Аудит основних засобів

Аудит основних засобiв Мiнiстерство освiти та науки України Донецький нацiональний унiверситет Облiково-фiнансовий факультет Кафедра „Облiк i аудит” на тему: “Аудит основних засобiв” Керiвник: студентки IV курсу Мiчкiвської Наталiї Михайлiвни Донецьк 2003 р. Змiст Глава 1. Цiлi i задачi аудиту основних засобiв 4 Глава 2. Нормативно-правове регулювання аудиту основних засобiв 6 Глава 3. Аудит облiкової полiтики пiдприємства стосовно основних засобiв 8 Глава 4. Оцiнка системи внутрiшнього контролю та виявлення зон ризику 10 Глава 5. Змiст програми аудиторської перевiрки 12 Глава 6. Типова кореспонденцiя стосовно операцiй з основними засобами 16 Глава 8. Аудиторський висновок по результатам перевiрки 24 Висновок 27 Лiтература 28 Вступ Сучасний етап розвитку вiтчизняної економiки пов’язаний з кардинальними змiнам в структурi та формах власностi, а також в органiзацiї та управлiннi виробництвом. Це зумовлює необхiднiсть вдосконалення системи облiкової iнформацiї, необхiдної для прийняття управлiнських рiшень. стратегiчного курсу нашої держави на iнтеграцiю до свiтового економiчного простору, що передбачає адаптацiю законодавства України до європейського рiвня. Розвиток ринкових вiдносин в економiцi держави об’єктивно веде до полярностi iнтересiв мiж виробниками, споживачами та державою. Наприклад, створення вiдкритих акцiонерних товариств призвело до зiткнення iнтересiв акцiонерiв та управлiнцiв (менеджерiв). У зв’язку з цим виникла потреба у незалежному контролi дiяльностi господарюючих суб’єктiв, який би забезпечив пiдтвердження достовiрностi їх фiнансових звiтiв. Цей вид дiяльностi отримав назву „аудит”. Власники та кредитори позбавленi можливостi самостiйно впевнитись у тому, що всi численнi операцiї пiдприємства законнi та правильно вiдображенi у звiтностi, тому вони вiдчувають потребу у послугах аудиторiв. та слiдчим для пiдтвердження достовiрностi фiнансової звiтностi, яка їх цiкавить. передумовою здiйснення будь-якого виробничого процесу є наявнiсть вiдповiдних засобiв працi. Їх склад i структура визначають вид дiяльностi та виробничу потужнiсть пiдприємства. Отже, роль i значення засобiв працi у виробничому процесi та значна їх частка в загальнiй вартостi активiв i визначають основний змiст категорiї “основнi засоби”. Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад i методичних пiдходiв до вирiшення проблем оцiнки, облiку, аналiзу i аудиту основних засобiв внесли вченi-економiсти — М. Я. Дем’яненко, Г. Г. Кiрейцев, М. Т. Бiлуха, О. М. Голованов, Л.І. Гомберг, М. В. Кужельний, Л. К. Сук, В. П. Завгороднiй, В. Ф. Палiй, В. В. Сопко, В. Г. Лiнник та iншi вченi. основних засобiв, правовi основи його проведення, типовi помилки, якi можуть бути виявленi при аудитi основних засобiв. адмiнiстративних функцiй, строк корисного використання бiльше одного року. У процесi експлуатацiї вони переносять свою вартiсть на собiвартiсть продукцiї частинами (нарахуванням амортизацiї). Основнi засоби пiдприємств i органiзацiй незалежно вiд форм власностi вiдображаються у бухгалтерському облiку i звiтностi за фактичними витратами на їх придбання, перевезення, встановлення, державну реєстрацiю, якi становлять їх первiсну вартiсть. До складу основних засобiв вiдносяться: земельнi угiддя, будiвлi, споруди, машини i обладнання, транспортнi засоби, iнструменти, виробничий i господарський iнвентар, робочий та продуктивний скот, багатолiтнi насадження та iншi основнi засоби. Основним завданням i метою аудиту основних засобiв є: 2) перевiрка правильностi розрахунку, своєчасного вiдображення зносу основних засобiв; 3) перевiрка доцiльностi проведення ремонту основних засобiв, контроль за витратами на капiтальний ремонт, за правильнiстю їх вiдображення; 5) контроль за збереженням основних засобiв; 6) перевiрка правильностi проведення iндексацiї основних засобiв; 7) пiдтвердження законностi i правильностi вiдображення на рахунках бухгалтерського облiку операцiй з основними засобами; 8) встановлення своєчасностi i правильностi списання недоамортизованої частини основних засобiв на фiнансовi результати; Джерелами iнформацiї для аудиту основних засобiв є: – Баланс (форма № 1); – Звiт про фiнансовi результати та їх використання (форма № 2); – Синтетичнi регiстри облiку основних засобiв (головна книга, журнал-ордер № 13); – Первиннi документи з облiку основних засобiв: iнвентарнi картки, акти приймання-передачi, введення в експлуатацiю, лiквiдацiї, вiдомостi iндексацiї балансової вартостi основних засобiв. При перевiрцi операцiй по облiку основних засобiв аудиторам на основi первинних даних i даних аналiтичного i синтетичного облiку основних засобiв звертається увага на наступнi основнi питання: – своєчаснiсть i правильнiсть документального оформлення i вiдображення в облiкових регiстрах надходження, перемiщення i вибуття основних засобiв – правильнiсть розрахунку амортизацiйних сум i вiднесення їх на собiвартiсть продукцiї, а також вiдображення її на рахунках синтетичного облiку – правильнiсть i своєчаснiсть нарахування орендної плати за основнi засоби i вiднесення на собiвартiсть продукцiї – правильнiсть вiднесення до основних засобiв тих, що знаходяться на балансi пiдприємства – правомiрнiсть списання витрат на проведення ремонту основних засобiв – правомiрнiсть реалiзацiї основних засобiв, а також їх оцiнка при реалiзацiї як пiдприємством , так i приватною особою Щоб реалiзувати всi цi задачi необхiдно переконатися в правильностi органiзацiї аналiтичного облiку; вияснити чи всi основнi засоби закрiпленi за матерiально вiдповiдальними особами; правильнiсть проведення останньої iнвентаризацiї, якi її результати i чи вiдображенi вони в облiку; проконтролювати достовiрнiсть облiкових даних про наявнiсть i рух основних засобiв. Глава 2. Нормативно-правове регулювання аудиту основних засобiв Аудит як форма iнтелектуальної дiяльностi має деякi особливостi органiзацiї та методики проведення. Мiжнароднi асоцiацiї бухгалтерiв та аудиторiв узагальнили досвiд органiзацiї та методики облiку й аудиту в країнах з рiзними формами власностi та господарювання у виглядi мiжнародних норм аудиту (МНА), якi у визначенiй мiрi можуть виконувати функцiї стандартiв з облiку та аудиту. Стандарти