Використання дошкільниками мотивів народних орнаментів в аплікаціях

Реферат на тему: Використання дошкiльниками мотивiв народних орнаментiв в аплiкацiях ПЛАН: 1. Орнаментальна основа народного мистецтва для сприйняття дошкiльниками; 2. Ознайомлення та використання дошкiльниками мотивiв народних орнаментiв в аплiкацiях; 3. Ознайомлення дiтей ззразками народної творчостi; 4. Декоративна аплiкацiя; 5. Пояснення для широкого використання для навчання дiтей; 6. Основнi орнаменти рiзьби нашого краю. Змiст У змiстi висвiтлюється те що основа народного мистецтва, близька i доступна дошкiльникам для сприйняття i вiдображення в творчiй дiяльностi. Тут намагаються навчити дитину таким майстерностям, як: - правильно пiдiбрати колiр; - правильно вiдiбрати художнi вироби для аплiкацiй; - вiдбирати мотиви народного орнаменту для вiдтворення їх в дитячих аплiкацiях; - для передачi рiзних рослинних мотивiв у дитячих аплiкацiях та iнше. Дитина усьому цьому повинна навчитися, а в цьому допомагає їй вихователь. Вихователь поступово розповiдаючи i неодмiнно показує дiтям , як це все треба правильно зробити: вирiзати цю квiточку, наклеїти одну на одну, як правильно вирiзати листочки, доклеювати їх на квiточки, нанесення рiзних вiзерункiв, це для дiтей дуже i дуже цiкаво. Вихователь каже до дiтей:" будемо сьогоднi прикрашати i як можна прикрасити цей казковий рушник." i тодi дiти iз зацiкавленiстю беруться прикрашати " рушник", але в цьому звiсно їм має допомагати вихователь. Ось в чому змiст i висвiтлення елементiв для дитячих аплiкацiй - це навчання i допомога дiтям правильно в усьому допомагати, i щоб вони добре це все сприймали4 без рiзних труднощiв, i нерозумiнь. Тому це все потрiбно показати i пояснити так: " щоб дiти зрозумiли" i повторити декiлька раз, тому вихователю потрiбен пiдхiд до дiтей. Питання для самоперевiрки: 1. Як вiдбирати художнi вироби для аплiкацiй? 1. Насамперед треба виходити iз специфiки їх орнаментування, так як саме в орнаментi найбiльш яскраво вiдображаються рiзнi риси мистецтва того чи iншого народу. Потрiбно так зобразити всi тi "рушнички" рiзних народiв, як вони зображенi лежать перед нами, весь цей пiдбiр кольорiв, рiзних розфарбувань все це має бути зображено i в кожному "рушничку" дитини. 2. Як потрiбно передавати рослиннi мотиви ? Вмiти їх правильно вирiзати, i найбiльш простiшою формою для дитини, i разом подумати якi прикраси можна з усього цього зробити, а от уже тут розвивається дитяча уява, пiдсвiдомiсть, i їхня пам’ять, а вихователь їм допомагає, поправляє, додає, показує як буде краще, легше, гарнiше. 3. Якi є ефективнi прийоми ? 3. У навчаннi дiтей широко використовують прийом пояснення. Воно повинне бути чiтким, доступним для дитини, емоцiйним, логiчним, цiкавим i захоплюючим iнтересним для дитини. Пояснення використовують на початку занять. Крiм пояснення ще є ефективними словесними прийомами це - запитання. Його використовують на початку занять i наприкiнцi. За допомогою запитань вихователь активiзує дiтей пiд час аналiзу натури або зразкiв. З їх допомогою вихователi, дає можливiсть дiтям подумати i пригадати, що вони знають про тi чи iншi види декоративного мистецтва, з якими ознайомилися трохи швидше. Правильно поставленi запитання привертають увагу дiтей, викликають у них iнтерес. Вказiвка, як методичний прийом використовується в усiх вiкових групах. І найважливiшим методичним прийомом є оцiнка. Оцiнюються роботи у всiх вiкових групах. Критерiями оцiнки, є на будь - якому заняттi є виконання програмного змiсту. Тодi по цьому вихователь перевiряє i ставить оцiнки. ЕЛЕМЕНТІВ НАРОДНИХ ОРНАМЕНТІВ ДЛЯ ДИТЯЧИХ АПЛІКАЦІЙ. 