Бiблiотечнi асацiацiї
Бiблiотечнi асоцiацiї працiвникiв. Вони є центрами розповсюдження, впровадження i освоєння результатiв наукових дослiджень, сучасних iнформацiйно-бiблiотечних технологiй i передового досвiду, нової професiйної свiдомостi. Бiблiотечнi асоцiацiї – це професiйнi об’єднання бiблiотекарiв i водночас – громадський управлiнський блок, що iснує паралельно з адмiнiстративними структурами в соцiальному iнститутi бiблiотечної справи.
Професiйнi об’єднання бiблiотекарiв функцiонують у рiзних країнах свiту понад сто рокiв. Наприкiнцi ХХ ст. у свiтi дiяли 76 мiжнародних та 511 нацiональних бiблiотечних, iнформацiйних та архiвних асоцiацiй. Їх дiяльнiсть має важливе iсторико-культурне i соцiокультурне значення. Вiдтворення цiлiсної наукової картини розвитку нацiональних бiблiотечних асоцiацiй у свiтi, осмислення основних функцiй i напрямiв функцiонування, вивчення i запозичення прогресивного досвiду їхньої дiяльностi з урахуванням потреб i особливостей України – актуальне наукове i практичне завдання. Його вирiшення сприятиме удосконаленню бiблiотечної справи в нашiй країнi, професiоналiзацiї бiблiотечних працiвникiв i, що є особливо важливим, – покращенню бiблiотечно-iнформацiйного обслуговування суспiльства.
Поява перших професiйних бiблiотечних об'єднань в останнiй чвертi ХІХ ст. у США та Великобританiї була обумовлена необхiднiстю розвитку бiблiотек i бiблiотечного обслуговування, потребами професiоналiзацiї бiблiотечної справи. Асоцiацiї як соцiальнi об’єкти виникають як результат формулювання загальної мети через досягнення спiльних цiлей, вони створюються i функцiонують як iнструмент вирiшення суспiльно важливого завдання – розвитку бiблiотеки як соцiально-культурного iнституту, що покликаний забезпечувати якiсне бiблiотечне обслуговування членiв суспiльства. Протягом п’ятдесяти рокiв (1876–1925 рр.) пiсля появи першої Американської бiблiотечної асоцiацiї в 1876 р. здiйснювалася професiоналiзацiя бiблiотечної справи – утверджувалася бiблiотечна професiя: розвивалися її практика, наука, почали з’являтись першi навчальнi заклади i асоцiацiї практичних працiвникiв, що є обов’язковою умовою перетворення непрофесiйного заняття на сформовану професiю. У цей перiод нацiональнi бiблiотечнi асоцiацiї утворюються в рiзних країнах Європи та Азiї: Великобританiї (1877 р.), Японiї (1892 р.), Нiмеччинi (1900 р.), Францiї (1906 р.), Данiї (1905 р.), Фiнляндiї (1910 р.), Норвегiї (1913 р.), Голландiї (1912 р.), Швецiї (1915 р.), Польщi (1917 р.), Росiї (1908 р. та 1916 р.), Українi (1918 р.), Індiї (1919 р.), Латвiї (1923 р.), Естонiї (1923 р.). Спостерiгається перша спроба утворення бiблiотечної асоцiацiї у Австралiї (1896–1902 рр.). У деяких країнах, зокрема в Українi, у першiй чвертi ХХ ст. утворення першої нацiональної бiблiотечної асоцiацiї було обумовлено також нацiонально-культурним вiдродженням початку ХХ ст. i пов’язане iз виробленням засад утворення української держави. Але полiтичнi умови для функцiонування нацiональної бiблiотечної асоцiацiї в Українi були несприятливими, i вона припинила свою дiяльнiсть.
Протягом перших п’ятдесяти рокiв свого iснування асоцiацiї формулюють свої цiлi, залучають нових членiв, розбудовують структуру, визначають основнi напрями та форми дiяльностi. Становлення бiблiотечної освiти, розвиток науки i практики роботи бiблiотек, вдосконалення взаємодiї мiж книгозбiрнями з метою покращення бiблiотечного обслуговування читачiв, законодавчi iнiцiативи, вiдкриття книгозбiрень, формування їх нових видiв, розвиток перiодичних i неперiодичних видань, першi спроби лобiювання iнтересiв бiблiотек – такi та iншi напрями дiяльностi в рiзнiй мiрi були притаманними всiм нацiональним асоцiацiям, що дiяли в кiнцi ХІХ – першiй чвертi ХХ ст. На початку 1990-х рр. проводяться також першi кампанiї на пiдтримку бiблiотек, зокрема бiблiотечнi тижнi – Японською бiблiотечною асоцiацiєю; пiднiмаються питання захисту соцiальних i матерiальних iнтересiв бiблiотекарiв Бiблiотечною асоцiацiєю Францiї. Усi названi напрями, як показало дослiдження, стануть провiдними й набудуть свого розвитку у наступнi роки.
