Аудит кредитiв
РЕФЕРАТ
з дисциплiни: АУДИТ
Аудит кредитiв
Аудит кредитiв
а) видача кредиту i виплата за ним коштiв;
б) монiторинг;
в) одержання платежiв;
У межах цих категорiй основними питаннями внутрiшнього контролю є:
• чи одержує банк повну та iнформативну заявку на одержання кредиту, включаючи фiнансовi звiти позичальника й опис цiльового використання кредитних коштiв;
• чи використовує банк письмове пояснення, що описує критерiї оцiнювання заявок на одержання кредиту (наприклад, показник покриття процентних виплат, вимоги щодо маржi, показники спiввiдношення заборгованостi i власного капiталу);
• чи одержує банк звiти за кредитами, а чи проводить незалежне вивчення можливих позичальникiв;
• чи використовує банк процедури, що забезпечують виявлення кредитування зв'язаних сторiн;
• чи проводиться належний аналiз кредитної iнформацiї клiєнта, включаючи запланованi джерела коштiв для обслуговування кредиту i здiйснення за ним виплат;
• чи потрiбна згода вiдповiдного кредитного комiтету або ради директорiв щодо кредиту, який перевищує встановленi лiмiти;
• чи є вiдповiдний подiл обов'язкiв мiж функцiями згоди щодо надання кредитiв i функцiями монiторингу видачi кредитних коштiв, одержання платежiв та огляду кредитного портфеля;
• чи перевiрено право власностi на кредитне забезпечення i черговiсть права на одержання задоволення за рахунок такого забезпечення;
• чи розглядається i затверджується документацiя, що пiдтверджує заявку на одержання кредиту, незалежним службовцем, не пiдпорядкованим спецiалiстовi кредитного вiддiлу;
• чи є контроль за належною реєстрацiєю заставного забезпечення (наприклад, реєстрацiя в державних органах заставних прав на майно);
• чи є адекватний фiзичний захист векселiв, заставного забезпечення та пiдтверджувальних документiв;
• чи є контроль, що забезпечує негайний облiк виданих кредитних коштiв;
• чи є контроль, що забезпечує цiльове використання кредитних коштiв позичальником у максимально можливому ступенi;
б) монiторинг:
• чи готується пробний бухгалтерський баланс i чи проводиться звiряння контрольних рахункiв тими працiвниками, якi не задiянi в обробцi й реєстрацiї кредитних операцiй;
• чи готуються вчасно звiти за кредитами, щодо яких простроченi платежi основної суми або вiдсоткiв;
• чи розглядаються цi звiти працiвниками, що не виконують роботи з надання кредитiв;
• чи використовуються процедури, що дають змогу контролювати дотримання позичальником кредитних обмежень (наприклад спецiальних застережень у текстi кредитної угоди) та вимог з надання iнформацiї банку;
• чи є процедури, що вимагають проведення перiодичного переоцiнювання заставного майна;
• чи є процедури, що дають змогу переконатися в тому, що проводиться регулярний аналiз фiнансового стану позичальника та результатiв його операцiй;
• чи ведуться записи про надходження платежiв за основною сумою боргу i вiдсоткiв, а також вiдновлення залишкiв позикових рахункiв працiвником, який не виконує роботи з надання кредитiв;
• чи є контроль за простроченими кредитами з метою своєчасного вимагання платежу;
• чи є у письмовому виглядi процедури, що визначають полiтику банку щодо стягнення невиплаченої основної суми кредиту та вiдсоткiв через суд, за допомогою переходу права власностi на заставлене майно або вiдновлення у володiннi; чи є процедури з одержання регулярного пiдтвердження залишкiв позикових рахункiв за допомогою прямих письмових контактiв з позичальником, якi здiйснюються працiвниками, не пов'язаними з наданням i реєстрацiєю кредитiв, а також чи проводиться незалежне дослiдження виявлених розбiжностей;
г) перiодичний аналiз та оцiнювання:
аналiз результатiв зазначених процедур монiторингу;
аналiз поточних обставин, що безпосередньо впливають на позичальникiв у вiдповiдних географiчних районах та галузях;
створення резервiв на можливi втрати за позиками;
припинення нарахування вiдсоткiв (чи створення компенсацiйних резервiв)
позиками на фiнансовий стан банку. Крiм цього, завдання оцiнювання зворотностi кредиту вимагає вiд аудитора прояву надзвичайної старанностi i професiйного судження. Отже, важливо, щоб аудитор був добре пiдготовлений ще до початку проведення аудиторської перевiрки.
