Аудит облiку готової продукцiї та порядок проведення аудиторської перевiрки на пiдприємствi громадського
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНОГО
УПРАВЛІННЯ ТА ЄКОНОМІКИ
ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА ФІЛІЯ
Спецiальнiсть: облiк i аудит
З дисциплiни
«особливостi аудиту в галузях»
Студента 3го курсу заочного вiддiлення
Ємєлiна Сергiя Івановича
Дата прийому: ______________________
2007
1.
.
Дiяльнiсть пiдприємств громадського харчування на сьогоднi майже не вiдрiзняється вiд буднiв iнших суб'єктiв господарювання - спроба вирiшення проблем з оподаткуванням, вiдсутнiсть реального прибутку, залежнiсть вiд платоспроможного попиту та iнше. Проте певною особливiстю громадського харчування є величезна (у порiвняннi з "чистою" торгiвлею) витратомiсткiсть, яка практично коливається на рiвнi виробничих промислових пiдприємств (мається на увазi одиниця продукцiї). Ця особливiсть ще й обтяжена пострадянською системою управлiння, коли один фахiвець планує, бухгалтер - облiковує, контролюючi органи - перевiряють, а менеджер - або регулює план, або "виробляє стимули" для об’єкта управлiння.
Розбудова держави привела до вiдповiдного краху цiєї жорстко детермiнованої системи. Тому персонал управлiння пiдприємством громадського харчування залишився перед вибором, чим конкретно слiд займатися i кому. Вiдповiдно контрольна функцiя управлiння як кажуть, "зависла у повiтрi". Це не дивно, бо безлiч суб'єктiв перевiрки насамперед цiкавляться податковим облiком (бо там значнi економiчнi санкцiї).
витрат.
управлiння - найперший та найголовнiший фактор собiвартостi i, опосередковано, - цiни реалiзацiї продукцiї та послуг пiдприємства громадського харчування. Та й з, точки зору, так би мовити, "кримiнальної", витрати у громадському харчуваннi є одним iз надiйнiших шляхiв приховування i зловживань, (завищення витрат готiвки з каси при закупiвлi сировини на ринку; збiльшення видаткiв сировини та продукцiї понад потреби з нагоди свят та при замовленнi банкетiв; манiпулювання картками калькуляцiї з метою приховування реальних цiн на продукцiю громадського харчування, просто приховування виторгу у касi та iнше). Так чи iнакше витрати (разом з обсягом обороту) посiдають одне з головних мiсць у контрольному полi (за нашими дослiдженнями - вiд 65 до 85 %) у дiяльностi пiдприємств громадського харчування.
Якi ж завдання аудиту взагалi та внутрiшнього аудиту конкретно вiдносно витрат стоять на сьогоднi у ряду найактуальнiших? Якщо пiдходити до аудиту в цiлому, то витрати пiдприємства можуть потенцiйно бути предметом аудиту лише при оглядовiй чи операцiйнiй перевiрцi. З методологiчної точки зору Нацiональнi нормативи аудиту, на жаль, нiчого практикам облiку та контролю не дають, окрiм загальних фраз про професiоналiзм або достатнiсть свiдчень чи компетентнiсть перевiряючих.
Лише норматив №12 "Оцiнка системи внутрiшнього контролю пiдприємства та ризику, пов'язаного з ефективнiстю її функцiонування", певною мiрою дає визначення самого внутрiшнього контролю та його середовища.
В СНД серед теоретикiв та практикiв так i не склалася єдина думка стосовно внутрiшнього аудиту (навiть за посиланнями на зарубiжних фахiвцiв). Так, Р. Адамс, Дж. К. Робертсон, В. Подольский, Г. Поляк, А. Савiн та Л. Сотнiкова вважають, що внутрiшнiй аудит - це незалежна перевiрка, спрямована на запобiгання та виявлення помилок i порушень у процедурi управлiнської дiяльностi, включаючи (особливо) функцiї облiку та регулювання. Іншi автори (Я. Соколов, М. Бiлуха, Р. Алборов) у внутрiшньому аудитi вбачають лише одну з форм внутрiгосподарського контролю.
