Вплив нових технологiй на мистецтво
Вплив
нових
технологiй
Вступ
Історичнi вiхи в iсторiї сучасного мистецтва i технологiї широко вiдомi на заходi та iнформацiю про них можна легко знайти в центрах медiа-мистецтва, публiчних бiблiотеках, унiверситетах та академiях мистецтва. У Росiї ця найважливiша iнформацiя просто вiдсутня, що при вивченнi впливу нових технологiй на мистецтво провокують труднощi. Актуальнiсть даної теми очевидна, тому що i мистецтво i наука є невiд'ємними i необхiдними сферами в життi кожної людини.
Дана робота має на метi з'ясувати особливостi впливу нових технологiй на мистецтво, розглянути специфiку взаємодiї мистецтва i науки, продуктом якої є новi технологiї, на сучасному етапi i дати характеристику результатами взаємодiї нових технологiй та мистецтва.
За висновками дослiдникiв проблеми взаємодiї мистецтва i технiки, в даний час все бiльш вiдчутна неузгодженiсть у вiдносинах мiж областями мистецтва i свiтом технологiй.
виглядає бiльш нiж природно (прикладом такої взаємодiї служать дизайн та архiтектура). Вiд того, що технiка i мистецтво перебувають у безперервному розвитку, їх взаємодiя завжди залишаються динамiчними.
Мистецтвознавцi видiляють кiлька перiодiв в iсторiї, коли природа подiбної взаємодiї якiсно змiнювалася. До недавнього перiоду вiдноситься миттєва реакцiя i рефлексiя сфери мистецтва на технологiчнi подiї та їх значення. Так справа з використанням деяких технологiй, з метою створення нових форм мистецтва. Наприклад, фотографiя.
Очевидно, що протягом останнiх двох десятилiть ми переживаємо одне з фундаментальних змiн. Якщо розглядати перспективи використання технологiй для створення нових форм мистецтва, то прогрес в комп'ютерних технологiях пропонує набагато бiльше можливостей навiть у порiвняннi з такими революцiйними подiями, як винайдення фотографiї чи кiно. Цiкавим аспектом нових перспектив є те, що якщо в процесi фотографування важко прогнозувати багато нюансiв самого результату творчостi, то при використаннi комп'ютерних технологiй iснує досить великий технологiчний промiжок, який повинен бути подоланий спочатку творчого процесу. Це пiдтверджується тим фактом, що багато людей, якi здатнi стати мережевими художниками, використовуючи у своїй творчостi новi технологiї, традицiйно ухиляються вiд технiчної освiти i поки ще не досягають того рiвня технiчної компетентностi, який необхiдний для реалiзацiї власного художнього потенцiалу за допомогою нових технiчних можливостей. Очевидно, що певна кiлькiсть нових творчих можливостей може бути взято з цiєї, стрiмко розвивається, областi, але перш необхiдно затратити достатню кiлькiсть зусиль для освiти i пiдтримки митцiв, якi прагнуть освоїти нове. Ми сподiваємося, що отриманi художником навички, належним чином вiдiб'ються у творчостi.
Як вiдзначають iсторики сучасного мистецтва, на сьогоднiшнiй день, у Росiї склалася унiкальна ситуацiя для процвiтання комп'ютерного мистецтва. У першу чергу (порiвнюючи з досвiдом Заходу), вiдсоток професiйних художникiв, що мають за плечима гарну школу пiдготовки, по вiдношенню до населення Росiї непропорцiйно великий. На вiдмiну вiд захiдного стилю освiти, де людина з художнiми схильностями може займатися виключно гуманiтарними предметами з юного вiку, не обтяжуючи себе вивченням технiчних дисциплiн, в Росiї передбачений великий вiдсоток навчального часу для вивчення точних дисциплiн, принаймнi, до кiнця середньої школи. Нарештi, незважаючи на вiдкритiсть росiйського суспiльства i доступнiсть рiзного роду iнформацiї про технологiї iз Заходу, населення Росiї перебуває у станi пiдвищеної уваги до технологiчних i комп'ютерних новинок, у порiвняннi зi своїми колегами на Заходi. У результатi цих факторiв художники в Росiї представляють групу, що iдеально пiдходить для «поглинання» нових технологiй i використання нових методик у своїх роботах.
