Аудит (шпори)

. 2. Аудиторська дiяльнiсть надаватись у формi аудиторських перевiрок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацiй з питань бухгалтерського облiку, звiтностi, оподаткування, аналiзу фiнансово-господарської дiяльностi та iнших видiв економiко-правового забезпечення пiдприємницької дiяльностi фiзичних та юридичних осiб. Прибуток (доход) вiд аудиторської дiяльностi оподатковується згiдно з чинним законодавством. 3. Програми аудиту (ПА) 1 етап – А оцiнка органiзацiї i стану б/о, внутрiшнього А. Об’єкти А на даному етапi: наявнiсть установчих документiв, реальнiсть балансових даних, вибiркова перевiрка бух даних, аудит висновок за минулий перiод, органiзацiя внутр контролю. 2 етап – А перевiрка фiнансово-виробничої дiял-тi. Об’єкти: установчi документи, формування та змiни статутного капiталу, наявнiсть i використання кредитних ресурсiв; грошовi кошти, ОЗ i НМА; матерiальнi запаси; розрахунки; виробничi витрати, дохiд, фiн результати. 3 етап – консультацiйнi послуги i рекомендацiї по виправленню недолiкiв, звiт аудитора. 4. Ауд ризик та його суть Проведення аудиту завжди супроводжується певним ступенем ризику, це питання є дуже важливим при попереднiй оцiнцi стану клiєнта. Про це можна судити навiть з того, що аудиторському ризику придiляється в шести дiючих нацiональних нормативах аудиту, якi затвердженi АПУ. Т. ч. аудиторський ризик – це помилкове пiдтвердження аудитором достовiрностi фiнансової звiтностi, яка у подальшiй перевiрцi не пiдтверджена iншими аудиторами або контролюючими органами. Аудиторський ризик полягає в наступному: аудитор дiйшов висновку, що фiнансова звiтнiсть складена правильно i на цiй пiдставi в аудиторському висновку стверджується без застереження, а у дiйсностi є iстотнi похибки. Ризик для бiзнесу – аудитор, аудиторська фiрма може потерпiти невдач у взаємовiдносинах з клiєнтом, навiть, тодi, коли надано правильний аудиторський висновок. Це можливо у випадках розголошення конфiденцiйностi аудиторського висновку, вiдсутностi рекомендацiй щодо прогнозування дiяльностi клiєнта на перспективу, тощо. Загальноприйнятi стандарти аудиту потребують щоб аудитор володiв знаннями системи внутрiшньогосподарського контролю для збирання аудиторських свiдчень. Вивчивши цю систему аудитор оцiнює можливiсть виявлення помилок i запобiгання їм, а також вiдхилення вiд нормативiв. оцiнка ризику контролю . Ступiнь аудиторського ризику ґрунтується на експертнiй оцiнцi аудитора. 5. Аудиторськi докази. Вiдповiдно до нормативу №14 “Аудиторськi докази” аудитор повинен одержати таку кiлькiсть аудиторських доказiв, яка б забезпечила спроможнiсть зробити необхiднi висновки, при використаннi яких буде пiдготовлено аудиторський висновок. Аудиторськi докази одержуються в результатi належного поєднання тестiв систем контролю та процедур перевiрки на суттєвiсть. Термiн "Аудиторськi докази" означає iнформацiю, одержану аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується пiдготовка аудиторського висновку та звiту. Аудиторськi докази складаються з первинних документiв та облiкових записiв, що кладуться в основу фiнансової звiтностi, а також пiдтверджувальної iнформацiї з iнших джерел. В иди аудиторських доказiв. Змiст аудиторських доказiв залежить вiд способiв їх отримання. В одному випадку аудитор проводить незалежну процедуру виявлення стану об’єкта контролю, в результатi чого отримує об’єктивну i повну його характеристику (прямi докази про стан об’єктiв контролю, до яких вiн повинен вiдноситись з обережнiстю, так як на практицi виявляються факти, що спростовують достовiрнiсть другорядних доказiв. Ознайомлення з матерiалами попереднiх перевiрок i результатами проведення внутрiшньогосподарського контролю є другорядним доказом правильностi ведення БО i достовiрностi даних бухгалтерської звiтностi. При одержаннi аудиторських доказiв шляхом впровадження тестiв систем контролю аудитор повинен розглянути достатнiсть та належнiсть Надiйнiсть аудиторських доказiв залежить вiд джерела їх отримання - внутрiшнього чи зовнiшнього, а також вiд їх характеру. За характером iснують вiзуальнi, документальнi та уснi докази. Хоча надiйнiсть аудиторських доказiв залежить вiд конкретних обставин, допомогти оцiнити надiйнiсть аудиторських доказiв можуть поданi нижче узагальнення: Аудиторськi докази iз зовнiшнiх джерел (наприклад, пiдтвердження, одержане вiд третьої особи) бiльш надiйнi, нiж тi, що отриманi з внутрiшнiх джерел. Аудиторськi докази, одержанi з внутрiшнiх джерел iнформацiї пiдприємства, яке перевiряється, надiйнiшi в разi наявностi ефективних систем облiку та внутрiшнього контролю. Аудиторськi докази, одержанi безпосередньо аудитором вiд результатiв проведених тестiв, надiйнiшi, нiж тi, що одержанi вiд працiвникiв пiдприємства. Аудиторськi докази у формi документiв чи письмових подань надiйнiшi, нiж уснi подання. Аудиторськi докази є переконливiшими, якщо вони отримуються з рiзних джерел або джерел рiзного характеру i коли вони вiдповiдають один одному. При неможливостi одержання достатнiх належних аудиторських доказiв аудитор має висловити позитивний висновок з застереженнями або негативний висновок. 71. заг принципи створення Спiлку аудиторiв України Аудитори України мають право об'єднатися в громадську органiзацiю за професiйними ознаками (Спiлку аудиторiв України), дотримуючись вимог цього Закону та iнших законiв України. Спiлка аудиторiв України повинна мати фiксоване iндивiдуальне членство в особi окремих аудиторiв або їх колективiв. Спiлка аудиторiв України може вiдкривати мiсцевi осередки при наявностi в них не менше п'яти аудиторiв, якi є членами Спiлки. Вiдкриття мiсцевих осередкiв не є обов'язковим. 9. Види аудиторських висновкiв представляється клiєнту у випадках, коли на думку аудитора виконано наступнi умови: 1) аудитор отримав всю iнформацiю й пояснення, необхiднi для цiлей аудиту; 2) надана iнформацiя достатня для вiдображення реального стану справ на пiдприємствi; 3) є адекватнi i достовiрнi данi з усiх суттєвих питань; 4) фiнансова документацiя пiдготовлена у вiдповiдностi з прийнятою на пiдприємствi системою бухгалтерського облiку, котра вiдповiдає вимогам українського законодавства; 5) фiнансова звiтнiсть складена на основi дiйсних облiкових даних й не мiстить суттєвих протирiч; 6) фiнансова звiтнiсть складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку. Враховується також стан облiку та фiнансової звiтностi пiдприємства. Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок при iснуваннi фундаментальної непевностi i незгоди. Існують основнi причини фундаментальної непевностi: значнi обмеження в обсязi аудиторської роботи у зв'язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхiдну iнформацiю й пояснення). Причини незгоди: неприйнятнiсть системи облiку або порядку проведення облiкових операцiй; розходження в думках стосовно вiдповiдностi фактiв або сум у фiнансовiй звiтностi даним облiку; фундаментальна незгода з повнотою i засобом вiдображення фактiв в облiку та звiтностi; невiдповiднiсть дiючому законодавству порядку оформлення або здiйснення операцiй та встановленим нормам. У всiх випадках, коли аудитор складає висновок, який вiдрiзняється вiд позитивного, вiн повинен дати опис усiх суттєвих причин його непевностi i незгоди. Цi причини необхiдно коротко навести в окремому роздiлi висновку, до того роздiлу, де аудитор висловлює негативний висновок або дає вiдмову вiд аудиторського висновку "... Пiд час проведеної аудиторської перевiрки встановлено, що операцiї (дається перелiк операцiй, або пишеться: "якi викладенi у додатку N 1 до аудиторського висновку", проведенi з порушенням встановленого порядку. Проте зазначенi невiдповiдностi мають обмежений вплив на фiнансову звiтнiсть i не перекручують загальний фiнансовий стан пiдприємства. Негативний аудиторський висновок “ У результатi проведення аудиту встановлено, що за звiтний перiод пiдприємством були допущенi суттєвi порушення i перекручення (дається перелiк порушень, 47. Етапи пров-ня а-ту з пiдзв. особами Найбiльш важливе мiсце при проведеннi аудиту розрахункiв з пiдзвiтними особами належить перевiрцi цiльового призначення та правомiрностi витрачання ними коштiв. Це здiйснюється за наступними етапами: 1) перевiрка фактичного часу перебування у вiдрядженнi. Вiн встановлюється за вiдмiтками в посвiдченнях на вiдрядження про день прибуття i вибуття з мiсця вiдрядження; 2) перевiрка витрат на проїзд до мiсця вiдрядження та в зворотному напрямку та за помешкання; 3) перевiрка достовiрностi записiв, пов’язаних з облiком пiдзвiтних сум. 10. Види аудиту. В : за формою i метою здiйснення аудиту розрiзняють: зовнiшнiй i внутрiшнiй аудит . Основна рiзниця мiж ними полягає в тому, що внутрiшнiй аудит проводиться усерединi даної органiзацiї за вимогою її керiвництва аудитором, який працює в тiй же органiзацiї. Тому у виконаннi своїх функцiй вiн є певною мiрою залежним вiд керiвництва пiдприємства. Внутрiшнiй аудит можна розглядати як невiд’ємну частину загальної системи контролю, який у вiдповiдностi з нац. i мiжнародними нормативами виконує функцiї: а) аналiз системи облiку та внутрiшнього контролю; б) вивчення ек. ефективностi управлiнських рiшень на рiзних рiвнях господарювання; в) аналiз адекватностi полiтики в сферi менеджменту; г) розробка полiтики управлiнських рiшень. Разом iз внутрiшнiм аудитом широке розповсюдження отримав зовнiшнiй аудит , який проводять окремi аудиторськi фiрми. Метою та завданням