1. Орнаментальна основа народного мистецтва близька i доступна дошкiльникам для сприйняття i вiдображення в творчiй дiяльностi. Змiст орнаментiв народнi художники черпають iз навколишнього життя, але вони не просто копiюють його образи, а й вiдволiкаючись вiд iндивiдуальних особливостей конкретної квiтки, птаха, тварини чи комахи, вiльно переробляють їх в декоративнi форми. Але не дивлячись на те, що в орнаментах образи пере­даються площинно, змiнюються їх реальнi форми, пропор­цiї, порушується природне спiввiдношення розмiрiв, узори надiляються соковитим цвiтом, вони по-своєму реальнi. Народне декоративно-прикладне мистецтво володiє великими можливостями для варiативної трактовки композицiї орнаменту, який вiдрiзняється симетричнiстю, врiвноваженiстю його елементiв. Яскравi i чистi кольори вiзерункiв, си­метрiя i ритм, чергування форм захоплюють дiтей, викликають у них бажання вiдтворити побачене. Це вимагає вiд педагога бiльш глибшого вивчення творчого досвiду народних майстрiв, оволодiння навиками зображення народ­ного орнаменту, вiдповiдної органiзацiї роботи з дiтьми по ознайомленню з народиш мистецтвом i навчання їх умiнню створювати вiзерунки за народними мотивами. її певнi явища, конкретнi настрої й переживання. В творах, створюваних народними майстрами в бiльшостi випадках застосовується кольоровий фон, що пiдсилює звучання орнаменту, пом’якшує його, в цiлому створюючи багату кольорову палiтру. При вiдборi художнiх виробiв для аплiкацiї, насамперед, слiд, виходити iз специфiки їх орнаментування, так як саме в орнаментi найбiльш яскраво вiдображаються естетичнi й нацiональнi риси мистецтва того чи iншого народу, зв'язок з навколишньою природою, що надає орнаменту реальний характер, яскравiсть i декоративнiсть. Вiдбираючи мотиви народного орнаменту для вiдтворення їх в дитячих аплiкацiях, треба враховувати доступ­нiсть технiки зображення. Виразно в аплiкацiї виглядають орнаменти, якi, складенi iз комбiнацiй геометричних фiгур: квадратiв , трикутникiв, смужок, розеток рiзного кольору; вони прикрашають рушники тканину, килими. Для них характернi рiзнi контури геометричних орнамен­тiв, яскраве кольорове спiвставлення фiгур, рiзноманiтнi прийоми композицiйного вирiшення i комбiнацiй кольорiв. Пiдходять для аплiкацiї i деякi мотиви вишивок з геометричними орнаментами або стилiзованими фiгурами рослин, птахiв, тварин, людини. кольорiв спiвставляти форми, величини, розмiщення елементiв на площинi предмету. Розкриття специфiки декоративної творчостi повинно йти в тiснiй взаємодiї з формуванням естетичного сприйняття i вiдчуттiв дiтей, розвитком їх потреб у вiдтвореннi прекрасного, вихованням у них бережливого ставлення до творiв народного декоративно-прикладного мистецтва. Отже, при вiдборi i складаннi зразкiв за мотива­ми народних орнаментiв вихователь повиненвраховувати такi аспекти: 1. Елементи орнаментiв повиннi реально вiдображати знайомi дiтям образи рослин, птахiв i iнших елементiв, не включаючи деякi риси узагальненостi, казковостi у їх трактуваннi. Казкова iнтерпритацiя природних об’єктiв у вiзерунках є своєрiднiм прийомом перетворення дiйсностi, що складає основу творчої дiяльностi народних май­стрiв. 3. Композицiйна побудова зразкiв повинна бути чiт­кою. В нiй легко повиннi вгадуватися ритм, порядок чергування елементiв за кольором, величиною, формою. 4. Зразки аплiкацiй не повиннi спотворювати конту­ри вихiдних орнаментальних мотивiв, про те це не означає точного копiювання орнаментiв. Для українського народного орнаменту характерне надзвичайне рiзноманiття рослинних мотивiв, у яких природнi форми тюльпанiв, гвоздик, мальв, соняшнику, рiзних листкiв дiстають яскраву декоративну трактовку. Краса цих форм пiдкреслюється симетричною побудовою прикрас увиглядi вазонiв , букетiв, гiрлянд. Для передачi рослинних мотивiв у дитячих аплiкацiях використовують зразки елементiв i їх простi комбiнацiї якi виконанi традицiйними для українських народних умiльцiв прийомами: видозмiнюванням побудови пелюсткiв, їх кiлькостi i забарвлення, наклеюванням декiлькох фiгур одна на одну. Поєднання червоних, синiх , малинових, жовтих, фiолетових, зелених тонiв на свiтлому