Використання різних технік на уроках образотворчого мистецтва

Курсова робота Використання рiзних технiк на уроках образотворчого мистецтва ЗМІСТ Стор. І. Вступ. ІІ. Методика ознайомлення учнiв з видами образотворчого мистецтва. 1. тематичне малювання. 2. iлюстративне малювання. ІІІ. Використання нетрадицiйних технiк на уроках образотворчого Мистецтва. ІV. Висновок. Список використаної лiтератури. План І. Вступ ІІ. Методика ознайомлення учнiв з видами образотворчого мистецтва. 1. тематичне малювання 2. iлюстративне малювання ІІІ. Використання нетрадицiйних технiк на уроках образотворчого мистецтва 2. гратографiя 3. монотипiя на склi ІV. Висновок Вступ Краса боятися незвична, Бо звикла вiрити, що вiчна... Кожна людина, яка б вона сильна, цiлеспрямована, практична не була, прагне до досконалостi, до краси.... Їй потрiбно те життєдайне джерело, яке б наповнювало душу енергiєю, розум – мудрiстю, а життя – красою... Звичайно, цю важливу роль вiдiграє мистецтво. Людина, яку надихнули нiжнi звуки чудової мелодiї, неперевершений спiв поезiї, а чи незабутнiй, рiзнобарвний слiд пензля на полотнi, здатна на справдi великi справи. чи то на стiнi будинку, намалювати деякi невiдомi йому штрихи. Або з охотою береться до розфарбовування кольоровими олiвцями замальовок... З перших днiв перебування дитини у школi, вона iз задоволенням зображає на паперi все, що бачить, уявляє, що її оточує (маму, тата, дерева, птахи, квiти i т. д.). Не вмiючи читати, писати, дошкiльнятко уже чудово малює. Уявiмо собi, яким сiрим, монотонним було б наше життя, якби не було образотворчого мистецтва... Згадаймо, якої енергiї i наснаги на довгий час додається нам пiсля вiдвiдування музеїв. Як чудово ми почуваємо себе упродовж багатьох днiв, перебуваючи пiд впливом тих магiчних витворiв. Образотворче – це один iз видiв мистецтва, що супроводжує людину у продовж усього життя, забарвлює його рiзнобарвними тонами, додає наснаги, витримки... Умiймо бачити i дарувати красу! Учiмося створювати її! І тодi свiт неодмiнно стане привабливiшим, привiтнiшим та досконалiшим... У загальному й розумовому розвитку дошкiльникiв i учнiв особливо важливу роль вiдiграє їхня образотворча дiяльнiсть. Дiти охоче малюють, лiплять. Але характерною ознакою малюнкiв бiльшостi дiтей, якi приходять до школи, є схематичнiсть зображення, що обумовлюється недостатнiм загальним розвитком дiтей. обмеженiстю їхнiх уявлень про навколишню дiйснiсть. Технiка виконання малюнкiв однотипна, у них переважає лiнiйнiсть зображення. Дiти не передають об’ємностi, реальних пропорцiй предметiв, розмiщення їх у просторi, користуються “вiдкритим” кольором, тобто чистою фарбою, яка вiдтворює лише колiр замiсть конкретного вiдтiнку. Деякi дiти не вмiють назвати кольорiв. Разом з тим малюнки дiтей дошкiльного i молодшого шкiльного вiку вiдзначаються виразнiстю. Вдумливого глядача це радує i водночас дивує, оскiльки дитина ще не володiє тим, що прийнято називати грамотою зображення. Вiдсутнiсть досвiду, образотворчої грамоти не шкодить дитячому малюнку, його виразностi i щиростi. Дiти бачать свiт своєрiдно. У процесi створення образiв їм допомагає фантазiя не тiльки у казкових сюжетах, а й у малюнках, теми яких узято з дiйсностi. Виразнiсть образiв дитячих малюнкiв давно стала предметом дослiдження мистецтвознавцiв, психологiв, педагогiв. Спостереження наводять на думку, що образотворча дiяльнiсть дитини не може не стати предметом зусиль дорослих – тих спецiалiстiв, якi беруть на себе обов’язок розвивати i вдосконалювати її. Таким чином, педагог не повинен бути лише спостерiгачем дитячої творчостi. закрiплення iнформацiї на площинi. У початковiй школi дiти вчаться спостерiгати, видiляти окремi предмети з оточення, зiставляти їх з iншими предметами, знайомляться з прийомами втiлення образiв у доступнiй їхньому вiку художнiй формi. Дiти молодшого шкiльного вiку порiвняно легко оволодiвають елементарними вмiннями працювати олiвцем i пензлем, у них розвивається почуття ритму. На заняттях учнi опановують способи побудови