Інновацiйнi технологiї в роботi з папером Чiпборт, Скрабукiнг, Твiстар, Квiлiнг
Змiст
Вступ
2. Чiпборт
3. Скрабукiнг
4. Квiлiнг
5. Твiст – арт
6. Оригамi
Список використаних джерел
Вступ
Про дизайнерськi папери в останнiй час говориться багато i часто. Але, проте, до цiєї теми хочеться повернутися ще раз, оскiльки повноцiнно вона доки не розкрита. Досвiду роботи з таким папером в нашiй країнi не так багато, хоч би внаслiдок того, що появилась вона на нашому ринку зовсiм недавно. Тому iнформацiя про дизайнерський папiр буде корисна всiм, хто планує ексклюзивну продукцiю:
· Якщо традицiйний папiр, як правило, є всього лише носiєм текстовою або образотворчої iнформацiї, то дизайнерська сама по собi якщо не витвiр мистецтва, то, принаймнi - об'єкт милування i захоплення.
· Для дизайнерського паперу важливi не стiльки технiчнi характеристики, скiльки вiзуальнi i тактильнi вiдчуття, що отримуються вiд дотику до неї, - саме вони користуються особливою увагою в служб маркетингу останнiм часом.
· Дизайнерський папiр психологiчно асоцiюється з добротнiстю, високою якiстю, стабiльнiстю, iсторiєю, престижем, надiйнiстю, успiхом i iншими подiбними категорiями, а значить, використовуючи цей папiр для виготовлення продукцiї, можна ще бiльше пiдсилити її дiю на споживача.
Бумага (ймовiрно вiд iтал. bambagia, або тат. бумуг — бавовна) — матерiал у виглядi листiв для листа, малювання, упаковки i т. п., що отримується з целюлози: з рослин, а також з вторсировини (ганчiр'я i макулатури).
паперу. Папiр дослiджували i встановили, що вiн був виготовлений в II столiттi до нашої ери.
До Цай Луня папiр в Китаї робили з прядива, а ще ранiше з шовку, який виготовляли з бракованих коконiв шовкопряда.
за допомогою каменiв. В результатi вийшли мiцнi листи паперу.
На початку VII столiття спосiб виготовлення паперу стає вiдомим в Кореї i Японiї. А ще через 150 рокiв, через вiйськовополонених потрапляє до арабiв.
У VI—VIII столiттях виробництво паперу здiйснювалося в Середнiй Азiї, Кореї, Японiї i iнших країнах Азiї. У XI—XII столiттях папiр з'явився в Європi, де незабаром замiнила тваринний пергамент. З XV—XVI столiть, у зв'язку з введенням книгодрукування, виробництво паперу швидко зростає. Папiр виготовлявся вельми примiтивно — ручним помелом маси дерев'яними молотками в ступi i вичерпанням її формами з сiтчастим дном.
Велике значення для розвитку виробництва паперу мав винахiд в другiй половинi XVII столiття розмелюючого апарату — рола. В кiнцi XVIII столiття роли вже дозволяли виготовляти велику кiлькiсть паперової маси, але ручний вiдлив (вичерпання) паперу затримував зростання виробництва. У 1799 Н. Л. Робер (Францiя) винайшов папероробну машину, механiзувавши вiдлив паперу шляхом вживання нескiнченно рухомої сiтки.
промисловостi з безперервно-потоковою технологiчною схемою, потужними теплоелектричними станцiями i складними хiмiчними цехами по виробництву волокнистих напiвфабрикатiв.
можуть служити:
деревна маса або целюлоза;
целюлоза однорiчних рослин (соломи, конопель, рису i iнших);
напiвцелюлоза;
макулатура;
ганчiркова пiвмаса;
для спецiальних видiв паперу: азбест, шерсть i iншi волокна.
Виробництво паперу складається з наступних процесiв:
приготування паперової маси (помел i змiшення компонентiв, проклеювання, наповнення i забарвлення паперової маси);
вироблення паперової маси на папероробнiй машинi (розбавлення водою i очищення маси вiд забруднень, вiдливши, пресування i сушка, а також первинна обробка);
остаточна обробка (рiзання);
сортування i упаковка.
При помелi волокнам додають необхiднi товщину i фiзичнi властивостi. Помел виробляється в апаратах перiодичної i безперервної дiї (ролах, конiчних i дискових млинах, рафiнерах i iнших). Аби зробити папiр придатним для листа i додати їй гiдрофобнi властивостi, в паперову масу вводять канiфольний клей, парафiнову емульсiю, глинозем i iншi сприяючi злипанню речовини (так зване проклеювання); для пiдвищення зв'язку мiж волокнами i збiльшення механiчної мiцностi i жорсткостi додають крохмаль, тваринний клей.