Визначну роль у цей перiод вiдiграє Американська бiблiотечна асоцiацiя, яка була пiонером громадського бiблiотечного руху. Її досвiд демократичного управлiння бiблiотечною справою вивчали бiблiотекарi в iнших країнах i робили спроби його запозичити (Великобританiя, Норвегiя, Данiя, Україна та iн.). Великою мiрою успiх у розбудовi дiяльностi Американської бiблiотечної асоцiацiї та її вплив на розвиток професiї й галузi був обумовлений iнiцiативою її членiв i керiвникiв. Позитивним було i те, що керiвництво Американської бiблiотечної асоцiацiї спромоглося залучити поряд iз членськими внесками й кошти корпорацiї Карнегi, що уможливило реалiзацiю низки проектiв та iнiцiатив. Вiдтодi фандрейзинг став важливим напрямом дiяльностi бiльшостi нацiональних бiблiотечних асоцiацiй.
професiйної бiблiотечної освiти – американський i британський, якi з урахуванням своїх полiтичних, соцiальних та економiчних особливостей будуть застосовувати в ХХ ст. бiблiотекарi iнших країн. Американська бiблiотечна асоцiацiя як нацiональна професiйна асоцiацiя взяла на себе вiдповiдальнiсть за розробку та дотримання своїми членами вiдповiдних освiтнiх стандартiв, взяла на себе функцiї нацiонального органу акредитацiї бiблiотечних шкiл. 1925 р. вона вперше акредитувала 15 навчальних закладiв рiзних рiвнiв, що готували бiблiотечних працiвникiв. Бiблiотечна асоцiацiя Великобританiї вiд початку свого iснування почала проводити iспити з бiблiотечної справи та видавати квалiфiкацiйнi посвiдчення, щоб пiдтвердити вiдповiдний професiйних рiвень бiблiотекарiв.
Протягом перших п’ятдесяти рокiв розвитку нацiональних бiблiотечних асоцiацiй у результатi появи бiблiотек рiзних видiв i розвитку мереж книгозбiрень у США та Великобританiї почали утворюватися спецiальнi нацiональнi бiблiотечнi асоцiацiї: шкiльних, медичних та iнших бiблiотек. У розбудовi дiяльностi цих асоцiацiй спостерiгалися спiльнi риси: придiлялася увага розвитку структури об’єднання, члени збирали iнформацiю про наявнi бiблiотеки, робилися спроби кооперацiї та координацiї, розпочиналася видавнича дiяльнiсть. Нацiональнi асоцiацiї iнiцiювали створення регiональних бiблiотечних асоцiацiй (асоцiацiй штатiв у США та регiональних асоцiацiй у Великобританiї).
До перiоду кiнця ХІХ – першої чвертi ХХ ст. належить i зародження мiжнародної спiвпрацi, яка проявлялася не тiльки в участi зарубiжних колег у щорiчних конференцiях асоцiацiй, але й у реалiзацiї спiльних проектiв (зокрема пiдготовцi та виданнi “Англо-американських правил каталогiзацiї” в 1908 р.). У цей перiод виявилися тенденцiї, що призвели пiзнiше до створення Мiжнародної федерацiї бiблiотечних асоцiацiй i установ (ІФЛА).
у США та Великобританiї бiблiотекарi були вже визнанi як професiйна група, а утворення асоцiацiй в iнших країнах було викликане i водночас сприяло професiоналiзацiї працiвникiв бiблiотек. Так, наприклад, 1946 р. бiблiотечна професiя була офiцiйно визнана в Індiї.
Розвиток нацiональних бiблiотечних асоцiацiй у країнах Азiї, Африки, Латинської Америки став можливим в умовах розпаду колонiальної системи, краху фашизму та японського мiлiтаризму. Як показало дослiдження, у другiй чвертi ХХ ст. новi асоцiацiї утворилися в багатьох країнах рiзних континентiв, зокрема на Фiлiппiнах (1923 р.), в Українi (1927 р.), Китаї (1925 р.), Пiвденнiй Африцi (1930 р.), Новiй Зеландiї (1930 р.), Литвi (1931 р.), Індiї (1933 р.), Аргентинi (1937 р.), Австралiї (1937 р.), Канадi (1943 р. та 1946 р.), Чехiї (1946 р.), Словаччинi (1946 р.). У Скандинавських країнах у другiй чвертi ХХ ст. розвинулися мiцнi нацiональнi бiблiотечнi асоцiацiї, що опiкувалися вдосконаленням бiблiотечного обслуговування та професiйним розвитком своїх членiв. У деяких країнах асоцiацiї зосереджувалися лише на окремих напрямах дiяльностi (Швейцарiя, Францiя). У європейських країнах з тоталiтарним урядом, зокрема в Італiї в 1930-х рр., бiблiотечнi об'єднання були невеликi та досить слабкi. У пiслявоєнний перiод дiяльнiсть об’єднань обмежувалася та iдеологiзувалася в країнах, де утверджувалися режими «народної демократiї» та тоталiтарнi диктатури.