зображення, правила застосування матерiалiв i приладдя, набувають технiчних вмiнь. Завдання навчання й виховання засобами образотворчого мистецтва здiйснюються у процесi класних, позакласних та позашкiльних видiв роботи. Класна робота складається з практичних занять: малювання з натури, на тему з навколишнього життя та лiтературних творiв, декоративне малювання. Цi види занять, вiдрiзняючись за змiстом i методикою, тiсно взаємопов’язанi й доповнюють один одного у вирiшеннi поставлених програмою завдань. До класної роботи належать i бесiди про образотворче мистецтво. У процесi вивчення образотворчого мистецтва учнi повиннi засвоїти вiдомостi про найвидатнiшi твори художникiв, художньо-виражальнi засоби образотворчого мистецтва композицiя. Рисунок, коло, свiтлотiнь), вивчити основнi принципи образотворчого мистецтва, особливостi видiв образотворчого мистецтва (живопис, графiка, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, архiтектура), особливостi жанрiв (пейзаж, натюрморт, портрет). Крiм того, учнi мають оволодiти теоретичними основами малювання. Учнi повиннi навчитися малювати з натури i з пам’ятi окремi предмети, натюрморти, тварин i птахiв, фiгуру людини з передачею пропорцiй, конструктивної будови, перспективи, кольору, тональних вiдношень. Не менш важливо навчити учнiв самостiйно вибирати сюжет тематичного малювання. Вести попереднi спостереження, робити начерки i зарисовки, використовувати вiдповiдно до задуму рiзнi прийоми роботи олiвцем, вуглиною, пером аквареллю, гуашнею, технiки гравюри тощо. На уроках у школярiв формується вмiння стилiзацiї природних форм, їх декоративного перероблення з дальшим використанням у вiзерунках, декоративних композицiях, а також навички використання у роботах симетрiї, ритму, кольору. Розгляньмо роль малювання з натури в оволодiннi учнями названою системою знань, умiнь i навичок. Малювання з натури Основним методом навчання графiчної грамоти є малювання з натури, яке ставить перед дитиною завдання малювати предмет таким, яким вона його бачить, так, щоб i iншi могли встановити схожiсть намальованого з моделлю. Виконувати цю вимогу дiтям на першому етапi не просто, тому що в дошкiльному вiцi вони як правило, малювали за уявою. вивчення пропозицiй предмета, окремих його деталей, їх характеру i розмiщення. Учитель звертає увагу учнiв на те, як освiтлений предмет, у який колiр вiн забарвлений. бо iнакше змiнюється видимiсть предмета. При цьому доцiльно показати предмет у рiзних положеннях. Учням з малим досвiдом роботи з натури важко одночасно вивчати модель i компонувати малюнок. Ось чому, перш нiж почати малювати, вчитель повинен поставити перед учнями запитання про те, як краще розмiстити зображення на аркушi паперу. На перших порах виявляється невмiння учнiв використовувати натуру як вихiдний момент для розв’язання композицiйного завдання. Учителi рекомендують учням спочатку визначити, що бiльше – ширина чи висота предмета. Якщо, наприклад, висота його у пiвтора раза бiльше вiд ширини, то аркуш для малювання кладуть коротким краєм до себе, тобто так, щоб його найбiльша довжина використовувалася для нанесення пропорцiй висоти предмета, а найменша – ширини. Слiд пiдкреслити, що питання композицiї учнi початкової школи вивчають в елементарнiй формi. Вони повиннi навчитися розмiщувати зображення приблизно в центрi аркуша i не робити його занадто маленьким або занадто великим. Але цi принципи композицiї учнi засвоюють з деякими труднощами. І якщо на кожному уроцi не нагадувати їх, то i в середнiх класах ми зустрiнемося з тими самим помилками. показати послiдовнiсть роботи над малюнком. Звичайно, вчитель пiдкреслює, що рамок учням малювати не потрiбно, а закiнчивши пояснювати й показувати послiдовнiсть роботи над малюнком з натури, вiн обов’язково повинен витерти з дошки малюнок. Інакше деякi учнi просто перемалюють його. Учитель повинен привчати учнiв свiдомо розбиратись у конструкцiї форми зображуваних предметiв. Наприклад аналiзуючи форму кавника, учнi пiд керiвництвом учителя визначають основну його