його ефективнiсть. Разом з тим в нормативi №12, не говориться про витрати, лише про залишки на рахунках та про готiвку i документооборот. Також мовчить про аудит витрат i класик цiєї професiї Р. Монтгомерi (Montgomery's AUDITING, 11-Edition, New York, 1990). В його вiдомому пiдручнику серед перелiку циклiв виробництва (як об'єктiв аудиту), витрат немає. І цьому є певне логiчне пояснення, бо практично усi перекладенi пiдручники орiєнтованi на зовнiшнiй аудит звiтностi, де внутрiшнiй аудит є лише елементом (об'єктом) перевiрки (тести на вiдповiднiсть).
Чи є проблемою внутрiшнiй аудит витрат? Безумовно. Свiдчень тому безлiч.
По-перше, - податковий облiк, за правилами якого не легалiзованi або неправомiрнi видатки не зараховуються до валових витрат i не зменшують об'єкт оподаткування. Порушення цього правила тягне за собою карну вiдповiдальнiсть. Найбiльш суттєвими з цiєї точки зору об'єктами в громадському харчуваннi є касовi готiвковi операцiї; операцiї з пiдзвiтними особами; витрати на маркетинг та iнформацiйно-консультацiйнi послуги; операцiї з сировиною та купiвельними товарами; реалiзацiя, особливо послуг та купiвельних товарiв; виробництво продукцiї власного виробництва.
По-друге, - витрати на забезпечення процесу виробництва, а саме - розмiр та реальнiсть комунальних платежiв та витрат на енергоносiї, транспортнi витрати; товарнi втрати (норми природних втрат).
По третє, - дiї та оплата працi персоналу (її ефективнiсть). По-четверте, - проблеми калькулювання, (особливо прогнозного калькулювання) через розробку майбутнього меню як бази для подальших витрат з наступним монiторингом їх здiйснення, тощо. Особливою проблемою внутрiшнього аудиту витрат є визначення та органiзацiя функцiонування системи контролю за витратами саме в системi управлiння пiдприємством. У радянських системах управлiння традицiйно контрольнi функцiї покладалися на головного бухгалтера. Певною гарантiєю здiйснення контролю була система матерiальної вiдповiдальностi посадових осiб. Сьогоднi цi чинники практично не спрацьовують, бо на бiльшостi пiдприємствах бухгалтер є одночасно касиром i уособлює всю бухгалтерiю. До того ж керiвництво контролює передусiм виторг (особливо - готiвку) або валовi доходи та рух матерiальних активiв (за винятком основних засобiв). Сучасна практика бартеризацiї пiдприємництва певною мiрою нiвелює витрати, але пiдвищує цiну бухгалтерської помилки з оподаткуванням, особливо з ПДВ. Наявнiсть "тiньового" обороту тягне за собою "лiвий" готiвковий виторг. Тому керiвництво пiдприємства громадського харчування вирiшує питання управлiння в мiру їх виникнення, що практично не дає змоги встановити дiйову систему внутрiшнього аудиту з його упереджувальною та запобiжною функцiями. Окремим "острiвцем" спокою в громадському харчуваннi є так звана "закрита мережа" з її постiйним контингентом споживачiв.
Проведенi автором обстеження пiдприємств саме цiєї мережi показали, що типовими об'єктами внутрiшнього контролю (аудиту) в пiдприємствах громадського харчування закритої мережi на сьогоднi є:
1. Наявнiсть сировини ( матерiальне забезпечення виробничої програми), обсяг виторгу -35%;
3. Стан розрахункiв з бюджетом з податкiв, платежiв i зборiв -12%;
4. Наявнiсть виробничого персоналу певної квалiфiкацiї - 6%;
6. Стосунки з суб'єктами контролю - 10%;
7. Вирiшення виробничих проблем та виконання завдань (дисциплiна виконання) - 9%.