Для пiдвищення бiлизни, гладкостi, м'якостi i непрозоростi, а також полiпшення друкарських властивостей паперу вводять мiнеральних наповнювачiв (каолiн, мiв, тальк); для додання кольору i пiдвищення бiлизни — анiлiновi (рiдше мiнеральнi) фарбники. Деякi види паперу, наприклад, всмоктуючi i електроiзоляцiйнi, виробляються без проклеювання i наповнення. Папiр з конопляної маси i рисовий папiр бiлiше за папiр з деревної целюлози, тому частенько не вимагає додаткового хiмiчного вибiлювання волокон.
Готова паперова маса концентрацiєю 2,5—3,5 % за допомогою насоса подається з пiдготовчого вiддiлу в мiшальний басейн, звiдки поступає на папероробну машину. Заздалегiдь маса розбавляється оборотною водою (до концентрацiї 0,1—0,7 %) i пропускається через очисну апаратуру (пiсочницi, вихровi i вiдцентровi очисники).
замкнуту в кiльце сiтку машини, де вiдбувається вiдлив, обезводнення i ущiльнення паперового полотна. Подальше обезводнення i ущiльнення полотна виробляється в пресовiй частинi, що утворюється декiлькома вальковими пресами, мiж валами яких паперове полотно транспортується цiлiсним протягом всього процесу шерстяним сукном, службовцем еластичною прокладкою. Остаточне видалення води вiдбувається в сушильнiй частинi, де полотно паперу поперемiнно стикається своїми поверхнями з тими, що обiгрiваються зсередини пором чавунними шлiфувальними цилiндрами, розташованими в шаховому порядку в двох ярусах. Поверхня паперу виходить гладкою завдяки тому, що вона притискається до цилiндрiв верхнiми i нижнiми сукенами. Потiм паперове полотно обробляється в каландрi, що є вертикальною батареєю з 5—8 металевих валiв. При русi мiж валами зверху вниз полотно стає гладшим, ущiльнюється i вирiвнюється по товщинi. Отримуване полотно паперу намотується на рулони на накатi, що є цилiндром, що примусово обертається, до якого притискається валик з намотуваним на нього папером.
2. Чiпборт
Чiпборт (Chipboard) - це рiзнi фiгури з щiльного картону, що бiльше нагадує ДСП. Бувають в будь-яких варiацiях, починаючи вiд основ для альбомiв, закiнчуючи алфавiтом, квiточками, гудзиками, пташками, тегами i iншим. В деяких випадках його потрiбно або закрашувати або заклеювати папером, оскiльки не дуже красиво буде виглядати. Є ж, коли чiпборд продається вже задекорованим. В основному це дрiбнi деталi, такi як, гудзики, алфавiт, квiточки.
Скрапбукiнг, скрэпбукiнг (англ. scrapbooking: scrap — вирiзка, book — книга, букв. «книга з вирiзок») — вигляд рукодiльного мистецтва, що полягає у виготовленнi i оформленнi родинних або особистих фотоальбомiв.
Цей вигляд творчостi є способом зберiгання особистої i родинної iсторiї у виглядi фотографiй, газетних вирiзок, малюнкiв, записiв i iнших пам'ятних дрiбниць, використовуючи своєрiдний спосiб збереження i передачi окремих iсторiй за допомогою особливих вiзуальних i тактильних прийомiв замiсть звичайної розповiдi. Основна iдея скрабукiнга — зберегти фотографiї i iншi пам'ятнi речi про якi-небудь подiї на тривалий термiн для майбутнiх поколiнь.
Спецiальним чином декорований фотоальбом складається з окремих листiв, кожен з яких представляє закiнчену думку, виражену фотоколажем. Зазвичай такий альбом охоплює якусь одну тему: весiлля, ювiлей, народження дитяти, канiкули на морi i так далi.
Слiд зауважити, що скрабукiнг не обмежується створеннями класичних альбомiв — в колекцiях майстрiв скрабукiнга зустрiчаються також альбоми-акордеони, альбоми у виглядi будиночкiв, альбоми у виглядi коробочок/корзiночок, i навiть окремi листiвки. Існує i так званий «цифровий скрабукiнг», що використовує для оформлення i прикраси фотографiй рiзнi програмнi обчислювальнi засоби (унiверсальнi графiчнi редактори або спецiалiзоване програмне забезпечення, призначене для обробки фотографiй i обрамлення рамками рiзного вигляду i форми).
Роботу iз створення альбомiв спрощує безлiч шаблонiв, заготовок самих рiзних форм, що використовують рiзнi види крiплень (кiльця, стрiчки, пружинки). Можна i самому виготовити заготiвку, вирiзавши її з щiльного картону, у виглядi силуетiв сердечка, замку, будиночка, квiточки i iнших декоративних елементiв.