Аудитор повинен:
• зрозумiти метод контролю ризикiв, який застосовується банком.
мета кредиту;
заставне забезпечення кредиту;
характер господарської дiяльностi позичальника;
країна, в якiй позичальник здiйснює свої операцiї.
процес монiторингу кредитiв, здiйснюваного банком, а також систему виявлення всiх кредитiв, виданих зв'язаним сторонам, та їх агрегування;
методи оцiнювання вартостi заставного забезпечення кредитiв, що використовуються банком, i визначення можливих та реальних збиткiв;
кредитний портфель i рiзнi властивостi та характеристики кредитiв;
кредитну документацiю, яку використовує банк;
що входить до вiдповiдної кредитної документацiї для рiзних категорiй кредитiв;
кредитну практику банку та його клiєнтуру;
банкiвськi процедури й рiвнi повноважень при наданнi кредиту.
Закони та нормативнi акти, вiдповiдно до яких банк провадить свою дiяльнiсть, можуть визначати масштаб перевiрки кредитiв i встановлювати будь-як спецiальнi вимоги з надання звiтностi регулювальним органам. Тому треба ознайомитися з такими актами з метою визначення будь-яких спецiальних вимог з надання звiтностi, що можуть вплинути на аудит.
У контекстi загальних завдань аудиту основним завданням кредитного аналiзу є забезпечення того, щоб кредити, якi пiдлягають погашенню, були належним чином оцiненi, а також щоб усi кредити, що вимагають створення резерву на можливi втрати, були виявленi, а необхiднi резерви - створенi.
Як правило, аудиторський пiдхiд грунтується на пiдтвердженнi результатiв на кiнець року, хоча кредитний аналiз часто проводиться до закiнчення року з проведенням наприкiнцi року аналiзу перiоду, що залишився.
Процедури повиннi застосовуватися не лише щодо кредитiв, а й до всiх iнших активiв, якi пов'язанi з аналогiчним ризиком для банку й вiдображаються в балансi та поза балансом.
резервiв, що могли бути створенi для окремих кредитiв у цiй категорiї, або замiсть таких спецiальних резервiв. Прикладами категорiй, для яких може знадобитися створення додаткового резерву за кредитом, можуть виступати категорiї, пов'язанi з географiчними чи промисловими секторами (якщо є сумнiви загального характеру щодо ймовiрностi погашення кредитiв у такому секторi), що все-таки не можуть бути кiлькiсно оцiненi для визначення сум резервiв за окремими кредитами. Прикладами категорiй, для яких може знадобитися створення резерву на можливi втрати за позиками замiсть спецiальних резервiв за окремими кредитами, можуть бути:
а) категорiї однорiдних кредитiв, такi як кредити за кредитними картками i, можливо, iпотечнi позики на житло, де незначнi суми окремих кредитiв можуть не виправдовувати постатейного оцiнювання, а минулий досвiд може вважатися задовiльною основою для розрахунку можливих збиткiв; категорiї кредитiв, такi як кредити країнам, що мають проблеми з iноземною валютою, коли немає достатньої iнформацiї, на пiдставi якої можна встановити конкретнi резерви, i коли можуть iснувати альтернативнi джерела iнструкцiй. Такi орiєнтири можна отримати:
виходячи з попередньої практики банку зi створення резервiв i понесення збиткiв;
на пiдставi iнформацiї, отриманої вiд органiв нагляду;
виходячи iз цiн вторинного ринку, коли такi кредити призначенi для надання.
Аудитор повинен вiдобразити у програмi аудиту характер, розрахунок часу й обсяг аудиторських процедур, що визначаються надiйнiстю систем внутрiшнього контролю, суттєвiстю й обсягом рахункiв i частотою операцiй, вiдобразити запропонований ступiнь координацiї процедур кредитного аналiзу з процедурами внутрiшнього аудиту, а також розглянути доцiльнiсть проведення подальших процедур на ранньому етапi робiт з наступним коригувальним аналiзом результатiв на кiнець року.