аудиту — це загальнi керуючi матерiали для допомоги аудиторам у виконаннi їхнiх обов’язкiв з аудиту. В них наведено професiйнi вимоги до якостi (компетентнiсть, незалежнiсть, об’єктивнiсть) аудитора та аудиторських висновкiв i доказiв. Метою складання стандартiв аудиту є встановлення загальних правил аудиторської дiяльностi з органiзацiї та методики проведення. В практицi аудиторської дiяльностi в Українi необхiдно користуватися мiжнародними та нацiональними стандартами, нормативними документами з органiзацiї та методологiї бухгалтерського облiку та фiнансово-господарського контролю, що використовуються у вiтчизнянiй практицi. До основних принципiв норм аудиту належать: – цiлiснiсть, об’єктивнiсть та незалежнiсть, конфiденцiйнiсть, знання та компетентнiсть; – правила використання результатiв роботи iнших аудиторiв; – перевiрка систем внутрiшнього контролю та облiку; – аналiз висновкiв аудитора та складання ним звiту. Аудиторська палата України з метою регламентування правил та порядку проведення аудиту i виконання аудиторських послуг розробляє нацiональнi стандарти аудиту. Вони базуються на законодавствi України про аудиторську дiяльнiсть та мiжнародних нормах аудиту, а також професiйнiй термiнологiї, прийнятiй у свiтовiй практицi. Правовi та органiзацiйнi основи аудиторської дiяльностi в Українi регламентуються законодавством, а також нормативними актами про сертифiкацiю спецiалiстiв з аудиту та лiцензування їхньої дiяльностi. Проводячи аудит основних засобiв необхiдно користуватися наступними основними нормативними документами, дiючими в Українi, i якi повиннi застосовувати на всiх пiдприємствах при органiзацiї бухгалтерського облiку: 2. План рахункiв бухгалтерського облiку пiдприємств, органiзацiй i закладiв, затверджений наказом Мiнiстерства фiнансiв України № 291 от 30. 11. 99. 3. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 1 «Загальнi вимоги до фiнансової звiтностi», затвердженi наказом Мiнiстерства фiнансiв України №87 вiд 31. 03. 99. 4. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 2 «Баланс», затверджений наказом Мiнiстерства фiнансiв України №87 вiд 31. 03. 99. 5. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 3 «Звiт про фiнансовi результати», затверджений наказом Мiнiстерства фiнансiв України № 87 вiд 31. 03. 99. 6. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 7 «Основнi засоби», затверджений наказом Мiнiстерства фiнансiв України № 92 вiд 27. 02. 2000. 11. 08. 94 р. 9. Наказ мiнiстерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного облiку» № 352 от 29. 12. 95. 10. Інструкцiя «Про порядок визначення розмiрiв збиткiв вiд крадiжок, недостачi, знищення (пошкодження) матерiальних цiнностей», затверджена постановою Кабiнету Мiнiстрiв України № 116 вiд 22. 01. 96. Правовi i органiзацiйнi основи аудиторської дiяльностi в Українi регламентуються законодавством, а також нормативними актами про сертифiкацiю фахiвцiв з аудиту i лiцензування їхньої дiяльностi. Норми аудиту передбачають основнi принципи виконання аудиторських робiт, але не є методиками чи iнструкцiями до застосування методичних прийомiв та притаманних їм процедур аудиту. Застосування мiжнародних i нацiональних норм аудиту (стандартiв) сприяє полiпшенню якостi контролю та активiзацiї дiяльностi суб’єктiв пiдприємства та достовiрностi вiдображення її в бухгалтерському облiку i звiтностi. Глава 3 . Аудит облiкової полiтики пiдприємства стосовно основних засобiв Найперше, що пiдлягає перевiрцi при аудитi основних засобiв — це облiкова полiтика пiдприємства. Тому що, перед тим як перевiряти як здiйснюється облiк треба перевiрити як цей облiк на пiдприємствi органiзований. В облiковiй полiтицi у вiдповiдностi з П(С)БУ № 7 “Основнi засоби” повинно бути вказано методи оцiнки основних засобiв, їх класифiкацiя на пiдприємствi, методи амортизацiї, ознаки включення об’єктiв до складу основних засобiв та iнше. Аудитор повинен перевiрити вiдповiднiсть облiкової полiтики чинному законодавству та бухгалтерським вимогам у вiдношеннi основних засобiв. Аудитор перевiряє, наскiльки доцiльно застосовувати ту чи iншу форму органiзацiї бухгалтерського облiку, чи вiдповiдає вона конкретним умовам роботи пiдприємства. Перевiрцi пiдлягає також стан синтетичного облiку i його зв’язки з даними аналiтичного облiку. Бухгалтерський облiк основних засобiв органiзується у вiдповiдностi з типовими класифiкацiями основних засобiв. Цi типовi класифiкацiї призначенi для встановлення єдиного їх групування в облiку. У вiдповiдностi до iснуючої системи облiку в Українi дiє наступний порядок класифiкацiї: 2) за характером участi в процесi виробництва — виробничi i невиробничi; 4) по належностi — власнi та орендованi; Основнi засоби в бухгалтерському облiку облiковуються по первiснiй вартостi, яка визначається на основi таких фактичних витрат: – сум, сплачених у вiдповiдностi з договором; – сплачення податкiв, мита, реєстрацiйних зборiв, державного мита та iнших платежiв, пов’язаних з придбанням основних засобiв; – витрат на установку, монтаж, налагодження основних засобiв. 1) первiсна вартiсть — використовується в облiку на протязi всього строку служби об’єкта на даному пiдприємствi; 2) переоцiнена вартiсть — переоцiнена первiсна вартiсть; 3) залишкова вартiсть — первiсна вартiсть за мiнусом зносу; Безкоштовно отриманнi основнi засоби оцiнюються за справедливою вартiстю на дату отримання. Первiсна вартiсть основних засобiв отриманих в обмiн на придбаний об’єкт, прирiвнюється до залишкової вартостi переданого об'єкта основних засобiв. Рiзниця мiж справедливою i залишковою вартiстю переданого об’єкта включається до складу витрат звiтного перiоду. Первiсна вартiсть основних засобiв збiльшується на суму витрат, пов’язаних з покращенням об’єкта (модернiзацiя, реконструкцiя, та iн.), якi приводять до збiльшення майбутнiх економiчних вигод. – прямолiнiйний; – зменшення залишкової вартостi; – прискорене зменшення залишкової вартостi; – кумулятивний; – податковий. Глава 4 . Оцiнка системи внутрiшнього контролю та виявлення зон ризику У вiдповiдностi з вимогами аудитор повинен мати достатню уяву про структуру внутрiшнього контролю клiєнта перед складанням плану аудиторської перевiрки. Достатня уява про структуру