Першi згадки про скрабукiнг датуються 1598 роком. У той час почали збирати поеми, цитати i власнi спостереження i вклеювати їх в звичайнi книги. У Англiї ставали популярними зошити для запису улюблених вiршiв, пам'ятних афоризмiв i цитат (англ. commonplace books). Так, в 1706 роцi була надрукована книга фiлософа Джона Локка пiд назвою New Method of Making Commonplace books. Приблизно в той же час з'явилися так званi книги друзiв (англ. friendship books): у Германiї дiвчата збирали волосся своїх подруг i звивали з них складнi узори, прикрашаючи їх стрiчками i кольорами. В той же час, зошити для записiв вiдрiзнялися вiд сучасного скрабукiнга, оскiльки мiстили лише деяку розрiзнену пiдбiрку текстiв, тодi як в скрапбуках зазвичай придiляється увага i пiдкреслюється певна людина або подiя.
Своєї сучасної форми скрабукiнг набув в XVII столiттi. У 1826 роцi в Германiї почали активно збирати вирiзки з альбомiв, оскiльки стали друкуватися альбоми iз зображеннями, гравюрами i лiтографiями. Але справжнiй фурор викликала книга Джона Пула (англ. John Poole) пiд назвою Manuscript Gleanings and Literary Scrapbook, в якiй описували рiзнi способи творчо оформити вiршi, записи i iншi вирiзки. Сам термiн «скрабукiнг» з'явився в 1830-х роках.
Незабаром багато авторiв стали удаватися до таких прийомiв, тим самим натякаючи, що книга хоч i має конкретний наклад, але персоналiзувати її може кожен. Крiм того, ледве пiзнiше вiдомi друкарi зайнялися тиражуванням шкiльних щоденникiв, якi дуже любилися жiночiй частинi населення Європи. Тепер юнi ледi робили в своїх зошитах необхiднi записи i позначки, не забуваючи при цьому i всiляко прикрашати їх.
винахiдник на iм'я Джорджа Істмен явив свiту простеньку фотокамеру, яка вiдкрила перед залицяльниками скрабукiнга просто приголомшливi горизонти.
У 1872 роцi Марк Твен, вiдомий письменник, запатентував свiй «самостiйно наповнюваний» альбом, невiд'ємною частиною якого були смужки клею на сторiнках для закрiплення на них пам'ятних дрiбниць. До 1901 року створив бiльше 57 рiзновидiв цих альбомiв.
до їх альбомiв, вони вирiшили написати книгу про мистецтво скрабукiнга «Ожилi спогади». Мерiелен разом з чоловiком в 1981 роцi заснували перший магазин для любителiв скрабукiнга в штатi Юту. У 1996 роцi вони створили перший в свiтi iнтернет-сайт, через який можна було замовляти товари для виготовлення альбомiв. На даний момент скрабукiнг — це одне з найпоширенiших хобi серед американських жiнок, зворот iндустрiї по якому з 1990 року склав бiльше двох мiльярдiв доларiв.
Перша документальна згадка про скрабукiнг в пострадянському просторi прозвучала в однойменнiй темi форуму Осика вiд 31 сiчня 2006 року вiд iменi Катерини Белiкової. Рiк потому Катерина виробила першу спробу зiбрати всю iнформацiю, що iснувала на той момент, по скрабукiнгу воєдино, створивши ресурс «Все про скрабукiнг вiд Катi Белiкової», на якому виклала у тому числi власноручно виконанi переклади деяких англомовних статей, а на згадку про створення найпершого джерела iнформацiї скрап-майстринi вирiшили святкувати День росiйського скрапу (або День скрабукiнга в Росiї), який наголошується 31 сiчня.
В кiнцi серпня — початку вересня 2008 року зусиллями вiдразу декiлькох скрап-майстринь був створений ресурс Скрап-iнфо, органiзатори якого звели в одному мiсцi як можливiсть навчання i викладання (у виглядi статей, майстер-класiв, а також рiзних конкурсiв), так i можливiсть спiлкування на форумi, а з квiтня 2009 року почали випускати спецiалiзований журнал по скрабукiнгу росiйською мовою.
У мiру того, як iнформацiя про скрабукiнг ставала усе бiльш доступною, само напрям ставав все бiльш i бiльш популярним, причому разом з iнтернет-магазинами почали з'являтися спецiалiзованi клуби, пов'язанi з даним захопленням, наприклад Артуголок (Москва), Ськрапледi (Москва) i Ськрапклуб (Санкт-Петербург).
Матерiали, iнструменти i технологiя
Оскiльки скрап-сторiнки i альбоми розрахованi на тривале зберiгання, то в цiй технiцi застосовуються спецiальнi матерiали, аби з часом не погiршала якiсть, наприклад, папiр не пожовтiв, фотографiї не розсипалися i не вiдвалилися, сторiнки не деформувалися i так далi. Всi матерiали, з якими контактують фотографiї, мають бути без хiмiчної кислоти i лiгнiну (acid-free and lignin-free), включаючи папiр, клей, маркери i етикетки. Це дозволить зберiгати фотографiї довгий час.
