Аудит в странах СНГ

Аудит в странах СНГ Вступ. 2 1. АУДИТ В РОСІЇ. 4 1. 1. Історична Довiдка. 4 1. 2. Стан аудиту. 5 1. 3. Стандарти 8 1. 4. Ринок аудиторських послуг 9 1. 5. Консалтинг 11 1. 6. Перспективи. 11 2. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ 15 3. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН 17 Завершення. 18 Лiтература. 19 Вступ. Виникнення аудиту пов’язано з розподiлом iнтересiв тих, хто безпосередньо займається керуванням пiдприємством (адмiнiстрацiя, менеджери), i тих, хто вкладає грошi в його дiяльнiсть (власники, акцiонери, iнвестори). Останнi не могли i не хотiли покладатися на ту фiнансову iнформацiю, яку подавали керiвники i пiдлеглi їм бухгалтери пiдприємства. Досить частi банкрутства пiдприємств, обман з боку адмiнiстрацiї пiдприємства значно пiдвищували ризик фiнансових вкладень. Акцiонери хотiли бути впевненi в тому, що їх не обдурюють, що звiтнiсть, яка подається адмiнiстрацiєю, повнiстю вiдбиває реальний фiнансовий стан пiдприємства. Для перевiрки правильностi фiнансової iнформацiї i пiдтвердження фiнансової звiтностi запрошувались люди, яким, на думку акцiонерiв, можна було довiряти. Головною вимогою до аудитора, були його беззаперечна чеснiсть i незалежнiсть. людину для перевiрки бухгалтерських рахункiв i звiту перед акцiонерами. в Росiї називали присяжними бухгалтерами. Всi три спроби органiзацiї аудиту: в 1889 роцi, 1912 та 1928, виявились марними. В країнах СНД, якi виникли на теренi СРСР, аудиторська дiяльнiсть у сучасному виглядi з’явилась порiвняно недавно, i в зв’язку з економiчними реформами отримує все бiльше розповсюдження. Першими аудиторськими органiзацiями в колишнiх республiках СРСР стали представництва та дочiрнi пiдприємства акцiонерного товариства "Інаудит", яке було засновано восени 1987 року. Спочатку аудит проводився на спiльних пiдприємствах, пов’язаних з участю iноземного капiталу, так як зарубiжнi партнери вимагали подання їм звiтностi, яка пiдтверджена незалежною аудиторською органiзацiєю. З виникненням нових форм пiдприємницької дiяльностi, появою акцiонерних товариств, товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю, комерцiйних банкiв та iнших пiдприємств сфера застосування аудиту значно розширилась. Аудиторськi послуги в країнах СНД пропонує i так звана Велика шiстка найбiльших аудиторських фiрм свiту, до якої входять: Deloitte & Touche, Ernst & Young, Artur Anderson, Price Waterhouse, Cooper & Lybrant, KPMG. Кожна з цих фiрм є великою мiжнародною групiровкою, фiрми-члени якої працюють в багатьох країнах свiту. Всi цi фiрми за своєю органiзацiйною структурою являють собою партнерства (товариства) з необмеженою вiдповiдальнiстю. Кожна з груп, яка входить до великої шiстки в цiлому пропонуюють весь спектр аудиторських i консультацiйних послуг, а окремi фiрми, якi входять в дану групу можуть мати певну спецiалiзацiю (податкове консультування i аудит в певнiй сферi бiзнесу та iнше). Аудиторська дiяльнiсть в країнах СНД — в Українi, Росiйськiй Федерацiї, Бiлорусi, Казахстанi, Вiрменiї, Узбекистанi, та iнших — розвивається в мiру розвитку ринкової економiки, урiзноманiтнення форм власностi капiталу. Аудиторська дiяльнiсть в цих країнах регулюється спецiальним законодавством та нормативно-правовими актами з аудиту. Позитивним в розвитку аудиту в країнах СНД є те, що створено координацiйний центр з Аудиту за участю певних структур ООН, Асоцiацiї аудиторiв i бухгалтерiв СНД, асоцiацiї аудиторiв та бухгалтерiв країн-учасникiв. Координацiйний центр сприяє розробцi методичного забезпечення аудиту, створенню пiдручникiв для пiдготовки бухгалтерiв - аудиторiв у вузах, унiфiкацiї навчальних планiв для пiдготовки бакалаврiв i магiстрiв за фахом "економiст з бухгалтерського облiку i аудиту". У країн СНД загальне соцiалiстичне минуле i, як наслiдок цього, - схожiсть проблем, що виникають при формуваннi ринкових вiдносин в економiцi. Тому метою нарад даної робочої групи є координацiя дiй органiзацiй i об'єднань бухгалтерiв i аудиторiв для обмiну досвiдом. Такий обмiн досвiдом грає важливу роль у спiльному розвитку, приведеннi системи облiку, отже - Аудиту у вiдповiднiсть iз мiжнародними стандартами. Крiм того, сьогоднi й у близькому майбутньому повна дезинтегрованнiсть економiки колишнiх республiк СРСР недоцiльна. Як слiдство цього виникає необхiднiсть у єдностi систем бухгалтерського облiку i спiльної органiзацiї i побудови аудиторської справи. Регламентацiєю бухгалтерського облiку майже у всiх країнах СНД займаються Мiнiстерства фiнансiв. (Крiм Казахстану, де разом iз Мiнфiном працює в даному напрямку i Нацiональний комiтет по бухгалтерському облiку). Регламентацiєю аудиторської дiяльностi займаються: - в Азербайджан - Аудиторська палата; - у Бєларусi - Аудиторська палата; - у Казахстанi - Мiнiстерство фiнансiв i Нацiональний комiтет по Аудиту; - у Молдовi - Мiнiстерство фiнансiв i Асоцiацiя аудиторiв; - у Росiйськiй федерацiї - Мiнiстерство фiнансiв, Центробанк. Росстрахнадзор i Президiя Асоцiацiї аудиторiв; - в Українi - Аудиторська палата. Лiцензування i сертифiкацiю аудиторiв здiйснюють: - У Республiцi Бєларусь. - Аудиторська палата (Аудиторська палата Республiки Бєларусь входить до складу Кабiнету Мiнiстрiв країни - прим. авт.) - Молдова - Мiнiстерство фiнансiв (сертифiкат "А") i Нацбанк (сертифiкат "Б"). - Росiйська федерацiя. Мiнiстерство