Одержати копiю повного списку кредитiв банку (як передбачається в кредитному роздiлi папки з робочими паперами).
Одержати список реальних i можливих збиткiв за кредитами iз зазначенням позичальника, основної непогашеної суми кредиту, нарахованих вiдсоткiв до одержання й оцiнки суми реальних i можливих збиткiв. (Це повинен бути той самий список, який використовувався в кредитному роздiлi папки з робочими паперами аудитора) Проводячи аналiз деяких кредитiв, можливо, доцiльно звернутися за допомогою до фахiвця з неплатоспроможностi.
До проведення кредитного аналiзу потрiбно проаналiзувати такi загальнi фактори на предмет їх впливу на критерiї формування вибiрки:
будь-яка змiна рiвня ризику, виявлена у процесi аналiзу лiквiдностi банку, розбiжностей у ставках вiдсотка i в термiнах виконання зобов'язань, а також коефiцiєнтiв достатностi капiталу протягом тривалiшого перiоду (наприклад, чотирьох рокiв) i порiвняння з iншими аналогiчними фiнансовими iнститутами;
будь-якi змiни в бiк переваги, яку банк вiддає мiжбанкiвським депозитам порiвняно з депозитами клiєнтiв, що може свiдчити про зменшення зовнiшньої довiри до банку i зайву залежнiсть банку вiд менш стiйких грошових ринкiв.
Урахувати будь-якi особливi вимоги регулювальних органiв (наприклад, максимальнi межi iзольованих чи пов'язаних мiж собою ризикiв) i встановити критерiї формування вибiрки, що вiдповiдають обставинам. Критерiї добору повиннi застосовуватися щодо всiх кредитiв, наданих зв'язаним сторонам, i повиннi включати таке (обсяг вибiрки, наведений нижче, варiюється вiдповiдно до критерiїв добору):
рахунки з непогашеним залишком, що дорiвнює визначеному рiвню чи перевищує його (дiбраний обсяг вибiрки);
рахунки в "контрольному списку" з непогашеним залишком, що перевищує (дiбраний обсяг вибiрки);
рахунки, за якими нарахований резерв, що перевищує дiбраний обсяг вибiрки);
рахунки, закрiпленi за пiдроздiлом, який управляє проблемними чи високоризиковими банкiвськими рахунками;
рахунки, на яких непогашена сума перевищує лiмiт санкцiонованої кредитної лiнiї;
ступiнь схильностi до ризикiв, пов'язаних з iншими фiнансовими iнститутами за мiжбанкiвськими кредитними лiнiями;
розмiр участi в синдикованих кредитах.
Крiм цього, якщо працiвники банку одержують запит про надання зведених даних, що характеризують усi кредити понад визначений обсяг, згрупованi за принципом взаємозв'язку, слiд провести аналiз зведених даних за кредитами з такими характеристиками (якi можуть вказувати на необхiднiсть проведення детальнiшого аналiзу):
великий збиток вiд основної дiяльностi, понесений за останнiй фiнансовий рiк;
високий коефiцiєнт, що показує вiдношення боргу до капiталу (наприклад, що перевищує 2: 1; проте коефiцiєнт буде рiзним залежно вiд галузi);
невиконання обов'язкових умов за кредитним договором;
негативнi коментарi менеджера рахунку щодо:
тенденцiй i факторiв, що впливають на дiяльнiсть позичальника;
перспектив компанiї;
значних подiй, таких як реструктуризацiя позик або невиконання обов'язкових умов кредитного договору;
модифiкований аудиторський висновок;
надана iнформацiя є неповною або застарiлою;
наданi позики недостатньо забезпеченi або забезпеченi в основному гарантiями;
рахунки, за якими управлiнський персонал банку вчасно не проводить аналiз вiдповiдно до встановлених процедур;
При оглядi позик з наведеного списку обрати кредити для проведення детального кредитного аналiзу, використовуючи критерiї формування вибiрки, описанi вище.
а) документи за кредитом i заставним забезпеченням;
б) списки або звiти за простроченими платежами;
в) стислий опис дiяльностi;
г) списки минулих сумнiвних позик;
ґ) звiт за позиками, що не належать до поточного перiоду;
є) звiти про оцiнку вартостi заставного забезпечення.