Захоплення скрабукiнгом означає, що практично до будь-якого свята Ви зможете зробити унiкальний i iндивiдуальний дарунок, але будьте готовi до можливих труднощiв:
1. Це хобi не є дешевим нi в планi матерiалiв, нi в планi iнструментiв (хоча в деяких випадках допускається використовувати альтернативнi замiнники деякого iнструментарiю);
2. Для оптимального використання елементiв доведеться згадувати (або вивчати) iноземнi мови;
4. Навiть з врахуванням iнтенсивного розвитку скрабукiнга на пострадянському просторi, деякої частини аксесуарiв до цих пiр простiше набувати через iноземнi магазини за допомогою банкiвської карти або через пошту;
5. Не дивлячись на спецiальнi матерiали, зберiгати свої роботи краще в мiсцi, недоступному прямим сонячним променям, рiзким перепадам температур, а також недоступному для маленьких дiтей.
Папiр для скрабукiнга випускається спецiальна, найчастiше у форматi 30х30 см; це кольоровий i вiзерунковий папiр, який може бути також прикрашена лелiтками, лаковими або оксамитовими деталями. Окрiм паперу, можна використовувати кальку (веллум) рiзних кольорiв i узорiв, а також картон (у тому числi гофрований), кольоровий папiр для пастелi, акварельний папiр, плiвку, крафт-папiр (пакувальну). Часто застосовується i щiльний картон: наприклад, для створення обкладинок до альбому. Крiм того, в Мережi є безлiч ресурсiв, де можна викачати безкоштовно або за невелику суму фони для скрабукiнга в хорошiй якостi, i роздрукувати їх.
букви, рамочки, чiпборд, рiзнi види гудзикiв, у тому числi окремi випуски у виглядi бджiлок, сердечок, зiрочок, ключикiв, рибок, корон, годинничкiв, черепашок, чашок, навiть окулярiв — такi гудзики можуть не мати дiрочок або нiжки для пришивання, тобто iснують виключно для декоративного приклеювання), так i знайденi будинки порванi ланцюжки, черепашки i плоскi камiнчики з моря, колiщатка вiд годинника, плоскi сережки i термонаклейки для одягу, бантики вiд дарункiв i упаковки, паперовi серветки з тисненням — все йде в справу. А в спецiальних наборах для скрабукiнга на додаток до паперу i картону частенько вкладаються готовi об'ємнi наклейки, ярлички, прикраси i iншi декоративнi елементи. Можна рiзноманiтити свою роботу i картинками, узорами i написами (звичайних або у виглядi так званих «натирок», перевiдних картинок).
Особливою популярнiстю користуються пам'ятнi елементи: ярлички вiд одягу, авiаквитки, квитки в кiно i звичайнi квитки, буклети, вiзитки, меню, карти мiсцевостi, записки i списки, листи i конверти, вирiзки з журналiв, сторiнки iз старих книг, пакувальнi пакети, шматочки тканин, стрiчок, мережив i так далi. Наприклад, в дитячому альбомi можна зберегти бирочку з пологового будинку, в конвертику — локон волосся, у весiльному альбомi — приклад запрошення або гостьової картки зi святкового столу.
Для склеювання матерiалiв i елементiв використовуються рiзнi види клею i склеювальних засобiв: унiверсальний клей для приклеювання дрiбних металевих i пластмасових деталей (наприклад, гудзикiв або ключикiв), клей-олiвець для паперових деталей i приклеювання фотографiй, клей-спрей для великих деталей i фонiв, склеювальнi подушечок з рiзними розмiрами, формами i товщиною для пiдведення елементiв над поверхнею, склеювальний пiстолет, двостороннiй скотч i так далi.
дироколами, вони можуть фiгурно обрiзувати край або зробити декоративнi отвори по краю, допоможуть добитися ефекту мережива або фотоплiвки. Крiм того, за допомогою фiгурних дироколiв можна швидко вирiзувати круг, листочок, сердечко, гiлочку i так далi. Звичайно ж, важливу роль в скрабукiнгу грають i iнструменти, що пишуть: олiвцi (наприклад, акварельнi), ручки (архiвної якостi, тобто iз стiйким до вицвiтання чорнилом), маркери (лаковi, якi пишуть по фото), маркери з ефектами — оксамиту, об'єму, з лелiтками. Клей-глiттер також допомагає оформити букви або прикрасити елементи. Існують маркери з двома наконечниками: тонким для листа, i кистю — для розфарбовування картинок, букв, вiдтискiв штампiв. Напису можна також робити калiграфiчним пером або ручкою з iмiтацiєю калiграфiчного наконечника.