форму – форму зрiзаного конуса, а потiм форму частин i деталей. Починаючи вчити дiтей малювати з натури, необхiдно звернути увагу й на методичну послiдовнiсть вiдтворення зображення. Всю роботу над малюнком потрiбно робити на окремi етапи i дати можливiсть дiтям зрозумiти послiдовнiсть роботи: 1. композицiйне розмiщення зображення на аркушi паперу. Великий малюнок можна почати з живого, емоцiйного начерку (за умови, що вiн стона витиме основну композицiйну iдею). Зображення виконується легкими лiнiями з виправленням без застосування гумки. i виявити його основну форму – вид трапецiї, а потiм її деталi: малюнок крил, вiзерунок на крилах, кольоровi вiдношення (малюнок 1. в дод.). 3. уточнення форми, пропорцiй, введення допомiжних лiнiй, якi полегшують знаходження пропорцiйних вiдношень частинi цiлого; 4. перехiд вiд загального до окремого. Тут аналiзуються малi форми, встановлюється їх зв’язо5 з цiлим, промальовуються дрiбнi деталi; 5. детальна характеристика натури: передача матерiальностi, фактури. Не обмежуватися лише контурним малюнком, необхiдно привчати дiтей до реалiстичного малюнка. Велику увагу вчитель повинне придiляти питанням технiки малюнка: правильному штрихуванню (в формi, косо), роботi пензлем (по сухому, по мокрому) i т. д. З цiєю метою учнi систематично виконують рiзноманiтнi графiчнi й живописнi вправи. Успiх робот залежить i вiд органiзацiї робочого мiсця. Якщо малювання з натури проводиться не в кабiнетi, а в класi, все одно вчитель повинен мати 2-3 переноснi пiдставки на яку при потребi накладається драпiровка. Пiдставки з натурою розставляються так, щоб кожний учень iз свого мiсця добре бачив ту чи iншу постановку. Крiм того, вчитель повинен мати достатню кiлькiсть роздавального матерiалу – натуру малих форм. У І-ІІ класах предмети ставляться тiльки у фронтальному (профiльному) положеннi. Досвiд показує, що до зображення. Яке передає тримiрнiсть навколишнього свiту, можна переходити, починаючи з ІІІ класу. На цей час дитина вже має не лише достатнiй рiвень загального розвитку (особливо – абстрактного мислення), а й розвинуто данi, необхiднi для зображувальної дiяльностi, для передачi об’єму предметiв: окомiр, умiння розв’язувати в малюнку завдання на основi аналiзу натури. У середнiй класах завдання ускладнюються: IV класi учнi пробують свої сили в малюваннi простого натюрморту, а в VI класах натюрморти беруться за основу малювання олiвцем i фарбами. Натюрмортом називається група предметiв, наприклад з фруктiв, квiтiв, речей домашнього вжитку та iнших “неживий предметiв”. Учитель добирає натюрморт з предметiв, спорiднених за змiстом i рiзних за формою та кольором. Зважаючи на те, що малювання натюрморту, особливо фарбами, є складним завданням, доцiльно брати спочатку добре знайомi учням i простi за формою предмети. Важливо правильно скомпонувати групу предметiв i поставити її так, щоб предмети гарно виглядали на даному фонi, мали рiзну глибину розташування. Перед роботою бажано показати учням кiлька натюрмортiв, виконаних вiдомими художниками, i проаналiзувати їх. При цьому увага учнiв звертається на порiвняльнi розмiри предметiв, їх розташування. Колiр, освiтлення тощо, так само аналiзується i група предметiв, яку передбачається малювати з натури. кольору зображуваних предметiв. Крiм того. вмiщено опис графiчних i живописних вправ, якi повиннi виробити в учнiв графiчнi й живописнi вмiння i навички. І клас У І класi на уроках малювання з натури вчитель повинне розв’язувати такi навчально-виховнi завдання: вчити учнiв аналiзувати i правильно передавати форму, пропорцiї, будову, просторове розмiщення, колiр предметiв; вчити застосовувати середню лiнiю як допомiжну, при зображеннi симетричної форми предметiв; формувати в учнiв умiння проводити вертикальнi, горизонтальнi, похилi, кривi та iншi лiнiї: вчити учнiв правильно розташовувати аркуш паперу залежно вiд форми зображуваного предмета; вчити елементарних правил композицiї: щоб зображення не було завелике або замале i змiщене до одного з країв аркуша паперу; виробити