фонi виробу створює оригiнальне поєднання. Як вирiзують такi елементи орнаменту? Найбiльш простi форми, що нагадують грону винограду, квiтковий бутон, складають iз окремих частин. Для винограду потрiбно вирiзати шiсть маленьких кружечкiв, гiлочку i простi листочки. Цi кружки розмiщують по мiрi поступового зменшення фiгур по кiлькостi: по три, по два, i по одному бутон складають iз двох, кругiв рiзної величини i кольору розмiщуючи меншу форму до верхнього краю бiльшої. Потiм розмiщують стебельце та листочки. Квiти типу тюльпану вирiзують прийомом попереднього згинання квадратної заготовки навпiл. Другий варiант складається з пiдсилює i пiдкреслює красу квiтки, її декоративнiсть. Основу зображення мотиву мальви складає багатопелюсткова розетка з напiвкруглими пелюстками. Подiбнiсть з квiткою в аплiкацiї створюється пiсля наклеювання на розетку другого шару, що створює пiдколiр до основного тону, наприклад до малиново червоного пiдбирають рожевий. Цей образ можна вирiшити бiльш декоративно складаючи шари аплiкацiї Із кольорового паперу: червоного з синiм i жовтим, або блакитного з жовтим i зеленим. Квiтка водозбору утворенням одна на другу двох п’ятипелюсткових частин. Нижня частина складається з розетки iз заокругленими пелюстками iз жовтого кольору. Обидвi фiгури отримують iз двох, що вiдрiзняються тiльки по кольору квадратiв шляхом згинання кожного з них навпiл i подальшого подiлу заготовки на п’ять рiзних частин. У процесi вирiзування пелюсткiв для першого i другого шарiв видозмiнюється їх форма (заокруглення, загострення, звуження, розширення) варiюється забарвлення i кольоровi поєднання додаткових елементiв. Так для водозбору характернi комбiнацiї фiолетового, рожевого, яскраво червоного тонiв. Декоративне трактування мотиву дозволяє ще бiльше розширити поєднання рiзних кольорiв i вiдтiн­кiв. Лиски в українських орнаментах вiдрiзняються великою рiзноманiтнiстю. Вони по своїй будовi можуть бути як симетричними, так i асиметричними. Тому для їх зображення користуються рiзними способами. Якi ж прикраси можна створити з таких елементiв? Аплiкацiя „Рушник”, виконується на прямокутнiй основi, подiленiй на двi частими. Тому на основини фон наклеюють широку смугу iншого кольору, щоб видiлити нижню кайму. Основною пов’язуючою ланкою орнаменту є не тiльки композицiя, але i забарвлення елементiв. Орнаментацiя руш­никiв вимагає великої роботи: потрiбно пiдiбрати необхiдну кiлькiсть заготовок у вiдповiдностi з формою, кольо­ром, величиною елементiв, вирiзати їх, використовуючи як симетричнi, так i силуетнi прийоми; складати з них композицiй орнаменту. Тому такi завдання виконуються колективно, та пiсля того, як дiти навчаться використовувати рiзнi прийоми оформлення декоративної аплiкацiї по композицiї i колориту. Традицiйнi форми українських вiзерункiв тiсно пов’ язанi з технiкою ткацтва i вишивки, якi застосовуються, у оздобленнi рушникiв декоративних тканин, покривал килимiв, предметiв нацiонального одягу. Повторення i чергування смуг, ромбiв квадратiв трикутникiв розетiв створює барвистий малюнок орнамента в традицiйнижх поєднаннях червового тону i бiлого або сiруватого фону iз смiливим додаванням синiх, жовтих, оранжевих, зелених, чорних елементiв. Це надає виробам урочистий, святковий вигляд. Яскравий i рiзноманiтний декор українських орнаментальних предметiв, дає вихователю багатий матерiал для навчання дiтей аплiкацiї. В них можуть знайти мiсце поєднання геометричних форм у рiзних комбiнацiях. Невичерпне джерело творчої фантазiї є геометричнi орнаменти гуцульських iнкрустованих деревляних виробiв. Будь який iнкрустований предмет мiстить багато вiзерун­кових одиниць, кожна з яких може слугувати зразком для вiдтворення дошкiльниками в аплiкацiї. Враховуючи усталенi особливостi гуцульських iнкрустацiй для основи дитячих аплiкацiй найдоцiльнiше брати жовтий колiр паперу (пiд колiр дерева). Зверху цього фону