контролю дозволяє аудитору визначити типи можливих вiдхилень, степенi ризику i розробити методику проведення перевiрки для їх виявлення. Аудитор отримує уяву про клiєнта, визначаючи особливостi заходiв i процедур стосовно до кожного елементу структури контролю, i, виясняючи, чи працюють вони в дiйсностi, тобто чи використовуються вони на пiдприємствi. Уява про структуру контролю, необхiдного при складаннi плану проведення аудиторської перевiрки (тобто для встановлення i прийняття вiдповiдних дiй при визначеннi можливостi вiдхилення матерiалiв) формується на основi ранiше накопиченого на пiдприємствi досвiду використання результатiв аудиторської перевiрки за минулий рiк, на основi анкетування персоналу фiрми-клiєнта, спостерiгання за виконанням персоналом своїх обов’язкiв i аналiзу пiдготовленого напередоднi клiєнтом опису заходiв i процедур, а також iншої документацiї. Для отримання свiдчення про правильне використання заходiв i процедур аудитор аналiзує записи, документи, звiти. Одним з етапiв процесу планування — оцiнка системи внутрiшнього контролю, основна мета якої — створення основи для планування аудиторської перевiрки, а також визначення виду, часу проведення, об’єму аудиторських процедур, якi знаходять своє вiдображення в аудиторськiй програмi. Тому характер i якiсть перевiрки багато в чому будуть залежати вiд того, наскiльки грамотно та достовiрно аудитор вивчить систему внутрiшнього контролю. органiзацiя повинна зiбрати достатню кiлькiсть аудиторських доказiв. Якщо аудиторська органiзацiя вирiшує покластися на систему внутрiшнього контролю i систему бухгалтерського облiку для отримання достатнього степеню впевненостi в достовiрностi бухгалтерської звiтностi, вона повинна вiдповiдним шляхом скорегувати об’єм аудиторської перевiрки. Аудиторський ризик — це ризик того, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в документах бухгалтерської звiтностi iснують суттєвi перекручення, iнакше кажучи, за невiрно пiдготовленою звiтнiстю буде представлено аудиторський висновок без зауважень. Тому аудитор повинен проаналiзувати степiнь ризику перед проведенням перевiрки. цьому вартiсть доказiв (свiдоцтв) має бути мiнiмальною. результати попереднього аудиту, первинний i вторинний аудит, професiоналiзм бухгалтерських кадрiв, вiрогiднiсть привласнення коштiв, достовiрнiсть сальдо на рахунках бухгалтерського облiку. Аудитор повинен оцiнити перелiченi фактори i вирiшити, який iз них найбiльш важливий для наступного врахування при визначеннi аудиторського ризику. В додатку 1 Нацiональний норматив аудиту № 12 “Листок оцiнки власного ризику i ризику невiдповiдностi внутрiшнього контролю” наведений перелiк питань, вiдповiдi на якi дозволяють оцiнити свiй ризик. Для основних засобiв це, наприклад, такi питання: чи проводиться перiодична iнвентаризацiя рухомих основних засобiв, чи дотримуються метод нарахування амортизацiї та параметри основних засобiв, проведена чи нi класифiкацiя основних засобiв, чи списанi з балансу залишкова вартiсть основних засобiв 2 i 3 групи проданих (лiквiдованих) та iн. Пiсля завершення аналiзу ризику та перевiрки системи внутрiшнього контролю аудитори, основуючись на попереднiх даних про економiчного суб’єкта та результатах проведених аналiтичних процедур, можуть приступити до розробки загального плану i програми аудиторської перевiрки. Створений безпосередньо перед проведенням перевiрки план визначає послiдовнiсть дiй аудитора, тобто в яких напрямках i з якою iнтенсивнiстю буде проводитися перевiрка. Для кращого огляду i рацiональної постановки задач можуть використовуватися графiки, дiаграми i комп’ютернi системи. Глава 5. Змiст програми аудиторської перевiрки Аудиторська перевiрка повинна вiдповiдати деяким вимогам i складатися з визначених етапiв. Умовно можна видiлити три етапи: 3) завершення аудиту. На першому етапi аудитор: – насамперед знайомиться з клiєнтом (це означає розумiння дiяльностi клiєнта, знайомство з системами бухгалтерського облiку та внутрiшнього контролю); – оформлює свої вiдносини з клiєнтом контрактом та (або) листом — зобов’язанням; – вивчає та оцiнює системи бухгалтерського облiку та внутрiшнього контролю органiзацiї клiєнта; – готує загальний план та програму аудиту. У вiдповiдностi з вимогами правил (стандарту) аудиторської дiяльностi “Планування аудиту” нижче наведений примiрний змiст i форма програми аудиту основних засобiв. Програма аудиту операцiй з основними засобами включає такий перелiк питань, якi необхiдно перевiрити, i процедур: № п/п Перелiк питань Процедури 1. Чи назначенi матерiально-вiдповiдальнi особи за збереження основних засобiв? 2. перевiрка документiв 3. Оснащенi чи нi примiщення пожежно-охоронною сигналiзацiєю? перевiрка документiв, усне опитування персоналу 4. Чи органiзований порядок вивозу матерiальних засобiв з територiї органiзацiї? перевiрка документiв, усне опитування персоналу 5. Чи проводилася iнвентаризацiя основних засобiв, як оформленi її результати? перевiрка документiв 6. перевiрка документiв 7. Правильнiсть нарахування амортизацiї по основним засобам, в тому числi прискореної 8. перевiрка документiв 9. Правильнiсть роздiлення основних засобiв по призначенню ( виробничi, невиробничi) перевiрка документiв, усне опитування персоналу, iнвентаризацiя 10. Правильнiсть оцiнки основних засобiв 11. перевiрка документiв i дотримання правил облiку 12. Правильнiсть нарахування ПДВ при безкоштовнiй передачi основних засобiв перевiрка документiв 13. Правильнiсть нарахування податку на прибуток при реалiзацiї основних засобiв перевiрка документiв 14. Чи застосовується iндекс iнфляцiї для цiлей оподаткування прибутку при реалiзацiї основних засобiв, правильнiсть його застосування? перевiрка документiв 15. Правильнiсть вiдображення в облiку операцiй, пов’язаних з орендою основних засобiв перевiрка документiв i дотримання правил облiку 16. Правильнiсть вiдображення в облiку лiзингових операцiй 17. перевiрка документiв i дотримання правил облiку 18. Правильнiсть кореспонденцiї рахункiв з облiку основних засобiв вiдслiджування 19. Вiдповiднiсть записiв аналiтичного та синтетичного облiку записам в формах бухгалтерської звiтностi по рахунку 10 “Основнi засоби” вiдслiджування I. 1. 