Тiсна спiвпраця мiж географiчно вiддаленими художниками за допомогою створення єдиного твору мистецтва – одна з нових парадигм, що стала можливою завдяки прогресу технологiї. Освiта художникiв у сферi нових технологiй i в тому, як вони можуть використовуватися у створеннi нових форм мистецтва – ще один напрям, над яким працюють рiзнi тандеми сучасних експертiв та митцiв.
мистецтво технологiя наука новий
2. Прояв i роль нових технологiй в мистецтвi
феномен мистецтва – цифровi мистецтва.
Пiд цифровими мистецтвами розумiються такi види художньої дiяльностi, концептуальна i продуктивна база яких визначається цифровий середовищем. Виник новоутворення активно обговорюється фахiвцями широкого спектру областей, якi вiдносяться як мистецтвi, культурi, так i науцi, технiцi. Поява цифрових мистецтв спричинило за собою появу нових мистецьких жанрiв i форм. Такi областi як, наприклад, тривимiрна анiмацiя, вiртуальна дiйснiсть, iнтерактивнi системи та iнтернет виявили небувало широкi творчi можливостi. На вже усталенi художнi форми – кiно, двомiрну анiмацiю, вiдео мистецтво, музику – цифровi технологiї також сильно вплинули, сприяючи створенню нових жанрових пiдвидiв.
Використовуючи мову цифрової культури, поява цифрових мистецтв вiдразу ж протиставило собi все iнше мистецтво – традицiйне, що має назву по вiдношенню до цифрового аналоговим. Цифрове мистецтво – вiдкрита система, тому розвивається в контекстi всього мистецтва i активно взаємодiє з аналоговим мистецтвом, надаючи на нього вплив. Так, в першу чергу зазнали впливу цифрових мистецтв найбiльш традицiйнi види образотворчого мистецтва – живопис, графiка, скульптура. Почали з'являтися голографiчнi зображення, що iмiтують картину, скульптуру, рельєф, навiть архiтектуру. Найбiльш активно арт-медiа вплинув на синтетичнi мистецтва – хепенiнг, перформанс.
Що дали новi технологiї для мистецтва? Вiдповiдь на це питання одночасно зафiксує основнi риси сучасного мистецтва, який сформувався пiд впливом технологiй.
1. Інтер активнiсть – можливiсть для глядача вступати в контакт з художником i навiть брати участь у створеннi творiв.
2. Новi художнi засоби.
3. Елiтарнiсть цифрового (частiше всього мережевого та медiа) мистецтва.
Найбiльш прогресивним з напрямкiв сучасного мистецтва сьогоднi є вiдео-арт, який помiтно прогресував завдяки цифровим технологiям. Вiн є найбiльш демократичним у виробництвi видом мистецтва, де крiм камери, яку можна взяти напрокат, майже нiчого не треба. Якщо б не цифровi технологiї в областi вiдео, то сьогоднi ми б остаточно розпрощалися з таким явищем, як незалежне кiно. Втiм, з експонуванням вiдео-арту є проблеми, тому що потрiбна для якiсного показу технiка коштує недешево.
WEB-дизайн та VJ-iнг найбiльше близькi салонного мистецтва, з яким, знаходять повне взаєморозумiння i злиття. Як це властиво для традицiйного салонного мистецтва, web-дизайн та VJ-iнг використовують художнi засоби, уникаючи концептуальної незалежностi i пiдкоряючись бажанням замовника. Саме з WEB-дизайном найчастiше плутають мережеве мистецтво, яке до нього не має нiякого вiдношення i дiйсно є ноу-хау, якi виникли в результатi появи цифрових технологiй, але не у вiзуальнiй сферi, а комунiкацiях.
людини до людини, минаючи пропагандистську машину мас-медiа. У цiй областi мистецтва «аналог i цифра» переживають найбiльш цiкавi колiзiї. Розпочавшись як суто цифрове, мережеве мистецтво парадоксальним чином еволюцiонувало в аналогове, сильно вплинувши на такi явища, як акцiонiзм (з'явився медiа – активiзм) i хепенiнг (з'явився флеш моб). Примiтно те, що мистецтво нiкнеймiв i вiртуалiв природно сполучається з самим радикально аналоговим мистецтвом, iснуючим лише у момент його створення i якi вимагають безпосередньої присутностi автора / глядача / учасника.