фiнансiв, Центробанк. Росстрахнадзор. - Україна. Аудиторська палата. Квалiфiкацiйнi вимоги до аудиторiв у країнах СНД в основному схожi. До вiдмiнностей можна вiднести: необов'язковiсть вищої освiти (Молдова - середнє спецiальне); досвiд роботи з фаху бухгалтер, економiст, юрист, помiчник аудитора вiд 3-х рокiв (Азербайджан i Україна) до 5-и рокiв (Бєларусь. Казахстан, Молдова, Росiя). Громадянство для претендентiв на сертифiкат аудитора обов'язково тiльки в Українi. Усе пiзнається в порiвняннi, i якщо виходити з приведених даних, то український аудитор знаходиться сьогоднi далеко не в самому гiршому положеннi. Звичайно, не можна сказати, що в найбiльше вигiдному. Наприклад, глава Аудиторської палати Республiки Бєларусь дивується з приводу майбутнiх в Українi законодавчих обмежень, звуженнi сфери додатка обов'язкового Аудиту. Оскiльки в Бєларусi Президент Республiки спецiальним Указом доручив Кабiнету Мiнiстрiв доповнити перелiк суб'єктiв господарської дiяльностi, для яких обов'язкова аудиторська перевiрка. (На сьогоднiшнiй день у Бєларусi Аудит обов'язковий тiльки для комерцiйних банкiв, страхових компанiй i iноземних фiрм). Крiм того, i в Парламентi, i в Урядi Бєларусi в даний час вiдсутнi скiльки-небудь iстотнi антиаудиторськi настрої. Аудит у Росiї, у вiдмiнностi вiд України i Бєларусi, розвивається особливим шляхом, у вiдривi вiд свiтового досвiду, що призводить до деякої дезорганiзацiї i плутанини. Наприклад, присутнiсть у Росiї чотирьох фахових об'єднань аудиторiв: Асоцiацiя бухгалтерiв i аудиторiв, Спiлка аудиторiв, Товариство аудиторiв, Росiйська колегiя аудиторiв i декiлькох iнституцiй по лiцензуванню аудиторiв лише ускладнює розвиток росiйського Аудиту. 1. АУДИТ В РОСІЇ. 1. 1. Історична Довiдка. З рiзних причин довго не вдавалось створити спецiалiзоване законодавство як основу для ауди­торської дiяльностi. Тiльки, у груднi 1993р. Указом Президента Росiйської Федерацiї було затверджено Тимчасовi правила аудиторської дiяльностi, якi, врештi-решт, майже через сiм рокiв пiсля того як аудит в Росiї став одним з видiв пiдприємницької дiяльностi визначили "правила гри". розвиток не тiльки аудиторської дiяль­ностi, а i всiєї системи ринкових вiдносин у Росiї. видань, розвивається система професiйної пiдготовки аудиторiв, прак­тично в усiх. адмiнiстративних одиницях Росiї створено професiйнi аудиторськi органiзацiї. Розробляються правила (стандарти) аудиторської дiяльностi. У квiтнi 1996р. Комiсiя з аудиторської дiяльностi розробила i рекомендувала до використання Порядок складанню ауди­торського висновку про бухгалтерську звiтнiсть. Практично завершено пiдготовку ще ряду правил (стандартiв) з аудиторської дiяльностi, їх подальше затвердження багато в чому затримується у зв'язку з вiдсутнiстю закону про аудиторську дiяльнiсть. 1. 2. Стан аудиту. Законодавча база Тимчасовi правила аудиторської дiяльностi в Росiйськiй Федерацiї Указом Президента Росiйської Федерацiї "Про аудиторську дiяльнiсть в Росiйськiй Федерацiї" вiд 22 грудня 1993 р. № 2263 було затверджено Тимчасовi правила аудиторської дiяльностi в Росiйськiй Федерацiї (далi - Тимчасовi правила). Передбачалось, що Тимчасовi правила дiятимуть до прийняття закону, що регулює аудиторську дiяльнiсть. Усi аудитори - фiзичнi особи повиннi; були до 1 жовтня 1994 р. пройти атестацiю на право здiйснення аудиторської дiяльностi; юридичнi й фiзичнi особи, що займаються аудиторською дiяльнiстю самостiйно, зобов'язанi були до 1 сiчня 1995 р. одержати вiдповiднi лiцензiї. Проведення аудиторської дiяльностi без атестацiї. починаючи з 1 жовтня 1994 р. i без лiцензiї, починаючи з 1 сiчня 1995 р., було заборонено. будь-якими адмiнiстративними повноваженнями, її роль зводилась практично до органiзацiї пiдготовки для Уряду проектiв нормативних актiв i положень, необхiдних для створення умов аудиторської дiяльностi в Росiї. Тимчасовi правила визначають, аудиторську дiяльнiсть як незалежний позавiдомчий фiнансовий контроль. Тепер основною метою аудиторської дiяль­ностi є встановлення достовiрностi i бухгалтерської (фiнансової) звiтностi органiзацiй i вiдповiдностi здiйснених ними фiнансових та господарських операцiй нормативним актам, чинним в Росiйськiй Федерацiї. 1 обов'язковою або iнiцiативною. Обов'язкова аудиторська перевiрка здiйснюється тiльки у випадках, прямо встановлених законодавством Росiйської i Федерацiї, а iнiцiативна - за рiшенням органiзацiї. Крiм того, вiдповiдно до Тимчасових правил обов’язкова аудиторська перевiрка може провадитися також за дорученням державних органiв. У Тимчасових правилах визначено "супутнi" послуги, якi можуть надаватися аудиторами: постанов­ка, вiдновлення i ведення бухгалтерського (фiнан­сового) облiку, складання декларацiй про доходи бухгалтерську (фiнансову) звiтнiсть, аналiз господарсько-фiнансової дiяльностi, оцiнка активiв i пасивiв консультування з питань фiнансового, "податкового" банкiвського та iншого господарського законодавства Росiйської Федерацiї, а також навчання i надання iнших послуг за профiлем своєї дiяльний. "супутнiх" послуг далеко не повний. Так, очевидно, проведення аудитором консультацiй з неросiйського господарського законодавства, якщо формально застосовувати Тимчасовi правила, може виявитися незаконним. Є одне з положень Тимчасових правил, яке досi все ще не працює. Йдеться про так званi перевiрки за замовленнями державних