Асоцiацiї бiблiотечних працiвникiв у республiках колишнього СРСР почали виникати в 1920-х рр. й iснували до 1937 р. У 1927 р. було зроблено спробу створити Всеукраїнську асоцiацiю працiвникiв наукових бiблiотек. Дiяльнiсть професiйних громадських об’єднань у республiках колишнього СРСР обумовлювалась полiтичними та соцiально-культурними чинниками. Радянська влада в цi роки шукала шляхи управлiння бiблiотечною справою та впливу на працiвникiв бiблiотек. Книгозбiрнi та бiблiотекарi включалися в систему комунiстичного виховання, активно запроваджувалась виховна функцiя бiблiотеки. Дiяльнiсть професiйних бiблiотечних об’єднань жорстко регламентувалась державою, а пiзнiше була заборонена. Такi ж тенденцiї тиску, обмеження та заборони спостерiгались i в країнах, якi пiсля Другої свiтової вiйни стали країнами соцiалiстичного блоку.
У перiод 1926–1950 рр. продовжувався пошук оптимальної моделi нацiональних бiблiотечних асоцiацiй. У переважнiй бiльшостi країн за основу була взята ознака територiї держави. Але робилися спроби утворення нацiональних бiблiотечних асоцiацiй на основi мовно-культурної ознаки, зокрема, в Канадi, де в 1943 р. виникла Канадська асоцiацiя франкомовних бiблiотекарiв, а 1946 р. – англомовних. Починають роботу новi спецiальнi нацiональнi бiблiотечнi об’єднання: в США – католицька, музична, театральна, теологiчна асоцiацiї, Асоцiацiя бiблiотек науково-дослiдних установ; у Великобританiї – Асоцiацiя спецiальних бiблiотек та iнформацiйних бюро (Aslib), медичних, довiдкових i спецiальних книгозбiрень, Асоцiацiя дитячих бiблiотекарiв. Водночас iснування багатьох об’єднань в однiй країнi дещо ослаблювало бiблiотечну справу в цiлому, бо жодна бiблiотечна асоцiацiя не могла виступати вiд iменi всiєї професiї, представляти бiблiотекарiв у суспiльствi як окрему професiйну групу. Тому робилися спроби координувати дiяльнiсть спецiальних асоцiацiй у межах країни шляхом утворення комiтетiв iз взаємодiї та рад нацiональних бiблiотечних асоцiацiй або об’єднати дiяльнiсть спецiальних асоцiацiй в межах єдиного нацiонального об’єднання. Такi структури розробляли стандарти з бiблiотечної дiяльностi та книгодрукування, сприяли залученню фiлантропiчної допомоги, тобто виконували певнi функцiї квазiнацiональної бiблiотечної асоцiацiї.
нацiональний рiвень i дало пiдґрунтя для планування загальнодоступного бiблiотечного обслуговування в нацiональному масштабi. У США було затверджено нацiональну законодавчу програму Американської бiблiотечної асоцiацiї й утворено федеральне бiблiотечне агентство, органiзовано Офiс Американської бiблiотечної асоцiацiї у Вашингтонi. У Великобританiї король став патроном, а граф Единбурзький – президентом Бiблiотечної асоцiацiї Великобританiї, була укладена лiцензiйна угода про знижки на комплектування бiблiотек. Однак не всi асоцiацiї були успiшними в законодавчiй дiяльностi (зокрема в Польщi у довоєнний перiод).
Провiдними напрямами дiяльностi, що виникли в 1930-тi рр. i стали прiоритетними у ХХ ст., були пiдтримка iнтелектуальної свободи як основи бiблiотечної справи та боротьба з цензурою. Американськiй бiблiотечнiй асоцiацiї належать суттєвi напрацювання в теоретичному, методологiчному та методичному планi щодо концепцiї iнтелектуальної свободи напередоднi Другої свiтової вiйни та у повоєннi роки в перiод маккартизму, коли посилився тиск на бiблiотеки. «Бiблiотечний бiлль про права», прийнятий 1939 р. Американською бiблiотечною асоцiацiєю (з уточненнями 1948 р. i наступних рокiв), став основним документом, що визначає професiйнi цiнностi бiблiотекарiв. Важливiсть цього напряму дiяльностi була визнана i через видiлення спецiальної структури асоцiацiї – Комiтету з iнтелектуальної свободи.
Кiнець 1920-х та 1930-тi рр. характеризуються появою перших кодексiв етики бiблiотекаря, якi розробила i затвердила Американська бiблiотечна асоцiацiя. Це стало ще одним важливим кроком в утвердженнi бiблiотечної професiї.
Як показало дослiдження, друга чверть ХХ ст. характеризується суттєвим внеском асоцiацiй у розвиток бiблiотечної освiти не тiльки в США та Великобританiї, як це було в попереднiй перiод, але й у iнших країнах. Нацiональнi асоцiацiї США та Великобританiї започаткували спонсорство студентiв, написання пiдручникiв, проведення конференцiй з питань освiти. У Великобританiї була удосконалена система реєстрацiйних iспитiв. Рада Бiблiотечної асоцiацiї прийняла рiшення про допуск до них лише членiв асоцiацiї, що суттєво збiльшило кiлькiсть її членiв (з 897 чоловiк у 1929 р. до 6357 – у 1940). Дослiдження засвiдчило, що практично всi нацiональнi бiблiотечнi асоцiацiї цього перiоду опiкувалися створенням системи бiблiотечної освiти, що мало великий вплив на визнання бiблiотечної професiї та професiоналiзацiю працiвникiв книгозбiрень.