зовнiшнього аудиту є оцiнка i пiдтвердження достовiрностi фiн. звiтностi клiєнта. Зовнiшнiй аудит може бути добровiльним (iнiцiативним), тобто коли вiн проводиться по заявi зацiкавленої сторони, i обов’язковим згiдно чинного законодавства. Аудитор вiдповiдає за аудиторський висновок про фiнансову звiтнiсть i не повинен вiдповiдати за виявлення абсолютно всiх фактiв шахрайства i помилок, якi впливають на достовiрнiсть висновку. Проте, аудитор повинен отримати гарантiю вiдсутностi iстотних випадкiв такого роду для написання позитивного аудиторського висновку. Тому аудитор несе вiдповiдальнiсть за правильнiсть i вiдповiднiсть використання пiд час аудиторських процедур, перевiрки i за остаточну думку в аудиторському висновку, який складається за результатами проведеної аудиторської перевiрки. Крiм цього аудитор несе вiдповiдальнiсть (матерiальну) в межах умов пiдписаного договору за порушення, пов’язанi з невiдповiдним використанням своїх обов’язкiв, якi стали причиною матерiальних збиткiв клiєнта. Ще пiд час планування аудиторської перевiрки аудитор повинен оцiнити ризик того, що помилки та шахрайство можуть спричинити значнi перекручення у фiнансовiй звiтностi пiдприємства i звернутися до керiвництва пiдприємства запитом про те, чи всi помилки та випадки шахрайства документально оформленнi i представленi йому. Пiд час перевiрки повноти i достовiрностi фiнансової звiтностi аудитор може виявити шахрайство (помилку), якi прямо вказують на це, тобто вiдхилення вiд законодавчих актiв, правил методологiї БО, прийнятої облiкової полiтики на пiдприємствi. На пiдставi зробленої оцiнки ризику аудитор повинен вибрати такi процедури, якi дадуть впевненiсть, що перекручення звiтностi будуть виявленi. Керiвництво господарюючого суб'єкта вiдповiдно до законiв України несе персональну вiдповiдальнiсть за повноту та достовiрнiсть бухгалтерських та iнших документiв, якi надаються аудитору (аудиторськiй фiрмi) для проведення аудиту. В разi виявлення фактiв недостовiрностi або неповноти бухгалтерських документiв аудитор (аудиторська фiрма) зобов'язаний повiдомити замовника не пiзнiше дня закiнчення перевiрки або надання iнших послуг. . 40. Дiяльнiсть Аудиторської палати України Термiн повноважень членiв Аудиторської палати України не може перевищувати п'яти рокiв. Термiн повноважень членiв Аудиторської палати України першого скликання не може перевищувати трьох рокiв. Персональний склад Аудиторської палати України пiдлягає щорiчнiй ротацiї в кiлькостi не менше трьох членiв. Ротацiя здiйснюється на пiдставi визначення особистого рейтингу членiв Аудиторської палати України шляхом таємного анкетування аудиторiв України. Результати анкетування затверджуються Аудиторською палатою України. Призначення нових членiв Аудиторської палати України замiсть вибулих здiйснюється у встановленому порядку. Всi рiшення Аудиторської палати України приймаються на її засiданнi простою бiльшiстю голосiв при наявностi двох третiх її членiв, за винятком рiшень, передбачених частиною другою статтi 14 цього Закону. В окремих випадках, що пiдлягають визначенню в Статутi Аудиторської палати України, рiшення можуть прийматися шляхом письмового опитування. При рiвностi голосiв перевага надається рiшенню, за яке проголосував головуючий. Засiдання Аудиторської палати України веде головуючий, функцiї якого виконують по черзi всi члени палати в алфавiтному порядку їх прiзвищ. Члени Аудиторської палати України виконують свої обов'язки на громадських засадах. Матерiальнi витрати на сертифiкацiю покриваються за рахунок осiб, що претендують на отримання сертифiкатiв, у розмiрах, якi визначаються Аудиторською палатою України. 42. Достатнiсть i належнiсть ауд доказiв Критерiї дост-тi та належностi взаєм пов'язанi i стосуються ауд доказiв, одерж як при тестуваннi систем контролю, так i при проведеннi процедур перевiрки на суттєвiсть. Достатнiсть є вимiром кiлькостi ау доказiв, належнiсть є вимiром їх якостi та надiйностi, а також їх вiдповiдностi конкретному твердженню. Як правило, аудитор вважає за необхiдне спиратися на аудиторськi докази, що мають не тiльки пiдтвердження одного й того ж твердження. На ауди думку про достатнiсть i належнiсть ауд доказiв впливають такi фактори, як: оцiнка а-ром х-ру та розмiру ризику, притаманних як на рiвнi фiн зв-тi, так i на рiвнi залишкiв на рахунку чи класу оп-й; характер систем облiку та вн контролю i оцiнка ризикiв контролю; суттєвiсть питань, якi вивчаються i розглядаються; досвiд, набутий протягом попереднiх ауд перевiрок; iнформацiї. 59, 64 Етапи провед а-ту НМА i iн нем. активiв Н апрямки i послiдовнiсть контролю : 1) перевiрка обґрунтованостi складу НМА на 1-ше число початку ревiзованого перiоду: а) по об’єктах, якi внесенi засновниками пiдприємства в СФ; б) по об’єктах, якi придбанi за плату; в) по об’єктах, якi одержанi безкоштовно вiд юридичних та фiзичних осiб; г) перевiрка операцiй з надходжень НМА на протязi ревiзованого перiоду (ДТ 04). 2) перевiрка операцiй по реалiзацiї НМА i передачi безкоштовно iншим пiдприємствам. 4) контроль правильностi i обґрунтованостi бухгалтерських записiв в облiкових реєстрах i звiтностi Е : 1) необхiдно встановити, чи не є вiдображена в балансi заборгованiсть простроченою. Це встановлюється спiвставленням термiнiв розрахункiв, вказаних в договорах, рахунках-фактурах. Реальна картина наявностi простроченої ДЗ i КЗ дає можливiсть бiльш чiтко розрахувати ек. показники щодо визначення фiнансового стану пiдприємства. 2) розглядається ДЗ i КЗ по яким минув термiн позову. Термiн позову – 3 роки, тому спочатку треба встановити наявнiсть ДЗ, за якою минув термiн позову. Це встановлюється шляхом спiвставлення дат розрахункових документiв, договорiв на вiдвантаження товарiв, продукцiї з документами їх оплати. Пiсля цього перевiряється правильнiсть списання пiдприємством ДЗ по якiй минув термiн позову. Згiдно ст. 9, 8, 7 з-ну України “Про оподаткування прибутку” ця заборгованiсть повинна вiдноситись на збитки. Далi аудитор перевiряє дiї облiковцiв щодо подальшого вiдображення в облiку списаної на збитки заборгованостi. Не дивлячись, що ДЗ зникає з активу балансу, але її необхiдно облiковувати на позабалансовому рахунку 5р. причини списання i розглядається їх обґрунтованiсть (наприклад: визнання дебiтора банкротом ще не є пiдставою для списання ДЗ, вона списується тiльки при рiшеннi арбiтражного суду). щодо пiдтвердження заборгованостi, отримання iнформацiї вiд зовнiшнiх i внутрiшнiх не залежних вiд бухгалтерiї джерел, вимагання проведення звiрки заборгованостi з контрагентами. 70. Загальний план аудиту У Нац нормативi N 06 "Док оформлення ауд перевiрки" пiдкреслено, що робоча док-я допомагає в пл-нi та проведеннi аудиту. Тобто пiдкреслюється доцiльнiсть i необхiднiсть док оформлення пл-ня аудиту. Аудиторовi слiд розробити i док оформити заг план аудиту, визначити в ньому iстотнiсть помилок, а потiм зд-ти аудит за цим планом. договору на пров-ня аудиту, а також особливостей методики i технiки, що їх використовує аудитор пiд час перевiрки. Пiд час розробки загального плану аудитор здiйснює аналiз наступних питань: Розумiння аудитором бiзнесу клiєнта: головних факторiв, якi мають вплив на дiяльнiсть пiдприємства; найважливiших характеристик пiдпр д-тi п-ва, його орг структури, процесу в-ва, надання послуг, фiн стану, а також порядку його звiтування, включаючи змiни, якi, можливо, мали мiсце пiсля попереднього аудиту; розподiлу обов'язкiв мiж кер-вом п-ва. Розумiння облiку i системи вн контролю: методологiї i принципiв бух облiку, якi застосовувались бухгалтерiєю пiдприємства; можливого ефекту вiд змiн в облiковiй полiтицi чи термiнологiї аудиту; 51. осн етапи а-ту фiн р-тiв рез. д-тi п-ва хар-ть також показники виручки (ВД) вiд реалiз. прод., ПДВ 1. Прибуток вiд реалiзацiї продукцiї та iн. реалiзацiї визначається як рiзниця мiж виручкою вiд реалiзацiї у дiючих цiнах без ПДВ i витратами на виробництво i реалiзацiю продукцiї та МЦ. У собiвартiсть продукцiї при визначеннi прибутку включають: матерiальнi витрати; амортизацiйнi вiдрахування на повне вiдновлення основних засобiв; витрати на оплату працi, включаючи премiювання не лише робiтникiв, а й керiвникiв, спецiалiстiв та iнших службовцiв за виробничi результати; вiдрахування на державне соцiальне страхування, вiдрахування з обов'язкового медичного страхування, платежi з обов'язкового страхування майна; сплату вiдсоткiв за короткостроковi кредити банку, крiм вiдсотки за простроченi позики; витрати з усiх видiв ремонтiв та iншi витрати на виробництво i реалiзацiю продукцiї. 2. Визначення суми балансового прибутку. Балансовий прибуток — це сума прибутку вiд реалiзацiї продукцiї та iншої реалiзацiї й доходiв вiд позареалiзацiйних операцiй, зменшена на суму витрат по цих операцiях. До складу доходiв (витрат) вiд позареалiзацiйних операцiй включають: доходи, отриманi вiд участi у спiльних пiдприємствах; вiд здавання майна в оренду; дивiденди по акцiях, облiгацiях та iнших ЦП, якi належать пiдприємству; суми, одержанi у виглядi економiчних санкцiй i вiдшкодування збиткiв; iншi витрати i доходи вiд операцiй, що безпосередньо не пов'язанi з виробництвом i реалiзацiєю продукцiї. Ключовим питанням аудиту є визначення показникiв, що характеризують формування загальної суми балансового прибутку. Аудитор насамперед має оцiнити вплив прогресивних факторiв формування прибутку — зниження с/в продукцiї, пiдвищення якостi i полiпшення асортименту продукцiї. Виявляються також фактори, якi не є заслугою пiдприємства, — завищення цiн, тарифiв, порушення встановлених стандартiв тощо. 3. 