Таким чином витрати контролюються лише опосередковано, як фактори, що впливають на iншi показники, та складають близько 15 % контрольного поля пiдприємства. Головнi центри вiдповiдальностi у громадському харчуваннi сконцентрованi на кухнi та в торговому залi, коморi, у роздрiбнiй лотковiй торгiвлi (матерiально-вiдповiдальнi особи), бухгалтерiї. При цьому бухгалтерiя часто вiдокремлена вiд iнших центрiв вiдповiдальностi й здiйснює лише ретроспективний документальний контроль. Слiд зважити i на те, що в разi реального переходу України до практики облiку за мiжнародними стандартами перед якимось iз центрiв контролю (насамперед за все перед бухгалтером) постане проблема визначення та iнтерпретацiї витрат. Концептуальнi основи МСБО, наприклад принцип вiдповiдностi (matching concept), базується на правилi, за яким витрати, що призводять до майбутнiх економiчних зискiв, визнаються як активи; витрати, якi приводять до поточних зискiв визнаються як видатки, а витрати, якi не дають нi яких зискiв - це збитки. Вказаний принцип тiсно пов'язаний з елементами фiнансової звiтностi i, таким чином, витрати стають об'єктом i зовнiшнього аудиту фiнансової звiтностi.
2.
Порядок проведення аудиторської перевiрки на пiдприємствах торгiвлi.
Ринкова економiка висуває новi завдання у сферi контролю вiд правильного рiшення яких залежать його подальший розвиток i удосконалення.
"Про державну контрольно-ревiзiйну службу в Українi" вiд 26 сiчня 1993 р i Закон "Про аудиторську дiяльнiсть" вiд 22 квiтня 1993 р. з наступними змiнами i доповненнями до них. Вiдповiдно до вимог цих законiв передбачено особливий пiдхiд до метрологiї й органiзацiї фiнансового контролю суб єктiв пiдприємницької дiяльностi. Серед рiзних видiв фiнансового контролю чiльне мiсце займає аудиторський незалежний контроль, який здiйснює на договiрних засадах перевiрку достовiрностi звiтних даних, балансiв, законностi господарських операцiй, аналiз фiнансового стану, i водночас надає консультацiйнi послуги з економiки, права, фiнансiв, облiку тощо
Послiдовнiсть аудиторської перевiрки дiяльностi пiдприємства складається з цiлого ряду дiй:
* визначення профiлю та обсягу дiяльностi пiдприємства за установчими документами, за статутом, характером i змiстом його роботi;
* шляхом порiвняння фактичної дiяльностi пiдприємства зi статутною встановлення невiдповiдностi мiж ними, про що необхiдно поставити до вiдома керiвництво фiрми i порекомендувати йому внести змiни чи доповнення до статуту i здiйснити перереєстрацiю пiдприємства у вiдповiдних державних органах;
* оцiнювання внутрiшнього аудиторського контролю;
* аналiз показникiв балансу i даних iнших форм фiнансової звiтностi;
* перевiрка аналогiчних показникiв балансу, звiту про фiнансовi результати, звiту про рух грошових коштiв, звiту про власний капiтал;
* контроль вiдповiдностi даних фiнансової звiтностi записам в облiкових регiстрах;
* перевiрка вiдповiдностi даних бухгалтерського фiнансового облiку i фiнансової звiтностi вимогам чинного законодавства i нормам облiкової полiтики;
* попередня оцiнка повноти i правильностi складання балансу та iнших форм фiнансової звiтностi.
Одним iз важливих аспектiв аудиту є глибокий аналiз всiх статей балансу i перевiрка їх вiдповiдностi записам у Головнiй книзi за аналiзований перiод. Якщо при цьому буде виявлено невiдповiдностi щодо бухгалтерських записiв чи окремих сумових показникiв, аудитор звертається до облiкових регiстрiв i первинних документiв. Шляхом перевiрки записiв у облiкових регiстрах i даних первинних документiв аудитору слiд встановити повноту облiку, правильнiсть записiв у облiкових регiстрах i первиннiй документацiї, їх реальнiсть.
На основi аналiзу i тестування звiтних та iнших даних про пiдприємство аудитор висловлює свою професiйну думку про об'єктивнiсть i точнiсть даних облiку i звiтностi та їх вiдповiднiсть реальнiй дiйсностi.
причиною перекручення фiнансової звiтностi пiдприємства й iстотно вплинути на фiнансовi результати дiяльностi клiєнта. Однак згiдно з нацiональним нормативом аудиту № 8 "Перевiрка дотримання пiдприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актiв України" виявлення випадкiв невиконання клiєнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актiв України не є метою й обов'язком аудитора.
такого невиконання на iншi напрямки аудиту.
