Аудиторська дiяльнiсть
Змiст
1. Аудиторська Палата України, порядок її органiзацiї та дiяльностi
2. Тести в аудитi та їх види
Список використаної лiтератури
1. Органiзацiя
та дiяльнiсть А
удиторської
Палати
в Українi
за угодами мiж суб’єктами пiдприємницької дiяльностi та аудиторськими фiрмами. Органiзацiю i планування аудиту очолює Аудиторська Палата України (АПУ). Повноваження АПУ визначаються Законом України «Про аудиторську дiяльнiсть» та Статутом Аудиторської Палати України, затвердженим протоколом АПУ вiд 28. 10. 93 р.
Аудиторська Палата України є самостiйним, незалежним (неурядовим) органом, метою якого є сприяння розвитку, вдосконаленню та органiзацiї аудиторської справи в Українi. АПУ створено Спостережну раду, що здiйснює контроль за дiяльнiстю секретарiату АПУ та виконує представницькi та органiзацiйнi функцiї. АПУ є юридичною особою, яка функцiонує за принципом самоуправлiння, має свою печатку, емблему та iншу атрибутику, рахунки в банку. Ведення поточних справ в АПУ здiйснює секретарiат АПУ. Метою АПУ є створення незалежного фiнансово-господарського контролю у формi аудиту, який дає об’єктивну оцiнку фiнансового стану пiдприємств, банкiв, а також надає їм супутнi аудиту послуги, послуги з питань методологiї бухгалтерського облiку, судово-бухгалтерської експертизи та iншi послуги, визначенi договором на платнiй основi.
Повноваження АПУ.
Головними завданнями АПУ є сприяння розвитку аудиту в Українi, вирiшення на єдинiй методологiчнiй основi принципових питань аудиторської дiяльностi в Українi, надання практичної допомоги у забезпеченнi професiйної захищеностi аудиторiв пiд час виконання покладених на них функцiй.
· здiйснює сертифiкацiю суб’єктiв, що мають намiр займатися аудиторською дiяльнiстю;
· розробляє i затверджує норми та нормативи аудиту, програми пiдготовки аудиту;
· веде реєстр суб’єктiв аудиторської дiяльностi;
· створює на територiї України регiональнi вiддiлення АПУ, визначає їх повноваження i контролює їх дiяльнiсть;
· встановлює розмiр оплати за проведення сертифiкацiї;
· розглядає скарги щодо дiяльностi окремих аудиторiв i аудиторських фiрм на предмет їх компетенцiї;
· застосовує до аудиторiв покарання за неналежне виконання своїх професiйних обов’язкiв;
· розробляє пропозицiї з питань розвитку аудиту в Українi i вносить їх на розгляд вiдповiдних iнстанцiй;
· визначає порядок оформлення офiцiйних документiв з питань надання аудиторських послуг;
· для виконання своїх повноважень АПУ може створювати тимчасовi комiсiї i робочi групи.
Порядок формування АПУ та ротацiї членiв АПУ. Аудиторська палата України формується шляхом делегування до її складу десяти представникiв вiд професiйної громадської органiзацiї аудиторiв (Спiлка аудиторiв України) та десяти представникiв вiд мiнiстерств та вiдомств України, в тому числi вiд Мiнiстерства фiнансiв України, Головної державної податкової адмiнiстрацiї України, Нацiонального банку України, Мiнiстерства статистики та Мiнiстерства юстицiї України. Загальна кiлькiсть членiв АПУ становить двадцять осiб.
Персональний склад АПУ пiдлягає щорiчнiй ротацiї в кiлькостi не менше трьох членiв АПУ або двох членiв РВ АПУ.
Ротацiя здiйснюється на основi визначення особистого рейтингу членiв АПУ шляхом таємного анкетування. Анкетування органiзовує i проводить Комiсiя з анкетування один раз на рiк. В анкетуваннi беруть участь усi аудитори України, якi визнанi такими згiдно iз Законом України. Ротацiя проводиться згiдно з положенням «Про ротацiю членiв Аудиторської палати України» № 22 вiд 24. 11. 94 р.
- добровiльне вибуття членiв АПУ або РВ АПУ;
- звiльнення члена АПУ або РВ АПУ iз органiзацiї, яка його делегувала;
- вiдклик члена АПУ i РВ АПУ за iнiцiативою органу, що його делегував;
Повiдомлення аудиторiв АПУ про ротацiю здiйснюється Комiсiєю шляхом публiкацiї оголошення про ротацiю членiв АПУ в засобах масової iнформацiї. Анкетування повинно починатись не ранiше нiж за тиждень з часу повiдомлення про це i закiнчуватися за три тижнi. Для анкетування використовуються бланки суворої звiтностi двох типiв анкет:
1) серiя А для анкетування членiв АПУ;
2) серiя В для анкетування членiв РВ АПУ.
Анкетування вважається проведеним, якщо в ньому взяло участь не менше 75 % аудиторiв. Ротацiї пiдлягають члени АПУ i РВ АПУ, якi набрали найбiльшу кiлькiсть голосiв на предмет припинення їх дiяльностi.
Спiлка аудиторiв України
є Всеукраїнською професiйною органiзацiєю, яка об’єднує сертифiкованих аудиторiв України. Спiлка не переслiдує комерцiйних цiлей i не ставить перед собою завдання щодо отримання прибутку з метою перерозподiлу його мiж своїми членами. Спiлка може вiдкривати свої окремi територiальнi вiддiлення за наявностi в них не менше п’яти сертифiкованих аудиторiв, якi є членами спiлки. Мета дiяльностi спiлки полягає в об’єднаннi зусиль аудиторiв для захисту своїх законних прав та iнтересiв, сприяння розвитку аудиторської дiяльностi в Українi.