4. Визначення величини податку на прибуток (доход), що належить сплатi до бюджету. доходу звiтного перiоду на суму валових витрат та частини амортизацiї. 5. Визначення i розподiл чистого прибутку, що залишився у розпорядженнi пiдприємства. Чистий прибуток пiдприємства визначається аудитором як рiзниця мiж балансовим прибутком, який оподатковується, i величиною податкiв з урахуванням пiльг. Напрями використання чистого прибутку визначаються пiдприємством самостiйно. Узагальнюючу характеристику дiяльностi пiдприємства аудитор визначає за величиною чистого прибутку i фiнансовим станом. Важливо не тiльки отримати якнайбiльший прибуток, а й використати прибуток, що залишився у розпорядженнi пiдприємства. У динамiцi темпiв зростання власних коштiв пiдприємства виявляються успiхи або недолiки розвитку пiдприємства. 52. Етапи аудиту i його стадiї 1 – попереднє дослiдження об’єкта А: - умови дiяльностi пiдпр-ва-замовника - визначення типу, стуктури п-ва i управлiння ним 2 – планування А: - планування i послiдуючий контроль А; - вивчення i оцiнка форми i методiв облiку. 3 – перевiрка внутрiшнього контролю пiдпр-ва 4 – аналiтична перевiрка фiнансової iнформацiї: реальнiсть статей балансу, вiдповiднiсть даних бух зв-стi облiковим регiстрам, вiдпов-сть прибуткiв i збиткiв факт рез-татам д-тi. 5 – огляд фiн звiтностi: перевiрка зв-стi в цiлому i перевiрка аудиторської роботи з метою визначення достовiрностi i об’єктивностi iнформацiї фiн зв-стi; пер-ка вiдповiдностi зв-стi облiковiй практицi i дiючому законодавству. 6 – пiдготовка аудит звiту i висновку - узагальнення результатiв перевiрки Стадiї аудиту. Кожна аудиторська перевiрка складається з етапiв i частин, якi називаються стадiями. Можна видiлити такi стадiї : 1) дослiдницька , тобто вивчаються особливостi пiдприємства, його органiзацiя, структура, продукцiя i послуги пiдприємства. Вивчаються перспективи розвитку пiдприємства. Вивчається система облiково-аналiтичного процесу на пiдприємствi. Виробляється загальний пiдхiд до проведення аудиту, видiляються проблемнi напрямки аудиту, оцiнюється ступiнь руху, складається попереднiй варiант програми аудиторської перевiрки, визначаються обсяги робiт i призначення конкретних виконавцiв; 2) пiдготовчо-узгоджувальна стадiя – узгоджується замовником програма перевiрки, обсяг робiт, термiн проведення, форма представлення аудиту, також узгоджується з клiєнтом рiвень вiдповiдальностi аудиторської фiрми, визначається вартiсть аудиторських послуг. Закрiплюється всi цi домовленостi договором (угодою). Пiсля цього готується необхiдна нормативно-правова база для перевiрки; 3) стадiя – проводиться аудит (аудиторськi послуги) i нотується пiдсумкова аудиторська документацiя; 4) заключна 76. Мета аудиту. Осн. Завдання а-ту Вiдповiдно до Закону Українi "Про аудиторську дiяльнiсть" аудит провадиться з метою визначення достовiрностi звiтностi суб'єктiв господарювання, облiку, його повноти та вiдповiдностi чинному законодавству i встановленим нормативам. Згiдно зi ст. 8 Закону про це має бути зазначено в аудиторському висновку. – збирання та обробка достовiрної iнформацiї про фiнансову дiяльнiсть суб’єкта господарювання i на цiй основi аудиторського рiшення. Крiм того аудит повинен адекватно вiдображати всi аспекти дiяльностi суб’єкта, що перевiряється i для того, щоб скласти достовiрний аудиторський висновок аудитор повинен отримати безумовну гарантiю того, що iнформацiя в бухгалтерськiй документацiї достатня i достовiрна. 53. етапи провед-ня аудит валютних операцiй. формами розрахункiв користюється п-тво. Аудитор перевiряє правильнiсть вiдображення валютних операцiй в облiку, особливiстю є те , що кожна операцiя вiдображається i в iноземнiй валютi i в гривнях. Аудитор перевiряє правильнiсть перерахунку валюти у гривнi за курсом НБУ на дату здiйснення операцiї. При перевiрцi обовязково контролюється строк повернення валюти в Україну (90 днiв) за вiдвантажену продукцiю, роботи, послуги. Перевiряється правильнiсть ведення облiку валютних операцiй : по р-ку 312” Поточнi рахунки в банку в iноземнiй валютi”,632 “Розрахунки з iноземними постачальниками” , 362” Розрах з iноз покупцями” 71”Інший операцiйний дохiд”. Аудитор перевiряє правильнiсть визначення курсових рiзниць та вiдображення їх в облiку. Аудитор перевiряє встановлену суму обовязкового подажу валюти, яка знаходиться на рахунку (50%). та правильнiсть зарахування гривневої виручки. При перевiрцi грошових коштiв, що надiйшли на рахунок, встановлюються правильнiсть i повнота їх зарахування. Аудитор перевiряє всi операцiї з купiвлi-продажу валюти, правильнiсть оформлення платiжних документiв та обробки виписок банку. На завершення перевiряє правильнiсть вiдображення валютних коштiв в балансi п-тва та правильнiсть перерахунку монетарних статей за курсом НБУ на дату балансу. 61. Етапи провед-ня кас. оп-й Для облiку касових використовується рахунок 30 “Каса”, на якому вiдображається рух i наявнiсть ГК в касi. Достовiрнiсть вiдображення операцiй по цьому рахунку дослiджується ретельно. Аудиторська перевiрка касових операцiй складається з 7 етапiв. На 1 етапi необхiдно провести раптову ревiзiю каси з повним поаркушним перерахуванням всiх грошей, що знаходяться в касi (1 раз в квартал). 2 етапом є перевiрка правильностi заповнення касових документiв та органiзацiї порядку ведення касових операцiй. Насамперед. Перевiряється правильнiсть заповнення прибуткових i видаткових КО. Не допускаються будь-якi виправлення в них. При перевiрцi порядку ведення касової книги необхiдно перевiрити i по можливостi встановити, щоб на пiдприємство мало тiльки одну касову книгу, яка повинна бути прошнурована, пронумерована. Будь-якi пiдчистки та необумовленi виправлення в касовiй книзi забороняються. На 3 етапi На 4 етапi аудитор перевiряє дотримання лiмiту залишкiв готiвки в касi, тобто перевiряється повiдомлення банку, ретельно перевiряється касова книга на предмет перевищення встановленого лiмiту. На 5 етапi перевiряється правильнiсть видачi готiвки з каси встановлюється, на якi цiлi отримували i видавали готiвку. 6 етап: перевiряється оприбуткування готiвки в касi. Необхiдно визначити чи повнiстю пiдприємство оприбуткувало готiвку, яка надходить з рiзних джерел. Робота касових апаратiв також перевiряється. 7 етап при проведеннi аудиту. Т. ч. при проведеннi аудиту касових операцiй використовують: прибутковi i видатковi касовi ордери, касову книгу, журнал реєстрацiї прибуткових i видаткових касових документiв, повiдомлення банку, ЖО-1, вiдомiсть №2, баланс, акти iнвентаризацiї. 62. Етапи провед-ня а-ту запасiв Для облiку ТМЦ використовується рахунок “Матерiали”. На цьому рахунку пiдприємства облiковують рух сировини, а для руху i облiку палива використовують рахунок “Паливо”, а рахунок “Товари” вiдображає рух товарiв в сферi обiгу i придбання. При аудитi перевiряється достовiрнiсть вiдображення операцiй на вiдповiдних рахунках БО. Звертається особлива увага на переоцiнку ТМЦ, джерела їх покриття (рiзниць). Перевiряються цi питання вiдповiдно до Порядку проведення дооцiнки залишкiв ТМЦ, який затверджений Мiнекономiки i МФУ України. Дотримання цього порядку перевiряється на об’єкти i якщо були встановленi порушення, то переоцiнка вважається недiйсною. У цьому випадку аудитор повинен визначити, на яку суму було знижено оподаткований прибуток, доход внаслiдок вiднесення сум дооцiнки, на поповнення сум до оцiнки, або вiднесення втрат на зитки. Аудитор перевiряє правильнiсть визначення обсягiв товарної продукцiї, що пiдлягає уцiнцi, органiзацiя проведення уцiнки та документального оформлення. Особлива увага придiляється визначенню джерел фiнансування уцiнки та вiдображенню їх в БО. Об’єктом аудиту є i МШП. Перевiряються такi питання: законнiсть списання МШП, його методика, порядок. Е Для цього дослiджуються первиннi документи з оприбуткування МШП. Аудитор робить висновок про дотримання пiдприємством вимог законодавства щодо питання вiднесення придбаних засобiв до МШП. Дуже ретельну увагу слiд придiляти правильностi та облiку списання МШП; 3) Перевiряється правильнiсть ведення облiку списання МШП. Аудитор перевiряє чи використовує пiдприємство для облiку зносу МШП рахунок 13 “Знос МШП”, а також, яка сума вiдображена по КТ 13 в кореспонденцiї з ДТ вiдповiдних витратних рахункiв; 4) на завершальному етапi встановлюється вiдповiднiсть синтетичних показникiв по наявностi i зносу, показникам аналiтичних i первинних документiв. Це досягається спiвставленням даних балансу, головної книги, вiдомостей з облiку МШП та первинних документiв мiж собою. При проведеннi аудиту дослiджуються операцiї, якi вiдображають рух ОЗ. Вiдомо, що ОЗ надходять на пiдприємства з рiзних джерел: вiд постачальникiв за плату, засновникiв у виглядi внескiв до СФ, безкоштовно вiд iн. СПД. : 1) Одиницею облiку ОЗ є iнвентарний об’єкт. Кожному iнвентарному об’єкту незалежно вiд його знаходження, в експлуатацiї або на складi, присвоюється вiдповiдний iнвентарний номер. Цi iнвентарнi номери повиннi проставлятися на всiх первинних документах, якi є пiдставою для вiдображення в облiку їх наявностi або руху. В зв’язку з цим аудит ОЗ необхiдно починати з перевiрки збереження ОЗ. Вона здiйснюється шляхом проведення iнвентаризацiї ОЗ. Інвентаризацiєю встановлюється наявнiсть та технiчний стан об’єктiв ОЗ. 2) наступним етапом аудиту є перевiрка правильностi вiдображення в облiку руху ОЗ. Первинним документом, що є пiдставою для введення в експлуатацiю ОЗ є акт приймання-передачi (ф. ОЗ-1). Цей акт повинен складатися на введення кожного окремого iнвентарного об’єкту. В перiод проведення аудиту необхiдно перевiрити, що на кожен об’єкт була виписана iнвентарна картка. Інвентарна картка є регiстром аналiтичного облiку ОЗ, яка дає можливiсть контролювати їх наявнiсть в мiсцях зберiгання. Вибуття ОЗ безкоштовної передачi ОЗ починається з ознайомлення з рiшенням щодо вiдповiдних дiй. В залежностi вiд пiдпорядкованостi пiдприємства цей документ може бути протоколом загальних зборiв засновникiв, дозволом фонду державного майна, вiдповiдного вiдомства, тощо. 3) наступним етапом є перевiрка вiдображення в облiку порядку лiквiдацiї, реалiзацiї або надходження ОЗ. В залежностi вiд форми власностi пiдприємства (державна, недержавна) визначається порядок облiку. Основною вiдмiннiстю є те, що на пiдприємствах державної форми власностi лiквiдацiя i надходження ОЗ вiдбувається зi змiною СФ, на недержавних пiдприємствах СФ не змiнюється. 