Факти порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актiв пiдлягають спецiальнiй юридичнiй експертизi та є поза професiйною компетенцiєю i знаннями аудитора. Рiвень професiйної пiдготовки аудитора, його досвiд i знання господарської галузi дiяльностi клiєнта й органiзацiї виробництва можуть дати йому змогу зробити висновок тiльки про те, що окремi факти дiяльностi пiдприємства, ймовiрно, не вiдповiдають вимогам законодавчих та нормативно-правових актiв України. Отже, аудитор не вiдповiдає за невиконання керiвництвом клiєнта вимог законодавчих та нормативно-правових актiв.
Проведення хоча б однiєї аудиторської перевiрки фiнансової звiтностi пiдприємства може допомогти службовим особам пiдприємства уникати надалi суттєвих порушень вимог нормативних актiв.
аудиту. Зазначена ймовiрнiсть зростає внаслiдок впливу таких факторiв:
* наявнiсть значної кiлькостi нормативних актiв;
* неминуча вiдносна обмеженiсть систем облiку i внутрiшнього контролю, якi не можуть висвiтити всю фактичну дiяльнiсть клiєнта, а також вiдносна суб'єктивнiсть, що супроводжує таку аудиторську процедуру, як тестування;
* визнання того, що значна кiлькiсть аудиторських доказiв, отриманих аудитором, мають не доказовий, а iнформативний характер.
Пiд час пiдготовки до проведення аудиторської перевiрки аудитор має ретельно вивчити тi законодавчi та нормативно-правовi акти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фiнансової звiтностi пiдприємства.
Згiдно з мiжнародним операцiйним стандартом, "аудитор повинен провести такий огляд фiнансової звiтностi, який був би достатнiм для вираження думки про фiнансову звiтнiсть у цiлому".
Безумовно, звiти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних обставинах. Аудиторський звiт має видiлити найголовнiше. Основна мета аудитора - впевнитися, що довiру до фiнансової звiтностi не пiдiрвано.
3.
Практичне завдання: заповнити документи з облiку характернi для торгiвлi пiдприємств. Провести аудиторську перевiрку та розробити висновки.
Довiдковi данi:
Практичне завдання розроблено на прикладi ВАТ “Свiтлана”, яке виробляє господарськi товари. Ідентифiкацiйний код пiдприємства 14036258. Директор пiдприємства Шевченко Володимир Іванович, головний бухгалтер Савченко Галина Андрiївна, касир Стець Валентина Павлiвна.
Пiдприємство має розрахунковий рахунок 26007301680400 в Тернопiльському вiддiленнi АКБ “Укрсоцбанку”. МФО банку 338017.
На пiдприємствi один цех основного виробництва, два склади: склад матерiалiв № 1 (завiдуючий складом Козак Петро Степанович), склад готової продукцiї № 2 (завiдуюча складом Грищенко Ольга Іванiвна).
В звiтному перiодi на пiдприємствi виробляли два види продукцiї: А-25, Р-20.
Головним постачальником матерiалiв є ВАТ “Київсталепром”, iдентифiкацiйний код якого 14036872, поточний рахунок 26007301680528 в Промiнвестбанку, м. Київ, МФО 338000.
Головним покупцем продукцiї пiдприємства є центральний унiвермаг м. Тернополя, iдентифiкацiйний код 14036212, поточний рахунок 26007301681263 в Тернопiльському вiддiленнi АКБ Укрсоцбанку, МФО 338017.
У вiдповiдностi iз обраною на пiдприємствi облiковою полiтикою врахувати наступне:
мiж вибувши ми запасами i їх залишком на кiнець звiтного перiоду за середнiм вiдсотком (%).
Амортизацiю основних засобiв нарахувати пооб'єктно за методами, наведеними в пунктi 2. З метою спрощення розрахункiв, по окремих видах однорiдних об’єктiв амортизацiю передбачається розрахувати в цiлому по групi.
Аналiтичний облiк загальновиробничих вести за такими статтями:
витрати на поточний ремонт основних засобiв
витрати на електроенергiю
витрати матерiалiв для експлуатацiї обслуговування обладнання
iншi.