Перша ж проблема, з якою стикаються всi початкiвцi скрапбукери, — це проблема розташування елементiв на сторiнцi. Адже необхiдно оформити сторiнку так, щоб i центральний її елемент (найчастiше — фотографiя) не втрачався, i по допомiжних елементах можна було легко вiдновити iсторiю, пов'язану з цим елементом. Частенько вирiшити цю проблему можна за допомогою скраплiфтинга, тобто «запозичити» вдалу i вiдповiдну для конкретного випадку схему розташування бiльш дослiдних скрапбукерiв, але можна спробувати i такий унiверсальний спосiб: сторiнка дiлиться на число квадратiв, вiдповiдне числу всiх елементiв сторiнки. Не варто забувати про аналiз кожної iз складових анатомiї сторiнки: заголовок, основний фон, додатковий фон, пiдкладка, прикраси. Останнiй вдає iз себе один з найважливiших елементiв скрап-сторiнки — текстовий пiдпис, що описує конкретний елемент, для полегшення пошуку спогадiв або навiть викладу невеликiй iсторiї про цей елемент.
Аби додати своїй роботi вишукування, використовують рiзну технiку i прийоми, i для них виробляються спецiальнi засоби.
Можна видiлити декiлька «базової» технiки, що дозволяє значно рiзноманiтити сторiночки аж до втiлення найсмiливiших задумок:
так далi.
фото. Використовуються також i iншi художнi прийоми, такi, як вишивка, квiлiнг, поп-ап, декупаж, айриш-фолдинг, орiгамi i iншi прийоми рукодiльної майстерностi.
4. Квiлiнг
Бумагокручення (також квилiнг англ. quilling — вiд слова quill (пташине перо)) - мистецтво виготовлення плоских або об'ємних композицiй iз скручених в спiральки довгих i вузьких смужок паперу.
З паперових спiралей створюють квiти i узори, якi потiм використовують зазвичай для прикраси листiвок, альбомiв, упаковок дарункiв, рамок для фотографiй. Мистецтво прийшло до Росiї з Кореї. Як хобi також популярно в Нiмеччинi, Англiї i Америцi. Квiлiнг ще називають "паперовою фiлiгранню". Це простiй i дуже красивий вигляд рукодiлля, що не вимагає великих витрат. Вироби з паперових стрiчок можна використовувати також як настiннi прикраси або навiть бiжутерiю.
Ви можете вiдредагувати цю статтю, додавши заслання на авторитетнi джерела.
Вважається, що мистецтво виникло в середньовiчнiй Європi (по iнших вiдомостях на Близькому Сходi i в Давньому Єгиптi), де черницi створювали медальйони, обрамлення для iкон i обкладинки для книг, закручувати на кiнчику пташиного пера паперовi смужки з позолоченими краями, що створювало iмiтацiю золотої мiнiатюри (особливо часто використовувалося в бiдних церквах).
У 15-XVI столiттi квiлiнг вважався мистецтвом, в XIX столiттi — дамською розвагою (i мало не єдиним рукодiллям, гiдним благородних панi). Велику частину XX столiття воно було забуте. І лише в кiнцi минулого столiття квилiнг знову став перетворюватися на мистецтво. У Англiї принцеса Єлизавета серйозно захоплювалася мистецтвом квiлiнга, i багато її творiнь зберiгаються в музеї Вiкторiї i Альберта в Лондонi.
Корейська школа квiлiнга декiлька вiдрiзняється вiд європейської. Сучаснi європейськi роботи, як правило, складаються з невеликого числа деталей, вони лаконiчнi, нагадують мозаїки, прикрашають листiвки i рамочки. Схiднi ж майстри створюють складнi твори, бiльше схожi на шедеври ювелiрного мистецтва. Якнайтонше об'ємне "мереживо" сплiтається з сотень дрiбних деталей.