4) останнiм етапом аудиту руху ОЗ є перевiрка вiдповiдностi первинних документiв синтетичним регiстрам облiку. Для цього звiряються данi iнвентарних карток з даними головної книги, балансу, звiту про фiнансово-майновий стан пiдприємства. 67. Етапи проведення аудиту з бюджетом. 1. Вивчення особливостей пiдприємства, його органiзацiї. 2. Узгодження програми перевiрки з клiєнтом, термiнiв її проведеня, вартостi послуг, визначення вiдповiдальностi сторiн. 3. Проведення аудиту-визначається: вiдповiднiсть розрахунку платежу в бюджет-ПДВ- з-ну У.” Про ПДВ”; вiдповiд-ть розрахунку оподатковуємого прибутку з-ну У.”Про оподаткув-ня прибутку пiдприємств”; вiдпов-ть розр-кiв i сплати держ. мита за операцiї з ЦП Декрету КМУ"Про держ. мито”; вiдпов-ть нарах-ня i сплати в бюджет прибуткового податку з громадян по з/п, iн. виплат, дивiдендiв Декрету КМУ “Про прибутк. податок з громадян”; вiдпов-ть розрах-ку збору на обов`язк. держ. пенсiйне страх-ня дiючому зак-тву; вiдпов-ть розр-ку збору на обов. соцiал. страх-ня на випадок безр-тя в Держ. фонд сприяння захисту нас-ня дiючому зак-тву; вiдпов-ть утримань в Держ. iнновацiйний фонд дiюч. зак-тву; вiдпов-ть вiдрахувань за iн. податками i зборами з-ну У. “Про систему оподатк-ня”(iз змiнами i доповненнями). 4. Складання аудиторського висновку, процес передачi пiдсумкової документацiї замовнику аудиту. 72. Змiст i форми робочих доктiв. Робочi документи – це записи, в яких аудитор фiксує використанi процедури, тести, одержану iнформацiю i вiдповiднi висновки, якi зробленi в ходi аудиту. Аудиторськi документи аудитора повиннi включати в себе всю iнформацiю, яку вiн визнає важливою для правильного виконання перевiрки, яка має пiдтвердити тi пiдсумки, якi зробленi у висновках. Робочий документ має функцiї : 1) забезпечити обґрунтування аудиторського висновку та вiдповiдати загальноприйнятим нормам у професiйнiй практицi; 2) забезпечити реєстрацiю планування та виконання аудиту; 3) сприяти методичному пiдходу до аудиту; 4) надавати допомогу аудитору в його роботi. Робочi документи аудитора мають бути професiйно складенi. Їхнє оформлення повинно забезпечувати доступнiсть для читання. Проте конкретнi форми використання робочих документiв визначаються аудиторською фiрмою, аудиторами з урахуванням специфiки окремих питань аудиту. Р обочi документи повиннi включати : 1) iнформацiю, що стосується юр. та органiзацiйної структури пiдприємства; 2) необхiднi витяги або копiї юр. документiв, угоди, протоколи; 3) вивчення та оцiнка система облiку i внутрiшнього контролю; 4) документацiя про планування аудиту; 5) аналiз операцiй та залишкiв за рахунками. Проте робочi документи аудитора не можуть розглядатись як частина фiнансової документацiї клiєнта i пiсля завершення аудиту робочi документи залишаються в аудитора i є його власнiстю. Проте його право власностi обмежується етичними нормативами та умовами конфiденцiйностi. так i юридичними умовами. К : 1) по часу ведення та використання : довгостроковi, нетривалого використання; 2) за способом та джерелами отримання : вiд третiх осiб, вiд пiдприємства-клiєнта, складенi аудитором; 3) : правового характеру, про керiвництво i персонал пiдприємства, про структуру i органiзацiю пiдприємства, про економiчну основу дiяльностi пiдприємства, про систему внутрiшнього контролю, про систему БО, аудиторськi органiзацiйно-функцiональнi документи, документи оцiнки аудиторського ризику, аудиторськi документи по перевiрцi окремих статей та показникiв рiчного звiту, кореспонденцiя аудитора, пiдсумковий висновок, пропозицiї та рекомендацiї; 4) : оглядовi, iнформативнi, перевiрочнi, пiдтверджуючi, розрахунковi, порiвняльнi, аналiтичнi; 5) за ступенем стандартизацiї : стандартизованi, вiльної форми; 6) : графiчнi, табличнi, текстовi, комбiнованi; 7) за технiкою складання : ручнi, на машинних носiях. 73. Інф, що над-ся а-ровi кер-ком п-ва Пiд час аудиторської перевiрки аудитор може отримувати безлiч iнформацiї вiд к-ва пiдприємства, яка надається як за власним бажанням кер-ва, так i на вимогу аудитора. отримати перевiренi докази з внутрiшнiх джерел iнф-ї п-ва або iз зовнiшнiх; оцiнити зрозумiлiсть та вiдповiднiсть даних, наданих керiвництвом клiєнта та зiставити їх з iншими ауд доказами, в тому числi з iншою iнф-ю, отриманою вiд керiвництва п-ва; вирiшити для себе, чи особи, якi надають iнф-ю стосовно фiнансової звiтностi п-ва, в достатнiй мiрi можуть пояснити її змiст. Інф-я, яка надається кер-вом п-ва, не може замiняти iншi докази, котрi аудитор може отримати. Н-д, нова iнф-я про витрати на придбання того чи iншого активу не може замiняти iншi ауд докази з цього питання. Якщо аудитору не вдалося отримати необхiдну кiлькiсть доказiв щодо показникiв, як визнанi суттєвими, а такi докази на думку аудитора iснують в принципi, можливiсть скласти думку з цього питання вважається обмеженою, навiть при умовi, що з цього питання iнф-я вiд кер-ва отримана. А-р може опинитися в ситуацiї, коли iнф-я, надана кер-вом клiєнта, буде єдиним доступним джерелом ауд доказiв. Наприклад, важається сумнiвною можливiсть отримання будь-яких доказiв щодо операцiй п-ва, крiм iнф-ї вiд кер-ва на пiдтвердження його намiрiв. Якщо iнф-я, отримана вiд керiвництва клiєнта, суперечить iншим аудиторським доказам, аудитору необх з'ясувати причину цих суперечностей i, в разi необхiдностi, переглянути надiйнiсть всiх iн наданих кер-вом даних. " означає дiяльнiсть внутрiшньої аудиторської служби (або служби внутрiшнiх ревiзорiв) окремий вид аудиторських послуг, що надаються незалежним аудитором п-ву. Основнi функцiї служби вн аудиту, як правило, складаються з процедур дослiдж окремих операцiй п-ва, оцiнки цих оп-й i контролю вiдповiдностi вiдображення їх в бухоблiку, а також контролю за функцiями внутрiшньої системи контролю пiдприємства. Служба вн аудиту, як правило, вiдповiдає перед к-вом п-ва за постiйне спостереження та контроль за функцiонуванням цих систем. Фахiвцi служби внутрiшнього аудиту надають рекомендацiї з удосконалення цих систем; експертизи фiнансової i оперативної iнформацiї, огляду коштiв, якi використовуються для iдентифiкацiї, вимiру, класифiкацiї i iнформування; пiдготовки оглядiв еф-тi д-тi п-ва, включаючи нефiнансовi засоби керiвництва; контролю за дотриманням українського законодавства i виконанням всiма пiдроздiлами пiдприємства його внутрiшньої полiтики щодо здiйснення дiяльностi. 78. Методи вибiркової перев-ки Вибiркова перевiрка означає використання аудиторських процедур стосовно менш нiж 100% бухгалтерських проводок або показникiв фiнансової звiтностi, котрi дозволяють аудитору отримати аудиторськi докази i, оцiнивши окремi характеристики вiдiбраних даних, розповсюдити дiєвiсть цих доказiв на всю сукупнiсть даних. Вибiркова перевiрка повинна бути репрезентативною, iншими словами, вiдображати всi основнi властивостi генеральної сукупностi (набору елементiв, котрi складають окрему статтю в балансi або окремий клас операцiй). методу аудитор повинен передбачити захист вiд упередженого вибору 81. Нормат-на база рег-ня а-ту в Українi. Основним документом для аудиторiв є Закон України “Про АД” iз змiнами i доповненнями до нього. Крiм цього в 1996р. в Закон внесенi змiни та доповнення i зокрема в закон України “Про пiдприємства” стаття 29 доповнена: Рiчний баланс i звiтнiсть пiдприємства пiдлягає обов’язковому аудиту за винятком державних пiдприємств; Закон України “Про споживчу кооперацiю”, “Про заставу”, “Про ЦП i фондову бiржу” i iн. законодавчi акти, де достовiрнiсть i повнота рiчного балансу повинна бути пiдтверджена аудитом. Рiшенням Державної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку України вiд 19 березня 1997 р. за­тверджено вимоги щодо аудиторської перевiрки вiд­критих акцiонерних товариств i пiдприємств — емi­тентiв облiгацiй (крiм комерцiйних банкiв, iнституцiйних iнвесторiв). Згiдно зi ст. 22 Закону України "Про цiннi па­пери i фондову бiржу" вiд 18 червня 1991 р. № 1201-ХП (зi змiнами i доповненнями) аудит бухгалтерської звiтностi та фiнансового становища емiтента при реєстрацiї випуску цiнних паперiв є обов'язковим. При поданнi регулярної iнформацiї про емiтента (не рiдше нiж один раз на рiк) обов'язковим є пiдтвердження аудиторською фiрмою рiчного балансу i складання довiдки про фiнансове становище (ст. 24). Таким чином в Українi створенi законодавчi акти, на пiдставi яких здiйснюється АД в Українi. АД включає в себе органiзацiйне i методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевiрок та надання iнших аудиторських послуг. . 