У перiод економiчної кризи 1930-х рокiв у США, пiд час Другої свiтової вiйни та у повоєннi роки майже в усiх країнах виникла необхiднiсть перегляду вимог до спецiалiстiв i до органiзацiї бiблiотечної справи. Щоб скоротити безробiття серед бiблiотекарiв, асоцiацiї, зокрема, працювали над рекомендацiями щодо зменшення набору до бiблiотечних шкiл i попередження збiльшення їхньої кiлькостi, щоб запобiгти кризi перевиробництва спецiалiстiв для бiблiотек. Пiд час Другої свiтової вiйни асоцiацiї США i Великобританiї зосередилися на забезпеченнi бiблiотечного обслуговування фронту, збереженнi бiблiотечних фондiв, розробцi рекомендацiй щодо розвитку бiблiотечної справи у повоєнний перiод. З початком Другої свiтової вiйни функцiонування асоцiацiй у країнах, де велися вiйськовi дiї (наприклад, литовської та фiлiппiнської), було припинено, бо окупанти – нiмецькi та японськi – заборонили дiяльнiсть усiх громадських органiзацiй, а активнi члени асоцiацiй загинули. У повоєнний перiод нацiональнi асоцiацiї в країнах соцiалiстичного табору, як i iншi громадськi органiзацiї, починають вiдчувати значний тиск з боку владних структур, їхня професiйна дiяльнiсть дедалi бiльше отримувала полiтичне забарвлення або припинялася.
Основними джерелами бюджету асоцiацiй у цей перiод були членськi внески, видавнича дiяльнiсть, передплата журналiв асоцiацiї, гранти та фiлантропiчна допомога. Фiнансова допомога рiзних фондiв значною мiрою визначала успiх професiйних починань нацiональних бiблiотечних асоцiацiй США, Великобританiї, Австралiї, Нової Зеландiї, Пiвденної Африки. З’являються приклади отримання фiнансування на реалiзацiю важливих проектiв з боку уряду (наприклад, Aslib у Великобританiї).
У повоєнний перiод бiблiотечнi асоцiацiї Великобританiї та США брали активну участь у мiжнароднiй бiблiотечнiй дiяльностi, зокрема вони направляли консультантiв з проблем розвитку бiблiотек до рiзних країн.
Для перiоду 1950–1975 рр. було характерним значне кiлькiсне зростання та розширення географiї iснування нацiональних бiблiотечних асоцiацiй. Крах колонiальної системи пiсля Другої свiтової вiйни та розбудова незалежних нацiональних держав в Азiї та Африцi, необхiднiсть розвитку економiки, культури, освiти вимагали уваги громадськостi до розвитку бiблiотек i бiблiотечної професiї як важливого чинника вирiшення нагальних соцiокультурних завдань. Бiблiотекарi шукали своє мiсце у вирiшеннi проблем нацiонального розвитку в складних умовах полiтичних, економiчних i соцiальних негараздiв. Такими зовнiшнiми факторами зумовлене виникнення i розвиток нацiональних бiблiотечних асоцiацiй в Азiї та Африцi пiсля Другої свiтової вiйни, однак, хоча цi об’єднання й вiдiграли суттєву роль у становленнi бiблiотечної професiї в цих країнах, бiльшiсть iз них були слабкими i не могли суттєво впливати на її розвиток та управлiння бiблiотечною справою. У третiй чвертi ХХ ст. бiблiотечнi асоцiацiї активно створювалися та функцiонували у країнах Латинської Америки, зокрема в Аргентинi, Мексицi, Бразилiї. Вони характеризуються тим, що об'єднали бiблiотекарiв для захисту своїх прав. На американському континентi потреби нацiонально-культурного розвитку певних нацiональних груп викликали появу спецiальних нацiональних асоцiацiй, зокрема Українську бiблiотечну асоцiацiю Америки в США (1960–1982 рр.) i розвиток дiяльностi канадських асоцiацiй франкомовних i англомовних бiблiотекарiв у Канадi.
Для нацiональних бiблiотечних асоцiацiй розвинених демократичних країн, а також країн, якi пiшли демократичним шляхом розвитку, зокрема Японiї пiсля краху мiлiтаризму, у перiод 1951–1975 рр. було характерним вiдстоювання демократичних цiнностей, прав громадян. Асоцiацiї приймають документи, якi визначають професiйнi цiнностi: "Положення про свободу читання" (Американська бiблiотечна асоцiацiя), "Манiфест про свободу бiблiотек" (Японська бiблiотечна асоцiацiя).