Матерiали, iнструменти i технологiя
Квiлiнг – процес «живий», барвистий i творчий, тому вельми поважно вибирати не лише зовнi красивi, але i якiснi матерiали для створення його елементiв. Головним матерiалом в квiлiнгу є смужки паперу рiзних кольорiв, шириною вiд 3 мм. Найчастiше, по нашому досвiду, в роботi застосовуються смужки з типовими розмiрами - шириною 3мм, 7 мм, 9 мм. Проте, у продажу можна зустрiти i iншi розмiри даного матерiалу, але вони поширенi значно менше, хоч на практицi i застосовуються. Наведемо деякi приклади для орiєнтування - наприклад, для створення панно, листiвки або будь-якої iншої площинної роботи варто використовувати смужки шириною 3 мм, проте для створення деякий кольорiв можна застосовувати папiр шириною вiд 7 мм. Таким чином, при виборi того або iншого матерiалу необхiдно заздалегiдь продумати розмiри майбутнього виробу i те, якi матерiали для нього все-таки згодяться. Придбати смужки паперу можна в спецiальних магазинах для творчостi, вартiсть матерiалу складе вiд 150 крб. до 250 крб. залежно вiд колiрної гамми, ширини смужок i їх кiлькостi. Судячи по нашому досвiду, цiлком можливо набувати паперу для квiлiнга через iнтернет-магазини. Таким чином, можна придбати смужки як в наборi рiзної колiрної гамми, так i однотоннi набори по 100 шт. в кожному. Вартiсть таких наборiв складе вiд 40 крб. до 80 крб.. Залежно вiд фiрми-виробника щiльнiсть паперу може злегка вiдрiзнятися, що впливає на кiнцевий результат – власне, на готову роботу. Також вiд щiльностi паперу варто збiльшувати або зменшувати довжину скручуваної смужки, оскiльки на спiраль одного того ж дiаметру її використовуватиметься рiзна кiлькiсть. Тому перш нiж починати працювати, рекомендуємо зробити декiлька пробних елементiв, звикнути до матерiалу, тодi готовий вирiб вийде набагато краще. Саме з цiєї причини ми визнали потрiбним не вказувати довжину смужки, використовуваної для скручування елементу квiлiнга того або iншого об'єкту, аби не плутати i не вводити в оману, оскiльки ваш матерiал, шанованi читачi, сповна може мати вiдмiннiсть вiд використовуваного нами. Ще один украй важливий матерiал для успiшного створення i закрiплення робiт в технiцi квiлiнга – це клей. Вiд його якостi i властивостей залежить зовнiшнiй вигляд роботи, тому його необхiдно вибирати дуже уважно. Вiдзначимо основнi вимоги, якi, на наш погляд, варто до нього пред'являти. По-перше, клей повинен легко, швидко i надiйно сполучати поверхнi. По-друге, його колiр має бути по можливостi нейтральним, а консистенцiя – не вiдставляти слiдiв пiсля висихання. По-третє, тюбики мають бути невеликi – 30-50 мл., що сповна вистачить на декiлька тижнiв. Найбiльш вiдповiднi варiанти клею – це всiм вiдомий ПВА i унiверсальний клей UHU. Клей ПВА повiльнiше висихає, але добре сполучає поверхнi. Правда, при його надлишковому нанесеннi поверхня паперу може сильно розмокнути, а iнколи i вiдшаруватися, збiльшується вiрогiднiсть випадкового пориву (наприклад, при необережнiй дiї пiнцета). Проте, вiн найбiльш звичний для дитячої творчостi, не залишає слiдiв при розумному використаннi i його запах не дуже сильно виражений. До речi, наносити його зручнiше пензликом. Клей UHU теж надiйно сполучає двi поверхнi. Проте при створеннi елементiв може залишати слiди, особливо якщо руки злегка забрудненi олiвцем або фарбою, то клей на стику поверхонь стає темним. Прибрати таку «грязь» можна за допомогою пiнцета, але це не завжди зручно. Наносити клей зручнiше безпосередньо видавлюючи з тюбика. Варто не забувати чистити «носик» тюбика вiд усохлого клею в процесi роботи, iнакше легко видавити зайву порцiю клею i, можливо, «залити» готовий вирiб. Для остаточного вибору варто попрактикувати з обома варiантами - можливо їх варто поєднувати. Для нас переважно став другий варiант. Крiм того, для створення робiт можуть знадобитися рiзний дизайнерський папiр, бiлий картон, шматки шпалер як фон, кольоровий гофрокартон, якi-небудь флористичнi матерiали i так далi. А для роботи в технiцi хастинга обов'язково згодиться мiлiметрiвка.
Папiр
Використовується папiр особливої щiльностi, забарвлений в об'ємi, аби обоє сторони i зрiз виглядали однаково, хоча iнколи зрiзу спецiально додають iнший колiр. Набори готових нарiзаних смужок паперу можна купити в спецiалiзованих магазинах. Якщо ж такої можливостi немає, то можна нарiзувати смужки самостiйно: ширина смужок для квiлiнга зазвичай складає 1—9 мiлiметрiв, довжину 30 або 60 сантиметрiв. Часто в процесi роботи смужки для квiлiнга розрiзають на частини, якщо потрiбний короткий вiдрiзок, або склеюють разом, якщо того вимагає розмiр деталi. Інколи майстри сполучають смужки рiзних кольорiв для створення рiзноколiрних спiралей.
Спецiальнi смужки для квiлiнга можуть бути самих рiзних кольорiв i вiдтiнкiв: блискучi, перламутровi, з кольором, що поступово змiнюється по довжинi, з подвiйним тонуванням (одна сторона свiтлiша, нiж iнша).