83. Обов'язки аудиторiв i аудиторських фiрм Аудитори i аудиторськi фiрми зобов'язанi: 1) належним чином надавати аудиторськi послуги, перевiряти стан бухгалтерського облiку i звiтностi замовника, їх достовiрнiсть, повноту i вiдповiднiсть чинному законодавству та встановленим нормативам; 2) повiдомляти власникiв, уповноважених ними осiб, замовникiв про виявленi пiд час проведення аудиту недолiки ведення бухгалтерського облiку i звiтностi; 3) зберiгати в таємницi iнформацiю, отриману при проведеннi аудиту та виконаннi iнших аудиторських послуг. Не розголошувати вiдомостi, що становлять предмет комерцiйної таємницi, i не використовувати їх у своїх iнтересах або в iнтересах третiх осiб; 4) вiдповiдати перед замовником за порушення умов договору вiдповiдно до чинних законодавчих актiв України; 5) обмежувати свою дiяльнiсть наданням аудиторських послуг та iншими видами робiт, якi мають безпосереднє вiдношення до надання аудиторських послуг у формi консультацiй, перевiрок або експертиз. 86. Орг-я роботи внутрiшнього аудиту(ВА) i на п-вi Система ВА включає регламентовану внутрiшнiми документами п-ва сукупнiсть процедур внутрiшнього контролю ланок управлiння i рiзних аспектiв дiяльностi п-ва, якi здiйснюються спецiалiзованим вiддiлом або окремою посадовою особою з метою надання допомоги органам управлiння в ефективному внутрiшньому контролi. матерiальних i фiнансових ресурсiв, недопущення безгосподарностi i марнотратства; 2)забезпечення збереження власностi; 3)додержання вимог дiючого законодавства з виробничої, фiнансово-господарської дiял-тi, з ведення б/о. 87. Основнi завдання i дж iнф а-ту ОЗ Основними завданнями i метою зносу (нарахування амортизацiї ОЗ). 3) контроль за витратами на кап. ремонт. 4) перевiрка правильностi вiдображення в облiку фiнансових результатiв вiд лiквiдацiї ОЗ. 5) контроль за збереженням ОЗ. 6) перевiрка правильностi проведення iндексацiї ОЗ. Д для аудиту ОЗ є: баланс – ф. 1, звiт про фiнансовi результати та їх використання – ф. 2, звiт про фiнансово-майновий стан пiдприємства – ф. 3, синтетичнi регiстри облiку ОЗ (головна книга, ЖО-13), первиннi документи по облiку ОЗ (iнвентарнi картки ОЗ, акти прийому-передачi ОЗ, акти вводу в експлуатацiю, акти лiквiдацiї, вiдомостi iндексацiї балансової вартостi ОЗ). Н , яка регулює рух ОЗ, розрахунок зносу та iндексацiї ОЗ: 1) Положення про органiзацiю бух. облiку i звiтностi в Українi, затверджене постановою КМУ №250 вiд 3. 04. 93р. 2) Стандарти по БО i плану рахункiв. 3) Порядок проведення iндексацiї балансової вартостi ОЗ пiдприємств, установ i органiзацiй, затверджений Мiнстатом, Мiнекон., МФУ. 4) Закон “Про оподаткування прибутку пiдприємств”. 88. Завд i дж iнф аудиту iнвестицiйної д-стi(ІД) - дослiджувати конфлiктнi ситуацiї при виконаннi операцiй по ІД (напр., випадки порушення законодавства при фiнансуваннi об’єктiв iнвестицiй, зловживання при використаннi векселiв i облiгацiй в iнвестицiях та iн) - сприяти рацiональному використанню майнових та iнших цiнностей при створеннi ОЗ та реалiзацiї програм вiдновлення ОЗ шляхом здiйснення КВ; - вивчення джерел iнвестицiйних коштiв (власнi фiн ресурси iнвестора; залученi шляхом випуску акцiй, облiгацiй; запозиченi банкiвськi кредити); - дослiдження напрямкiв використання iнвестиц коштiв та об’єктiв ІД (майна, оборотних засобiв, ЦП, науково-технiчної продукцiї, iнтелектуальних цiнностей). Д жерела iнформацiї та об’єкти контролю : 1) первиннi документи, про надходження, передачу, реалiзацiю, iнвентаризацiю лiквiдацiю об’єктiв НМА: накладнi, акти прийому – передачi, акти лiквiдацiї, вiдомостi нарахування амортизацiї (зносу), авiзо, довiдки, акти переоцiнки, технiчне обслуговування НМА пiдрядними органiзацiями. 2) регiстри аналiтичного i синтетичного облiку: iнвентарнi картки з облiку по окремих об’єктах НМА; описи iнвентарних карток з облiку ОФ; картки групового облiку ОЗ (для нарахування зносу i амортизацiї по 4 групах ОФ); iнвентарнi списки НМА, якi ведуться МВО структурних пiдроздiлiв пiдприємства, де вони використовуються або їх мiсцезнаходження; оборотнi вiдомостi в бухгалтерiї у розрiзi груп, об’єктiв ОФ по МВО та пiдприємству; журнали-ордери №13,16, машинограми по кредиту рахункiв 01,04,02,86,88,85,33,87. Книга головних рахункiв, баланс, звiтнiсть про рух майна пiдприємства. Основнi нормативнi акти про iнвентаризацiю ОЗ, ТМЦ, ГК i розрахункiв №69 зi змiнами та доповненнями; 4) Закон України “Про оподаткування прибутку пiдприємств”. 90. Осн. завд-ня i дж а-ту кас. оп-й З авданням касових операцiй : 1) перевiрка правильностi ведення пiдприємством касових операцiй; 2) перевiрка правильностi i порядку видачi та оприбуткування готiвки в касi; 3) додержання пiдприємством встановленого лiмiту каси; 4) перевiрка додержання пiдприємством цiльового витрачання готiвки; 5) збереження наявностi ГК та iнших цiнностей. Д : 1) синтетичнi реєстри облiку i звiтностi (головна книга, баланс ф. 1); 2) синтетичнi реєстри облiку касових операцiй (ЖО-1, вiдомiсть по рахунку “Каса”); 3) первиннi документи з облiку касових операцiй (касова книга, прибутковi i видатковi ордери, чеки на отримання готiвки, виписки банку); 4) повiдомлення банку про встановлення лiмiту залишку готiвки в касi. 91. Осн. завд-ня i дж iнф а-ту запасiв : баланс пiдприємства ф. 1, регiстри синтетичного облiку ТМЦ (головна книга, вiдомостi руху, ЖО, тощо), аналiтичнi регiстри облiку (вiдомостi, звiти МВО), картки складського облiку, накладнi, рахунки-фактури. Н ормативна база : 1) Положення №250, 2) Інструкцiя “Про iнвентаризацiю ОЗ, НМА, ТМЦ, ГК, документiв та розрахункiв” затверджена наказом МФУ №69 вiд 11. 08. 94, 3) Закон України “Про оподаткування прибутку пiдприємств”, 4) Положення “Про порядок визначення розмiру збиткiв вiд розкрадання, нестачi, знищення (псування) МЦ затверджене постановою КМУ вiд 22. 01. 96. 93, 108. Осн. завд i дж а-ту розрах-в з iн. деб-рами, постач-ками i пiдряд-ми Основним завданням заборгованостi, строк позивної давностi з якої минув; 5) перевiрка правильностi облiку ДЗ i КЗ в залежностi вiд прийнятого методу визначення та видiв реалiзацiї; 6) перевiрка правильностi та обґрунтованостi списання заборгованостi. Д (накладнi, рахунки-фактури, iн). Н ормативна база : 1) Положення №250, 2) Інструкцiя “Про iнвентаризацiю ОЗ, НМА, ТМЦ, ГК, документiв та розрахункiв” затверджена наказом МФУ №69 вiд 11. 08. 94, 3) Закон України “Про оподаткування прибутку пiдприємств”, 4) Положення “Про порядок визначення розмiру збиткiв вiд розкрадання, нестачi, знищення (псування) МЦ затверджене постановою КМУ вiд 22. 01. 96. 94. Осн. завд i дж iнф а-ту розр-в з пiдзвiт осбами М етою i завданням розрахункiв з пiдзвiтними особами є: 1) правильнiсть видачi та повернення сум; 2) цiльове призначення, законнiсть, доцiльнiсть витрачання пiдзвiтних сум; 3) доцiльнiсть видачi сум в пiдзвiт; 4) перевiрка правильностi вiдображення пiдзвiтних сум в облiку. Найбiльш важливе мiсце при проведеннi аудиту розрахункiв з пiдзвiтними особами належить перевiрцi цiльового призначення та правомiрностi витрачання ними коштiв. 98. осн завд i дж iнф а-ту фiн. р-тiв Завданням а-у фiн р-атiв п-в є перевiрка достовiрностi формування фiн ресурсiв i розподiл їх за цiльовим призначенням, згiдно з чинними нормативами, виявлення резервiв. для аудиту фiн. результатiв пiдприємства є бухгалтерський Баланс пiдприємства (ф. № 1 рiчної i квартальної звiтностi), Звiт про фiнансовi результати та їх використання (ф. №2 рiчної i квартальної звiтностi); Звiт про фiнансово-майновий стан пiдприємства (ф. № 3). Вони повиннi бути адекватнi даним первинної документацiї, регiстрам аналiтичного i синтетичного БО i Головної книги за дослiджуваний перiод. Аудит має свiй метод дослiдження, який ґрунтується на основних положеннях дiалектичних методiв пiзнання i на законах полiтичної економiї. В аудиторськiй практицi використовується аналiз, який тiсно пов’язаний iз синтезом. В тiсному зв’язку з ним є такi категорiї пiзнання як iндукцiя i дедукцiя. Таким чином об’єкт вивчається вiд часткового до загального. Дедукцiя – спосiб логiчного мислення, який полягає у русi вiд загального до одиничного. Дедуктивний метод використовують аудитори при вивченнi фiн-госп дiяльностi пiдприємства, системи БО i взагалi ефективностi системи управлiння. Таким чином iндуктивнi та дедуктивнi методи в практицi використовуються взаємопов’язано. М етоди аудиту 1)прийом, що дозволяє вивчити кiлькiсний та якiсний стан об’єкта; 2) дозволяє визначити вiдхилення фактичного стану вiд дiючих норм; 3) пов’язанi з оцiнкою стану об’єкту (в минулому, теперiшньому i майбутньому). 