РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
“АНТОНОВ – ВЕЛИКИЙ КОНСТРУКТОР”
Народився в селi Троїцi (зараз Московської областi). Закiнчив Ленiнградський полiтехнiчний iнститут (1930 р.). Працював головним конструктором заводу, дослiдно-конструкторських бюро. З 1962 р. — генеральний конструктор лiтако-будування. Професор Харкiвського авiацiйного iнституту (1976 р.).
Автор наукових робiт з питань планеризму, лiтакобудування. Пiд його керiвництвом створено велику кiлькiсть навчальних, транспортних та спортивних планерiв i лiтакiв, у тому числi поршневi лiтаки Ан-2 i Ан-14, турбогвинтовi лiтаки Ан-10, Ан-24, Ан-26, Ан-28, Ан-30, турбогвинтовi лiтаки Ан-12 i Ан-22 («Антей»), реактивний Ан-72, цiльнометалевi спортивнi планери А-11, А-13, А-15.
вiдзначено грамотою за оригiнальну i гарну конструкцiю. Це змiцнило бажання будувати новi лiтальнi апарати. Олег Костянтинович згадував, що, навчаючись у Ленiнградському полiтехнiчному iнститутi, «пiк планери як млинцi». Проекти молодого конструктора, що з’являлися один за одним, вирiзнялися смiливiстю та оригiнальнiстю, завойовували загальне визнання.
Пiсля закiнчення iнституту О. К. Антонов одержує направлення до Москви для органiзацiї Центрального бюро планерних конструкцiй та налагоджування їх серiйного виробництва. Тут вiн побудував планери, що зiграли видатну роль у становленнi планеризму.
Тут вiн створив близько 30 типiв безмоторних лiтальних апаратiв, на яких було встановлено численнi свiтовi рекорди. На випущених
заводом планерах, що надходили у всi аероклуби СРСР, проходили пiдготовку майбутнi авiатори i ставилися численнi аеродинамiчнi
експерименти.
У роки Великої Вiтчизняної вiйни планери О. К. Антонова отримали несподiване широке застосування. Бiльш як 600 транспортно-десантних планерiв А-7 регулярно доставляли солдатiв, технiку, бойове спорядження на рiзних дiлянках фронту, широко використовувались для допомоги партизанам. Недаремно Олега Костянтиновича було нагороджено медаллю «Партизану Вiтчизняної вiйни» першого ступеня.
До безмоторних апаратiв О. К. Антонов зберiг прихильнiсть на все життя. Завдяки їм, за словами Б.Є. Патона, «вiн став великим конструктором великої авiацiї».
спроектовано i побудовано десятки лiтакiв рiзноманiтного класу i призначення.
Ан-2 швидко став багатоцiльовим, отримав 16 модифiкацiй i набув 40 професiй, зв’язав з промисловими центрами вiддаленi гiрськi селища, райони тундри i тайги, стоянки буровикiв, полярникiв, добре зарекомендував себе в небi Туреччини, Куби, Монголiї, пiвнiчноафриканських країн. Зараз Ан-2 випускають за лiцензiєю польськi лiтакобудiвники.
У 1952 р. Конструкторське бюро О. К. Антонова переводять з Новосибiрська до Києва. Починається новий етап в його iсторiї, вiдзначений чудовим спецiалiзованим транспортним лiтаком Ан-8. Вiн був обладнаний двома газотурбiнними двигунами, здатний був перевозити до 11 тонн великогабаритних вантажiв. Схема його — об’ємистий фюзеляж, високо розмiщене крило, шасi у прифюзеляжних обтiкачах, великий вантажний люк — стала класичною для наступних транспортних лiтакiв. За кордоном подiбна модель з’явилася лише через десять рокiв.
У 1957 р. складальний цех залишили пасажирський Ан-10 i транспортний Ан-12. Ан-10, працюючи на лiнiях 500 - 2000 км, у серединi 1960-х рокiв займав перше мiсце в країнi за кiлькiстю перевезених пасажирiв, вантажiв i пошти на один лiтак на рiк. На Всесвiтнiй виставцi у Брюсселi в 1958 р. його було удостоєно диплома i Великої Золотої медалi. Ан-12, що став одним з основних транспортних лiтакiв
В 1960-тi роки перед конструкторами було поставлено завдання: створити лiтак надiйний i безпечний, з вищою, нiж у Іл-14, швидкiстю i вантажопiдйомнiстю, оснащений сучасним аеронавiгацiйним обладнанням, пристосований для польотiв з грунтових аеродромiв мiсцевих повiтряних лiнiй. Усiм цим вимогам вiдповiдав Ан-24. Знаменитий авiаконструктор А. М. Ту-полєв назвав його «найдоскона-лiшим зразком свiтового значення для машин свого класу». При створеннi цього лiтака колектив О. К. Антонова широко застосував новi технологiчнi рiшення, що дало змогу знизити витрати на виробництво, збiльшити транспортну ефективнiсть, значно пiдвищити льотний ресурс. Цей лiтак встановив рекорд з експорту в 26 країн свiту.
У 1960-1970-тi роки в Конструкторському бюро О. К. Антонова було створено безлiч нових i модифiкованих лiтакiв: пасажирських, санiтарних, метеорологiчних, аерофотозйомочних, лiтакiв короткого злiтання i посадки та iн., особливо багато транспортних машин (це основна спецiалiзацiя антоновського КБ). Побудовано було цiлий парк вантажних «Анiв»: Ан-8, Ан–12, Ан-24Т, Ан-26, Ан-22, Ан-32,
Ан-72, Ан-124.
Етапним став перший реактивний лiтак О. К. Антонова — Ан-72, який пiднявся у повiтря в 1977 р. Основнi його достоїнства — корот-кi дистанцiї розбiгу i пробiгу, висока прохiднiсть, що дає змогу сiдати на грунт i заснiжений аеродром, комплекс сучасного радiозв’язкового i навiгацiйного обладнання, герметичнiсть.
Унiкальними не лише для сiмейства «Анiв», але й для всiєї авiацiї стали знаменитi антоновськi гiганти — АН-22 («Антей»), випущений у 1965 р., i Ан-124 («Руслан») — остання модель О. К. Антонова. Створення «Антея» зумовило появу за рубежем цiлої генерацiї широкофюзеляжних лiтакiв. Тiльки «Антей» мiг узяти 60 тонн великогабаритних вантажiв, пролетiти з ними близько 5000 км i сiсти на грунтовий аеродром. Цей лiтак дозволив на рiк наблизити початок промислової експлуатацiї нафти i газу Тюменi.
Створення «Руслана» — новий крок у розвитку лiтакобудування
та авiацiйної науки. Вiн пiднiмає 150 тонн вантажiв, доставляє їх на вiдстань 4500 км зi швидкiстю 800—850 км/год. Чотири турбореактивних двигуни дозволяють здiйснювати польоти завдовжки 16,5 тис. км на висотi 10—12 км.
Серед iнших знаменитих авiа-конструкторiв О. К. Антонов видiлявся науковiстю пiдходу до проблем авiабудування, широтою культури — вiн був талановитим митцем i письменником, невтомним у популяризацiї авiацiї.
|