в учнiв умiння розрiзняти кольори, їх вiдтiнки, знайомити з елементарними правилами змiшування кольорiв: синiй i жовтий при змiшуваннi дають зелений колiр i т. д.; вчити учнiв розводити фарби водою, рiвно покривати поверхню, не виходячи за край контура, працювати кiнцем пензля i всiєю його площею, посилювати тон кольору повторним прописуванням по сухому; розвивати емоцiйне ставлення учнiв до спостережуваних предметiв i явищ навколишньої дiйсностi, вчити бачити красу зображуваного. Розвивати бажання малювати; навчити дiтей правильно сидiти за партою (столом) чи мольбертом, класти аркуш паперу (не косо, як зошит для письма),, тримати олiвець. пензель. Для цього в І класi на початку того чи iншого уроку, залежно вiд його завдання. учнi виконують такi вправи: б. провести на однаковiй вiдстанi, ряд вертикальних лiнiй на вертикально розмiщеному паперi; в. один з намальованих прямокутникiв заштрихувати похилими лiнiями, якi йдуть справа налiво, iнший – похилими лiнiями, що йдуть злiва направо. Лiнiї не повиннi виходити на невеликiй однаковi вiдстанi; д. рiвно залити сiм прямокутникiв акварельними фарбами кольорiв спектру; У І класi для малювання з натури добираються, наприклад, такi об’єкти: 2) простi за формою листки i гiлки дерев (берези, яблунi, верби), квiтки; 3) ялинковi iграшки, народнi керамiчнi iграшки, наприклад димкiвськi, iграшки з Косова, Яворова, дитячi iграшки (автомобiлi, автобуси, трамваї); 4) рибки в акварiумi i по можливостi, начерки живих птахiв або чучел. ІІ клас навчити правильно визначати форми зображуваних предметiв, їх пропорцiї, конструктивну будову, просторове розмiщення, колiр; навчити виконувати малюнок, починаючи з загальної побудови зображуваного предмета, а потiм переходити до малювання його деталей i закiнчувати уточненням форм; вчити передавати у малюнках з натури будову фiгури людини. 1) круговими рухами руки з олiвцем злiва направо навколо намiченого центру провести спочатку велике коло, потiм – менше, далi ще менше; 2) таким же способом виконується вправа, яка дає навички малювання овалiв; 3) намалювати на горизонтально покладеному паперi два прямокутники. Один них заштрихувати суцiльними штрихами з поступовим посиленням тону з гори вниз, а другий – з поступовим посиленням тону знизу вгору; ІІІ класi * вчити дiтей зображати об’ємнi предмети простої i комбiнованої форми в рiзних положенням 0 прямо, збоку, на рiвнi очей, вище рiвня очей, нижче рiвня очей. Добитися усвiдомлення учнями значення i необхiдностi єдиної точки зору на предмет при зображеннi його на малюнку; навчити правильно бачити натуру в процесi малювання; дати учням початковi вiдомостi про лiнiю i рiвень горизонту, перспективу, точки сходу, про свiтлотiнь (свiтло, тiнь, напiвтiнь, блiк, рефлекси), вчити передавати об’єм предмета за допомогою свiтлотiнi, а темнi i свiтлi вiдтiнки тiнi – змiною натиску олiвця; знайомити з поняттям теплi й холоднi кольори; удосконалювати технiку роботи пензлем, вчити користуватися змiшуванням фарб при передачi об’ємної форми предмета кольором; удосконалювати вмiння послiдовно працювати над малюнком, починаючи з нанесення на папiр загальної форми, допомiжних лiнiй, закiнчуючи детальним промальовуванням окремих частин; вчити малювати нескладний натюрморт, навчити дiтей зображати з натури фiгуру людини, чучела тварин, птахiв. У ІІІ класi закiнчується робота над графiчними й живописними вправами, але в мiру потреби їх можна проводити i в ІV-VI класах. Третьокласники можуть виконувати на уроках малювання з натури такi вправи: 1) вертикальний прямокутник на однiй з вертикальних сторiн крапками дiлять на п’ять рiвних частин. Спочатку заштриховують слабким тоном усю поверхню прямокутника. Пiсля цього. Пропустивши верхню частину, заштриховують таким же тоном останнi частини. Потiм заштриховують прямокутник вiд другої, третьої i четвертої крапок. Внаслiдок цього поступово посилюватиметься тон; 2) такi ж вправи проводяться на горизонтальних прямокутниках. Штрихова злiва направо i навпаки; 3) вправи з поступовим