Інструменти
Робота в будь-якiй технiцi вимагає не лише розвиненої тонкої моторики, хорошого окомiру i творчих iдей: для реалiзацiї наших бажання буде потрiбно i спецiальнi iнструменти. Основною «робочою конячкою» буде спецiальна ручна машинка у виглядi палички з роздвоєним або загостреним кiнцем. Вважається, що iнструмент з роздвоєним кiнцем найчастiше використовують європейцi для полегшення копiткої роботи, а бiльш терплячi корейцi – машинку iз загостреним кiнцем. Насправдi, на наш погляд, особливої рiзницi у формi робочої частини немає - головне, аби iнструмент був зручним для роботи. При роботi смужку паперу для квiлiнга краще спочатку пiдкручування швидким рухом, використовуючи машинку або за допомогою ножиць, а потiм починати формування рола. Даний момент, судячи по практицi, особливо актуальний у використаннi iнструменту iз загостреним кiнцем. Правда, машинка для квiлiнга – досить рiдке явище в росiйських магазинах i знайти її у вiльному продажi можна в спецiалiзованих магазинах для творчостi. В цьому випадку вартiсть iнструменту може скласти вiд 250 до 350 крб. Як варiант – замовлення через iнтернет, тодi мiнiмальна цiна буде рублiв на 100 менше, проте доведеться заплатити за доставку. Необхiдний нам буде i пiнцет – тонкий, витончений з високоякiсної сталi. Вiн повинен мати загостренi кiнцi без вигинiв або рiвної широкої «лопатки», аби не м'яти i не залишати слiдiв на паперi при роботi. Такий пiнцет можна купити i окремо i разом з манiкюрним набором. Цей iнструмент нам згодиться для того, щоб витягувати спiраль з лiнiйки i працювати з елементами в процесi їх склеювання мiж собою, збирати панно або картини, приклеювати маленькi елементи в об'ємному квiлiнгу i так далi Загалом, вiн незамiнний. Необхiднi i лiнiйки.
Як спецiальна з кругами рiзного дiаметру, а також i звичайна лiнiйка на 30-40 див. Спецiальна лiнiйка, яку iнколи називають «пластикова пiдкладка» з кругами, застосовується для попереднього укладання ролiв, додання їм необхiдно дiаметру. Таку пiдкладку так само можна придбати з магазинах для творчостi або спецiалiзованих магазинах для квiлiнга, вартiсть її складе вiд 100 до 150 крб.. Звичайна лiнiйка може бути пластиковою або залiзною – а ось дерев'яна, на наш погляд, для роботи не зручна iз-за вищого краю. Цей iнструмент необхiдний нам для розмiтки паперу при роботi в технiцi хастинга (Husking), створення альтернативного вигляду матерiалiв. В деяких випадках, наприклад, для створення схеми або здобуття акуратних заготовок для робiт може бути корисний транспортир. Крiм того, нам згодяться ножицi – правда, для роботи в технiцi квiлiнга вони, як i пiнцет, повиннi мати загостренi кiнцi. Особливо даний момент важливий при нарiзки бахроми для створення елементiв. Такi ножицi можна придбати як в спецiалiзованому магазинi для творчостi, так i серед манiкюрного приладдя. Вартiсть їх складе – до 150 крб. Корисними можуть бути i звичайнi ножицi для паперу, наприклад, для здобуття листя з обробленими краями. Так само для реалiзацiї творчих iдей i створення вiтальних робiт згодяться фiгурнi ножицi. Даний iнструменту можна знайти в магазинах для рукодiлля або для творчостi. Вартiсть їх складе вiд 120 крб. до 180 крб. залежно вiд виробника. Якщо ви захочете спробувати свої сили в створеннi елементiв в технiцi хастинга, то вам згодяться англiйськi шпильки – однiєї пачки вистачить «позаочi».
4. Твiс-арт
Ще один вид "ручної" творчостi - твiст-арт.
Шнурки, з яких можна виготовити прекраснi вироби, що прикрасять iнтер'єр будь-якої бiблiотеки i додадуть їй флористичного стилю, можна придбати в магазинах для художникiв, у вiддiлах флористики. Матерiал може називатись також "шнур паперовий "Мультиколор". Шнурок у потрiбному мiсцi розкручується i формується листочок чи пелюстка. Рiзноманiтна колiрна гама дозволяє творити шедеври.
5. Оригамi
Оригамi (яп. 折り紙 орi — «складати», камi — «папiр», тобто «складений папiр») — мистецтво складання паперу. Метою цього мистецтва є створення витворiв шляхом використання схеми геометричних згинiв i складок. Термiн оригамi вiдноситься до всiх типiв складання паперу, а не тiльки японських зразкiв.
В оригамi використовуються небагато рiзних згинiв, але вони можуть бути скомбiнованi багатьма засобами й утворювати дуже складнi фiгури. Зазвичай фiгури оригамi складають без розрiзiв з квадратного аркушу паперу, сторони якого можуть бути рiзних кольорiв. Всупереч найпоширенiшiй версiї у традицiйному японському оригамi що сягає ери Едо (1603—1867), цих правил суворо не дотримувались i в багатьох випадках аркушi розрiзались або фiгури складали не з квадратного аркушу, а з прямокутного, круглог, трикутного чи з iнших неквадратних аркушiв паперу.