органiв. Процедура запрошення аудитора дуже докладно описується i Тимчасовими правилами. Проте досi не встановлено порядок визначення вартостi такого роду перевiрок, i ця норма практично не застосовується. Сама по собi iдея запрошення аудитора для проведення робiт за замовленням прокурора, суду або арбiтражного суду не викликає заперечень. Проте Тимчасовi правила дають змогу органу дiзнання i слiдчому за умови наявностi санкцiї прокурора, а також прокурору, суду й арбiтражному суду дати аудитору "доручення про прове­дення аудиторської перевiрки органiзацiї за умови наявностi у виробництвi зазначених органiв пору­шеної (вiдновленої виробництвом) кримiнальної справи, прийнятої до виробництва (вiдновленої виробництвом) цивiльної справи або справи, пiдвiдомчої арбiтражному суду". Строк проведен­ня аудиторської перевiрки за таким дорученням визначається за домовленiстю з аудитором i, як правило, не повинен перевищувати двох мiсяцiв. Оплата при проведеннi перевiрки за доручен­ням органiв дiзнання, прокурора, слiдчого, суду й арбiтражного суду. як визначено в Тимчасових правилах, має здiйснюватися попередньо за раху­нок органiзацiї, яку перевiряють, за ставками, що­року затвердженими Урядом Росiйської Федерацiї з врахуванням середньої ставки оплати, що скла­лася на ринку аудиторських послуг. Аудитори ка­тегорично заперечують проти такого способу, визначеннi вартостi їх послуг, оскiльки для ба­гатьох аудиторських фiрм, i насамперед великих, де ставки суттєво вищi вiд середнiх, це означає явно збитковi умови роботи. Тимчасовими правилами встановлюються певнi обмеження для аудиторiв i аудиторських фiрм на проведений аудиторських перевiрок. Так, ауди­торська перевiрка не може провадитися аудито­рами, якщо вони в засновниками, власниками, акцiонерами, керiвниками та iншими посадовими особами органiзацiї, яку перевiряють, або є iз зазначеними особами родичами (батьки, по­дружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також бра­ти, сестри, батьки i дiти подружжя). Аудиторськi фiрми не можуть здiйснювати аудиторську пе­ревiрку щодо органiзацiй, якi є Їх засновниками, власниками, акцiонерами, кредиторами, страхуваль­никами, а також щодо яких цi аудиторськi фiрми є засновниками, власниками, акцiонерами. Також за­бороняється провадити аудиторськi перевiрки в ор­ганiзацiях, де цiєю аудиторською фiрмою надавались послуги з вiдновлення i ведення бухгалтерського облiку, складання фiнансової звiтностi. Аудитори можуть самостiйно визначати форми i методи аудиторської перевiрки, виходячи з ви­мог нормативних актiв Росiйської Федерацiї, а та­кож з конкретних умов договору з органiзацiєю або змiсту доручення державного органу. Результат аудиторської перевiрки - висновок аудитора складається з трьох частин - вступної, аналiтичної й пiдсумкової. У вступнiй частинi для аудиторської фiрми зазначають: юридичну адресу i телефони; поряд­ковий номер, дату видачi й назву органу, що ви­дав лiцензiю на здiйснення аудиторської дiяль­ностi, а також строк дiї лiцензiї; номер реєстра­цiйного свiдоцтва; номер розрахункового рахунку; прiзвища, iмена i по батьковi всiх аудиторiв, що брали участь у перевiрцi; для аудитора, який пра­цює самостiйно: прiзвище, Ім'я i по батьковi, стаж роботи аудитором; дату видачi й назву органу, що видав лiцензiю на здiйснення аудиторської дiяль­ностi, а також строк дiї лiцензiї; номер реєстра­цiйного свiдоцтва; номер розрахункового рахунку. звiтностi i стану внутрiшнього контро­лю; факти, виявлених у ходi аудиторської пе­ревiрки суттєвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського облiку i складання фiнан­сової звiтностi, що впливають на її достовiрнiсть також порушень законодавства Росiйської Федерацiї при здiйсненнi господарсько-фiнансових операцiй, якi завдали або можуть завдати шкоди iнтересам власникiв органiзацiї, держави i третiх осiб. Пiдсумкова частина аудиторського висновку мiстить запис про пiдтвердження достовiрностi бух­галтерської (фiнансової) звiтностi органiзацiї. Тiльки пiдсумкова частина висновку призначена для пу­блiкацiї i подання заiнтересованим користувачам. У випадку, якщо органiзацiєю-замовником у ходi проведеннi перевiрки не усунуто суттєвi по­рушення у веденнi бухгалтерського (фiнансового) облiку, складаннi вiдповiдної звiтностi та додер­жаннi законодавства Росiйської Федерацiї, у пiдсум­ковiй частинi аудиторського висновку робиться за­пис про неможливiсть пiдтвердження достовiрностi бухгалтерської (фiнансової) звiтностi. Отже, Тимчасовi правила визначають тiльки два можливих варiанти: або позитивний, або негативний аудиторський висновок, що звичайно, не вкла­дається у норми мiжнародних стандартiв. Не досить чiтким є ствердження про те, що "позитивний аудиторський висновок може бути тiльки за умови усу­нення порушень законодавства", оскiльки далеко не всяке порушення закону можна "усунути". Порядок атестацiї аудиторiв на право здiйснення аудиторської дiяльностi, формування атестацiйних комiсiй i розмiр сплати за проведення атестацiї, а та­кож порядок одержання лiцензiй на здiйснення ауди­торської дiяльностi затверджуються Урядом Росiй­ської Федерат за поданням Комiсiї з аудиторської дiяльностi при Президентi Росiйської Федерацiї. До атестацiї допускаються особи, що мають економiчну або юридичну (вищу або середню спецiальну) освiту, а також стаж роботи не менш як три роки з останнiх п'яти як