1. Надходження основних засобiв — перевiряється правильнiсть вiдображення в облiку надходження основних засобiв; правильнiсть бухгалтерського облiку оприбуткування їх незалежно вiд форми власностi пiдприємства. Аудитору необхiдно перевiрити чи створена комiсiя приймання основних засобiв та оформлення її результатiв, як оформленi договори купiвлi-продажу основних засобiв, протоколи договiрних цiн, правильнiсть вказання первинної вартостi в актах приймання-передачi основних засобiв. Важливою умовою збереження основних засобiв є проведення їх iнвентаризацiї, тому в процесi контролю необхiдно перевiрити повноту та своєчаснiсть її проведення, i правильнiсть вiдображення результатiв. Це потрiбно, щоб переконатися наскiльки можна довiряти результатам iнвентаризацiї та зменшити аудиторський ризик. Аудитор має перевiрити чи правильно видiлено ПДВ при придбаннi основних засобiв. Аудитору також необхiдно зосередити увагу на порядку формування первiсної вартостi окремих об’єктiв основних засобiв у випадках, коли в документах, що супроводжують купiвлю, зазначено вартiсть не кожного об’єкта окремо, а кiлькох об’єктiв разом. Первiсну вартiсть придбаних об’єктiв встановлюють пропорцiйно до справедливої вартостi, виходячи з фактичних витрат на придбання. 1. 2. Вибуття основних засобiв — перевiрка дозволу та порядку лiквiдацiї основних засобiв, а також бухгалтерських записiв, якi вiдображають лiквiдацiю, реалiзацiю, безоплатне передання основних засобiв тощо незалежно вiд форми власностi пiдприємства. При перевiрцi лiквiдацiї основних засобiв у зв’язку iз зносом або пошкодженням розглядаються акти на лiквiдацiю основних засобiв. Слiд перевiрити чи затверджений вiдповiдний акт керiвником пiдприємства, та чи зроблена вiдмiтка бухгалтерiї про фiксацiю вибуття iнвентарного об’єкта в iнвентарнiй картцi. II. Перевiрка нарахування зносу(амортизацiї) на основнi засоби — перевiряється застосування пiдприємством норм зносу основних засобiв вiдповiдно до чинного законодавства; порядку нарахування пiдприємством зносу(амортизацiї) основних засобiв, застосування прискорених норм амортизацiї; правильнiсть вiдображення в облiку зносу основних засобiв залежно вiд форм власностi. III. Перевiрка проведення iндексацiї основних засобiв — перевiряється наявнiсть проведення iндексацiї балансової вартостi основних засобiв; правильнiсть застосування коефiцiєнтiв iндексацiї; використання понижуючих коефiцiєнтiв амортизацiї основних засобiв; порядку вiдображення в облiку результатiв iндексацiї основних засобiв. Необхiдно перевiрити вiдображення у вiдповiдних пiдтверджуючих документах результати переоцiнки (актах переоцiнки, довiдках або розрахунках бухгалтерiї, експертних висновках), а також в iнвентарних картках облiку основних засобiв. IV. Перевiрка порядку вiдображення ремонту основних засобiв — перевiрка правильностi вiдображення в облiку витрат на ремонт основних засобiв. Аудитору необхiдно з’ясувати, чи включено витрати з полiпшення об’єкту, що призводять до збiльшення майбутнiх економiчних вигод, до первiсної вартостi об’єкта основних засобiв (модернiзацiя, модифiкацiя, добудова, дообладнання, реконструкцiя тощо). Іншi витрати, що здiйснюються для пiдтримання об’єкта в робочому станi, повиннi бути вiднесенi пiдприємством до складу витрат. При цьому слiд пам’ятати про документальне оформлення: повинен бути складений кошторис на проведення ремонтних робiт, i здiйснений запис про проведений ремонт в iнвентарнiй картцi. V. Перевiрка вiдповiдностi, повноти та достовiрностi облiку основних засобiв. На останньому етапi аудиту основних засобiв перевiряють вiдповiднiсть первинних документiв синтетичним регiстрам облiку. Для цього звiряються данi iнвентарних карток облiку основних засобiв з даними, актiв приймання-передачi основних засобiв, акти лiквiдацiї, дозволи на реалiзацiю, журналу-ордеру № 13, Головної книги та фiнансової звiтностi пiдприємства, балансу-форми № 1. При перевiрцi аудитор орiєнтується на можливi вiдхилення в облiкових даних, якi можуть вплинути на достовiрнiсть звiтних показникiв. До типових помилок i вiдхилень належать: 1) аналiтичний облiк основних засобiв не ведеться в iнвентарних картках (ОЗ-6); 2) матерiальна вiдповiдальнiсть органiзується тiльки стосовно власних основних засобiв; 3) оприбуткування основних засобiв не по цiнi їх придбання; 6) при купiвлi основних засобiв у фiзичних осiб не завжди стягується податок; 8) пiдприємство продовжує нараховувати знос на об’єкти з закiнченим строком експлуатацiї; 9) неправомiрне прискорене нарахування зносу основних засобiв; 10) при передачi основних засобiв як внесок до статутного капiталу iншого пiдприємства сума перевищення їх договiрної вартостi над балансовою нерiдко включається до складу витрат майбутнiх перiодiв, а по мiрi нарахування дивiдендiв приєднується до балансового прибутку. Глава 6 . Типова кореспонденцiя стосовно операцiй з основними засобами У вiдповiдностi з Планом рахункiв облiк основних засобiв ведеться на рахунку 10 «Основнi засоби». На цьому рахунку здiйснюється облiк та узагальнення iнформацiї про наявнiсть, рух власних або отриманих на умовах фiнансового лiзингу об’єктiв та орендованих майнових комплексiв, якi вiднесенi до складу основних засобiв. По дебету 10 рахунку вiдображається записи по надходженню основних засобiв на баланс пiдприємства, якi облiковуються по первiснiй вартостi, витрати пов’язанi з полiпшенням об’єкта. По кредиту вiдображаються вибуття основних засобiв внаслiдок продажу, безкоштовної передачi, лiквiдацiї, а також суми уцiнки основних засобiв. Облiк основних засобiв ведеться в таких розрiзах: надходження, амортизацiя, ремонт, переоцiнка, а також облiк орендованих основних засобiв. Кореспонденцiя рахункiв по облiку надходження основних засобiв наведена в таблицi 6. 1 Таблиця 6. 