забавцi другого дихання додавши їй новi технологiї, такi як мокре складання та систему зображення отримання фiгур, що отримала назву система Йосiдзави-Рендлета. З 1960-х мистецтво оригамi почало активно поширюватись у всьому свiтi, з'явились такi напрями як модульне оригамi, Кiрiкомi, чисте оригамi.
Хоча для складання може використовуватись будь-який листовий матерiал, але вибiр матерiалу, дуже впливає на складання й остаточний вигляд моделi. Звичайний копiювальний папiр з густиною 70-90 г/м2 може використовуватись для простих моделей, таких як журавлик або водяна бомбочка. Важчий папiр, з густиною бiльш 100 г/м2 зазвичай використовується за технологiєю мокрого складання. Ця технологiя дозволяє створювати бiльш округлi моделi, якi стають твердими й мiцними коли висохнуть.
папiр, що з обох сторiн кольоровий або вiзерунковий. Зазвичай папiр для оригамi має густину менше нiж копiювальний папiр, що дає можливiсть створювати бiльш складнi моделi.
Для складних моделей в оригамi використовується фольгований папiр, що являє собою дуже тонкi склеєнi мiж собою аркуш фольги й аркуш паперу. Також вживається фольгована тканина, що являє собою склеєнi мiж собою тонкi аркушi кухонної алюмiнiєвої фольги й тканини. Використовується навiть «сандвiч» з шарами тканина/фольга/тканина.
метилцелюлозою або пшеничною пастою. Цей папiр надзвичайно тонкий, а тому дозволяє реалiзувати найменшi згини, наприклад такi, як в кiнцiвках моделей комах.
Що важливо, папiр показує нульову Ґаусову кривизну в усiх точках поверхнi й тiльки згини представляють собою лiнiї нульової кривизни. Але кривизна вздовж поверхнi незiгнутої складки на мокрому паперi, або складки нiгтем не задовольняє цiй умовi.
Прикладом рiшення цiєї проблеми є твердi згини мапи Мiури, що використовуються для розгортання масивiв сонячних батарей для космiчних супутникiв.
i помилок, удачi та iнтуїцiї. Однак з розвитком математики оригамi з'явилась можливiсть задавати основну структуру моделi ще до того, як буде зроблено перший згин. Цей метод створення моделей був розроблений Робертом Ленґом, Мегуро Тосiюкi та iншими, i дозволяє створювати надзвичайно складнi моделi з великою кiлькiстю деталей, такi, наприклад, як багатонiжки, фiгурки людини зi всiма пальцями рук i нiг, тощо.
На сьогоднi iснує два основних методи отримання моделей — це послiдовний ряд дiаграм, перетворення в яких записанi в системi Йосiдзави-Рендлета та схема складок (англ. Crease Pattern). По сутi схема складок представляє собою сукупнiсть складок, що необхiдна для формування вже готової моделi. Цей метод в останнi роки набуває все бiльшої популярностi, частково оскiльки є певний виклик в тому, щоб зiбрати фiгуру зi схеми складок (а це не так просто), частково тому, що це є єдиний ресурс для складання моделi, оскiльки автор не вказав послiдовнiсть дiаграм.
Висновки
дизайнерський папiр оригамi скрабукiнг
мiстити домiшки i вкраплення, бути такими, що фарбують в масi, мати природну або спецiально оброблену поверхню текстури i так далi Тому вибирати папiр для конкретної продукцiї слiд дуже прискiпливо, є небезпека помилитися i створити не той настрiй. Емоцiйна дiя паперу може бути дуже сильною.
Дизайнерський папiр, як i будь-яку iншу, безперечно, можна використовувати в полiграфiї самими рiзними способами, проте слiд мати на увазi деякi особливостi. В першу чергу, слiд розумiти, що наносити на красиву поверхню самого паперу яскравi повнокольоровi зображення, швидше за все, недоцiльно, оскiльки нi те, нi iнше вiд цього не виграє. Або потрiбно ретельно пiдбирати зображення пiд вигляд i фактуру поверхнi конкретного паперу.
Саме тому частiше для роботи з дизайнерським папером вважають за краще використовувати друк в одну-двi фарби, друк криючими фарбами, срiблом i золотом з використанням шовкографiї, а також тиснення, конгрев i iншi види обробки. Головне, знати мiру i не перенавантажувати поверхню паперу: частенько вона сама працює краще, нiж зображення на нiй.
Список використаних джерел
2. http://planetashkol.ru – Чудеса Квiлiнга
3. hobbyland.com.ua – Свiт захоплень
4. http://rukotvory.com.ua – Рукотвори
5. quillingshop.ru – Квiлiнг
6. www.origami.ru – Орiгамi в Росiї
|