Величезний вплив цифровi технологiї надали на музику. Завдяки «цифрi» виникла електронна культура («drum'n'bass», «хаос», «easy», «techno»), яка протягом вже четвертого десятилiття залишається провiдною в сферi неакадемiчної музики. Електроннi засоби зараз є потужним засiб для синтезу будь-якого музичного напряму, в тому числi i класичної академiчної музики з сучасною. Так найбiльш популярним є синтез рок i поп-музики, в танцювальнiй музицi – це «ambient», «gothic dark wave» i «emo». Електронiка тут, як i в року 60х i 70х надає звучанню психо величний вiдтiнок. Частково через переважання шумових ефектiв, що зливаються з гармонiєю, через середнiх i повiльних темпiв, а також ритмiв у стилi фанк.
вiдiграє роль душоприказника для людства i ставить його в положення слуги наростаючого товарообiгу. Воно активно асимiлює вiдкриття художникiв, використовує цi вiдкриття в рекламi. У цiй ситуацiї художники або пiдiграють, або намагаються чинити опiр, що так само є корисним тренажером для РR – стратегiй.
3. Проблеми
або арт-медiа виникають проблеми.
i, вже звичайно, не посвячений у тонкощi iснуючих дискурсiв, пов'язаних з мистецтвом нових технологiй. Але це, мабуть, не саме головне.
Як зауважує Кирило Шаманов, «iнтернет ставить людину вiч-на-вiч зi всiм свiтом. Але, на жаль, надiї i ейфорiя, пов'язанi з появою нових можливостей, зникли, оголивши з бiльшою гостротою колишнi проблеми. У новiй ситуацiї ми все бiльше знаходимо слiди недозволених фiлософських конфлiктiв минулого. З вiртуальних безодень ми знову провалюємося в безоднi аналоговi, реальнi i, як з'ясовується, бiльш живучi».
Новi цифровi засоби для самовираження художника, особливо постiйно оновлюваннi hi-tech, вже не викликають захоплення, помiтно профанованi i бiльше нагадують спорт, нiж мистецтво. Багато свiдомо вiдмовляються вiд їх використання, повертаючись до аналогу i low-tech, в моду входить автентичнiсть.
При цьому є два поняття, пов'язанi з цифрою i аналогом i мають величезне значення, – це вiртуальнiсть i реальнiсть. Вони є базовими не тiльки для НТР, але i для всього 20-го столiття i особливо модернiзму з його побудовою «вiртуальних» утопiй у «реалi». Ось i мистецтво, пiсля iнформацiйного вибуху, повертається з утопiчного Сiону до реальностi, вiд якої колись вiдвернулося.
Художник нових технологiй в Росiї до цих пiр є маргiналом не тiльки в суспiльствi, як взагалi будь-який митець, але i в локальнiй областi сучасного мистецтва. Вiн нагадує не революцiонера, який несе в маси просвiтництво, як йому б хотiлося, а «самотнього муедзина на технологiчно – фiлософському мiнаретi».
Висновок
Отже, розглянувши взаємодiя мистецтва i технологiй, з'ясувалося, що вплив нових технологiй на мистецтво незаперечно. У результатi впливу технологiй на мистецтва утворився феномен цифрових мистецтв, або арт – медiа, для яких характерна iнтерактивнiсть, елiтарнiсть, новi художнi засоби, форми i жанри. Найбiльш поширеними видами цифрового мистецтва є вiдео – арт, мережеве мистецтво, анiмацiя.
Неоднозначною залишається проблема оцiнки даного впливу. Фахiвцi в галузi мистецтва i культури роздiлилися на два табори – тих, хто сприймає даний вплив i вважає медiа-мистецтва кроком у розвитку, перспективним напрямком, i тих, хто не сприймає, оцiнюючи медiа-мистецтво як деградацiю. Залишається вiдзначити, що дана проблема боротьби консерваторiв i новаторiв типова для будь-якого етапу культурної еволюцiй.
1. «Росiйський альбом» – вiд традицiйних форм мистецтва до новiтнiх
2. Орлова, Є. Музична освiта в контекстi цифрових мистецтв / / Музика в школi. Музика та Електронiка. – Об'єднаний випуск, №1. – 2005. – С. 71–74.
3. Хоффман, Кетi Рай. Технологiя – Мистецтво – Комунiкацiя. 1993 /
4. Шаманов К. Виставка «Новий вiдлiк. Цифрова Росiя разом з Sony»
|