1 Змiст господарських операцiй Дебет Кредит Оприбуткованi основнi засоби, внесенi засновниками згiдно з угодою 10, 11 46 На суму, яку потрiбно виплатити постачальникам за купленi основнi засоби 15 63 На суму послуг, пов’язаних з придбанням основних засобiв 15 685 Одночасно нараховано суму ПДВ на послуги, пов’язанi з придбанням основних засобiв 641 685 Сума витрат, понесених при виконаннi проектних та iнших робiт 15 63 Сума витрат на спорудження та виготовлення основних засобiв 15 Погашення заборгованостi за основнi засоби 63 30,31 Безкоштовне надходження основних засобiв 424 Отримання основних засобiв в обмiн на готову продукцiю товарiв, робiт послуг 15 701,702 703 Оприбуткування основних засобiв 10, 11 15 Оприбуткування основних засобiв ранiше не включених до балансу пiдприємства 10, 11 746 Переведення до складу основних засобiв МШП 10, 13 113 Одночасно на суму зносу МШП 132 131 Перемiщення основних засобiв вiд одного матерiально вiдповiдальної особи до iншої 10, 11 10,11 Таблиця 6. 2 Бухгалтерський облiк амортизацiї основних засобiв Змiст господарських операцiй Дебет Нарахування амортизацiї основних засобiв використаних на виробництво конкретного виду продукцiї 23 131 Нарахування амортизацiї iнших основних засобiв цеху 91 131 Нарахування амортизацiї основних засобiв господарського призначення 92 131 Нарахування амортизацiї основних засобiв використаних для збуту продукцiї 93 131 Нарахування амортизацiї основних засобiв соцiальної сфери 94 131 Ремонт основних засобiв проводиться з метою лiквiдацiї виниклих дефектiв у зв’язку з їх експлуатацiєю. В бухгалтерському облiку ремонтi дiляться на поточнi та капiтальнi. Облiк витрат на ремонтнi роботи, якi не приводять до покращення об’єкта, є витратами даного перiоду i облiковуються на рахунках класу 9. Таблиця 6. 3 основних засобiв Змiст господарських операцiй Дебет Кредит Вiдображенi витрати ремонтного цеху для ремонту основних засобiв виконаного господарським способом 23/р. ц 20, 661, 65 91 23/рц Вiдображенi витрати основного цеху пов’язанi з поточним ремонтом обладнання 91/осн. ц. 66,65, 207 92 63 Сума ПДВ 641 63 Оплачений рахунок пiдрядної органiзацiї з поточного рахунка 63 311 У зв’язку з рiзними економiчними процесами основнi засоби повиннi переоцiнюватися, щоб вiдображатися по справедливiй вартостi на час складання рiзних звiтiв. Куди повиннi вiдноситися суми уцiнки i дооцiнки показано в таблицi 6. 4. Кореспонденцiя рахункiв облiку дооцiнки основних засобiв Змiст господарських операцiй Дебет Кредит Сума дооцiнки основних засобiв 10 423 Одночасно на суму зносу 423 131 Сума уцiнки основних засобiв 975 10 Одночасно на суму зносу 131 10 Сума втрат вiд зменшення корисностi основних засобiв, оцiнених за первiсною вартiстю 975 Одночасно на суму зносу 131 10 Основнi засоби списуються з балансу в результатi їх лiквiдацiї, безкоштовної передачi, лiквiдацiї i як недостача, виявлена в результатi iнвентаризацiї. Таблиця 6. 5 Кореспонденцiя рахункiв лiквiдацiї, безкоштовної передачi та реалiзацiї Змiст господарських операцiй Дебет Кредит Передача основних засобiв як внесок до статутного капiталу iншого пiдприємства 14 10 Одночасно знос переданих основних засобiв 131 10 Одночасно сума рiзницi мiж залишковою вартiстю переданих основних засобiв i справедливою вартiстю iнвестицiй 14 746 Списання залишкової вартостi основних засобiв, списаних по причинi застарiлостi та зносу 976 10 Одночасно на суму зносу основних засобiв 131 10 Оприбуткованi виробничi запаси вiд лiквiдацiї основних засобiв 20,22 746 976 64 Безкоштовна передача основних засобiв по залишковiй вартостi 976 10 Одночасно на суму зносу основних засобiв 131 10 Одночасно вiдображення суми ПДВ 976 64 972 10 Одночасно на суму зносу реалiзованих основних засобiв 131 10 Доход отриманий вiд реалiзацiї основних засобiв 30,31,37 742 Витрати по демонтажу, розборцi та реалiзацiї основних засобiв 976 30,31,37,20,66 Одночасно при реалiзацiї основних засобiв сума ПДВ 742 64 Таблиця 6. 6 Кореспонденцiя рахункiв облiку результатiв iнвентаризацiї основних засобiв Змiст господарських операцiй Дебет Кредит 10 746 На суму виявленої недостачi основних засобiв, списаних по залишковiй вартостi 976 10 Одночасно на суму зносу списаних основних засобiв 131 10 На суму недостачi при виявленi винних осiб 375 746 На суму рiзницi мiж облiковими цiнами i цiнами, розрахованими для стягнення з винних осiб, яка перераховується до бюджету 746 642 Вiдшкодування сум недостачi основних засобiв винуватими особами 30, 31 375 Стягнення недостачi основних засобiв iз заробiтної плати 661 375 Переведення МШП до основних засобiв 10 112 Одночасно на суму зносу МШП 132 131 112 10 131 132 Глава 7. Збiр аудиторських доказiв та формування робочих документiв Найважливiша мета аудиту — пiзнання об’єктивної iстини про господарськi явища, що вивчаються. Пiд iстиною розумiють тi знання про предмет, якi правильно вiдображають цей предмет, вiдповiдають йому. Оскiльки iстина вiдображає об’єктивно iснуючий свiт, її змiст не залежить вiд свiдомостi людини. Тобто iстина об’єктивна, її змiст характеризується тими об’єктивними процесами, якi вона вiдображає. Аудитор, в першу чергу, направляє свої зусилля на встановлення об’єктивної iстини щодо дiй i подiй господарюючого суб’єкта. Нормативом 14 „Аудиторськi докази” зазначено, що аудитор повинен одержати таку кiлькiсть аудиторських доказiв, яка б забезпечила спроможнiсть зробити необхiднi висновки, при використання яких буде пiдготовлено аудиторський висновок. Аудиторськi докази одержуються в результатi належного поєднання тестiв системи контролю та процедур перевiрки на суттєвiсть. За деяких обставин докази можуть бути одержанi тiльки в результатi процедур перевiрки на суттєвiсть. записiв, що кладуться в основу фiнансової звiтностi, а також пiдтверджувальної iнформацiї з iнших джерел. Законом України “Про аудиторську дiяльнiсть” та нацiональним нормативом України з аудиту № 26 “Аудиторський висновок” передбачено, що аудитор повинен проаналiзувати й оцiнити iнформацiю, отриману на пiдставi аудиторських доказiв, для формування висновку. В цiлому, процес аудиту слiд розглядати як встановлення iстини, одержання доказiв, донесення iстини до користувачiв iнформацiї шляхом видачi об’єктивних висновкiв аудитора. Жодна господарська операцiя, що здiйснюється на пiдприємствi, не зникає безслiдно, а обов’язково, в тiй чи iншiй мiрi, вiдображається в певних документах. Тут чiтко проявляється дiя закону всебiчного взаємозв’язку явищ i загального вiдображення матерiального свiту. Це дозволяє аудитору через деякий час встановити законнiсть, достовiрнiсть i доцiльнiсть здiйсненої операцiї. Робочi документи аудитора — це записи, зробленi ним пiд час