiсть мiж теорiєю i практикою, здавалося, що пiдривало авторитет матерiалiстичної науки, привело до її трiумфу.
|
|
164,7
|
| Синодичний перiод звертання, доба
|
368
|
| Середня вiдстань вiд Сонця, а. е.
|
30,06
|
| Середня вiдстань вiд Сонця, млн. км
|
4496
|
| Нахилення орбiти до еклiптики
|
1
°
46’
|
|
|
17,3
|
| 3
|
1700
|
| Екваторiальний дiаметр, у
d
|
3,9
|
| Екваторiальний дiаметр, км
|
50000
|
| Стиск
|
1/60
|
| Зоряний перiод обертання навколо своєї осi
|
15,8 доби
|
| Нахил екватора до площини орбiти
|
29
°
|
| Число вiдомих супутникiв у планети
|
2
|
|