можна наклеїти iншi фiгури, найчастiше чорного кольору, а на них в свою чергу наклеюють елементи по мотивах геометричних орнаментiв, як створити рiзнi варiанти таких аплiкацiй? Рiзновидностiаплiкацiй на квадратах являють собою бiльш складнi варiанти, складених з трикутникiв, ромбiв наклеєних довкола круглої середини по вiсiм i бiльше пелюсткiв, яскравих контрастних тонiв Виконання цих аплiкацiй вимагає вiд, дiтей вмiння точно вирiзати фiгури, спiввiдносячи їх одна з одною по величинi. Правильний пiдбiр забарвлення паперу для фону i орнаменту, дозво­ляє дiтям вiдобразити в аплiкацiях специфiчнi риси орнаменту, гуцульських iнкрустованих виробiв. 2. ОЗНАЧЕЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДОШКІЛЬНИКАМИ МОТИВІВ НАРОДНИХ ОРНАМЕНТІВ В АПЛІКАЦІЯХ Твори українського народного декоративного мистецтва доступнi для сприймання в дошкiльному вiцi є невичерпним джерелом виховання почуття прекрасного i використання його мотивiв, композицiї та кольорiв у декоративнiй аплiкацiї. Пiд час виконання декоративних аплiкацiйних робiт дiти вдосконалюють свої знання про площиннi форми, їх величину, колiр. А це сприяє розвитку їхнього сенсор­ного сприймання. Зображуючи той чи iнший предмет i явище, дiти, застосовують розумовi дiї: аналiз, синтез, порiвняння, узагальнення. Заняття з декоративної аплiкацiї розвивають у дi­тей художнiй смак, умiння бачити красивi форми, забар­влення предметiв, матерiалiв. Навчання дiтей рiзних прийомiв вирiзування, наклеювання паперу розвиває одночасно i дрiбнi м’язи пальцiврук. Перед дошкiльними закладами стоять завдання: 1. Розвивати естетичне сприйняття при безпосередньому ознайомленнi з творами декоративного мистецтва: розписом,вишивкою, керамiкою, тощо. 2. Вчити розумiти значення i красу декоративного мистецтва 3. Вчити композицiї вiзерункiв на паперi рiзної форми, на об’ємних i площинних, предметах. 5. Оволодiння технiчними прийомами декоративної ап­лiкацiї. І, звичайне повноцiнне здiйснення цих завдань залежитьвiд вмiлої, цiлеспрямованої органiзацiї навчально-виховної роботи в дошкiльних закладам. А успiшне проведення навчально-виховної роботи на матерiалi народного орнаменту багато в чому визначається станом, художньої освiти вихователя знанням i розумiнням цих рiзних видiв i форм народного мистецтва. Законiв його особливостей його розвитку. В зв’язку з цим перед педагогом стоять завдання: - ознайомлення з художнiм досвiдом народних майстрiв,навчитися творчо його осмислювати; - не слiдувати формально прийомам народного мистецтва, що приводить до ситуацiї зовнiшньому копiюваннi, штампу; - навчитися вiдбирати зразки народного мистецтва , якi вiдповiдають вiку дiтей; - оволодiти практичними вмiнням в створеннi наочних посiбникiв для занять з дiтьми на основi народних зразкiв в рiзнiй технiцi аплiкацiї; - планувати послiдовнiсть проведення занять по ознайомленнi дiтей зi зразками декоративно-прикладного мистецт­ва того чи iншого народу; - шукати шляхи практичного-застосування отриманих знань навичок до аплiкацiї в iнших формах i видах зобра­жувальної дiяльностi Вiдповiдно розпочинати роботу потрiбно з вивчення декоративно-прикладного мистецтва, ознайомлення з особливостями оздоблення рiзних виробiв побуту, народного костюму, зi специфiкою їх форми. Робота по ознайомленню дiтей з народним мистецтвом українцiв триває на заняттях, а також у повсякденному життi. Систематичне ознайомлення дiтей з мистецькою спад­щиною бажано розпочинати з розгляду виробiв. Вихователь розглядає кожний предмет разом з дiтьми, у супровiднiй бесiдi пiдкреслює його своєрiднiсть, яскравiсть барвис­тiсть, звертає увагу на ритм i послiдовнiсть елементiв узору. При пiдготовцi до занять х аплiкацiї також треба враховувати, що емоцiйне сприймання композицiй та орнаментiв полегшується, якщо показувати їх на знайомих предметах. Окремi зразки доцiльно розглядати з невеличкими групами дiтей безпосередньо перед