б) постiйнi:
заробiтна плата службовцiв цеху, вiдрахування на соцiальнi заходи;
матерiали, використанi для загально виробничих потреб;
iншi.
За базу розподiлу загальновиробничих витрат прийняти заробiтну плату. Загальновиробничi витрати за нормальною потужнiстю становлять 30600 грн., а з них змiннi – 18360, постiйнi – 12240 грн.
Вихiднi данi:
|
|
Грн. |
| Д-т |
К-т |
| 10 |
Основнi засоби |
800000 |
| 131 |
Знос основних засобiв |
|
| 20 |
Виробничi запаси (в т. ч. транспортно-заготiвельнi витрати) |
50000
5000
|
| 22 |
Малоцiннi та швидкозношувальнi предмети |
15000 |
| 23 |
Виробництво |
40000 |
| 26 |
|
90000 |
| 30 |
Каса |
1200 |
| 311 |
|
150000 |
| 313 |
Іншi рахунки в банку в нацiональнiй валютi |
5000 |
| 361 |
Розрахунки з вiтчизняними покупцями |
32000 |
| 40 |
|
516000 |
| 44 |
Нерозподiленi прибутки |
48000 |
| 63 |
|
79200 |
| 64 |
|
50000 |
| 65 |
|
24000 |
| 66 |
|
40000 |
| 79 |
Фiнансовi результати |
70000 |
| 46 |
Неоплачений капiтал |
16500 |
ІІ. Зведенi данi для розрахунку амортизацiї основних засобiв, зробленi на основi iнвентарних карток
| Шифррахунку |
Назви аналiтичного рахунк |
Первiсна вартiсть, грн. |
Строк орисного використання |
Дата введення в дiю |
Метод нарахування амортизацiї |
Лiквiдацiйна вартiсть, грн. |
Загальний обсяг продукцiї, який планується виробити, шт. |
|
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
| 10 |
Будiвля офiсу |
|
25 |
01. 05. 95 |
Прямолiнiйний |
200 |
- |
|
100000 |
25 |
04. 06. 95 |
-//- |
1800 |
- |
|
40000 |
25 |
09. 03. 98 |
-//- |
1000 |
- |
| Будiвля складу готової продукцiї |
50000 |
25 |
10. 07. 99 |
-//- |
1000 |
- |
| 104 |
Токарнi верстати |
170000 |
10 |
2. 01. 95 |
Кумулятивний |
15000 |
- |
| Фрезернi верстати |
220000 |
10 |
20. 06. 95 |
-//- |
12000 |
- |
| 106 |
Інструменти, якi використовуються при виробництвi продукцiї Р-20 |
48000 |
2 |
11. 08. 99 |
Виробничий |
- |
2400 |
| Вимiрювальнi пристрої |
16000 |
2 |
|
Зменшен. залишкової вартостi |
1600 |
10450 |
| Меблi офiсу |
6000 |
5 |
02. 05. 98 |
Прискорен. зменш. залишк. вартостi |
2745 |
ІІІ. Виписка iз вiдомостi залишкiв матерiалiв на 1. 03. 200__ р.
| Номенклатурний номер |
Найменування матерiалiв |
Одиниця вимiру |
Кiлькiсть |
Цiна, грн. (без ПДВ) |
| 201101 |
|
Т |
2,5 |
6000 |
За кредитом рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками та пiдрядниками” (сальдо заборгованостi на 1. 03)
| № запису |
|
Постачальник |
№ прибуткового документу |
Вартiсть матерiальних цiнностей, що надiйшли за облiковими цiнами |
З кредита рахунка рах. 63 в дебет. рахун. |
|
| 201 |
207 |
64 |
| 16 |
1215 |
|
6263 |
42000 |
50000 |
16000 |
13200 |
79200 |
| Всього: |
42000 |
50000 |
16000 |
13200 |
79200 |
V. Розшифровка залишкiв незавершеного виробництва
| № п/п |
|
На 1. 03 |
На 1. 04 |
| 1. |
Сировина i основнi матерiали |
24000 |
16000 |
| 2. |
Основна заробiтна плата |
16000 |
8000 |
| Разом: |
30000 |
24000 |
VI. Залишки по рахунку “Готова продукцiя” на 1. 03. 200 __ р.
за фактичною собiвартiстю 90000 грн.