аудитора, спе­цiалiста аудиторської органiзацiї, бухгалтера еко­номiста, ревiзора, керiвника пiдприємства, науко­вого працiвника або викладача з економiчного профiлю. До атестацiї не допускаються особи за­судженi вироком суду iз застосування покарання у виглядi позбавлення права посiдати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю у сферi фiнансово-господарських вiдносин протягом вiдбуття покарання i в подальший перiод до погашення (зняття) судимостi в установленому законом порядку. Лiцензiї видаються на здiйснення: банкiвського ау­диту, аудиту страхових органiзацiй, аудиту бiрж, позабюджетних фондiв та iнвестицiйних iнститутiв: за­гального аудиту (аудиту iнших економiчних суб'єктiв). Лiцензiї на здiйснення аудиторської дiяльностi мо­жуть бути анульованi тiльки органами, якi видали їх. Такi основнi положення Тимчасових правил, за якими регулюється аудиторська дiяльнiсть у Росiї тепер. 1. 3. Стандарти У Росiї розробка правил (стандартiв) з ауди­торської дiяльностi розпочалась бiльш як два роки тому. Першi дев’ять проектiв стандартiв були розробленi й опублiкованi у збiрнику "Аудит у Росiї" (Видання "Контакт" (ФБК) - НИФИ, 1994. -186 с.). У квiтнi 1996 р. перший стандарт з ауди­торської дiяльностi - "Порядок пiдготовки ауди­торського висновку" було схвалено Комiсiєю з аудиторської дiяльностi. У процесi доробки пере­буває ще рад стандартiв. Проте пiдготовка i впровадження аудиторських стандартiв вiдбуваються досить повiльно з двох при­чин. По-перше, немає закону з аудиторської дiяль­ностi, без якого неможлива розробка деяких загаль­них стандартiв, наприклад, стандарту "Принципи аудиту", оскiльки його змiст великою мiрою визнача­тиметься положеннями закону. По-друге, немає ор­гану, якому надано право розробляти i затверджува­ти стандарти, якi б були обов'язковими до застосу­вання. Тепер Комiсiя з аудиторської дiяльностi за своїм статусом може тiльки розробити стандарт i рекомендувати аудиторам застосовувати його. Ре­ально правила i методи роботи аудиторiв визнача­ються органами, що видають лiцензiї. дiяльностi. "Росстрахнадзор" готує свої правила за поданням ре­зультатiв аудиту. Отже, вже сьогоднi можна розглядати як певну тенденцiю розподiл правил i методiв аудиту згiдно з його видами: загальний (фондiв i бiрж), банкiвський i страховий. аудиту повиннi бути єдиними i грунтуватися на мiжнародних аудиторських стан­дартах. Інакше можливе абсолютне домiнування на росiйському ринку аудиторських послуг мiжна­родних аудиторських фiрм або, що набагато гiрше, росiйським пiдприємствам буде значно утруднений вихiд на мiжнароднi фiнансовi ринки. 1. 4. Ринок аудиторських послуг Постiйне зростання попиту на аудиторськi по­слуги в Росiї визначається двома основними фак­торами: розвитком господарського законодавства i розвитком ринку як такого. В першi роки розви­ток аудиту визначається наявнiстю в нормативних актах вимоги проведення аудиту для СП, банкiв, страхових органiзацiй, представництв iноземних фiрм. І цей етап закiнчився з прийняттям Тимчасових правил. З 1994р. багато якi пiдприємства почали розглядати аудит не тiльки як обов'язок, визначений законодавче, а й як потребу i необхiднiсть. Набутий досвiд роботи в умовах ринку, вiрнiше, в умовах вiдсутностi централiзованого управлiння, пiдказує, що дешевше користуватися послугами професiоналiв, нiж розплачуватися за свої помилки. них iз захистом вiд цих ризикiв. Багато якi великi росiйськi пiд­приємства вже ознайомились на практицi з дiями податкових органiв. І тепер наявнiсть ауди­торського висновку, що пiдтверджує достовiрнiсть фiнансового звiту, багато в чому є для пiд­приємства гарантiєю вiдсутностi претензiй з боку державних органiв iз сплати податкiв І вiдсутностi iнших порушень законодавства у звiтному перiодi. Коло користувачiв фiнансової звiтностi, ана­логiчно тому, що є в країнах з розвиненою ринко­вою економiкою, ще тiльки формується в Росiї. i продовжує безперечно вплива­ти на розвиток аудиту i консалтингу в Росiї. Вiдмiннi стартовi умови для роботи мiжнарод­них аудиторських i консалтингових фiрм в Росiї було створено внаслiдок реалiзацiї багатьох про­ектiв, що фiнансуються за рахунок коштiв мiжна­родних органiзацiй. "своїми" клiєнтами - транснацiональними компанiями, що прийшли а Росiю, а також з вели­кими росiйськими пiдприємствами. Останнi, як правило, є одержувачами iноземних кредитiв, i ауди­торський висновок, пiдготовлений на основi мiжна­родних аудиторських стандартiв, служить їм необхiдною "перепусткою" у свiт мiжнародних фiнансiв. Інтелектуальний i фiнансовий потенцiал мiж­народних i нацiональних аудиторських фiрм незiставнi. В дiйсностi вони працюють у певному ро­зумiннi на рiзних поверхах росiйської економiки. Проте найбiльшi нацiональнi аудиторськi фiрми у чомусь починають конкурувати в Росiї з фiрмами "великої шiстки". За деякими даними, окремi мiжнароднi аудиторськi фiрми вiдчувають серйознi труднощi, пов'язанi iз занадто великою орiєнта­цiєю на проекти, що фiнансуються за рахунок мiжнародних органiзацiй, надлишковою концент­рацiєю на обслуговуваннi "своїх" зарубiжних клiєнтiв i недооцiнкою нацiонального сектора еко­номiки, помилками у кадровiй полiтицi з росiй­ським персоналом. Великi росiйськi комерцiйнi банки користують­ся послугами мiжнародних аудиторських фiрм, очевидно, не без пiдстав вважаючи, що це їм до­поможе пiдтвердити свою надiйнiсть i солiднiсть пе­ред