заняттям. У бесiдах з використанням творiв декоративно-вжиткового мистецтва педагог має ставити перед собою такi завдання: - виховувати естетичний смак; - пробуджувати патрiотичнi почуття. Пiд час бесiд з дiтьми доречним буде використання кольорових дiапозитивiв, слайдiв, художнiх альбомiв. Вiдповiдна робота не обмежується заняттями, вона триває у повсякденному життi дошкiльнят. Унiкальнi зiб­рання старовинного й сучасного народного мистецтва зберiгаються у мiсцевих музеях, тому доцiльно проводити екскурсiї, огляди виставоку них. 3. Ознайомлюючи дiтей зi зразками народної творчостi, доцiльно звертати увагу на розмаїття форм, композицiй, на поєднання кольорiв, найбiльш характерним для українських розписiв на керамiцi та вишивцi. Так, опiшнянська iграшкач (Полтавщина) часто прикрашена рослинним орнамен­том. Вiн насичений вiльно, заповнює всю форму, немовби пiдкреслює її. І вона нiби оживає, стає рухливою, як жива iстота. Орнамент у своїй основi складається з вигадливих лiнiй, якi то збираються у своєрiднi вiночки, то знову розходяться. У розписi опiшнянсьих керамiчних ви­робiв переважає коричневий, зелений, жовтий, сiрий кольори. В основi косiвськоi керамiки (Івано-Франкiвщина) лежать традицiйнi для українського гончарства форми. Це куманцi, миски, вазочки, глечики, а також рiзнома­нiтна скульптурно-декоративна пластика: фiгурки оленiв, пiвникiв, павичiв коникiв. Розписи переважно з рослинними мотивами: квiтки з фантастичними пелюстками, пуп’янки, листочки i т. д. Косiвськi майстри застосовують оригiнальний спосiб нанесення рослинного орнаменту, розмiщуючи його на центральнiй площинi виробу. Іншi частини (шийку, денце) оздоблюють геометричним вiзерунком. Привиготовленнi керамiки використовується невеликий набiр матерiалiв: звичай­на червона глина, бiла, жовта, зелена йкоричнева фарби. Чудово оперуючи ними, народнi умiльцi досягають значного ефекту. У декоративному петрикiвському розпису (Днiпропетровщина) легко вгадуються рослини. Квiти,, характернi для України; калина, мальви, пiвонii, гвоздики, айстри. Колiрний колорит будується переважно на використаннi трьох барв: червоної, жовтої (жовто-зелена), та синьої. В основi розпису лежать образнi поетичнi осмислення рiдної природи, краси української землi. Вихователь розповiдає, що в такий спосiб у старовину люди прикрашали свої житла на стiнах, печах, ма­лювали квiти, листя, пуп’янки. Дехто й. зараз це робить та загалом рiзноманiтнi красивi вiзерунки малюють на паперi, виробах з дерева. Таким чином, в українських декоративних виробах вiдображаються барви навколишнього свiту, яскравi й насиченi. Своєрiднiсть i краса народного мистецтва розкривається по-особливому, якщо розповiдь педагога буде емоцiйною, захопливою. Перiодично у груповiй кiмнатi або в залi можна влаштовувати виставки українського художнього i декоративного мистецтва, робiт, виконаних самими дiтьми з аплiкацiї. Старшi дошкiльники залюбки вiзьмуть участь у оформленнi. Вiдвiдання цих виставок бажано проводити невеличкими групками i завершувати бесiдами за питанням дiтей. Експонати (вишивки, iграшки, керамiчнi вироби, тощо) розмiщують на полицях, столах щоб дiтям було зручно розглянути їх з близька. Доцiльно також самос­тiйне розглядання дошкiльниками творiв українського народногодекоративного мистецтва. Знання про українське народне мистецтво, набутi в ходi екскурсiй, вiдвiдин виставок, розглядання альбомiв та книг, присвячених йому, бажано закрiпити за допомогою дидактичних iгор. Таку мозайку виготовляє вихователь: виконує рiзнi види українського розпису, наклеює їх на картон i розрiзає на кiлька частин. навчаються викладати готовi декоративнi елемента на паперi i наклеювати їх. Пiсля цього вони вирiзують декоративнi еле­менти самостiйно, закрiплюючи при цьому технiчнi прийоми рiзання по прямiй i кривiй лiнiях, вирiзування симетричних елементiв з паперу, складеного вдвоє, вчетверо iбiльше разiв, вирiзування силуетних зображень. 