за цiнами реалiзацiї (без ПДВ) 120000 грн.
VIII. Господарськi операцiї за березень мiсяць 200__ р.
| № п/п
|
|
|
| І
|
ІІ
|
ІІІ
|
IV
|
V
|
| 1 |
|
30
42000
|
31
43000
|
41500 |
44000 |
41000 |
| 2. |
Виплачена з каси заробiтна плата за лютий мiсяць (видатковий касовий ордер № 19 вiд 2. 03. 200__ р.) |
66
40000
|
30
40000
|
40000 |
40000 |
40000 |
| 3. |
Перераховано з поточного рахунку в погашення заборгованостi
Б/ фонду соцiального страхування
В/ фiнансовим органам
|
651
652
64
|
31
31
31
|
22400
1600
50000
|
22400
1600
50000
|
22400
1600
50000
|
| 4. |
Безоплатно одержано ксерокс |
5000
10
|
5900
42
|
6000 |
5500 |
5250 |
| 5 |
Видано грошi пiд звiт Марчуку С.І. для доставки ксерокса (видатковий касовий ордер № 20 вiд 2. 03. 200__ р.) |
2000
372
|
3000
30
|
1500 |
4000 |
1000 |
| 6. |
Прийнято i затверджено авансовий звiт Марчука С.І. в сумi виданого авансу
|
15
10
|
372
15
|
| 7. |
Надiйшли грошi на поточний рахунок пiдприємства за платiжним дорученням № 165 вiд 4. 03. 200__ р.
Рахунок № 101 вiд 10. 02. вiд магазину “1000 дрiбниць” за реалiзовану продукцiю
|
31
32000
|
36
32000
|
32000 |
32000 |
32000 |
| 8. |
Одержано короткотермiнову позику банку, яку зараховано на поточний рахунок |
31
80000
|
60
90000
|
60000 |
66000 |
75000 |
| 9. |
Оприбутковано на склад лист стальний 0,55 мм по прибутковому ордеру № 80, одержано вiд ВАТ “Київметалопром” згiдно рахунку № 368, в якому значиться:
Кiлькiсть, т
Цiна (без ПДВ за 1 т), грн.
Сума
ПДВ
ТЗВ
ПДВ
|
10
5500
201
64
201
64
|
11
5400
63
63
63
63
|
12
5300
5200
|
15
5800
5100
|
14
5600
4900
|
| 10. |
Перераховано з поточного рахунку МП “Рост” за одержанi матерiали |
63
79200
|
31
79200
|
79200 |
79200 |
79200 |
| 11. |
Вiдпущено зi складу матерiали (табл. 1)
а) лист стальний 0,55 мм, т на виготовлення виробу
А-25
Р-20
- на обслуговування обладнання
- на господарськi потреби цеху
- на упакування готової продукцiї
|
23
23
4000
91
2000
91
1000
92
200
93
|
201
201
3000
201
5000
201
840
201
300
201
|
3,08
1,83
3200
6000
860
4000
|
2,96
1,67
3600
4000
1040
250
|
3,0
1,5
4200
4800
1020
280
|
| 12. |
а) iнструменти
б) iнвентар загальновиробничого призначення
в) iнвентар загальногосподарського призначення
|
23
550
91
92
|
22
600
22
22
|
1020
540
600
|
1050
510
800
|
1030
300
550
|
| 13. |
Придбано автомобiль ГАЗ-24 за цiною (в т. ч. ПДВ) ПДВ |
18000
15
64
|
19000
63
63
|
20000 |
17500 |
25000 |
| 14. |
|
210
15
|
220
685
|
230 |
250 |
240 |
| 15. |
На основi акту придбаний автомобiль зараховано до складу основних засобiв |
10 |
15 |
| 16. |
Прийнято до оплати рахунок № 8 вiд МП “Каскад” за роботи по капiтальному ремонту офiсу, якi прийнятi за актом № 12 вiд 14. 03.
Вартiсть робiт (без ПДВ)
Всього до оплати:
|
15
10
25000
64
|
63
15
28000
63
|
22000 |
20000 |
30000 |
| 17. |
Кiлькiсть, т
Цiна (без ПДВ), грн.