Розбудова освiтнього напряму призвела до того, що в 1950–1975 рр. у провiдних асоцiацiях свiту були створенi спецiальнi структури, вiдповiдальнi за бiблiотечну освiту, почали дослiджуватися потреби в бiблiотечних працiвниках рiзної квалiфiкацiї та рiвня пiдготовки, розвиваються асоцiацiї навчальних бiблiотечних закладiв, а у новостворених асоцiацiях починають пропонувати навчання професiйних бiблiотекарiв вiдповiдно до потреб незалежних країн. У цей перiод у Австралiї з’являється тенденцiя поступового зближення англiйського та американського варiантiв визнання професiйного статусу бiблiотечних працiвникiв.
Практично всi нацiональнi бiблiотечнi об’єднання намагалися впливати на уряд для прийняття позитивних рiшень щодо розвитку бiблiотек, деяким iз них вдалося досягти суттєвих зрушень у питаннях, що стосувались бiблiотечного законодавства, видiлення коштiв тощо. Але на новий рiвень у цей перiод змогла пiднятися лише законодавча дiяльнiсть Американської бiблiотечної асоцiацiї: була утворена постiйно дiюча Нацiональна бiблiотечно-iнформацiйна комiсiя при Офiсi Американської бiблiотечної асоцiацiї у Вашингтонi з питань освiти, яка була покликана сприяти виробленню нацiональної полiтики в галузi бiблiотечної справи, а також на федеральному рiвнi було прийняте рiшення про регулярне проведення Конференцiй iз питань бiблiотечно-iнформацiйного обслуговування в Бiлому домi.
Розвиненi асоцiацiї продовжували стимулювати науковi дослiдження i самi проводили дослiдження з актуальних для розвитку галузi проблем. У деяких асоцiацiях (Aslib у Великобританiї) були створенi науково-дослiднi пiдроздiли. Важливою складовою дiяльностi нацiональних бiблiотечних асоцiацiй у третiй чвертi ХХ ст. була видавнича дiяльнiсть. Перiодичнi та неперiодичнi видання асоцiацiй мали суттєве значення для консолiдацiї бiблiотечних працiвникiв, розвитку теорiї та практики бiблiотечної справи, становлення освiти.
Стан розвитку та реалiзацiї основних напрямiв дiяльностi нацiональних бiблiотечних асоцiацiй в окремих країнах детермiнований полiтичними, соцiально-економiчними й культурними вiдносинами в суспiльствi. Так, аналiз дiяльностi бiблiотечних асоцiацiй у країнах, що розвиваються, свiдчить, що їх цiлi й завдання кардинально не вiдрiзняються вiд тих, що стояли перед нацiональними бiблiотечними асоцiацiями розвинених країн. Безумовно, в країнах, що розвиваються, бiблiотечнi асоцiацiї значно меншi, бо в цих країнах невелика кiлькiсть бiблiотечних працiвникiв, не розвинена мережа бiблiотек. Бiблiотечнi асоцiацiї тут не мають значних коштiв для розвитку та працiвникiв, якi б вели справи асоцiацiї.
Спостерiгаються певнi особливостi в дiяльностi нацiональних бiблiотечних асоцiацiй в окремих країнах чи групах країн. Так, у Скандинавiї бiблiотечнi асоцiацiї вiдiграли важливу роль в органiзацiї служб, що забезпечують бiблiотеки необхiдним обладнанням i засобами для бiблiотечної роботи. В деяких країнах асоцiацiї перебирають на себе певнi функцiї профспiлок (Скандинавськi країни, деякi країни Латинської Америки).
Розширюється мiжнародна дiяльнiсть нацiональних бiблiотечних асоцiацiй. У цей перiод вона спрямовувалася на розвиток професiйних зв'язкiв, професiоналiзацiю бiблiотекарiв, удосконалення програм книгообмiну тощо. Нацiональнi бiблiотечнi асоцiацiї беруть участь у мiжнародних бiблiотечних асоцiацiях i програмах для спiльного пошуку розв’язку актуальних для бiблiотечної справи i професiї проблем.
Як наслiдок розвитку в 1970-тi рр. новiтнiх iнформацiйних технологiй i їх поступового запровадження в роботу бiблiотек, а також розширення функцiй книгозбiрень бiблiотечнi асоцiацiї починають розширювати коло тих, кого вони вважають професiоналами i змiнювати свої назви. До бiблiотекарiв додаються документалiсти та iнформацiйнi працiвники, що часом вiдображається в назвi об’єднань. Ця тенденцiя набере сили лише 20 рокiв по тому.
Таким чином, у 1876–1970-х рр. були сформованi основнi напрями функцiонування нацiональних бiблiотечних об’єднань. Розвиток дiяльностi нацiональних бiблiотечних асоцiацiй останньої чвертi ХХ – початку ХХІ ст. розглядався в деяких роботах, але це питання потребує подальшого дослiдження. Воно має як теоретичне, так i практичне значення з огляду на необхiднiсть подальшої розбудови нацiональних професiйних об’єднань бiблiотекарiв та iнформацiйних професiоналiв в Українi.