114. Осн. пок-ки аудит фiн стану. Пiд аудитом фiнансового стану розумiють оцiнку облiкової та iншої економiчної iнформацiї шляхом вивчення реально iснуючих зв’язкiв мiж показниками. Метою аудиту фiнансового стану є : 1) визначення сутностi та змiсту дiлової активностi клiєнта; 2) оцiнка фiнансово-господарських перспектив клiєнта, його функцiонування в майбутньому; 3) виявлення зон можливих навмисних помилок в звiтностi клiєнта; 4) скорочене деталiзоване тестування на основних стадiях аудиту. Аудитор розробляє програму аналiзу, яка складається з 3-х етапiв: 1) вибiр оптимального методу аналiзу для досягнення поставлених задач та цiлей; 2) визначення iнформацiйної бази аналiзу; 3) становлення критерiїв при прийняттi рiшення у випадку виявлення незвичайних коливань. клiєнта з розрахунками самого аудитора. В роботi аудитора особливе значення має аналiз та читання балансу, так як використовуючи iнформацiю, яка отримана за результатами аналiзу є можливiсть прийняти обґрунтоване управлiнське рiшення. Оцiнити динамiку та перспективи змiну прибутку пiдприємства, оцiнити ресурси, якi мають пiдприємства, змiни, якi вiдбулись, та ефективнiсть їх використання. Бiльш детально при аудитi дослiджується фiнансово-господарська дiяльнiсть для виявлення хворих статей балансу, оцiнка майнового стану, фiнансового стану, дiлової активностi, аналiз рентабельностi та iн. Важливим показником фiн. стану пiдприємства є наявнiсть . При його врахуваннi необхiдно мати на увазi, що частина ОЗ та капiтальних вкладень може бути вiдтворена за рахунок довгострокових i середньострокових кредитiв та довгострокових позикових коштiв. Фiнансовий стан залежить вiд рентабельностi пiдприємства. Розрiзняють 2 групи показникiв рентабельностi: 1) вкладених коштiв (майна пiдприємства) та їх окремих видiв; 2) продукцiї. По першiй групi розрiзняються показники рентабельностi: а) всього майна, б) власних коштiв, в) виробничих фондiв, г) фiн. вкладень. Платоспроможнiсть i фiн. стiйкiсть визначаються показниками: коефiцiєнт загальної лiквiдностi; коефiцiєнт промiжної, абсолютної лiквiдностi та iн. Аналiз фiн. стану закiнчується комплексною оцiнкою, розробленням заходiв по покращенню ФС, зниженню ДЗ i КЗ. 118. Очiкувана помилка У випадку, коли аудитор припускає наявнiсть великої помилки в сукупностi даних, йому необхiдно застосовувати бiльший розмiр вибiрки, нiж у випадку, коли вiн передбачає наявнiсть меншої помилки. Вимагається, щоб аудитор впевнився в тому, що реальна помилка у загальнiй сукупностi не перевищує рiвень визначеної ним припустимої помилки Планування - це вироблення головної стратегiї i конкретних пiдходiв до характеру, перiоду а також часу проведення аудиту. Аудиторський план розробляється з огляду на те, що в ньому визначається час проведення кожної конкретної аудиторської процедури. . Метою планування аудиту є звернення уваги аудитора на найважливiшi напрямки аудиту, на виявлення проблем, якi слiд перевiрити найретельнiше. Планування допоможе аудиторовi належним чином органiзувати свою роботу i здiйснювати нагляд за роботою асистентiв, якi беруть участь у перевiрцi, а також координувати роботу, яка здiйснюється iншими аудиторами i фахiвцями iнших професiй. Характер планування залежить вiд органiзацiйної форми, розмiру i виду д-тi п-ва, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на пiдприємствi. Найважливiша складова частина планування аудиту - отримання аудитором уявлення про стан справ на пiдприємствi. 121. Повiдомлення про шахрайство i помилки. Аудитор повинен повiдомити про виявлене шахрайство або помилки керiвнику пiдприємства, навiть тодi, коли вiн припускає, що помилки (шахрайство) можуть iснувати i це може не вплинути на фiнансову звiтнiсть пiдприємства. Стосовно шахрайства, то аудитор має оцiнити участь у цьому керiвних осiб. Якщо причетний директор, то аудитор має право i повинен отримати юр. консультацiю вiд юриста (адвоката) стосовно своїх подальших дiй або напрямкiв аудиту. У випадках, коли аудитор дiйшов висновку, що помилки та шахрайство є iстотними на рiвнi фiнансової звiтностi i не можуть бути зробленi виправлення звiтностi, то слiд дати негативний аудиторський висновок, або вiдмовитись вiд висновку. В обов’язки аудитора не входить повiдомляти про порушення ще когось крiм власникiв. Стороннi користувачi фiнансової звiтностi мають право вимагати надходження iнформацiї про результати проведеного аудиту i ознайомлення з аудиторським висновком тiльки вiд керiвництва або власника 122 Повноваження АПУ що мають намiр займатися аудиторською дiяльнiстю, затверджує програми пiдготовки аудиторiв, норми i стандарти аудиту, веде Реєстр аудиторських фiрм та аудиторiв, якi одноособово надають аудиторськi послуги. Затвердження норм i стандартiв аудиту є виключним правом АПУ Затвердженi АПУ норми i стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання пiдприємствами, установами та органiзацiями. 124. Помилки i шахрайство Шахрайство - навмисно неправильне вiдображення i представлення даних облiку i звiтностi службовими особами i керiвництвом пiдприємства. Шахрайство полягає в манiпуляцiях облiковими записами i фальсифiкацiю первинних документiв, реєстрiв облiку i звiтностi, навмисних змiнах записiв в облiку, якi перекручують суть фiнансових i господарчих операцiй з метою порушення укр законодавства, або прийнятої на п-вi облiкової полiтики, навмисно неправ оцiнцi активiв i методiв їх списання, навмисному пропуску або приховуваннi результатних записiв або документiв, навмисному не висвiтленнi змiсту вiдображених операцiй, незаконному отриманнi в особисту власнiсть грошово-мат цiнностей, невiдповiдному вiдображенню записiв в облiку. господарської дiяльностi, наявностi складу майна, вимог i зобов'язань, невiдповiдне вiдображ записiв в облiку. Манiпуляцiя облiковими записами - зумисне використання неправильних (некоректних) бух проводок або сторнуючих записiв з метою перекручення даних облiку i звiтностi. Фальсифiкацiя бух док-в i записiв -оформлення наперед неправильних або фальсифiкованих документiв бух облiку i записiв у реєстрах бухоблiку. Невiдповiдне вiдобр записiв у реєстрах облiку - ненавмисне або навмисне вiдображення фiн iнф-ї в системi рахункiв у неповному обсязi, в оцiнцi, яка вiдрiзняється 125. Поняття та змiст аудит. звiту. У звiтi повiдомляють про законнiсть здiйснених операцiй, економiчнiсть i ефективнiсть витрат коштiв i продуктивнiсть досягнення поставлених задач. Інформацiя, яка подається у звiтi, повинна бути чiткою та ясною, надiйною та компетентною, а також незалежною, об’єктивною, правдивою i конструктивною. Данi, якi мiстяться у звiтi аудитора, необхiднi керiвництву ек. суб’єкта, який перевiряється, для того, щоб мати уявлення про недолiки в облiк. записах, бух. регiстрах i системi внутр. контролю, якi можуть привести до суттєвих помилок в бух. звiтностi. Крiм цього, у звiтi мiстяться конструктивнi пропозицiї щодо удосконалення системи б/о i внутр. контролю пiд-ва. Звiти мають певну форму i мiстять слiдуючi вiдомостi: заголовок, пiдпис i дату; iнформацiю про задачi та межi А; повнi вiдомостi про результати перевiрки; кому адресуються матерiали А; предмет А (назва одиницi, дата i перiод часу); обгрунтування для А; вiдповiднiсть стандартам; данi про строки представлення звiтiв. 127Повiдомлення про шахрайство та помилки: Аудитор повинен якомога скорiше повiдомити про виявлене шахрайство або помилки к-во п-ва, коли вiн навiть припускає, що помилки чи факти шахрайства можуть iснувати, хай навiть потенцiйний ефект вiд них не iстот i не впливає на фiн звiтнiсть п-ва, або якщо шахрайство чи серйознi помилки знайденi. фактiв шахрайства, то аудитор має оцiнити участь у цьому керiвних осiб п-ва. У бiльшостi випадкiв про iснування шахрайства буде доцiльно повiдомити керiвника особи, яка задiяна у шахрайствi i займає службову посаду на рiвень нижчу, нiж її безпосереднiй керiвник 2) Користувачам аудиторського звiту то йому слiд дати ауд висновок негативного характеру або вiдмовитися вiд висновку. 128. Порядок продовження дiї сертифiкату . Аудитори, строк дiї сертифiкату яких закiнчується не ранiше 3 i не пiзнiше 1 мiсяця повиннi подати до секретарiату АПУ документи: 1) клопотання; 2) витяг з трудової книжки; 3) сертифiкат, термiн дiї якого закiнчується; 4) реферат про аудиторську дiяльнiсть i пiдвищення квалiфiкацiї за весь перiод дiї сертифiкату. Якщо аудитори працюють за фахом не менше 3 рокiв i не мають нiяких зауважень по роботi, то приймається вiдповiдне рiшення (заноситься до протоколу) i дiя сертифiкату продовжується на 5 рокiв. Якщо аудитор працював 2–3 роки, то вiн проходить спiвбесiду. Якщо аудитор не працював або працював менше 2 рокiв, або не надав документiв вчасно складають iспит. 129. Порядок сертифiкацiї а-в в Укр. Для отримання сертифiкату претендент подає до АПУ в одному примiрнику перелiк таких документiв: 1) клопотання за встановленою формою; 2) копiя диплома, засвiдчена у встановленому порядку; 3) виписка з трудової книжки, засвiдчена у встановленому порядку; 4) документ про оплату. Всi цi документи надсилаються до АПУ i вiдповiдальнiсть за них несе особа, яка їх подала. Іспити, тобто визначення рiвня знань, складаються кожним претендентом в порядку, затвердженому рiшенням АПУ. Для проведення iспиту створюється комiсiя iз 5 членiв. Оцiнка ставиться так: складено або не складено. Наслiдки iспиту заносяться до протоколу, який пiдписується членами комiсiї. Рiшення екзаменацiйної комiсiї повiдомляється особам в день складання iспиту. Видача сертифiкату проводиться секретарiатом АПУ пiсля затвердження протоколу рiшень. Сертифiкат – це офiцiйний документ, який засвiдчує право громадянина України на здiйснення аудиту пiдприємств i органiзацiй (серiя А) i банкiв (серiя Б) на територiї України. Бланк сертифiкату є бланком суворої звiтностi з зазначенням номера i серiї. 132. Права, обов’язки i вiдповiдальнiсть аудиторiв i АФ. Права аудиторiв i аудиторських фiрм. знань та досвiду; та працiвникiв замовника; 4) перевiряти наявнiсть майна, грошей, цiнностей, вимагати вiд керiвництва господарюючого суб'єкта проведення контрольних оглядiв, замiрiв виконаних робiт, визначення якостi продукцiї, щодо яких здiйснюється перевiрка документiв; 5) залучати на договiрних засадах до участi в перевiрцi фахiвцiв рiзного профiлю. 