Сума
ПДВ
|
201
6200
64
|
4
6500
63
|
4,25
6100
|
4,5
5900
|
5,2
5800
|
| 18. |
Прийнято до оплати рахунок АТП – 1016 за послуги по доставцi листа стального (без ПДВ)
ПДВ
Всього до оплати
Оплата проведена чеком iз ламiнованої чекової книжки
|
201
1500
64
685
|
685
1800
685
313
|
1600
|
2000
|
2200
|
| 19. |
Перераховано грошi з поточного рахунку:
б) за платiжним дорученням № 35 вiд 22. 03 МП “Каскад” за проведений ремонт:
|
63
63
6000
|
31
31
7000
|
8000 |
9000 |
10000 |
| 20. |
Отримано акцiї ВАТ “ВАТРА” |
6000 |
7000 |
8000 |
9000 |
10000 |
| 21. |
Оприбутковано на склад лист стальний 0,55 мм за прибутковим ордером № 82, одержаний вiд заводу “Днiпрометалург”, згiдно рахунку № 125, в якому значиться:
Кiлькiсть, т
Цiна (без ПДВ), грн.
Сума
ПДВ
|
6
3500
201
64
|
7
3400
63
63
|
5
3600
|
4
3700
|
5,5
3200
|
| 22. |
ПДВ
Всього до оплати:
|
201
7000
64
|
685
5200
685
|
4000 |
5000 |
6000 |
| 23. |
Видано заводу “Днiпрометалург” короткотермiновий вексель за одержаний матерiал (опер. 21) |
63 |
62 |
| 24. |
Вiдпущенi зi складу запаснi частини дляпоточного ремонту обладнання |
91
7500
|
207
7000
|
4200 |
4100 |
3000 |
| 25. |
Прийнято до оплати рахунок енергозбуту за електроенергiю використану на:
б) господарськi потреби цеху
в) на потреби заводоуправлiння
Всього без ПДВ
ПДВ
Всього до оплати:
|
91
91
92
64
|
63
63
63
63
|
2400
1400
|
3800
1500
|
2000
1200
|
| 26. |
Вартiсть продукцiї по цiнах реалiзацiї, включаючи ПДВ
Фактична собiвартiсть продукцiї (табл. 7)
|
10
36
70
6000
90
|
70
70
64
8000
26
|
7000 |
7600 |
6400 |
| 27. |
Одержано легковий автомобiль, як внесок до статутного капiталу |
10
15000
|
46
12000
|
14000 |
13000 |
16000 |
| 28. |
виробу Р-20, т
В сумi грн. на виробництво (табл. 1)
виробу А-25
виробу Р-20
|
2,5
1,8
23
23
|
2,0
1,9
20
20
|
2,4
1,7
|
2,3
2,0
|
2,3
2,1
|
| 29. |
Реалiзовано токарний верстат за договiрною цiною (без ПДВ)
ПДВ
Всього до оплати
Первiсна вартiсть верстата
Сума зносу
|
36
36
15000
7000
|
742
64
16000
6000
|
14000
17000
8000
|
18000
14000
5000
|
20000
13000
4000
|
| 30. |
Списанi витрати i доходи вiд операцiї по реалiзацiї верстату |
742
79
|
79
972
|
| 31. |
Сплаченi вiдсотки за банкiвський кредит |
951
3200
|
31
3500
|
2000 |
2200 |
3000 |
| 32. |
Одержано на поточний рахунок пеню вiд постачальника за недотримання умов договору |
31
1500
|
715
1400
|
1800 |
1200 |
900 |
| 33. |
Нарахована заробiтна плата працiвника пiдприємства (табл. 2)
виробу А
виробу Р-20
б) робiтникам, що обслуговують обладнання
в) службовцям цеху
Іванчуку Р. П. (сума заробiтної плати дорiвнює числу, яке складається з трьох останнiх цифр номера залiкової книжки)
Всього:
|
23
23
6000
91
91
8000
92
93
65
|
66
66
7000
66
66
10000
66
66
66
|
41000
36000
5400
3500
9000
550
250
|
3800030000
5500
3600
9500
600
310
|
40000
35000
6200
5000
11000
590
180
|
| 34. |
Проведенi нарахування на заробiтну плату за дiючими тарифами (табл. 2)
а) робiтникiв за виробництво
виробу А-25
виробу Р-20
г) працiвникiв заводоуправлiння
д) працiвникiв вiддiлу збуту продукцiї
Всього:
|
23
23
91
91
92
93
|
65
65
65
65
65
65
|
| * - умовно приймаємо, що заробiтна плата кожного працiвника не перевищує 150 грн. |
| 2. Випущено з виробництва за мiсяць |
263000 |
183214,38 |
Х |
Х |
| Всього: |
383000 |
273214,38 |
Х |
Х |
|
71-34% |
Х |
Х |
4. Вiдвантажено, вiдпущено в порядку реалiзацiї
А)
Б)
|
138000
75000
|
99168,80
53505,00
|
Х
Х
|
Х
Х
|
| Всього вiдпущено в порядку реалiзацiї на 1. 04. |
Х |
Х |
| Всього: |
207000 |
147673,80 |
Х |
Х |
Таблиця 1.