І. Украї́нська бiблiоте́чна асоцiа́цiя
Украї́нська бiблiоте́чна асоцiа́цiя (УБА)
— незалежна всеукраїнська громадська органiзацiя, яка об'єднує на добровiльних засадах осiб, професiйно пов'язаних з бiблiотечною справою, бiблiографiчною та iнформацiйною дiяльнiстю та тих, хто зацiкавлений у їх розвитку. Змiст
Цiлi i завдання УБА
а також захист соцiальних та iнших спiльних iнтересiв членiв УБА.
Основнi завдання УБА:
гарантування доступу громадян до всього обсягу накопичених в бiблiотеках знань та iнформацiї;
формування у суспiльствi усвiдомлення прiоритету бiблiотеки як осередку культури, привернення уваги суспiльства до її проблем;
сприяння вдосконаленню бiблiотечного законодавства, органiзацiї та управлiння бiблiотечною справою.
Напрямки дiяльностi УБА
Для здiйснення своїх цiлей УБА в установленому законом порядку:
-здiйснює громадський контроль за станом бiблiотечної справи, бiблiографiчної та iнформацiйної дiяльностi;
-бере участь у проведеннi незалежної експертизи планiв i програм розвитку бiблiотечної справи в країнi;
-органiзує громадське обговорення актуальних проблем бiблiотечної справи;
-забезпечує iнформування громадськостi з проблем галузi та шляхiв їх вирiшення;
-пiдтримує iнiцiативи громадських рухiв, установ та органiзацiй, програми народних депутатiв, спрямованi на розвиток культури та бiблiотечної справи;
-сприяє задоволенню професiйних iнтересiв членiв УБА, в тому числi на пiдставi поширення мiжнародних зв'язкiв;
-сприяє пiдвищенню професiоналiзму членiв УБА, формуванню середовища професiйного спiлкування;
-сприяє професiйному i соцiальному розвитку бiблiотекарiв, бiблiографiв та iнформацiйних працiвникiв, удосконаленню системи їх безперервної освiти;
-вступає у мiжнароднi громадськi (неурядовi) органiзацiї, пiдтримує прямi мiжнароднi контакти i зв'язки, заключає вiдповiднi угоди, бере участь у здiйсненнi заходiв, що не суперечать мiжнародним зобов'язанням України;
-здiйснює видавничу дiяльнiсть;
-стимулює теоретичнi дослiдження i прикладнi розробки у галузi бiблiотечної справи, бiблiографiчної та iнформацiйної дiяльностi;
-проводить конкурси, семiнари, наради, конференцiї та iншi заходи з питань бiблiотечно-iнформацiйної дiяльностi;
-сприяє обмiну досвiдом i пiдвищенню професiйного рiвня шляхом пiдготовки навчальних програм, органiзацiї курсiв, стажувань i т. iн.;
професiйної солiдарностi;
-установлює особистi премiї, призи та iншi форми морального та матерiального стимулювання.
Принципи
-УБА бачить себе лiдером у вiдстоюваннi права громадян України на доступ до всього обсягу накопичених знань та iнформацiї, права на свободу слова, у розвитку вiдкритого iнформацiйного суспiльства, що базується на знаннях.
-УБА сприяє формуванню у суспiльствi усвiдомлення ролi бiблiотеки як чинника розвитку демократiї, громадянського суспiльства, науки, культури, безперервної освiти населення, його iнформацiйної та технологiчної освiченостi, центру культури та iнформацiї.
-УБА сприяє розвитку бiблiотечно-iнформацiйної галузi та бiблiотечної професiї в Українi, професiоналiзацiї бiблiотечно-iнформацiйних працiвникiв.
-УБА здiйснює свою дiяльнiсть, базуючись на наступних концептуальних принципах:
-забезпечення iнтелектуальної свободи та вiдданостi iдеалам демократiї;
-безперервностi навчання, постiйного професiйного вдосконалення; спiвпрацi, партнерства; вiдкритостi, прозоростi та пiдзвiтностi.
ІІ. Мiжнародна федерацiя бiблiотечних асоцiацiй та установ
IFLA
була заснована у 1927 роцi. В даний час має бiльше 1700 членiв у бiльш нiж 150 країнах. Штаб-квартира IFLA знаходиться в Гаазi, Нiдерланди. IFLA є незалежною мiжнародною неурядовою та некомерцiйною органiзацiєю.
Її основними цiлями є:
- заохочення високих стандартiв бiблiотечних послуг та iнформацiї;
Членом IFLA можуть бути органiзацiї, об'єднання, установи (наприклад, бiблiотеки) або iндивiдуальнi бiблiотекарi чи студенти. Двома основними типами членiв, якi мають право голосу, є асоцiацiї та iнститути.