133. Предмет, метод, об’єкти аудиту. Аудиторськi послуги можуть надаватись у формi аудиторських перевiрок (аудиту), пов’язаних з ними експертиз, консультування з питань БО, звiтностi, оподаткування, аналiзу фiн-госп дiяльностi та iнших видiв економiко-правового забезпечення пiдприємницької дiяльностi юр. i фiз. осiб. Послуги можуть надаватись по приватизацiї майна, комерцiалiзацiї торгiвлi, розгляд справ клiєнтiв в арбiтражних судах. Таким чином метою проведення аудиту є складання аудиторського висновку про фiнансовий стан суб’єкта, що перевiряється. – збирання та обробка достовiрної iнформацiї про фiнансову дiяльнiсть суб’єкта господарювання i на цiй основi аудиторського рiшення. Крiм того аудит повинен адекватно вiдображати всi аспекти дiяльностi суб’єкта, що перевiряється i для того, щоб скласти достовiрний аудиторський висновок аудитор повинен отримати безумовну гарантiю того, що iнформацiя в бухгалтерськiй документацiї достатня i достовiрна. П редмет аудиту – стан економiчних, органiзацiйних, iнформацiйних та iнших характеристик системи, що знаходяться в сферi аудиторської оцiнки. Як видно з цього формулювання предмет аудиту має багато спiльного з предметом ревiзiї та економiчного аналiзу. Разом з тим вони мають розбiжностi, аудит виходить за рамки контролю i ревiзiї тому, що питання податкiв, оцiнки майна, ефективностi системи управлiння не є питанням аналiзу i ревiзiї (питання розрахункiв з бюджетом, правильнiсть перерахованих сум по податках є предметом ревiзiї). Аудит має свiй метод дослiдження, який ґрунтується на основних положеннях дiалектичних методiв пiзнання i на законах полiтичної економiї. В аудиторськiй практицi використовується аналiз, який тiсно пов’язаний iз синтезом. В тiсному зв’язку з ним є такi категорiї пiзнання як iндукцiя i дедукцiя. Таким чином об’єкт вивчається вiд часткового до загального. Дедукцiя системи управлiння. Таким чином iндуктивнi та дедуктивнi методи в практицi використовуються взаємопов’язано. М етоди аудиту – сукупнiсть способiв, прийомiв для дослiдження стану об’єктiв, що вивчаються. Їх можна згрупувати так: 1) прийом, що дозволяє вивчити кiлькiсний та якiсний стан об’єкта; 2) дозволяє визначити вiдхилення фактичного стану вiд дiючих норм; 3) пов’язанi з оцiнкою стану об’єкту (в минулому, теперiшньому i майбутньому). Важливе значення в методi аудиту має оцiнка ризику, який притаманний АД. П iд об’єктом АД розумiють взаємопов’язанi економiчнi, органiчнi, технологiчнi, iнформацiйнi та iншi сторони функцiонування системи, що вивчається, стан якої може бути оцiнений кiлькiсно i якiсно. Об’єкти аудиту можуть бути рiзними за станом та структурою. 135 . Припустима помилка - це максимальне значення помилки в сукупностi даних, котра стає суттєвою при прийняттi рiшення про ефективнiсть вибiркової перевiрки. Допустима помилка визначається на етапi планування та при здiйсненнi аудитором процедур перевiрки i є складовою частиною суттєвостi. Що менша припустимiсть помилки, то бiльше треба використовувати обсяг вибiрки. Пiд час здiйснення тестiв внутрiшнього контролю пiдприємства пiд допустимою помилкою розумiється максимальний розмiр вiдхилення вiд контрольної процедури, котрий визначається аудитором на пiдставi попередньої оцiнки розмiру ризику невiдповiдностi внутрiшнього контролю пiдприємства. При здiйсненнi незалежних процедур перевiрки припустима помилка - це максимально припустима сума вiдхилення в бухгалтерському балансi та проводках, яка приймається аудитором. "Процедури перевiрки на суттєвiсть " - це перевiрки, що виконуються для одержання аудиторських доказiв з метою виявлення суттєвих перекручень у фiнансовiй звiтностi. Аудитор одержує аудиторськi докази шляхом застосування однiєї або декiлькох iз зазначених нижче процедур: перевiрки, спостереження, опитування i пiдтвердження, пiдрахунку та аналiтичних процедур. Термiн проведення таких процедур частково залежатиме вiд часу, протягом якого потрiбнi аудиторськi докази не вичерпано. Перевiрка . Перевiрка складається з вивчення бухгалтерських реєстрiв, документiв або матерiальних активiв. Перевiрка бухгалтерських реєстрiв та документiв надає аудиторськi докази рiзного рiвня надiйностi, залежно вiд їхнього характеру i джерела отримання та ефективностi засобiв внутрiшнього контролю пiдприємства. До трьох основних категорiй документальних аудиторських доказiв, якi мають для аудитора рiзний рiвень надiйностi, належать: документальнi аудиторськi докази, якi створенi i зберiгаються у третiх осiб; документальнi аудиторськi докази, якi створенi третiми особами i зберiгаються на пiдприємствi; документальнi аудиторськi докази, якi створенi i зберiгаються на пiдприємствi. Перевiрка матерiальних активiв забезпечує надiйнi аудиторськi докази стосовно їх наявностi, але не завжди стосовно права власностi на них та правильностi вiдображення їх вартостi. Спостереження. виконанням процедур контролю, пiсля яких не залишається ознак їх проведення з точки зору аудиту. Опитування i пiдтвердження . Опитування полягає в пошуку iнформацiї, котру можна отримати вiд обiзнаних осiб пiдприємства або поза його межами. Опитування можуть варiювати вiд формальних письмових запитiв, адресованих третiм особам, до неформального усного опитування працiвникiв пiдприємства. Вiдповiдi на опитування можуть дати аудитору iнформацiю, якою вiн ранiше не володiв, або пiдтверджувальнi аудиторськi докази. шляхом спiлкування з боржниками пiдприємства. Пiдрахунок. Пiдрахунок полягає у перевiрцi арифметичної точностi первинних документiв та реєстрiв облiку або у самостiйному проведеннi пiдрахункiв. Аналiтичнi процедури. Аналiтичнi процедури полягають в аналiзi найважливiших показникiв i спiввiдношень, включаючи пiдсумкове дослiдження вiдхилень i взаємозв'язкiв, котрi суперечать iншiй iнформацiї, що стосується цiєї справи, або вiдхиляються вiд показникiв, якi очiкуються. 138. Процедури перевiрки, якi вик-є осн. а-р. Аудитор одержує аудиторськi свiдчення шляхом застосування таких процедур: перевiрка, спостереження, опитування, пiдтвердження, пiдрахунки, аналiтичнi процедури. П еревiрка складається з вивчення бухгалтерських регiстрiв, документiв якi дають змогу зiбрати аудиторськi свiдчення рiзного ступеня надiйностi. До основних категорiй документальних аудиторських свiдчень належать: 1) документальнi аудиторськi свiдчення, якi створенi i зберiгаються 3-ми особами; 2) документальнi аудиторськi свiдчення, якi створенi i зберiгаються у клiєнта. полягає в аналiзi процесу або процедур, що використовуються iн. особами. Наприклад: спостереження аудитора за пiдрахуванням товарно-матерiальних запасiв працiвниками клiєнта. опитування полягає в збираннi iнформацiї вiд обiзнаних осiб клiєнта i поза його межами. Опитування може дати нову iнформацiю або пiдтвердити iснуючу. П – суми дебiторiв i кредиторiв (акт звiрки). П iдрахунки полягають у перевiрцi вiдповiдностi сум, якi зазначенi в регiстрах облiку i первинних документах. Аналiтичнi процедури полягають в аналiзi найважливiших показникiв i спiввiдношень, включаючи пiдсумкове дослiдження вiдхилень i взаємозв'язкiв, котрi суперечать iншiй iнформацiї, що стосується цiєї справи, або вiдхиляються вiд показникiв, якi очiкуються 139. Ризик ауд. фiрми при провед-нi а-ту Проведення аудиту завжди супроводжується певним ступенем ризику, це питання є дуже важливим при попереднiй оцiнцi стану клiєнта. Про це можна судити навiть з того, що аудиторському ризику придiляється в шести дiючих нацiональних нормативах аудиту, якi затвердженi АПУ. Т. ч. аудиторський ризик – це помилкове пiдтвердження аудитором достовiрностi фiнансової звiтностi, яка у подальшiй перевiрцi не пiдтверджена iншими аудиторами або контролюючими органами. За своїм змiстом аудиторський ризик вiдрiзняється вiд неспроможностi аудита. Н еспроможнiсть аудиту – це ситуацiя, коли аудитор робить неточний висновок пiсля аудиторської перевiрки та помилкове узагальнення, що може бути наслiдком невиконання вимог стандартiв аудиту. З аудитом фiнансової звiтностi безпосередньо пов’язано кiлька аспектiв ризику – 2 основних види ризику: 1) аудиторський ризик; 2) ризик для бiзнесу (аудитора, фiрми). Аудиторський висновок полягає в наступному: аудитор дiйшов висновку, що фiнансова звiтнiсть складена правильно i на цiй пiдставi в аудиторському висновку стверджується без застереження, а у дiйсностi є iстотнi похибки. Ризик для бiзнесу – аудитор, аудиторська фiрма може потерпiти невдач у взаємовiдносинах з клiєнтом, навiть, тодi, коли надано правильний аудиторський висновок. Це можливо у випадках розголошення конфiденцiйностi аудиторського висновку, вiдсутностi рекомендацiй щодо прогнозування дiяльностi клiєнта на перспективу, тощо. Загальноприйнятi стандарти аудиту потребують щоб аудитор володiв знаннями системи внутрiшньогосподарського контролю для збирання аудиторських свiдчень. Вивчивши цю систему аудитор оцiнює можливiсть виявлення помилок i запобiгання їм, а також вiдхилення вiд нормативiв. оцiнка ризику контролю . Мiжнародними i нацiональними нормами аудиту передбачено моделювання аудиторського ризику. Орiєнтована модель аудиторського ризику може бути представлена таким алгоритмом: Р1 = Р2 Р3 Р4 Р1 ,Р23 , Р4 Ступiнь аудиторського ризику ґрунтується на експертнiй оцiнцi аудитора. Складовi сегменти моделей аудиторського ризику: 1) прийнятний аудиторський ризик Якщо аудитор визначає для себе менший рiвень аудиторського ризику, то це означає, що вiн прагне до бiльшої впевненостi у тому, що фiнансова звiтнiсть не має iстотних похибок. Нульовий ризик – повна впевненiсть, 100%-й ризик - повна впевненiсть. Сутнiсть ризику може коливатись вiд 0 до 1. 