4. Дiти старшої групи знайомi з декоративною аплiкацiєю. У цьому вiцi iнтенсивно розвивається пам’ять i ува­га, спостережливiсть дiтей, їх дiяльнiсть набуває бiльш усвiдомленого характеру, вони здатнi спочатку уявити собi те, що збираються зобразити, а потiм приступити до виконання завдання. та деякi процеси їх створення. Там, де можливо, треба показати i технiку виконання, зокрема у вишивцi, вихователь проводить попередню ознайомлювальну роботу. На заняттях в старшiй групi зразок використовується тiльки там, де дошкiльники вперше зображують предмети. дає дiтям можливiсть запам’ятати як окремi частини, так i весь зразок. Вихователь розглядаючи зразок, може показати ту частину, про яку йде мова. Для того, щоб навчити дiтей не копiювати зразки, самостiйно вибирають кольори, вихователь використовує 2-3 зразки на одному заняттi. у декоративнiй аплiкацiї зразки вiдрiзняються i кольором i композицiєю. В стар. групi, навчаються вирiзати симетричнi форми з паперу, складеного вдвоє. Щоб дiти не мали труднощiв при засвоєннi цього прийому, спочатку пропонують вирiзати по намальованому контурi. Показувати технiчнi прийоми декоративної аплiкацiї треба так, щоб рухи i слова збiгалися в часi. Новий прийом длякращого засвоєння доцiльне показати кiлька разiв. Знайомий прийом показують швидко, активiзуючи дiтей. Добре засвоєнi дiтьми технiчнi прийоми не показують. Здебiльшого використовують частковий показ, показують лише ту частину, яка дає можливiсть дитинi зро­зумiти послiдовнiсть виконання завдання. Вихователь пови­нен показати, як розмiстити елементи вiзерунка. Пiд час заняття з аплiкацiї вихователь бiльше пояснює, запитує, навчає дiтей та оцiнює їх роботи. Дiти шостого року життя ознайомлюються з рiзними видами мистецтва, з процесом створений окремих виробiв, з iменами майстрiв. У дiтей виховується здатнiсть помiчати та аналiзувати, самостiйно знаходити красиве, зростає пiзнавальна активнiсть, самоконтроль, самооцiнка. При виконаннi колективних робiт дiти шести рокiв можуть домовитись розподiлити мiж собою обов’язки, спланувати процес виконання завдання. На заняттях з декоративної аплiкацiї у пiдготовчiй до школи групi дiти мають можливiсть бiльш творчо застосовувати набутi знання. Цьому сприяють виконання роботи за кiлькома зразками, колективнi заняття та заняття за задумом. Важливо розвивати творчi здiбностi дiтей. Наочнi прийоми навчання завжди поєднуються на заняттях з словесними. На заняттях з аплiкацiї за народними мотивами можуть бути використанi такi словеснi прийоми: запитання, пояснення, вказiвка, вказiвка, заохочення, художнє слово. Пояснюючи вихователь називає спосiб виконання декоративного вiзерунку, послiдовнiсть заповнення форми, пiдкреслює, чому треба робити так, а не iнакше. Чим старшi дiти, тим бiльше на заняттях доводиться пояснювати i менше показувати спосiб зображення. Крiм пояснення, ефективним словесним прийомом є запитання. Цей прийом використовується на початку заняття i наприкiнцi. За допомогою, запитань вихователь активiзує дiтей, пiд час аналiзу натури або зразкiв. З їх допомогою вихователь дає можливiсть дiтям поду­мати i пригадати, що вони знають про тi чи iншi видидекоративного мистецтва, з якими ознайомились ранiше. Правильно поставленi запитання привертають увагу дiтей, викликають iнтерес, встановлюють зв’язок мiж дос­вiдом дитини i змiстом запитання. Запитаннями вихователь активiзує дiтей i пiд час пояснення та показу. Пiсля пояснення, завдань у середнiй, старшiй та пiдготовчiй до школи групах вихователь закрiплює з дiтьми послiдовнiсть виконання роботи, здiйснюючи це за допомогою, запитань: - де будете викладати квiти, листочки? - доцiльно за допомогою, запитання зробити аналiз дитячих робiт. До аналiзу робiт залучаються i дiти. Вказiвка як методичний прийом використовується в усiх вiкових групах. Найчастiше цей методичний, прийом вихователь