| Показники |
Всього |
|
|
| 1. Постiйнi загально виробничi витрати при нормальнiй потужностi |
12240 |
Х |
Х |
|
змiннi
постiйнi
|
Х |
Х |
|
Х |
|
Х |
а) розподiленi постiйнi загальновиробничi витрати при нормальнiй потужностi, але не бiльше фактичної величини
б) нерозподiленi постiйнi витрати
|
Х |
Таблиця 2.
|
Вартiсть продукцiї за вiдпускними цiнами |
Фактична собiвартiсть |
(табл. 5)
|
Фактична собiвартiсть реалiзованої продукцiї |
| 1. Залишок готової продукцiї на 1. 03 |
120000 |
90000 |
Х |
Х |
Висновок
З огляду на те, що основнi засоби займають значну частину в загальному фондi майна на бiльшостi пiдприємств, на сучасному етапi розвитку важливого значення набувають питання їх ефективного використання та збереження. Цьому значною мiрою сприяє здiйснення дiєвого контролю за станом та використанням цих об’єктiв.
Дослiдження теоретичних положень та дiючої практики органiзацiї облiку основних засобiв в умовах трансформацiї бухгалтерського облiку до мiжнародних стандартiв дозволяють визначити коло проблем, що гальмують процес управлiння виробництвом та знижують ефективнiсть використання основних засобiв. До таких проблем належать рiзнi пiдходи до визначення сутностi основних засобiв та методики їх вiдображення в бухгалтерському i податковому облiку, вiдсутностi сталої визначеностi складу основних засобiв та iншi. Поряд з розкриттям сутностi та методики облiку основних засобiв особливої актуальностi набувають дослiдження проблеми нарахування амортизацiї, розвитку та вдосконалення в цiлому системи амортизацiї, уточнення її ролi в процесi вiдтворення, а також фiнансового контролю ефективностi використання основних засобiв у виробничому процесi.
Необхiднiсть аудиторської перевiрки зумовлюється тим, що найбiльш достовiрним джерелом iнформацiї про господарську дiяльнiсть пiдприємства є данi бухгалтерського облiку i звiтностi. Аудит основних засобiв є частиною загального аудиту пiдприємства.
забезпечення збереження власностi, яка належить пiдприємству;
досягнення цiльового, економного та рацiонального використання всiх засобiв, якi знаходяться у розпорядженнi пiдприємства;
виявлення та використання резервiв росту та пiдвищення ефективностi виробництва;
виявлення шляхiв удосконалення роботи суб’єктiв господарювання,
та iншi.
Аудит фiнансово-господарської дiяльностi активно впливає на виявлення негативних явищ у дiяльностi пiдприємств, встановлення їх причинних взаємозв’язкiв, сприяють профiлактицi збиткiв, нестач, втрат у господарськiй дiяльностi. Аудит основних засобiв дозволяє встановити стан основних засобiв на пiдприємствi, їх правильний облiк, нарахування амортизацiї.
Можна зробити висновок, що аудит основних засобiв дуже складний процес, а з огляду на постiйнi змiни в нормативних актах стосовно їх амортизацiї, класифiкацiї тощо це ще й дуже важлива частина в загальному аудитi пiдприємства, так як може значно впливати на його кiнцевi результати.
| 