Проблеми, спiльнi для бiблiотек з усього свiту є предметом основної дiяльностi IFLA. До них вiдносяться:
· ALP (полiпшення бiблiотечної програми) — розвиток професiї бiблiотекарiв у розвинених країнах,
· FAIFE (вiльний доступ до iнформацiї та свободу вираження поглядiв) — свобода доступу до iнформацiї та свобода вираження думок,
· CLM (комiтет авторського права та iнших юридичних питань) — присвячена авторському праву та iншим правовим питанням,
· PAC (збереження та охорона навколишнього середовища) — основна увага придiляється iнiцiативам, пов'язаних зi збереженням та пiдтриманням бiблiотечних матерiалiв.
· Програма UNIMARC
ІІІ. Асоцiацiї бiблiотек України
— некомерцiйна всеукраїнська самокерована органiзацiя, яка об'єднує на добровiльних засадах бiблiотеки та iншi установи й органiзацiї, професiйно пов'язанi з бiблiотечною справою, або тих, що сприяють її розвитку.
Основною метою дiяльностi АБУ є об'єднання зусиль, пiдтримка i координацiя дiяльностi її членiв в iнтересах збереження i розвитку бiблiотечної справи в Українi.
Для досягнення цiєї мети АБУ здiйснює свою дiяльнiсть за основними напрямами:
Бiблiотечна полiтика i законодавство
:
справи, органiзує громадське обговорення актуальних проблем бiблiотечної справи i забезпечує гласнiсть його результатiв, пiдтримує iнiцiативи, направленi на розвиток бiблiотечної справи.
Органiзує, координує i пiдтримує теоретичнi i прикладнi дослiдження в усiх галузях бiблiотечної справи, включаючи бiблiографiчну, iнформацiйну дiяльнiсть, пiдготовку кадрiв i пiдвищення їх квалiфiкацiї; сприяє обмiну досягненнями вiтчизняного та зарубiжного досвiду i спецiалiстами; органiзує наради, конференцiї, семiнари, проводить конкурси, круглi столи та здiйснює iншi заходи для вирiшення теоретичних i практичних завдань бiблiотечної справи.
Захищає права користувачiв бiблiотек
:
вiдповiдно до закону України "Про бiблiотеки i бiблiотечну справу".
Бере участь в роботi мiжнародних органiзацiй в галузi бiблiотечної справи та iнформацiї; встановлює двостороннi зв'язки з зарубiжними асоцiацiями i товариствами.
Культурно-просвiтницька дiяльнiсть:
Органiзує заходи, пов'язанi з пропагандою бiблiотек, книги, iнформацiї, культурної спадщини.
Видавничо-полiграфiчна дiяльнiсть:
Членами АБУ можуть бути бiблiотеки та iнформацiйнi установи, навчальнi заклади, якi готують спецiалiстiв бiблiотечної справи, а також органiзацiї та установи, як державних так i недержавних форм власностi, якi мають у своєму складi бiблiотеки, або сприяють розвитку бiблiотечної галузi.
Асоцiацiя була заснована в листопадi 1991 року за iнiцiативою спецiалiстiв бiблiотек: наукових установ, медичних, технiчних та навчальних закладiв — учасникiв Надзвичайного з'їзду бiблiотекарiв України. Спiвзасновниками АБУ стали Нацiональна бiблiотека України iменi В. І. Вернадського, Державна наукова медична бiблiотека МОЗ України, Державна наукова технiчна бiблiотека України та Наукова бiблiотека iм. М. Максимовича Київського Нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. Пiзнiше в розбудовi АБУ взяли участь Центральна наукова сiльськогосподарська бiблiотека УААН та Державна науково-педагогiчна бiблiотека України.
Управлiння дiяльнiстю Асоцiацiї здiйснює Президiя АБУ до складу якої входить вiсiм членiв: президент, п'ять вiце-президентiв, голова виконавчого комiтету та вiдповiдальний секретар. Вищим органом управлiння АБУ є Конференцiя, яка правомiрна приймати рiшення з будь-яких питань дiяльностi АБУ.
асоцiацiєю музичних бiблiотек (IAML), Бiблiотечною Асамблеєю Євразiї (БАЄ), Радою директорiв наукових бiблiотек та iнформацiйних центрiв нацiональних академiй наук — учасниць Мiжнародної асоцiацiї академiй наук (МААН), спiвпрацює з асоцiацiями українських бiблiотекарiв США, Канади. АБУ активно спiвробiтничає iз зарубiжними органiзацiями в Українi: Центром iнформацiйних ресурсiв Посольства США, Представництвом ООН, Британською Радою, Французьким культурним центром, Гете — Інститутом, Радою Мiжнародних наукових дослiджень та обмiнiв (IREX), Програмою академiчних обмiнiв iменi Фулбрайта та iн.
"Вiдродження". Зокрема в iнформацiйному забезпеченнi прiоритетних напрямiв науки українським бiблiотекам значно допомiг проект Мiжнародної асоцiацiї сприяння спiвробiтництву з науковцями країн СНД-INTAS, який дав можливiсть безкоштовно замовляти копiї наукових статей iз зарубiжних перiодичних видань, що зберiгаються в бiблiотеках Захiдної Європи.