використовує тодi, коли помiчає, що бiльшiсть дiтей припускає одну i ту ж помилку. І з допомогою, вказiвкидопомагає дiтям виправити недолiки. дається диференцiйовано, залежно вiд якостi виконання. У пiдготов­чiй групi дiтей слiд залучати до самоаналiзу. Критерiєм оцiнки на будь-якому заняттi є виконання програмового змiсту. Залежно вiд, типу занять наочнi, словеснi та iгровi прийоми навчання використовуються по-рiзному. І – Заняття, на яких дiтям даються новi знання, а також формуються новi навички та умiння. При цьому вихователь використовує натуру, або зразок для наслiдування показує її способи зображення, ставить запитання. ІІ – Заняття на закрiплення ранiше набутих знань та умiнь, використовує натуру, кiлька зразкiв, частковий показ, пояснення, запитання, художнє слово, iгровий прийом. III– Заняття за задумом. Основнi прийоми: запитання, вказiвка, нагадування. Живучи вчарiвному куточку України - в мальовничих Карпатах, на Бойкiвщинi, в регiонi, в якому сформували­ся своєрiднi художнi традицiї народного мистецтва, що розвинулися на основi давньоруської культури, в процесах взаємовпливiв i взаємозв’язкiв з мистецтвом iнших народiв де народнi майстри славляться не тiльки вишивкою , а й рiзьбою по дереву, можна почерпнути багатющий матерiал для створення системи занять з аплiкацiї за народними мотивами. Рiзьба по дереву-класичний вид захiдноукраїнського народного, мистецтва, що розкриває невичерпне багатство творчих сил народу, вершин його мистецького хисту. Дивовижне багатство художньо-емоцiйних рiшень рiзьби по дереву зумовлено тим, що вона широко виступає в рiзноманiтних варiантах – як прикраса побуту. Інтер’єру, обрядового призначення. Дослiдникiв народної культури постiйно хвилює цiлийряд, проблем вишивального мистецтва, ткацтва, а так як рiзьба до дереву є регiональним вузькопоширеним мистецтвом, маловивченим i дослiдженим, то великий iнтерес проявляють вданий час i до нього. Історiєю визначена особлива роль рiзьби до дереву в духовному життi українця, створеннi естетичного середовища у працi, вiдпочинку, святкуваннi. 3 допомогою її органiзовують iнтер’єр житлових i ритуальних споруд, несуть в собi не тiльки матерiально-практичиу, а й духовно-естетичну функцiї. 3 давнiх давен i до сьогоднi мистецтво рiзьби виступає як естетично-емоцiйне, духовне самовираження народу, його морального етикету, як утвердження краси земного життя. Це радiсне мистецтво, i радiсна праця його створення. В рiзних за органiзацiйною структурою пiдприємствах створюються рiзьбленi предмети – в об’єднаннях, фабриках, комбiнатах, майстернях, лабо­раторiях , на дому. На змiну одному поколiнню майстрiв стає нове, молоде. “Мистецтво кожного промислу - це своя школа досвiду, своя iсторiя”. Життя пiдтверджує, що цей вид народного мистецтва постiйно живе, розвивається, збагачується новими аспектами фiлософсько- естетичного звучання. Постiйно зростає її популярнiсть i зацiкавленiсть нею. Основа орнамента рiзьби нашого регiону - в основному геометричнi, форми якi є доступними для шкiльного старшого дошкiльного вiку. Тому у своїй старшiй групi я провела рад занять з аплiкацiї за мотивами рiзьби до дереву, щоб дати дiтям бiльш ґрунтовнi знання про мистецтво рiдної Батькiвщини. Гама кольорiв, яка використовується у рiзьби - вiд коричневої чи жовтої основи, до зафарбовування штрихiв рiзьби в рiзнокольорову гаму. виставок народних майстрiв - умiльцiв, рiзьбярiв по дереву, знайомство з ними, знайомство з промисловими виробами, з технiкою та технологiєю рiзьби по деревуiнструментарем. Вибравши кiлька шкатулок для зразка, проаналiзувала, що специфiка i орнаментуванна має доступну технiку зображення в аплiкацiї, так як складена вона з комбiнацiй геометричних фiгур: квадратiв трикутникiв, смужок. форми, величини, розмiщення елементiна паперi. У дiтей сформувались естетичнi сприйняття краси рiзьбярства, бережливе ставлення до них, гордiсть за свою