2) Внутрiшньогосподарський ризик вiн стверджує високий рiвень внутрiшньогосподарського ризику. При встановленнi ВГР не береться до уваги ВГК тому, що вiн входить до моделi аудиторського ризику як самостiйний елемент, що називається ризиком контролю – оцiнка ефективностi системи ВГК клiєнта з погляду спроможностi запобiгати помилкам або виявляти їх, тобто коли система контролю ефективна, то аудитор може пiдвищити рiвень ризику не виявлення, тому що скорочує iмовiрнiсть погрiшностей у фiнансовiй звiтностi. Ризик не виявлення – ризик, який аудитор готовий взяти на себе такою мiрою, в якiй вiн ризикує не виявити iстотнi помилки у фiнансовiй звiтностi за допомогою аудиторських процедур. Рiвень аудиторського ризику залежить вiд професiйностi аудиторiв, їх морально-вольових та етичних якостей, т. ч. аудиторський ризик можна представити у виглядi моделi: прийнятий аудиторський ризик, ВГР, ризик контролю, ризик невиявленностi. 140. . Ризик виявлення помилок вiд професiйностi аудиторiв, їх морально-вольових та етичних якостей, т. ч. аудиторський ризик можна представити у виглядi моделi: прийнятий аудиторський ризик, ВГР, ризик контролю, ризик невиявленностi 141. Ризик контролю в а-тi Ризик контролю – оцiнка ефективностi системи ВГК клiєнта з погляду спроможностi запобiгати помилкам або виявляти їх, тобто коли система контролю ефективна, то аудитор може пiдвищити рiвень ризику не виявлення, тому що скорочує iмовiрнiсть погрiшностей у фiнансовiй звiтностi. 142. Внугосп ризик , тобто наявнiсть значних похибок у фiнансовiй звiтностi за вiдсутностi внутрiшньогосподарського контролю. Якщо аудитор нехтує фактором ВК i складає висновок про вiрогiднiсть наявностi помилок, то цим вiн стверджує високий рiвень внутрiшньогосподарського ризику. 143 Ризик неефективностi вибiркової перевiрки Ризик неефективностi вибiркової перевiрки - це ймовiрнiсть того, що аудиторський висновок, пiдготовлений на засадах вибiркового дослiдження, може вiдрiзнятися вiд висновку, котрий було б зроблено, коли б аудитор зробив таку перевiрку шляхом суцiльної перевiрки з використанням тих самих аналiтичних процедур. Ризик неефективностi вибiркової перевiрки свiдчить про ймовiрнiсть помилкового рiшення, яке може бути прийняте на пiдставi даних вибiрки. Вiн iснує i при статистичних, i при нестатистичних методах вибiркової перевiрки. Його не можна обминути при вибiрковому контролi. Аудитор може контролювати ризик неефективностi вибiркової перевiрки шляхом вiдповiдного планування аудиторських процедур i спостереження за ними 144. Спецiальнi вимоги до провед а-ту Забороняється проведення аудиту: 1) аудитором, який має прямi родиннi стосунки з керiвництвом господарюючого суб'єкта, що перевiряється; 2) аудитором, який має особистi майновi iнтереси у господарюючого суб'єкта, що перевiряється; 3) аудитором - членом керiвництва, засновником або власником господарюючого суб'єкта, що перевiряється; 4) аудитором - працiвником господарюючого суб'єкта, що перевiряється; 5) аудитором - працiвником, спiввласником дочiрнього пiдприємства, фiлiї чи представництва господарюючого суб'єкта, що перевiряється 145. Створення Аудиторської палати України палата України набуває повноважень юридичної особи вiд дня реєстрацiї у Мiнiстерствi юстицiї України на пiдставi заяви та Статуту, затвердженого в порядку, передбаченому цим Законом. Плата за реєстрацiю не справляється. Аудиторська палата України формується шляхом делегування до її складу п'яти представникiв вiд професiйної громадської органiзацiї аудиторiв України, по одному представниковi вiд Мiнiстерства фiнансiв України, Головної державної податкової iнспекцiї України, Нацiонального банку України, Мiнiстерства статистики України, Мiнiстерства юстицiї України та окремих фахiвцiв вiд навчальних, наукових та iнших органiзацiй. Фахiвцi вiд навчальних, наукових та iнших органiзацiй делегуються за їх згодою професiйною громадською органiзацiєю аудиторiв України в кiлькостi п'яти представникiв i по одному представнику за пропозицiєю Мiнiстерства фiнансiв України, Головної державної податкової iнспекцiї України, Нацiонального банку України, Мiнiстерства статистики України та Мiнiстерства юстицiї України. Порядок делегування визначається вiдповiдно з'їздом, правлiнням, колегiєю або iншим вищим керiвним органом з дотриманням вимог статтi 12 цього Закону. Загальна кiлькiсть членiв Аудиторської палати України становить двадцять осiб. Аудиторська палата України створює на територiї України регiональнi вiддiлення, повноваження яких визначаються Аудиторською палатою України. Ведення поточних справ в Аудиторськiй палатi України здiйснює Секретарiат, який очолює завiдуючий. Завiдуючий Секретарiатом несе персональну вiдповiдальнiсть за ефективне використання майна та коштiв Аудиторської палати України i створення належних умов для виконання функцiональних обов'язкiв її членами. 146. Структура договору Детальна структура договору може бути рiзною, проте його форма в цiлому повинна вiдповiдати загальноприйнятiй в Українi формi складання договорiв. У преамбулi договору пiсля зазначення назви та номера договору, мiсця й дати його пiдписання, повиннi бути наведенi назви сторiн, якi склали договiр (замовник та виконавець), прiзвища посадових осiб, якi пiдписали договiр вiд iменi кожної сторони. Роздiли: "Предмет договору" (вказується назва аудиторської послуги, мета, масштаб аудиту.) "Зобов'язання сторiн" (зобов'язання, якi бере на себе кожна зi сторiн). "Порядок здавання та приймання робiт" -перелiк, хар-ка та послiдовнiсть процедур, якi виконуються "Термiн виконання робiт" - дати початку та закiнчення, термiни надання результатiв "Вартiсть робiт та порядок розрахункiв" - розмiр та порядок виплати винагороди "Вiдповiдальнiсть сторiн" умови вiдповiдальностi кожної сторони " Реквiзити сторiн" - юридичнi адреси та платiжнi реквiзити кожної сторони. "Особливi умови" -якi не знайшли вiдображення попереднiх роздiлах договору. 147. Супутнi аудиту послуги. програмного забезпечення аудиту); 2) аналiз бухгалтерської (фiнансової) звiтностi; 3) виконання узгоджених процедур по окремим рахункам БО, балансу (фiнансовому звiту) або по бухгалтерськiй (фiнансовiй) звiтностi у цiлому; цi процеси можуть торкатись також не фiнансової iнформацiї; 4) складання (пiдготовка) бухгалтерської (фiнансової) звiтностi (повної або часткової), а також iншої фiнансової i не фiнансової iнформацiї. Аудиторськi послуги у виглядi консультацiй можуть надаватися на пiдставi договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фiрми). В договорi на проведення аудиту та надання iнших аудиторських послуг передбачаються предмет i термiн перевiрки, обсяг аудиторських послуг, розмiр i умови оплати, вiдповiдальнiсть сторiн. Замовник має право вiльного вибору аудитора (аудиторської фiрми) з дотриманням вимог Закону “Про АД”. 148. Суттєвiсть в аудитi . Оцiнка того, що є суттєвим, а що нi є справою проф судження аудитора. Пiд час розробки плану перевiрки аудитор приблизно визначає суттєвiсть за операцiями з метою кiлькiсного визначення помилок є неадекватний або неправильний опис облiкової полiтики, коли цiлком ймовiрно, що користувач фiн звiтностi пiдприємства буде введений в оману цим описом, або iснує помилка при розкриттi порушень вимог українського законодавства, коли цiлком ймовiрно, що наступнi пiсля можливої перевiрки податкової адмiнiстрацiї платежi до бюджету у виглядi штрафних санкцiй i вiдповiдно до цього змiни звiтностi послаблять господарчу та фiн стабiльнiсть клiєнта. Аудитору необхiдно розглянути можливiсть iснування помилок у пов'язаних мiж собою сумах, котрi разом можуть iстотно впливати на фiнансову звiтнiсть пiдприємства. 149. Суть аудиту i iст аспекти його становлення. За iсторiографiчними джерелами можна стверджувати, що аудит як незалежний фiнансовий контроль має багатовiковий перiод розвитку. Розвиток контролю господарської дiяльностi пов'язаний iз виникненням облiку у державах, розташованих у долинах рiчок Нiл, Тигр i Євфрат, де облiк вели на папiрусi, а в подальшому — на паперi. Перша згадка про аудиторiв належить до 1299 р. 24 березня 1324 р. Едуард II призначив трьох державних аудиторiв. В 1844р. у Великобританiї виходить серiя законiв о компанiях, у вiдповiдностi з якими вони були зобов’язанi один раз на рiк запрошувати незалежного бухгалтера (аудитора) для перевiрки i пiдтвердження звiтностi i звiту перед акцiонерами. Такi ж рiшення по обов’язковому незалежному аудиту були прийнятi у Францiї в 1867р., США в 1887р., Нiмеччинi в 1931р (вiд 22. 04. 93року з послiдуючими змiнами i доповненнями) i створенням Аудиторської палати України i Союзу Аудиторiв України. Крiм цього регулюється ще законом “Про пiдприємства”. Згiдно з цим здiйснювалася сертифiкацiя аудиторiв, засновувались аудиторськi фiрми i видавалися лiцензiї на цей винятковий вид дiяльностi. Вiдповiдно до Закону Українi "Про аудиторську дiяльнiсть" аудит провадиться з метою визначення достовiрностi звiтностi суб'єктiв господарювання, облiку, його повноти та вiдповiдностi чинному законодавству i встановленим нормативам. Згiдно зi ст. 8 Закону про це має бути зазначено в аудиторському висновку.