посиленням i ослабленням тону акварельними фарбами. І V клас Знання, умiння й навички, набутi учнями на уроках малювання з натури у І-ІІІ класах закрiплюються i розвиваються в ІV класi. Четвертокласники повиннi знати основнi закони лiнiйної i повiтряної перспективи, свiтлотiнi, кольрознавства, вмiти розрiзняти схеми побудови малюнкiв. Разом з тим, малюючи з натури, учнi повиннi володiти такими вмiннями i навичками: малювати з натури, з пам’ятi та за уявою окремi предмети та нескладнi натюрморти; передавати об’єм та просторове розмiщення предметiв на основi спостережуваної перспективи: аналiзувати зображуванi предмети, звертати перспективне скорочення форм, розподiлення свiтлотiнi, змiну локального кольору у просторi; малювати птахiв i риб, з рухомих моделей, зображати фiгуру людини з натури, з пам’ятi, за уявою передаючи будову, пропорцiї, об’єм фiгури, її рухи. Пропонуємо такi орiєнтовнi завдання: 1) зображення окремих предметiв: напiврозкритої книжки, куба, призми, ящика, овочiв, листя дерев; 2) виконання з натури натюрморту з кiлькох предметiв, наприклад емальованої кварти i яблук; 3) виконання начеркiв з натури тварин i птахiв у русi; Тематичне малювання Методика проведення занять з тематичного малювання. малюнки до вiдомих їм дитячих творiв (казки, байки, оповiдання). Тематичне малювання дає учням можливiсть примножити вмiння передавати свої думки i уявлення засобами образотворчого мистецтва. Малювання та тему розвиває творчi здiбностi, привчає дiтей до самостiйностi в роботi, дає можливiсть вiдобразити свої думки i чуття, В малюнках-композицiях учнi вiдображають свої враження свiй спосiб сприйняття навколишнього свiту. Але i цей вид роботи учня повинен проходити пiд керiвництвом вчителя. Вчитель повинен провести вступну бесiду, використати уривки лiтературних творiв, показати приклади з творiв видатних художникiв. Зображення сюжетiв навколишньої дiйсностi треба будувати таким чином щоб вони були пов’язанi з малюванням з натури. На заняттях тематичного малювання вчитель повiдомляє закони побудови людини в станi спокою i в русi пропорцiї частин тiла людини. Для зображення здорового сприйняття учнiв додаються завдання по замальовках окремих предметiв i об’єктiв з натури – все це допомiжний матерiал для композицiї. Тематичне малювання має велике значення i для вчителя воно дає можливiсть ближче познайомитись з духовним свiтом учнiв, дiзнатись про особливостi характеру кожного учня. Пiд час тематичного малювання учнi удосконалюють малювання за спостереженням, з пам’ятi, з уяви також пояснює дiтям послiдовнiсть виконання ескiзу за етапами уроку. 1) розмiщення (за компонування) 2) використання допомiжних лiнiй 3) загальний ескiз малюнка 4) розробка деталей малюнка 5) тональне пророблення малюнка Цi методичнi рекомендацiї допомагають учням зрозумiти процес i послiдовнiсть роботи, їх можна виконувати крейдою на дошцi, а також на окремих листках паперу олiвцем або фломастером. Малюнки на теми та всi його рiзновидностi закладають основи творчого зображення навколишнього свiту i основи реалiстичного малюнка. Ілюстративне малювання Методика проведення занять з iлюстративного малювання. Ілюстративне малювання є частиною тематичного малювання – це виконання малюнкiв до лiтературних творiв, тобто малюнкiв що пояснюють певний текст. У початкових класах лiтературними творами є оповiдання. казки, байки, вiршi, пiвснi, загадки. Твiр для iлюстрування повинне бути добре знайомим усiм дiтям. Ознайомлення з ним можна провести в позаурочний час, або на уроцi читання. З короткими творами корисно ознайомлювати на уроцi бо вони не займають багато часу. На уроцi дiти пригадують прочитаний твiр чи переглянутий дiафiльм. Найчастiше це роблять за допомогою питань, дiти вiдповiдають на них, пригадують послiдовнiсть подiй, найцiкавiшi моменти твору. Добре замiсть питань показати кiлька iлюстрацiй в тiй послiдовностi в якiй вiдбуваються подiї. Вони вiдтворюють в пам’ятi дiтей змiст твору, допомагають знайти найбiльш характернi моменти iлюстрування. Велике значення