Землю. Такi аплiкацiї виконуються на прямокутнiй основi жовто-коричневого кольору, на яку наклеюють геометричної форми вiдтiнок одного кольору для контрастного сприймання вiзерунку. Спочатку й з дiтьми старшої групи розглянула шкатулку, проаналiзувавши з допомогою дiтей геометричнi еле­менти рiзьби по дереву, та визначивши кольори, провела комбiноване заняття з аплiкацiї на подачу нових знань та формувань навичок i вмiнь, використовуючи натуральну форму-шкатулку з нескладною технiкою рiзьблення, геометричними формами i одного кольору, де рiзьба не розфарбована рiзними кольорами. Показавши i пригадавши дiтям технiку вирiзування квадратiв, ромбiв i трикутникiв та смужок, а також нагадавши прийоми i способи наклеювання аплiка­цiю. На паперi коричневого кольору розмащуємо по ку­тах чотири трикутники, далi - на центральнiй частинi паперу великий основний ромб з вирiзаною основою, у ньому - менший, теж а вирiзаною основою, а в ньому - круг, нав­коло ромба, в центральнiй частинi, паралельнi смуги. (див. додаток) Першим зразок виявився нескладний для дiтей старшої груш, бо виконаний одним кольором, з нескладно технiкою вирiзування. Наступне заняття провела через два тижнi на закрiплення, ранiше набутої, технiки з використанням кiлькох натуральних зразкiв, часткового показу, та, запропонувавши, дiтям, його, а також часткового показу тих чи iнших прийомiв вирiзування, давшизмогу вибрати дитинi зразок для створення своєї аплiкацiї. Дiти працювали майже самостiйно, i аналiз заняття показав, що використання рiзьблених шка­тулок як матерiалу до занять з аплiкацiї є необхiдним для навчання i виховання дiтей на народних тра­дицiях, народному мистецтвi. якої буди рiзьбленi. Дiти одержали масу позитивних емоцiй вiд поїздки, у них поповнився багаж знань про народне - декоративне прикладне мистецтво красу рiдних Карпат, Бойкiвщини Дiти дуже зацiкавились рiзьбярством i з дозволу адмiнiстрацiї садка та адмiнiстрацiї Вигодського лiсокомбiнату мивiдвiдали цех рiзьби по дереву, де дiти мали можливiсть подивитися, як виготовляються шкатулки - весь процес вiд обробки де­рева, його розпилки, сушки, вироблений заготовок, її байцуванна та лакування i виготовлення готового виробу. Дiти з цiкавiстю розглянули iнструменти для рiзьби по дереву, дотримувались технiки безпеки, спробували рiзьбити. значно складнiший прийом наклеювання форми на форму, дотримування промiжкiв, композицiй, рiвномiрностi вiзерунку, правильно пiдiбраних кольорiв та тонi. Для цього на заняттi ми розгляну­ли зразок, де комбiнацiї форм дають змогу отримати яскраву аплiкацiю „Скринька”. Перше таке заняття було колективною роботою вихователя з дiтьми, тому що дiтям складно було поєднувати кольори та наклеювати фiгуру на фiгуру, дотримуватись зразка. (Див. додаток № ) та розмiрiв одна на одну, та й навiть бiльш складнi варiанта. (Див. додаток № ) Виконання цих аплiкацiй вимагало у дiтей вмiння точно вирiзати фiгури, спiввiдносячи їх одна а одною по величинi. Правильний пiдбiр забарвлення паперу для фону i орнаменту, доз­волило дiтям вiдобразити в своїх творчих аплiка­цiях специфiчнi риси орнаментацiї мiсцевих рiзьблених шкатулок. Я вважав, що зразки шкатулок є доступними для сприймання дiтьми в дошкiльному вiцi, вони є одним з джерел виховання почуття прекрасного, почуття нацiональної, гiдностi. Пiд час виконання цих аплiкацiйних робiт, дiти вдосконалили свої знання про площиннi форми, їх величину, колiр, технiку забарвлення. Зорiєнту­вавшись на таку тематику занять з аплiкацiї (Див. до­даток №) за мотивами мiсцевого, рiзьбярства дiти мали можливiсть пiзнати не високi матерiї, а своє рiдне, близьке, прекрасне мистецтворiзьби по дереву, та створення виробiв чи шедеврiв, якi високо цiнуються в усьому свiтi - адже це кропiтка праця, яка вимагає любовi до природи, до мистецтва, до працi, до рiдного краю, де зростаєш, стаєш справжньою людиною, „Людиною” - з великої лiтери.