планування, пiдготовки, проведення перевiрки, узагальнення її даних, також документальна iнформацiя, отримана в процесi аудиту вiд третiх осiб, пiдприємства-клiєнта, або уснi вiдомостi, задокументованi аудитором за допомогою тестування. Склад та кiлькiсть аудиторських документiв визначаються аудитором у кожному конкретному випадку. При цьому вирiшальне значення вiдiграє мета складання робочих документiв, а саме: – планування аудиторської перевiрки; – збiр матерiалiв для перевiрки фiнансової звiтностi з їх подальшим узагальненням; – складання аудиторського звiту i пiдготовлення висновку про фiнансову звiтнiсть; – забезпечення юридичної обґрунтованостi проведення аудиту, законностi; – контроль робочого часу аудитора та обґрунтування оплати його працi (гонорару); – контроль за якiстю проведеної перевiрки; – отримання у випадку необхiдностi iнформацiї про перевiрку конкретного пiдприємства, що вiдбувалася декiлька рокiв тому, наприклад, у випадках судової справи, виникненнi спорiв, претензiй та iн.; – забезпечення можливостi отримання вiдповiдей на так названi зворотнi питання (вiд клiєнта, акцiонерiв та iнших зацiкавлених осiб), тобто довести правоту аудитора або доповнити деякi питання; – обґрунтований вибiр методики, методiв та способiв проведення аудиту, напрямiв та пiдходiв перевiрки; – формування уявлення про професiоналiзм, квалiфiкацiю аудитора, його компетентнiсть та можливостi їх пiдвищення; – отримання матерiалiв для наступних аудиторських перевiрок. На вибiр кiлькостi, складу, змiсту та форми подання аудиторських документiв впливають також фактори: квалiфiкацiя аудитора, його попереднiй досвiд роботи (як загальний, так i на конкретному пiдприємствi); умови угоди про проведення аудиту; нормативи, правила та внутрiшнi стандарти, що встановлюються та використовуються аудиторською фiрмою або приватним аудитором. Але при цьому аудиторськi робочi документи повиннi вiдповiдати наступним вимогам: – мiстити достатньо повну i детальну iнформацiю, щоб iнший аудитор, який не приймав участi у перевiрцi, мав змогу скласти чiтке уявлення про виконану роботу i пiдтвердити висновки цiєї перевiрки; – документи повиннi бути складенi в процесi перевiрки, їх складання пiсля закiнчення перевiрки i пiдготовлення висновкiв не дозволяється; а також iнформацiю, отриману пiсля складання бухгалтерської звiтностi, про подiї, що сталися пiсля завершення звiтного перiоду i можуть iстотно вплинути на дiяльнiсть або фiнансовий стан пiдприємства; – документи повиннi вiдображати найбiльш iстотнi моменти, стосовно яких аудитор повинен висловлювати свою думку, охоплювати найбiльш важливi напрями перевiрки та завдання, поставленi та вирiшенi аудитором; – дозволяти оцiнити фiнансову звiтнiсть згiдно зi встановленими критерiями; – мiстити iнформацiю, необхiдну або корисну для наступних аудиторських перевiрок; – вiдображати стан та оцiнку системи внутрiшнього контролю на пiдприємствi та ступiнь довiри до неї; – фiксувати проведенi аудиторськi процедури з перевiрки та оцiнки системи бухгалтерського облiку клiєнта, дотримання прийнятої (встановленої) облiкової полiтики та вiдповiднiсть бухгалтерського облiку на пiдприємствi встановленим принципам, стандартам, вимогам та законам; – скорочення та умовнi позначення повиннi бути поясненi на початку папки робочих документiв; – повиннi бути вказанi джерела iнформацiї та данi про походження наведених документiв, що фiксують господарсько-фiнансову дiяльнiсть пiдприємства, а також про виконанi аудиторськi процедури. Робочi документи аудитора тiсно пов’язанi з отриманням та вiдображенням аудиторських доказiв, оскiльки першi документально фiксують останнi. Виходячи з цього, маючи уявлення про способи та джерела отримання аудиторських доказiв, робочi документи можна класифiкувати наступним чином: отриманi вiд третiх незацiкавлених осiб (вiдповiдi на запити аудитора до банку), отриманi вiд пiдприємства-клiєнта (оригiнали та копiї первинних документiв, облiкових регiстрiв, звiтiв), складенi самим аудитором (зафiксованi документально особистi спостереження, результати тестiв, аналiтичного огляду). В процесi аудиторської перевiрки аудитор виконує велику кiлькiсть рiзноманiтних аудиторських процедур, що допомагають вирiшити поставленнi перед ним завдання. Виходячи з цього, робочi документи за їх призначенням, тобто метою складання, можна класифiкувати таким чином: – оглядовi, в яких наведена загальна характеристика пiдприємства-клiєнта або загальний огляд фiнансової звiтностi; – перевiрочнi — свiдчать про перевiрку стану вiдображених у звiтностi активiв та пасивiв, їх повноти, фактичної наявностi, належностi за всiма критерiями оцiнки звiтностi; – пiдтверджувальнi — вiдповiдi на запити вiд третiх осiб, якi пiдтверджують або не пiдтверджують iнформацiю, надану пiдприємством-клiєнтом, або висновки аудитора; – розрахунковi, що мiстять деякi розрахунки аудитора i пiдтверджують данi фiнансової звiтностi (власнi розрахунки аудитора для перевiрки правильностi визначення бухгалтерських пiдсумкiв, сальдо); – порiвнювальнi, що складаються аудитором з метою порiвняння, наприклад, показникiв звiтного та попереднього перiодiв з метою виявлення тенденцiй розвитку пiдприємства або порiвняння результатiв дiяльностi пiдприємства-клiєнта та iнших пiдприємств цiєї галузi; – аналiтичнi, що складаються в результатi використання аудитором методу аналiтичного огляду. За формою надання робочi документи можуть бути табличними (змiст представлено у формi таблицi), текстовими (описова форма), графiчними (у виглядi графiкiв, дiаграм та схем) та комбiнованими (поєднання табличного, текстового та графiчного матерiалу). Вiдповiдно до способу складання робочi документи аудитора подiляються на ручнi та виготовленi на машинних носiях. Вибiр технiки складання робочих документiв в основному залежить вiд того, яким способом ведеться бухгалтерський облiк на пiдприємствi, а також особистого досвiду та компетентностi аудитора. Вимоги до робочих документiв аудитора визначають їх обов’язковi реквiзити та складовi, а саме: найменування документу, назва клiєнта, порядковий номер документу та сторiнка його розмiщення в досьє, перiод перевiрки, змiст (зазначення процедур, методiв, отриманих результатiв, висновки аудитора