клiєнтами не тiльки в Росiї, а й за її межами. Дуже часто останнiм часом найбiльшi росiйськi пiдприємства прагнуть користуватися одночасно послугами мiжнародних i нацiональних аудиторських фiрм. Першi виконують аудит І вiдкри­вають, пiдприємству виходи на мiжнароднi ринки. другi ж працюють як бухгалтерськi й податковi консультанти i знижують ризики пiдприємства за претензiями з боку державних органiв. практично не проводячи аудит. По-перше, це пов'язано з вiдсутнiстю на багатьох пiдприємствах реального власника, яко­му необхiдна об'єктивна iнформацiя про фiнансо­ве становище пiдприємства. Реальний власник багатьох пiдприємств у Росiї - керiвництво цих пiдприємств, яке не вбачає потреби в розкриттi фiнансової iнформацiї для зовнiшнiх користувачiв. По-друге, немає офiцiйних стандартiв, що регу­люють проведення аудиторських перевiрок. Тому немає ^ критерiїв для оцiнки необхiдних обсягiв робiт, якi повинен виконати аудитор, щоб зiбрати достатнi свiдчення для формування думки про до­стовiрнiсть i правильнiсть фiнансової звiтностi. об'єктивно оцiнювати якiсть їхньої роботи. 1. 5. Консалтинг Управлiнське консультування в Росiї - най­менше розвинений напрям, а, отже, i найбiльш перспективний. Поки ще не можна сказати, що настає час управлiнського консультування, проте, що такий час скоро настане, можна стверджувати з достатньою певнiстю. Практично закiнчилась приватизацiя. На багатьох пiдприємствах а Росiї з'явився реальний власник, який хоче створити ефективнi механiзми з контролю й управлiння своєю власнiстю. Вiн безперечно захоче пiдвищи­ти ефективнiсть роботи пiдприємства, його при­бутковiсть, економiчнiсть тощо. Це велике поле дiяльностi для аудиторських i консалтингових фiрм, i тут, на думку деяких експертiв, переваги порiвняно з мiжнародними фiрмами матимуть нацiональнi фiрми, якi краще знають конкретнi проблеми своїх клiєнтiв. До того ж i середня вартiсть послуг вiдiграватиме не останню роль при виборi консультантiв. 1. 6. Перспективи. Комiсiєю з аудиторської дiяльностi при Прези­дентi Росiйської Федерацiї розроблено проект Закону "Про аудиторську дiяльнiсть", який за по­становою Уряду Росiйської Федерацiї мав бути поданий Президенту Росiйської федерацiї до 1 сiчня 1996 р. Проект розроблявся в два етапна на першому етапi проект розроблявся групою спецiалiстiв з аудиту у Радi з аудиту, на другому етапi вiн був практично повнiстю перероблений згiдно з пропозицiями державних служб, що вiдповiдають за органiзацiю атестацiї й лiцензу­вання аудиторiв та iнших державних органiв, представлених в Комiсiї з аудиторської дiяль­ностi. Прокуратурою i Мiнiстерством юстицiї росiйської федерацiї. У травнi проект Закону передано цим вiдомствам для остаточного розгляду i вiзування. Велика вiрогiднiсть, що Мiнiстерство юстицiї не завiзує Закон, оскiльки, на його думку, вiн має передбачати проведення аудиторських перевiрок за замовленнями правоохоронних органiв. У цьо­му випадку, на думку мiнiстерства, Закон повинен зобов'язувати аудитора провадити перевiрки. Цей проект Закону такого обов'язку для аудиторiв не передбачає, у зв'язку з цим можна передбачити, що Закон найближчим часом навряд чи потрапить до Президента, а рухатиметься ще тривалий час мiж рiзними урядовими структурами. Процедура затвердження Закону триває -розгляд Президентом Росiйської Федерацiї, Дер­жавною Думою, Радою Федерацiї. Тому за найбiльш оптимiстичними оцiнками Закон буде прийнято не ранiше, нiж у червнi 1996р., а його остаточна версiя суттєво вiдрiзнятиметься вiд по­чаткового варiанта. Проте у будь-якому випадку цiкавими є аналiз проекту Закону, розробленого Комiсiєю з ауди­торської дiяльностi, i його зiставлення з нинi дiю­чими Тимчасовими правилами, що регулюють аудиторську дiяльнiсть. Ця версiя Закону багато в чому вiдображає стан аудиту i розумiння його сутi тепер, у тому числi рiзними державними вiдом­ствами: Мiнiстерством фiнансiв, Центральним банком, "Росстрахнадзором" та iн. У проектi Закону аудиторська дiяльнiсть визна­чається як пiдприємницька дiяльнiсть аудиторiв, що працюють iндивiдуально, й аудиторських ор­ганiзацiй, Власне аудит розглядається як неза­лежна перевiрка документiв бухгалтерського облiку i бухгалтерської звiтностi. Як i в Тимчасо­вих правилах. Закон визначає, що аудит подiляється на обов'язковий i iнiцiативний. Мета аудиту - встановлення достовiрностi бух­галтерської звiтностi осiб, що пiдлягають аудиту, i вiдповiдностi здiйснених ними фiнансових опера­цiй нормам законодавства Росiйської Федерацiї. На вiдмiну вiй Тимчасових правил у проектi Зако­ну подано поняття достовiрностi бухгалтерської звiт­ностi. Пiд достовiрнiстю розумiють такий ступiнь точностi даних звiтностi, яка дає змогу компетент­ному користувачу звiтностi робити на її основi пра­вильнi висновки про результати фiнансово-госпо­дарської дiяльностi суб'єктiв, що пiдлягають аудиту, i приймати рiшення, якi грунтуються на цих висновках. У проектi досить докладно визначено, якi су­путнi аудиту послуги можуть надавати аудитори. Це досить важливо, оскiльки нiякi iншi послуги не можуть розглядатися як аудиторська дiяльнiсть. Вони включають: постановку, вiдновлення i ве­дення бухгалтерського облiку, а також складання бухгалтерської звiтностi; податкове планування i розрахунок податкiв; аналiз фiнансово-гос­подарської дiяльностi; консультант з питань бух­галтерського облiку, економiки, фiнансiв, податкiв