Використовуючи файл iз документацiєю за кредитом, визначити вид кредиту, процентну ставку, термiн погашення, умови виплати, забезпечення й мету використання кредиту.
забезпечення достатньою (особливо для кредитiв, що вимагають створення резерву) для забезпечення кредиту i (де це доречно) чи застраховано належним чином забезпечення. Критично проаналiзувати оцiнку застави, у тому числi методи i припущення, використанi оцiнювачем.
до капiталу).
Переглянути всi примiтки i кореспонденцiю, що мiстяться у файлi з огляду позик. Вiдзначити перiодичнiсть перевiрок, що проводилися працiвниками банку, i впевнитися в тому, що вони вiдповiдають банкiвським iнструкцiям.
Розглянути, де це можливо, звiти внутрiшнього вiддiлу банку щодо огляду позик.
Переглянути кореспонденцiю й угоди за кредитами, що були переуступленi банком або у видачi яких вiн брав участь. Переконатися в тому, що немає права регресу щодо банку; за наявностi такого права визначити позики для подальшого огляду.
На пiдставi iнформацiї, отриманої на попереднiх етапах, оцiнити ймовiрнiсть погашення кредиту i визначити необхiднiсть створення резерву за цим рахунком.
Розрахувати суму резерву, вказавши конкретний кредит, для якого потрiбен резерв. Описати порядок розрахунку резерву.
Порiвняти суму резерву iз сумою, встановленою банком, i визначити суму розбiжностi. Просумувати отриманi величини.
чи кредити з "суверенним" ризиком), а також оцiнити достатнiсть будь-яких резервiв, що мiг створити банк.
Обговорити результати описаних процедур з управлiнським персоналом.
На пiдставi попереднiх процедур визначити правильнiсть створення банком резервiв на можливi втрати за позиками.
а також належним чином розкрита у фiнансових звiтах банку.
ii) якщо так, то пiдтвердити, що вони вiдображенi в робочих документах i що характер та обсяг процедур перевiрки змiненi, наскiльки це треба;
iii) пiдтвердити, що всi нетиповi випадки включено до зведеної iнформацiї щодо нескоригованих розбiжностей.
в) i) Розглянути, чи отримано в ходi описаних вище процедур перевiрок докази того, що резерви банку на можливi втрати за позиками неадекватно вiдображенi в балансi;
ii) за наявностi такого доказу звернути на нього увагу менеджера або партнера по аудиту, одночасно зробивши вiдповiднi посилання в робочих документах.
Оцiнювання загального резерву на втрати за позиками проводиться в такий спосiб.
Завершивши перевiрку окремих кредитiв, аудитор повинен оцiнити адекватнiсть загального резерву на можливi втрати за позиками, враховуючи виявленi тенденцiї:
щодо кредитного портфеля в цiлому i його складових частин.
Тенденцiї кiлькiсної iнформацiї:
i) фiнансова i статистична iнформацiя за поточний та попереднi роки порiвняно з кредитним портфелем у цiлому i, по змозi, з окремими категорiями кредитiв (портфелiв):
обсяг резервiв;
обсяг фактичних втрат за позиками у минулi перiоди;
обсяг позик, за якими не нараховуються вiдсотки;
обсяг списань за позиками;
обсяг позик за кожною з визначених банком категорiй ризику;
концентрацiя кредитiв:
за галузями;
за географiчними регiонами;
за визначеними позичальниками i зв'язаними з ними сторонами;
ii) iнформацiя, що не може бути зiбрана банком у кiлькiснiй формi:
вiдсутнiсть поточних фiнансових даних у кредитних документах (наприклад, фiнансових звiтiв, оцiнки застави);
обсяг кредитiв, наданих позичальникам зi скрутним фiнансовим станом;
частота випадкiв збiльшення суми кредитних лiнiй для позичальникiв, що зазнають труднощiв;
обсяг кредитiв, виданих позичальникам, що перевищили лiмiти затверджених кредитних лiнiй,
частота випадкiв надання вiдстрочок щодо погашення основної суми кредиту i вiдсоткiв за ним.
Інформацiя, що її можна порiвняти з наявними даними стосовно iнших банкiв:
обсяг втрат за позиками у попереднi перiоди;
обсяг резервiв на можливi втрати за позиками, зазначений у звiтi про прибутки та збитки.