мають репродукцiї з iлюстрацiй чи казкових картинок, але треба вчителю пам’ятати, о залишати їх пiд час малювання перед очима дiтей не можна, бо iлюстрування зведеться до звичайного змальовування, не дасть дiтям обдумати i створити свою власну композицiю. Репродукцiї i iлюстрацiї, якi є в книжках треба аналiзувати, розкривати їх цiннiсть в доступнiй для дiтей формi. Для того щоб продемонструвати як виглядають звiрi можна використовувати зоологiчнi таблицi чучила звiрiв, птахiв. В ходi демонстрацiї наочностi вчитель з учнями обговорюють будову, форму, пропорцiї тiла тварин i птахiв. Вчителю необхiдно робити малюнок тварин на дошцi щоб дiти краще зрозумiли будову тiла, послiдовнiсть малюнка. люди i переживають тi самi почуття, якi переживають люди. Тобто, серед казкових героїв є хорошi (позитивнi) i поганi (негативнi) герої. Вчитель в ходi аналiзу твору обговорює з дiтьми як зображаються позитивнi герої (яскравими кольорами, усмiхненими, нiжними) i як змальовуються негативнi (темними кольорами, великi зуби, кiстi). Звертається увага на автора казки, якщо це народна, то який народ створив її. В залежностi вiд цього визначається одяг в якому будуть одягненi казковi герої, наприклад українська народна казка “колобок”. Герої казок одягненi в український одяг (шаровари, вишиванка...). Росiйська народна казка “Снiгуронька” (головнi герої в сарафанi, корона). вирiшити композицiю. Щоб в них вироблялися творча уява, фантазiя, оригiнальне вирiшення теми. Декоративне малювання Методика проведення занять з декоративного малювання. Декоративне малювання – це створення орнаменту, вiзерункiв чи груп елементiв, якi декорують предмети побуту пiдкреслюють їх форму, цей вид роботи виробляє в учнiв просторове та об’ємне сприйняття навколишнього свiту. Ознайомлення з декоративно-прикладним мистецтвом в школi проходить з першого класу. В першому класi дiти ознайомлюються з керамiкою та художнiм розписом. У другому класi знання поповнюються, бiльш детальнiше зупиняються на петрикiвському розписi. Розробляються елементи для створення узорiв, вiзерункiв. Балi здобутi знання i навички використовуються в композицiях, а також продовжують вивчати з iнших видiв декоративно-прикладного мистецтва – керамiка (оздоб посуду) лiплення з пластилiну свищикiв. Ознайомлюються з писанкарством. Вирiзають елементи та налiплюють їх на основу. Петрикiвський розпис – малювання казкової птицi. В третьому класi учнi ознайомлюються з вишивкою та ткацтвом, створюють геометричнi орнаменти для оздоблення рушникiв i килимiв, ознайомлюються з поняттями орнаменту i ритму, вивчають технiку вироблення гончарних виробiв. Створюють витинанки. Виготовляють з пластилiну українську iграшку. Ознайомлюються з художнiм розписом, вчаться зображати казкових тварин, петрикiвський розпис завдання ускладнюється. Мета i завдання урокiв декоративного малювання. 1. Дати учням можливiсть пiзнати рослинний свiт i розумiти його. 2. Формувати в учнiв естетичне ставлення до предметiв навколишньої дiйсностi. Для здiйснення цiєї мети на уроках декоративного малювання ряд завдань: 1. Навчити учнiв аналiзувати, спрощувати i стилiзувати предмет, а саме розумiти його побудову, бачити рiзницю в пропорцiях. Стилiзацiя – це спрощення. 2. Вмiти скласти з стилiзованих компонентiв свою власну композицiю. 3. Навчити учнiв розрiзняти елементи, якi використовуються в гончарствi чи килимарствi. Важливе мiсце на уроках образотворчого мистецтва являє ознайомлення з нетрадицiйними технiками. Види технiк, що використовуються на уроках образотворчого мистецтва при ознайомленнi з графiком в початковiй школi. Плямографiя Гратографiя Виготовлення штампикiв Монотипiя на склi. Монотипiя “близнята” Методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленнi з таким видом технiки як плямографiя. З даним видом технiки дiтки ознайомлюються навчаючись в другому класi. Метою уроку при ознайомленнi з таким видом технiки, як плямографiя, постає завдання: у роботi з тушшю; активiзувати творчу iнiцiативу учнiв. Коли хлопчик намочивши носик в чорнило ляпнув на клаптик чистого паперу. Для того щоб очистити папiр вiд клякни, вiн напружившись, дмухнув на ляпку, виганяючи її з аркуша, та крапля, розтягнула всi свої волохатi лапи i вгризлася ними в папiр. Ось так, незвично, Буратiно навчився ставити ляпки i бачити у кожнiй iз них незвичайнi казковi та фантастичнi iстоти. Вчитель закликає, та водночас запитує учнiв, чи бажають вони олов дiти такою технiкою – плямографiяєю, як це зробив Буратiно. 