стосовно конкретних фактiв перевiрки), зазначення осiб, що склали та перевiрили документ, їх пiдписи, дата складання документу та iншi спецiальнi реквiзити. Робочi документи аудитора повиннi знаходитися в досьє у визначенiй послiдовностi: органiзацiйнi, адмiнiстративнi, документи аудиторських процедур за окремими статтями рiчного звiту та iншi аудиторськi данi, висновки та рекомендацiї (пропозицiї). Як правило, аудитор самостiйно вирiшує питання про склад робочих документiв та форму їх надання (за винятком стандартних робочих документiв — тестiв, листiв перевiрки, встановлених форм запитiв) в кожному конкретному випадку. Кожнiй стадiї аудиторської перевiрки характерне складання деяких робочих документiв аудитора, послiдовнiсть яких в основному дозволяє дотримуватися визначеної послiдовностi документiв у досьє. Аудитор обов’язково повинен зафiксувати мету i завдання майбутньої аудиторської перевiрки, для чого складається вiдповiдний робочий документ. Важливими робочими документами аудитора є документи з планування аудиту (план i програма аудиторської перевiрки). справ на пiдприємствi. На стадiї фiзичної перевiрки окремих статей балансу основним методом є iнвентаризацiя, на якiй присутнiй аудитор. Пiсля iнвентаризацiї аудитор складає звiт, в якому вiдображає результати iнвентаризацiї та необхiднi коригування у фiнансовiй звiтностi. Найбiльша кiлькiсть робочих документiв складається на стадiї оцiнки звiтностi, тобто при безпосереднiй перевiрцi показникiв фiнансової звiтностi. Це документи з детального аналiтичного огляду, перевiрки та пiдтвердження окремих показникiв, документiв. З цiєю метою широко використовуються тести, запити, а також докази, наданi пiдприємством-клiєнтом (первиннi документи, данi аналiтичного та синтетичного облiку та iнше), та документи, що складаються особисто аудитором. Значну частину робочих документiв стадiї оцiнки звiтностi складають копiї регiстрiв синтетичного та аналiтичного облiку, на яких аудитор робить свої вiдмiтки, записи про перевiрку, пiдтвердження сум, залишкiв та iнших даних, використовуючи при цьому спецiальнi позначення. На таких копiях, як i на iнших робочих документах, проставляються вiдомостi про те, хто i коли виконав та перевiрив. Поряд з цифрами, що цiкавлять аудитора, робляться вiдмiтки про результати їхньої перевiрки i про те, на пiдставi чого (головної книги, журналiв-ордерiв, вiдомостей, документiв, отриманих на запити вiд третiх осiб та iнших) проведена ця перевiрка. Пiсля завершення оцiнки окремих статей звiтностi та узагальнення отриманих результатiв на останнiй стадiї аудиту складають звiт про перевiрку, що мiстить висновок аудитора про фiнансову звiтнiсть клiєнта. Протягом всього перiоду ведення досьє, а також пiсля завершення аудиторської перевiрки та подання звiту клiєнту аудитор повинен забезпечувати належнi умови зберiгання документiв. Робочi документи повиннi зберiгатися в поточному архiвi аудитора протягом року, а потiм передаватися до постiйного архiву аудиторської фiрми на довгострокове зберiгання. Особливої уваги потребує проблема конфiденцiйностi iнформацiї (змiсту) робочих документiв. Це одна з головних вимог та принципiв роботи аудитора та правил аудиторської етики. Документи аудиторської перевiрки є власнiстю аудитора, їх змiст є конфiденцiйним i не пiдлягає розголосу. Аудитор повинен зберiгати комерцiйну таємницю пiдприємства-клiєнта i без згоди останнього не передавати будь-кому робочi документи про проведену перевiрку, за винятком окремих випадкiв (наприклад, за вимогою правоохоронних органiв; у випадку контролю роботи аудитора та її якостi з боку iнших аудиторiв або адмiнiстрацiї аудиторської фiрми). Глава 8 . Аудиторський висновок по результатам перевiрки Вiдповiдно до Нацiонального нормативу аудиту № 26 „Аудиторський висновок”, результати аудиту оформлюються у виглядi аудиторського висновку, який повинен мiстити в собi чiтке i ясне уявлення аудитора про перевiрену фiнансову звiтнiсть. Метою складання аудиторського висновку є надання висновку аудитором (аудиторською фiрмою) про повноту, достовiрнiсть i неупередженiсть iнформацiї щодо статутного капiталу, що розкривається у звiтностi господарюючого суб’єкта. Аудиторський висновок складається на українськiй мовi, вартiснi показники виражаються у валютi України. Виправлення в аудиторському висновку не допускаються. До аудиторського висновку додається бухгалтерська звiтнiсть господарюючого суб’єкта, вiдносно якого проводився аудит. З метою iдентифiкацiї на формi звiтностi повинен бути пiдпис аудитора або спецiальний штамп аудиторської фiрми. Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, а також можлива вiдмова вiд надання висновку про фiнансову звiтнiсть пiдприємства. Позитивний висновок надається клiєнту у випадках, коли, на думку аудитора, виконано наступнi умови: – аудитор одержав всю iнформацiю i пояснення, необхiднi для досягнення мети аудиту; – надана iнформацiя достатньою мiрою вiдображає реальний стан справ на пiдприємствi; – наявнi адекватнi та достовiрнi данi з усiх суттєвих питань; – фiнансова документацiя пiдготовлена у вiдповiдностi з прийнятою на пiдприємствi облiковою полiтикою, яка вiдповiдає вимогам П(С)БО; – фiнансова звiтнiсть складена на основi дiйсних облiкових даних й не мiстить суттєвих протирiч; – фiнансова звiтнiсть складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку. Якщо аудитор не знайшов порушень або виявив порушення, що не впливають на законнiсть функцiонування, не спричиняють збиткiв державi, засновникам або акцiонерам, то вiн фiксує це в аналiтичнiй частинi аудиторського висновку. При цьому аудитор має право надати позитивний висновок. Будь-яка реальна невпевненiсть або незгода є пiдставою для вiдмови вiд надання позитивного висновку. Подальший вибiр виду висновку залежить вiд рiвня непевностi або незгоди. У випадку непевностi i незгоди аудитор видає умовно-позитивний висновок. У всiх випадках, коли аудитор складає висновок, який вiдрiзняється вiд позитивного, вiн повинен дати описання усiх суттєвих причин його невпевненостi i незгоди. Такi причини коротко наводяться в окремому роздiлi висновку з посиланням на роздiл, де висловлюється негативний висновок або дається вiдмова вiд висновку. Якщо аудитор