Інформацiя з країн, де iснує кредитний ризик для банку:
обсяг валового нацiонального продукту;
цiни на товари (нафта, продукти харчування);
цiни на нерухомiсть / кiлькiсть споруджуваного житла / дозволу на комерцiйне будiвництво;
ставки вiдсотка;
курс обмiну iноземних валют.
Аудитор має розглянути такий перелiк факторiв, оцiнюючи якiснi тенденцiї, виявленi у процесi аналiзу окремих позик:
практичний досвiд кредитних менеджерiв, включаючи їхнi знання галузi;
мiра, якою кредитнi менеджери покладаються на оцiнку вартостi, виконану стороннiми експертами, та на докази, отриманi ззовнi (особливо на оцiнку вартостi заставного забезпечення);
критерiї, якi використовуються для вiднесення позик до категорiї тих, за якими не нараховуються вiдсотки, i створення резервiв (наприклад, розрахунковий показник вчасного погашення проблемних позик).
На практицi окремi тенденцiї, що їх має розглянути аудитор, i мiра, якою вони розглядаються i документуються, залежать вiд:
аудиторської первiсної й подальшої оцiнки ризику (на який впливають такi фактори, як оцiнка аудитором властивого ризику кредитного портфеля, результати оцiнювання системи внутрiшнього контролю та аналiзу роботи внутрiшнього аудитора);
результатiв аналiзу окремих кредитiв;
ступiнь задоволеностi аудитора судженнями управлiнського персоналу (як правило, за результатами попереднiх аудиторських перевiрок i згаданого вище аналiзу окремих кредитiв, а також за результатами аналiзу аудитором iнших залишкiв у фiнансових звiтах).
1. Ватуля, І. Д. Аудит [Текст]: практикум / І. Д. Ватуля, Н. А. Канцедал, О. Г. Пономаренко; Мiн-во освiти i науки України, Полтавська держ. аграрна академiя. - К.: ЦУЛ, 2007. - 304 с.
2. Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облiк за мiжнародними стандартами: приклади та коментарi. Практичний посiбник. - К.: Лiбра, 2001. - 840 с.
3. Гончарук, Я. А. Аудит [Текст]: навчальний посiбник / Я. А. Гончарук, В. С. Рудницький. - 3-те вид., перероб. i доп. - К.: Знання, 2007. - 443 с.
4. Давидов Г. М. Аудит: навч. посiбник. - 2-ге вид., перероб. i доп. - К.: Т-во "Знання", КОО. - 2001. - 363 с
5. Дорош Н.І. Аудит: методологiя i органiзацiя. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. - 402 с.
6. Дорош, Н.І. Аудит: теорiя i практика [Текст]: навчальний посiбник / Н.І. Дорош. - К.: Знання, 2006. - 495 с.
7. Закон України "Про аудиторську дiяльнiсть" // Голос України. - 1993. - №99 (599).
8. Кулаковська Л. П., Пiча Ю. В. Основи аудиту: Навчальний посiбник для студентiв вищих закладiв освiти. - Львiв: Пiча Ю. В.; К.: „Каравела”; Львiв: „Новий Свiт - 2000", 2002. - 504 с.
9. Нацiональнi нормативи аудиту. Кодекс професiйної етики аудиторiв України. - К.: Аудиторська палата України, Укркомунквалiфонд; Основа, 1999. - 274 с
10. Немченко В. В. Практичний курс внутрiшнього аудиту [Текст]: пiдручник / В. В. Немченко, В. П. Хомутенко, А. В. Хомутенко; Одеська нац. академiя харчових технологiй, Одеський держ. економ. ун-т. - К.: ЦУЛ, 2008. - 240 с.
11. Про внесення змiн до Закону України "Про аудиторську дiяльнiсть" [Текст]: закон України / Україна. Закон. - [Б. м.: б. и.], 2006. - Б. ц.
12. Пшенична, А. Ж. Аудит [Текст]: навчальний посiбник / А. Ж. Пшенична; Мiн-во освiти i науки України, Полтавський ун-т споживчої кооперацiї України. - К.: ЦУЛ, 2008. - 320 с.
13. Савченко, В. Я. Аудит [Текст]: навчальний посiбник / В. Я. Савченко; Мiн-во освiти i науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 322 с.
| 