Спецiалiсти Асоцiацiї беруть участь у конференцiях, семiнарах, засiданнях круглих столiв, органiзованих бiблiотечними асоцiацiями iнших держав (Бiлорусi, Литви, Росiї) та спорiдненими асоцiацiями книговидавцiв, архiвiстiв, iнформацiйних працiвникiв тошо. Зокрема НБУВ являється спiворганiзатором щорiчних мiжнародних конференцiй "Бiблiотеки та асоцiацiї в свiтi, що змiнюється: новi технологiї та новi форми спiвробiтництва", якi щороку проводить ДПНТБ Росiї.
"Бiблiотечний вiсник".
проводяться "Днi аспiранта" та семiнари-практикуми з основ бiблiотечно-бiблiографiчних знань; для бiблiотекарiв — практикiв — заняття з пiдвищення квалiфiкацiї та цикли занять з опанування технологiї пошуку i отримання iнформацiї з Інтернет.
Бiблiотекарi АБУ мають можливiсть не тiльки займатися удосконаленням професiйної дiяльностi, а й брати участь у комплексних лекцiйно-масових заходах, органiзованих НБУВ: вiдвiдувати клуби та лекторiї, виставки образотворчого мистецтва, лiтературно-мистецькi вечори тощо.
І
V
́нська асоцiа́цiя працiвникíв бiблiоте́к для дiте́й
Украї́нська асоцiа́цiя працiвникíв бiблiоте́к для дiте́й забезпечення дiтей.
Дiяльнiсть Асоцiацiї розповсюджується на територiю України.
Рiшення про утворення Асоцiацiї та Статут було ухвалено Установчою конференцiєю вiд 22 квiтня 1999 року на якiй були присутнi 52 делегати вiд первинних органiзацiй Волинського, Днiпропетровського, Донецького, Житомирського, Івано-Франкiвського, Кiровоградського, Луганського, Львiвського, Миколаївського, Одеського, Полтавського, Рiвненського, Запорiжського, Закарпатського, Сумського, Тернопiльського, Хмельницького, Черкаського обласних та Києвського, Севастопольського, Кременчуцького, Львiвського мiських вiддiлень асоцiацiї.
Президент Асоцiацiї — Кобзаренко Анастасiя Степанiвна, директор Державної бiблiотеки України для дiтей, заслужений працiвник культури, кавалер ордену княгинi Ольги.
Скнар Валентина Кирилiвна, професор, завiдувач кафедри бiблiотекознавства та iнновацiйних технологiй Державної академiї керiвних кадрiв культури та мистецтв.
Безручко Надiя Іванiвна, директор Київської мiської бiблiотеки для дiтей.
Долбенко Тетяна Олексiївна — професор, завiдувач кафедри бiблiотечно-iнформацiйного обслуговування, декан факультету iнформацiйних систем та бiблiотекознавства Київського нацiонального унiверситету культури i мистецтв.
Президiя з 17 чоловiк, членiв Асоцiацiї.
Головною метою Асоцiацiї є сприяння пiдвищенню престижу бiблiотечної професiї, збереженню i розвитку мережi дитячих бiблiотек та захисту законних, творчих, соцiальних, культурних та iнших спiльних iнтересiв своїх членiв.
Основнi завдання Асоцiацiї:
· репрезентування та захист iнтересiв членiв Асоцiацiї у державних установах;
· сприяння розробцi i реалiзацiї державної полiтики в галузi дитячого читання, книговидання, пiдтримки дитячих бiблiотек;
· сприяння утворенню спецiального центру та вивченню дитячого читання i книги для дiтей, проведенню мiждисциплiнарних фундаментальних дослiджень в галузi дитячого читання;
· органiзацiя пiдвищення професiйного рiвня своїх членiв, формування середовища для їхнього професiйного спiлкування;
· сприяння запровадженню в роботу дитячих бiблiотек нових технологiй i сучасної технiки.
1. Пашкова В. С. Видавнича дiяльнiсть нацiональних бiблiотечних асоцiацiй / В. С. Пашкова // Вiсн. Кн. палати. – 2004. – №2. – С. 3–5.
2. Пашкова В. С. Внесок професiйних бiблiотечних об’єднань у безперервну освiту / В. С. Пашкова // Бiбл. планета. – 2007. – № 3 – С. 10– 14.
4. Пашкова В. С. Нацiональнi бiблiотечнi асоцiацiї: виникнення та еволюцiя дiяльностi / В. С. Пашкова. – К., 1997. – 183 с.
5. Пашкова В. С. Огляд дiяльностi бiблiотечних асоцiацiй у розвинених країнах свiту в останнiй чвертi ХХ столiття / В. С. Пашкова // Бiбл. форум України. – 2007. – № 1. – С. 42– 5
http://ula.org.ua/
http://uk.wikipedia.org/wiki/Мiжнароднафедерацiябiблiотечнихасоцiацiйтаустанов
http://uk.wikipedia.org/wiki/Українськаасоцiацiяпрацiвникiвбiблiотекдлядiтей
http://www.idea.com.ua/forum/
| 