виявив порушення, якi впливають на законнiсть функцiонування або спричиняють збитки державi, засновникам або акцiонерам, то вiн фiксує це в аналiтичнiй частинi аудиторського висновку. В цьому випадку аудитор надає час для усунення викритих порушень. Якщо порушення не виправленi, аудитор не має права надати позитивного висновку. Якщо аудитор не має можливостi на пiдставi наведених аргументiв сформулювати висновок про фiнансову звiтнiсть пiдприємства, вiн дає вiдмову вiд надання аудиторського висновку. Окрiм основних видiв аудиторських висновкiв про перевiрену фiнансову звiтнiсть iснують висновки спецiального призначення. Такi висновки складаються за результатами виконання спецiальних аудиторських завдань за iнiцiативою самого господарюючого суб’єкта або за дорученням правоохоронних органiв. Згiдно з Нацiональним нормативом №26, аудиторський висновок складається у вiльнiй формi, але обов’язково в ньому мають бути наступнi роздiли: 1) заголовок аудиторського висновку — говориться про те, що аудиторська перевiрка проводилась незалежним аудитором. Дається назва аудитора або аудиторської фiрми. Також наводиться повна назва пiдприємства, яке перевiрялося, та час перевiрки; 2) вступ — мiститься iнформацiя про склад фiнансової звiтностi та дату її пiдготовки. Говориться також про те, що вiдповiдальнiсть за правильнiсть пiдготовки звiтностi покладається на керiвництво пiдприємства, про вiдповiдальнiсть аудитора за аудиторський висновок; 3) масштаб перевiрки — цей роздiл дає впевненiсть користувача у тому, що аудиторська перевiрка здiйснена у вiдповiдностi з вимогами дiючого законодавства та нормами, що регулюють аудиторську практику. Говориться, що перевiрка була спланована i пiдготовлена з достатнiм рiвнем впевненостi про те, що фiнансова звiтнiсть не має суттєвих помилок. Пiд час перевiрки аудитор повинен робити оцiнку помилок у системах облiку та внутрiшнього контролю пiдприємства на предмет їх суттєвого впливу на фiнансову звiтнiсть. При оцiнцi суттєвостi помилок аудитор повинен керуватися положеннями Нацiонального нормативу №11 „Суттєвiсть та її взаємозв’язок з ризиком аудиторської перевiрки”. Також говориться про те, що аудитор пiд час перевiрки брав до уваги лише суттєвi помилки, керуючись принципом вибiркової перевiрки. Також дається iнформацiя про принципи бухгалтерського облiку, якi використовувалися на пiдприємствах у перiод перевiрки; 4) висновок аудитора про перевiрену фiнансову звiтнiсть — у цьому роздiлi дається висновок аудитора про фiнансову звiтнiсть, про її правильнiсть в усiх суттєвих аспектах; 5) дата аудиторського висновку — аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевiрки. Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керiвництво пiдприємства пiдписує акт прийому-передачi аудиторського висновку; 6) пiдпис аудиторського висновку — аудиторський висновок пiдписується директором аудиторської фiрми або уповноваженою на це особою, яка має вiдповiдну серiю сертифiкату аудитора України на вид проведеного аудиту; 7) адреса аудиторської фiрми — в аудиторському висновку вказується адреса мiсцезнаходження аудиторської фiрми та номер лiцензiї на аудиторську дiяльнiсть. Ця iнформацiя може розмiщуватися як при кiнцi аудиторського висновку, пiсля пiдпису аудитора, так i в матрицi бланку аудиторської фiрми. Висновок В умовах нових форм органiзацiї працi, дiяльностi суб’єктiв господарювання з рiзною формою власностi значно зросла роль контролю використання основних засобiв та збереження власностi. та збереження. Цьому значною мiрою сприяє здiйснення дiєвого контролю за станом та використанням цих об’єктiв. процес управлiння виробництвом та знижують ефективнiсть використання основних засобiв. До таких проблем належать рiзнi пiдходи до визначення сутностi основних засобiв та методики їх вiдображення в бухгалтерському i податковому облiку, вiдсутностi сталої визначеностi складу основних засобiв та iншi. Поряд з розкриттям сутностi та методики облiку основних засобiв особливої актуальностi набувають дослiдження проблеми нарахування амортизацiї, розвитку та вдосконалення в цiлому системи амортизацiї, уточнення її ролi в процесi вiдтворення, а також фiнансового контролю ефективностi використання основних засобiв у виробничому процесi. Необхiднiсть аудиторської перевiрки зумовлюється тим, що найбiльш достовiрним джерелом iнформацiї про господарську дiяльнiсть пiдприємства є данi бухгалтерського облiку i звiтностi. Аудит основних засобiв є частиною загального аудиту пiдприємства. Таким чином, перед аудитом стоять наступнi задачi: – змiцнення законностi та правопорядку, державної та фiнансової дисциплiни; – забезпечення збереження власностi, яка належить пiдприємству; – досягнення цiльового, економного та рацiонального використання всiх засобiв, якi знаходяться у розпорядженнi пiдприємства; – виявлення та використання резервiв росту та пiдвищення ефективностi виробництва; – виявлення шляхiв удосконалення роботи суб’єктiв господарювання, та iншi. господарськiй дiяльностi. Аудит основних засобiв дозволяє встановити стан основних засобiв на пiдприємствi, їх правильний облiк, нарахування амортизацiї. Можна зробити висновок, що аудит основних засобiв дуже складний процес, а з огляду на постiйнi змiни в нормативних актах стосовно їх амортизацiї, класифiкацiї тощо це ще й дуже важлива частина в загальному аудитi пiдприємства, так як може значно впливати на його кiнцевi результати. 1. Аудит: учеб. для вузов / В. И. Подольский, Г. Б. Поляк, и др. —2-е изд., перер. и доп.— М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.— 655с. 4. Давидов Г. М. Аудит:Навч. посiб.— 3-те вид., стер.— К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002, — 363с. 5. Дорош Н.І. Аудит: методичне i орг-цiя, — К.: Т-во ”Знання”, КОО, 2001.—402 с. 6. Зубiлевiч С. Я, Голов С. Ф. Основи аудиту. — К.: Либiдь, 1996.— 267с. 7. Кулаковсько Л. П., Пiча Ю. В. Основи аудиту: навч. посiб. для студ.— Львiв: Пiча Ю. В; К.: ”Каравелла”, Львiв: ”Новий-Свiт-2000”, 2002. — 504с. 10. Рудницкий В. С. Методологiя i органiзация аудиту.— Т. “Свiт”,1998.— 267с. 11. Скобара В. В. Аудит: методология и организация.— М. “Дело и сервис”, 1998г.— 576с. 12. Усач Б. Ф. Аудит: Навч. посiб.— К.: Знання-Прес, 2002.— 233 с.