2. Проводиться перегляд демонстрацiйного матерiалу 9з поширеним коментарем вчителя. 3. Самостiйна практична дiяльнiсть вчителя та учнiв. Вчитель закликає пофантазувати, на якусь мить стати маленькими чарiвниками i спробувати перетворити звичайнiсiнькi ляпки на щось цiкаве. Для початку роботи дiтки повиннi пiдстелити газету чи папiр, щоб захистити свiй одяг вiд бризок. Набирають на пензлик тушi. А тепер ставлять пензлик над аркушем паперi i стукають по ньому олiвцем. Пiзнiше на ще вологу ляпку рiзко дмухають, користуючись трубочкою для коктейлю чи соломинкою. кращих робiт. Методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленнi з технiкою – гратографiя Ознайомлення з таким видом технiки як гратографiя, проводиться теж, у другому класi. Метою уроку постає таке завдання: ознайомити учнiв з технiкою гравюри на вощеному паперi; формувати поняття про теплу i холодну гаму кольорiв, розвивати образне мислення. Композицiйнi навички; вчити учнiв виконувати композицiї без попередньої прорисовки олiвцем; прищеплювати любов до рiдного краю. Обладнання потрiбне для уроку: папiр, акварельнi фарби, свiчка бiла, чорна плакатна туш, мило, галка. Враховуючи те, що дiти потрiбнi користуватися гострими предметами, вчителька нагадує правила користування голкою. Для цiєї теми в основi закладено – зображення квiтки Айстри. Вчитель оголошує тему i мету уроку. Зачитує казку, з якої, дiтки дiзнаються, чому саме таку назву отримали цi квiти. Дiтки уважно слухають казку І. Калинця “Про те, як зiрка на землi стала айстрою”. Прослухавши казочку дiтки розпочинають завдання уроку. а) наносять на папiр фарби рiзних тонiв (чорний не використовуємо); б) покривають аркуш парафiном, використавши звичайну свiчку; в) зверху наносять туш чорного кольору. Щоб туш не розпливалася по парафiну, час вiд часу вмочуйте пензлик у мильний розчин. г) пiсля висихання, видряпуємо голкою чи iншим гострим предметом свою композицiю. Пiсля закiнчення робiт проводиться перегляд i демонстрування дитячих робiт. Методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленнi з технiкою монотипiя на склi. З даним видом технiки дiти ознайомлюються навчаючись в третьому класi. За мету до уроку, ставляться такi вимоги: вчити дiтей прийомам i методам художнього вiдтворення образiв довколишнього середовища, користуючись технiкою монотипiї; розвивати умiння бачити в рiзноманiтних лiнiях, задуману композицiю (зимовий пейзаж), формувати охайнiсть, самостiйнiсть. Бажання творити прекрасне довкола себе. Обладнання для уроку: папiр, скло, гуаш або фарби i мило. Вступну бесiду вчитель проводить досить поширено, оскiльки тема уроку звучить так: “усi дерева в iнеї”. Ведеться розмова про чудову пору року зими. за допомогою якої можна створити просторове тло малюнка. Оскiльки для роботи потрiбно використовувати такий матерiал, як скло проводиться бесiда про технiку безпеки. Наступним етапом уроку постає практична робота учнiв i вчителiв (колективна робота) а) готується скло, розробляємо ескiз в якому присутнi ростi форми, ставимо пiд скло; б) зволожують папiр; в) на скло наносять фарбу згiдно ескiзу (при використаннi акварельних фарб необхiдно додавати мило); г) на скло з нанесеною фарбою прикладають папiр зволоженою стороною до скла. д) тримаючи за два кутики папiр, рiзко вiдривають його скла – монотипiя готова. Вчитель проводить перегляд та оцiнювання малюнкiв, демонстрування дитячих робiт. Методика проведення занять з образотворчого мистецтва при ознайомленнi з технiкою – монотипiя “близнята” З цим незвичайним видом незвичайним видом технiки дiти