i управлiння; надання юридичних послуг у галузi пiдприємницької дiяльностi; навчання бухгал­терському облiку, економiки i фiнансам, аудиту. Слiд зазначити, що коло послуг досить обмеже­не, проте можна надавати й iншi послуги "за профi­лем аудиторської дiяльностi". На практицi це озна­чає, що через певний час пiсля прийняття Закону, можливо, буде затверджено розширений список "ау­диторських послуг". Наприклад, вiн може поповни­тись видавничою дiяльнiстю за вiдповiдним профiлем. Проектом Закону визначено основнi принци­пи аудиторської дiяльностi: незалежнiсть, про­фесiоналiзм, додержання конфiденцiйностi й етичних норм. Деякi принципи бiльш докладно роз'яснюються безпосередньо у текстi проекту, для iнших є вiдповiдне посилання до аудиторських стандартiв. Зокрема, принцип незалежностi досить докладно викладено у проектi, проте його формулювання фак­тично iдентичне тому, що є у Тимчасових правилах. правилах (стандартах), обов'яз­кових до застосування. На жаль, у проектi Закону аудит, як i у Тимчасо­вих правилах, подiляється на чотири види: аудит банкiв та iнших кредитних органiзацiй (банкiвський аудит); аудит страховик органiзацiй i товариств взаємного страхування (страховий аудит}; аудит бiрж, позабюджетних фондiв i iнвестицiйних iнститутiв; ау­дит iнших юридичних i фiзичних осiб, що займають­ся пiдприємницькою дiяльнiстю (загальний аудит). Розробка i затвердження етичних норм по­ведiнки аудитора, а також заходiв суспiльного впливу за їх порушення покладено на Загальне росiйське об'єднання аудиторiв. У проектi Закону передбачено, що здiйснення аудиторської дiяльностi регулюється також пра­вилами (стандартами) аудиторської дiяльностi. У проектi Закону визначено, що правила (стан­дарти) розробляються центральними атестацiйно-лiцензiйними комiсiями Мiнiстерства фiнансiв, Центрального банку, "Росстрахнадзором" спiльно з Загальноросiйським об'єднанням аудиторiв з врахуванням спецiалiзацiї осiб, що здiйснюють аудит. Правила ж затверджуються Комiсiєю з аудиторської дiяльностi при Урядi Росiйської Фе­дерацiї. Це може. як показує практика, привести до розробки чотирьох рiзних наборiв стандартiв згiдно з кiлькiстю видiв спецiалiзацiї аудиторiв. "Творчiсть" вiдомств може створити велику неуз­годженiсть у стандартах за видами аудиту, що врештi-решт може призвести до непорiвнянностi результатiв аудиту для рiзних органiзацiй. Дуже важливим i позитивним моментом проекту є визначення результату аудиторської перевiрки як висловлювання думки особи, що провадить аудит, про правильнiсть ведення i достовiрностi бух­галтерської звiтностi особи, що пiдлягає аудиту. Проектом Закону пiдкреслюється потреба вве­дення спецiальних стандартiв, що регламентують порядок документування аудиторської перевiрки. Пiдсумковi документи з перевiрки - це ауди­торський звiт i аудиторський висновок. Ауди­торський звiт адресується керiвникам i (або) власникам особи, що пiдлягає аудиту, i мiстить вичерпну iнформацiю про хiд аудиторської пе­ревiрки, виявленi вiдхилення вiд установленого порядку ведення бухгалтерського облiку, суттєвi порушення пiдготовки бухгалтерської звiтностi, а також iншi вiдомостi, одержанi у ходi перевiрки i передбаченi договором на проведення аудиту. Аудиторський висновок призначений для будь-яких користувачiв бухгалтерської звiтностi особи, що пiдлягає аудиту, i мiстить думку аудитора про достовiрнiсть бухгалтерської звiтностi й вiдповiдностi порядку ведення бухгалтерського облiку вимогам, установленим нормами актiв законодавства, чинних у Росiйськiй федерацiї. Проект Закону передбачає кримiнальну вiдповiдальнiсть за пiдготовку явно неправдивих аудиторського виснов­ку й аудиторського звiту. При цьому розглядається вiдповiдальнiсть за пiдготовку явно неправдивого позитивного аудиторського висновку, хоча теоре­тично можливi випадки видачi й явно неправдивого негативного аудиторського висновку. Як i в Тимчасових правилах, у проектi Закону пе­редбачено, що аудиторською дiяльнiстю можуть займатися фiзичнi особи й аудиторськi органiзацiї. Фiзична особа мас бути зареєстрована як iндивiду­альний пiдприємець. Аудиторською органiзацiю може бути комерцiйна органiзацiя, що здiйснює винятково аудиторську дiяльнiсть i має будь-яку ор­ганiзацiйно-правову форму, передбачену Законом за винятком вiдкритого акцiонерного товариства. Аудиторськi органiзацiї можуть здiйснювати свою дiяльнiсть тiльки при додержаннi таких обов'язкових умов: - атестованим аудиторам, якi є громадянами Росiйської Федерацiї, i (або) аудиторським органiзацiям, що одержали лiцензiї й створенi без участi (прямої або непрямої) iноземних громадян, осiб без громадянства й iноземних юридичних осiб, повинно належати бiльш як половина голосiв, якi враховуються при прийняттi рiшень органами управлiння аудиторської органiзацiї; - у штатi аудиторської органiзацiї повинно бути не менш нiж два атестованих аудитори, що постiйно працюють у нiй i мають аудиторську спецiалiзацiю, яка вiдповiдає профiлю одержаної цiєю органiзацiєю лiцензiї на право здiйснення аудиторської дiяльностi. Отже, у проектi Закону стверджується прiоритет росiйського громадянства при створеннi ауди­торських органiзацiй. Щодо вимоги, згiдно з якою для одержання вiдповiдної лiцензiї необхiдно мати в аудиторськiй органiзацiї щонайменше два атестованих аудитори за необхiдною спецiальнiстю, то вона в надто нелогiчною i непослiдовною. Цей