ознайомлюються наприкiнцi 2 класу. гамi задуману композицiю (свiт комах(; поглиблювати знання учнiв про рiвномiрне заповнення площини аркуша паперу; дати елементарнi поняття симетричної форми та сформувати розумiння ролi осi симетрiї в її побудовi. Обладнанням для даної теми є: Вчитель разом з дiтками проводить казку – виставу, “Про Муху-Цокотуху”. Дiти пригадують рiзних мух, бджолiв, комарiв, метеликiв. Розповiдається коротенька довiдка про комах, з чого складається тiло комахи. Парта накрита цератою, на нiй баночка з водою, гуашевi фарби, дощечка – палiтра м’якенький пензлик для малювання. Аркуш бiлого паперу. чи правiй – це на тiй, яка бiльше до вподоби. На малюночку повинне народитися найяскравiший, найгарнiший серед метеликiв, який тiльки може бути з країни Фантазiї. Фарбами рiзних кольорiв малюють вiзерунки на крильцях! Але спочатку малюють зелений лужок з квiточками. Проводять внизу обраної сторiнки кiлька прямих та хвилястих лiнiй коричневого (земля), жовтого (пiсок), зеленого (трава) кольорiв. А потiм згортають папiр, добре притискають сторiнки та ще мiцно прогладимо зверху ребром долонi. Розгорнувши аркуш, побачать, що на другiй сторонцi, на якiй нiчого не малювали, теж з’явилося зображення i землi, i пiску, i травички – все точнiсiнько так, як на першiй сторiнцi. З одного боку намалюють зеленi стебельця квiтiв – закривши аркуш, притиснувши долонькою – i з iншого боку виростають такi самi стебельця. Малюють великого метелика. Крильця можуть бути будь-яких кольорiв. Добирають їх за власним бажанням i малюють на обранiй половинцi аркуша. Розмiщують барвистi плями, що зображуватимуть одне з крилець, ближче до згину. На самому згинi малюють голiвку метелика з одним вусиком, його довге тiльце, знову згортають аркуш та притискають. І ось так лiтає метелик на лужку. Так можна малювати i iнших комах. Тiльки потрiбно пам’ятати, що в комах завжди шiсть лапок, а у павукiв їх вiсiм. Проводиться перегляд i демонстрацiя дитячих робiт. Висновок Отже, ми впевнено можемо стверджувати, щоб образотворче мистецтво – це один iз видiв мистецтва. Що найбiльш потрiбний людинi: вiд народження – до смертi. з рiзновидами технiк (малювання з натури. Декоративне малювання, iлюстративне малювання, тематичне малювання). А також звернула увагу на ознайомлення дiтей з нетрадицiйними видами технiк (плямографiя, гратографiя, монотипiя на склi, монотипiя “близнята”). Використання нетрадицiйних технiк на уроках з образотворчого мистецтва допомагає дiтям у подоланнi негативних емоцiй. Тобто мимоволi здiйснюється психологiчна корекцiя, яка допомагає знiмати негативнi емоцiйнi переживання дiтей. Це сприяє пiдвищенню рiвня самоповаги та нейтралiзацiї захисних симптомокомплексiв (тривожнiсть, недовiра до себе, вiдчуття меншовартостi, ворожостi, конфлiктностi, труднощiв у спiлкуваннi), спричинених внутрiшнiми конфлiктами особистостi. з образотворчого мистецтва. Пiд час проходження переддипломної практики я з’ясувала, що учнi надзвичайно полюбляють уроки трудового навчання, музичного та образотворчого мистецтва, де дитина може себе повнiстю реалiзувати. Найбiльше школярам подобається iлюстративне малювання. Для цього вони можуть використати свої знання, набутi пiд час читання казок, а також проявити елементи власної фантазiї. Теж учнi чудово справлялись iз декоративним малюванням, яке давало їм змогу “вилити” свою уяву на альбомний лист. Це сприяло розвитку мислення, уявлення дiтей та змушувало їх спiвставляти елементи реального i фантастичного. Людина, що тягнеться до краси, постiйно вдосконалюється. Завдяки таким людям вдосконалюватиметься i навколишнiй свiт, а заодно i добрiшатиме. Адже, як вiдомо: “Краса врятує свiт”. Список використаної лiтератури: 1. Говдя П. Українське мистецтво другої половини ХІХ – початку ХХ ст. – Київ: Мистецтво, 1964. – с. 10-15, 23-31. 2. Затенацький Я. Українське мистецтво першої половини ХІХ ст. – Київ: Мистецтво. 1965. – с. 20-31, 39-45. 4. Лобановський Б. Книга для читання з українського мистецтва. – Київ: Радянська школа, 1978. – с. 89-99.