же проект Закону передбачає видачу лiцензiї одному атестованому аудитору, якщо вiн зареєстрований як iндивiдуальний пiдприємець. Важливо зазначити, що проектом Закону передбачаються два нових моменти порiвняно з чинним порядком, По-перше, передбачається обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть аудиторiв. Так. розмiр вiдшкодування визначається у межах збиткiв у виглядi реального збитку, завданого особi, що пiдлягає аудиту без врахування втраче­ної вигоди. При цьому максимальна сума реаль­ного збитку, що пiдлягає вiдшкодуванню, не може перевищувати трикратного розмiру оплати послуг особи, що здiйснювала аудит. І, по-друге, вво­диться обов'язкове страхування цивiльно-пра­вової вiдповiдальностi аудиторiв. Остання вимога, якщо цей проект буде прийнято, набуде чинностi тiльки з моменту визначення видiв, умов i порядку проведення обов'язкового страхування аудиторiв вiдповiдним федеральним законом. Порядок атестацiї на право здiйснення аудиторської дiяльностi та лiцензування цiєї дiяльностi передбачений у проектi Закону, практично iдентичний дiючому. якi мають вищу або середню спе­цiальну освiту за спецiалiзацiєю, пов'язаною з бухгалтерським облiком, фiнансово-господар­ською дiяльнiстю або аудитом. Отже, спецiалiсти з юридичною освiтою вже не зможуть одержувати атестат аудитора, На жаль, незважаючи на чис­леннi побажання, як i ранiше тiльки спецiалiсти з економiчною освiтою матимуть право складати атестацiйнi iспити. на те, щоб стати атесто­ваним у галузi банкiвського аудиту, необхiдно ма­ти стаж практичної роботи за профiльною спе­цiальнiстю не менш нiж три роки з останнiх п'яти, що передували зверненню за одержанням квалiфiкацiйного атестата аудитора. У проектi суттєво змiнюються статус i роль. Комiсiї з аудиторської дiяльностi. Вона дiятиме при Урядi Росiйської Федерацiї i складатиметься з 14 членiв i голови. Сiм членiв Комiсiї та її голова -представляють федеральнi органи державної вла­ди (серед них в обов'язковому пороку представ­ники Мiнiстерства фiнансiв, Центрального банку i Росстрахнадзора); iншi сiм членiв, що представляють iнтереси Загальноросiйського об'єднання аудиторiв, включаються до складу Комiсiї згiдно з рiшенням органу управлiння цього об'єднання. На жаль, серед перелiку завдань, що вирiшує Комiсiя, немає завдання контролю за додержан­ням чинного законодавства регулювання у галузi аудиторської дiяльностi. Слiд звернути увагу на надзвичайно широкi права атестацiйно-лiцензiйних комiсiй, що надає проект Закону, Так, атестацiйно-лiцензiйнi комiсiї зможуть контролювати якiсть аудиторських пере­вiрок, а також здiйснювати переперевiрки. Це призведе до збiльшення чисельностi державного апарату, оскiльки виникне потреба створення при кожнiй атестацiйно-лiцензiйнiй комiсiї пiдроздiлiв Із суттєвою кiлькiстю висококвалiфiкованих спецiалiстiв, що сьогоднi абсолютно нереально. створенню нормально­го ринкового механiзму i максимально б врахову­вав свiтовий досвiд створення iнституту аудиту. В зв'язку з останнiм бажана участь мiжнародних експертiв при доопрацюваннi цього проекту Закону. 2. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ Закон Республiки Бiлорусь "Про аудиторську дiяльнiсть" було прийнято у листопадi 1994 р. Законом аудиторська дiяльнiсть (аудит) визна­чається як "незалежна перевiрка аудиторами i аудиторськими органiзацiями бухгалтерської (фiнансової звiтностi та iнших документiв суб'єктiв господарювання з метою оцiнки достовiрностi та вiдповiдностi здiйснених фiнансових i госпо­дарських операцiй законодавству Республiки Бiлорусь, спрямована на захист iнтересiв влас­никiв, надання допомоги суб'єктам господарювання, i сприяння їм у правильностi розрахункiв з бюджетом i в пiднесеннi ефективностi їх дiяльностi". Отже, в Бiлорусi аудиторська дiяльнiсть i ауди­торська перевiрка - синонiми. Проте саме поняття аудиторської перевiрки значно розширено. Так, у процесi проведення аудиту аудитор зобов'язаний дати висновок про стан i змiст рiчної бухгалтерської (фiнансової) звiтностi; про достовiрнiсть i повноту рiчного балансу; про "потенцiйнi можли­востi суб'єктiв господарювання з приймання iнве­стицiй i участi в здiйсненнi iнновацiйних проектiв". Аудиторська перевiрка повинна також провадитися перед "вибором пiдприємств при визначеннi учасникiв iнновацiйних проектiв, при цiльовому використаннi кредитних ресурсiв та iнвестицiй; при перевiрцi своєчасностi й повноти формування статутного капiталу; при перевiрцi фiнансового становища емiтентiв цiнних паперiв; при вiдчуженнi майна державних пiдприємств, при здаваннi майна державних пiдприємств в оренду в процесi приватизацiї в разi визнання неплатоспроможними або банкрутами суб'єктiв господарювання. Список iнших аудиторських послуг, що визна­чається Законом, аналогiчний росiйському. Як i в iнших країнах СНД в Бiлорусi аудит подiляється на обов'язковий i iнiцiативний. Обов'яз­кова аудиторська перевiрка провадиться у випадках, установлених законодавством, iнiцiативна - за рiшенням суб’єктiв господарювання або власника. До атестацiї на право займатися аудиторською дiяльнiстю допускаються особи, що мають вищу економiчну або юридичну освiту, а також стаж ро­боти за спецiальнiстю не менш як п'ять рокiв. Іно­земнi громадяни можуть нарiвнi з громадянами Бiлорусi одержувати атестат i займатися ауди­торською дiяльнiстю. Керiвництво i розробку спецiальних професiй­них стандартiв з аудиторської дiяльностi в Рес­публiцi здiйснює Аудиторська палата. Передбаче­но обов'язкове членство в Аудиторськiй палатi. Усi аудитори й аудиторськi органiзацiї зобов'язанi бути членами Аудиторської палати. палати. Рiшення Аудиторської палати обов'язковi для аудиторiв i аудиторських органiзацiй. Для досягнення професiйних цiлей i захисту своїх iнтересiв аудитори можуть створювати гро­мадськi професiйнi об'єднання. У Бiлорусi органiзацiя аудиторської дiяльностi, порядок атестацiї спецiалiстiв i видача їм лiцензiй на право зайняття аудиторською дiяльнiстю, лiцензу­вання аудиторських органiзацiй, ведення державного реєстру аудиторiв І аудиторських органiзацiй та iншi питання аудиту е компетенцiєю Кабiнету Мiнiстрiв. 3. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН Закон Республiки Казахстан "Про аудиторську дiяльнiсть" було прийнято в жовтнi 1993 р. У Законi роздiлено поняття аудиту й ауди­торської дiяльностi. їх звiтностi, облiку, повноти i вiдповiдностi чинному законодавству i вста­новленим нормативам. "супутнiх" послуг дещо вiдрiзняється вiд перелiкiв аналогiчних послуг в iнших країнах СНД. До iнших аудиторських послуг вiдносять: експертизу, консультацiї з питань фiнансово-господарської дiяльностi, бухгалтерського облiку фiнансiв, оподаткування, права, банкiвської i страхової справи, екологiї, правильної органiзацiї виробництва, маркетингу, проведення аналiзу i прогнозування фiнансового становища. на територiї Республiки Казахстан. Пiдприємства мають право залучати зарубiжних аудиторiв i аудиторськi фiрми для проведення пе­ревiрки фiнансово-господарської дiяльностi. Особливiстю в введення у Закон статусу по­мiчника аудитора. Помiчник аудитора - це особа з вищою або середньою спецiальною освiтою. Вiн не користується правом пiдпису аудиторського висновку, експертного висновку, довiдки або iншого офiцiйного документа про проведення аудиту. Взаємовiдносини аудитора i помiчника, обсяг робiт, якi виконує помiчник, оплата працi та iншi питання, що стосуються його дiяльностi, визна­чаються чинним законодавством i взаємного угодою. Час роботи як помiчника аудитора включається в стаж роботи, необхiдний для одержання свiдоцтва на право зайняття аудиторською дiяльнiстю. У Законi не визначається змiст аудиторського висновку, а є посилання до вiдповiдних стандартiв. Атестацiй аудиторiв у Казахстанi здiйснюється Квалiфiкацiйною комiсiєю. До атестацiї допускаються особи, що мають вищу або середню спецiальну освiту, а також досвiд еко­номiчної, фiнансової, облiково-аналiтичної, кон­трольно-ревiзiйної або правової роботи. Квалiфiкацiйне свiдоцтво видається строком на п'ять рокiв. Атестацiя претендентiв, у тому числi i iнозем­них, що бажають займатися аудиторською дiяль­нiстю, здiйснюється Квалiфiкацiйною комiсiєю при. Мiнiстерствi фiнансiв Республiки Казахстан. Квалiфiкацiйна комiсiя формується з однакової кiлькостi представникiв аудиторiв i працiвникiв державних органiв строком на п’ять рокiв. у зв’язку iз завданням збиткiв замовнику внаслiдок неякiсного проведення аудиту повинна передбачатися в договорi. Як випливає з тексту Закону, аудиторськi фiрми i аудитори повиннi застрахувати свою матерiальну вiдповiдальнiсть, проте цей механiзм у Законi не визначено. Палата аудиторiв - громадське об’єднання аудиторських фiрм, окремих аудиторiв Казахстану та iнших держав. Іншi Положення Закону в основному збiгаються з основними положеннями аналогiчних актiв iнших країн СНД. Завершення. З переходом до ринкових вiдносин в економiцi країн СНД виникли новi проблеми i потреби, обумовленi появою нових спецiальностей i нових теоретичних i практичних дисциплiн, в тому числi i аудиторського контролю. Сам аудиторський контроль важко вiднести до нововведень ринкових вiдносин, але новим є поява незалежного контролю, який забезпечує реалiзацiю практичної суспiльної необхiдностi — пiдтвердження достовiрностi фiнансової iнформацiї про дiяльнiсть економiчних суб’єктiв в iнтересах користувачiв цiєї iнформацiї. Новим є те, що незалежний аудиторський контроль — це пiдприємницька дiяльнiсть, здiйснюється на комерцiйнiй основi за рахунок економiчних суб’єктiв, що перевiряються. Фактично процес створення незалежного аудиторського контролю продовжується в країнах СНД вже досить довгий термiн, але попереду ще велика робота по пiдготовцi, атестацiї та лiцензування квалiфiкованих кадрiв аудиту, якi б вiдповiдали своїм рiвнем квалiфiкацiї свiтовому рiвню. Не викликає сумнiвiв, що розвиток аудиторської дiяльностi в країнах СНД, затвердження нормативно-законодавчої бази i стандартiв аудиту буде проходити безперервно, разом з вдосконаленням iнших економiчних iнститутiв та економiки в цiлому. Лiтература. 1. “Про аудиторську дiяльнiсть у Росiйськiй Федерацiї”. Указ Президента РФ вiд 22. 12. 93 р. №2263. 3. Бiлуха М. Т. "Курс Аудита" пiдручник. - К.: Вища шк. - Знання, 1998. - 574 с. 4. Додж Р. Посiбник iз стандартiв i норм Аудита: Пер. с англ.; передмова С. А. Стукова. - М.: Фiнанси i статистика; ЮНИТИ, 1992. - 240 с. 5. Робертсон Дж. Аудит. Перекл. з англ. - М.: KPMG, Аудиторська фiрма ”Контакт”, 1993. - 496 с. 6. Сопко В. В. "Аудит в країнах спiвдружностi незалежних держав" — Ж.: "Бухгалтерський облiк i аудит" №8 1996 рiк Ст. 4-12. 8. Цивiльний кодекс РФ. - М., 1994. 9. Шеремент А. Д., Суйц В. П. Аудит: Навчальний посiбник. - М.: ИНФА-М, 1995 - 240 с.