Для досягнення поставленої мети Спiлка вирiшує такi завдання:
- представляє законнi iнтереси своїх членiв в органах державної влади та управлiння України;
- вносить пропозицiї до органiв влади i управлiння з питань аудиторської дiяльностi;
- у разi необхiдностi бере участь у формуваннi та виконаннi нацiональних програм соцiально-економiчного розвитку.
Спiлка аудиторiв України має право делегувати своїх представникiв до АПУ та достроково їх вiдкликати; порушувати клопотання про припинення повноважень членiв АПУ, якi делегованi Мiнфiном, Мiнстатом, Мiн’юстом та Головною державною податковою адмiнiстрацiєю України; вносити на розгляд АПУ проекти норм i стандартiв аудиту.
Членами Спiлки аудиторiв можуть бути громадяни України, якi мають сертифiкат аудиторiв, визнають статут Спiлки та сплачують членськi внески; можуть бути iндивiдуальнi та колективнi члени Спiлки. Прийом у iндивiдуальнi члени Спiлки проводиться на пiдставi письмової заяви аудитора. Прийом у колективнi члени здiйснюється радою Спiлки на пiдставi рiшення трудового колективу аудиторської фiрми.
Аналiтичнi тести
- методи порiвняння як в абсолютних одиницях, так i вiдносних (iндекси, коефiцiєнти, вiдсотки).
Тести на вiдповiднiсть внутрiшнього контролю
виявляє i своєчасно виправляє iстотнi помилки; функцiонування внутрiшнього контролю протягом всього перiоду перевiрки.
Таким чином, цi процедури перевiрки можуть служити для аудиту тестами вiдповiдностi внутрiшнього контролю. Наприклад, пiд час вивчення систем бухгалтерського облiку i внутрiшнього контролю грошових коштiв аудитор може отримати аудиторськi докази ефективностi контрольної перевiрки рахункiв банку шляхом опитування i спостереження.
Якщо аудитор зробить висновок, що процедури перевiрки з метою отримання знання i уявлення про систему бухгалтерського облiку i внутрiшнього контролю свiдчать про доцiльнiсть i ефективнiсть внутрiшньої полiтики пiдприємства i вони вiдповiдають окремим твердженням фiнансової звiтностi, вiн може використати цi докази для оцiнки ризику внутрiшнього контролю i визначити його рiвень як незначний.
Аудитор може провести наступнi тести перевiрки вiдповiдностi внутрiшнього контролю. Насамперед перевiрку первинних документiв, якi пiдтверджують операцiї та iншi подiї з метою отримання аудиторських доказiв про вiдповiднiсть функцiонування системи внутрiшнього контролю, наприклад, перевiрка порядку надання дозволу на проведення певної категорiї операцiй на пiдприємствi. Проведення опитування i спостереження стосовно процедур внутрiшнього контролю, щодо яких немає змоги провести наскрiзну перевiрку, наприклад, при визначеннi фактичного виконавця окремих функцiй процесу виробництва. Повторення процедур внутрiшнього контролю, зроблених на пiдприємствi аудитором, наприклад, проведення перевiрки банкiвських рахункiв для пiдтвердження правильностi ведення облiку пiдприємством.
Щоб пiдтвердити кожну зробленої оцiнку незначного ризику невiдповiдностi внутрiшнього контролю, аудитор повинен обов'язково провести ретельнi тести на вiдповiднiсть системи внутрiшнього контролю. Що менший ризик невiдповiдностi внутрiшнього контролю, визначений аудитором, то бiльше пiдтверджень йому треба отримати стосовно того, що структура i системи облiку та внутрiшнього контролю працюють ефективно.
Пiд час отримання доказiв ефективного функцiонування системи внутрiшнього контролю аудитор враховує спосiб їх отримання, послiдовнiсть, з якою вони отримуються протягом певного перiоду, та досвiд особи, яка отримала такi докази (у разi використання помiчникiв та асистентiв в аудитi). Слiд мати на увазi, що принцип ефективної роботи кожної системи не виключає можливостi виникнення вiдхилень. Вiдхилення вiд дiючих i запланованих систем контролю можуть викликатися такими факторами та ознаками, як змiни в основному складi спiвробiтникiв пiдприємства, значними сезонними коливаннями в обсязi операцiй (реалiзацiї товарних запасiв, сировини i таке iнше) , помилками окремих спiвробiтникiв. Виявивши певнi вiдхилення, аудитору необхiдно зробити запити щодо них, наприклад, уточнити термiни звiльнення та прийняття на роботу спiвробiтникiв, якi виконували основнi функцiї внутрiшнього контролю. Крiм цього аудитору необхiдно впевнитися в тому, щоб тести на вiдповiднiсть внутрiшнього контролю повнiстю охоплювали перiод, коли вiдбулися такi змiни персоналу.
Мета тестiв на вiдповiднiсть внутрiшнього контролю в комп'ютерному середовищi є такою самою, щоправда деякi аудиторськi процедури можуть вiдрiзнятися, оскiльки в комп'ютерному середовищi можуть iснувати вiдхилення, властивi тiльки йому (своєчаснiсть внесення корективiв у програму бухгалтерського облiку).
Використовуючи результати тестiв на вiдповiднiсть системи внутрiшнього контролю, аудитору необхiдно визначити, наскiльки її функцiонування i структура вiдповiдають його попереднiй оцiнцi ризику невiдповiдностi внутрiшнього контролю. Зроблена оцiнка iснуючих вiдхилень може привести аудитора де висновку про те, що визначений розмiр ризику невiдповiдностi внутрiшнього контролю вiн повинен переглянути. У таких випадках аудиторовi слiд помiняти характер, строки i масштаб виконання запланованих процедур аудиту.
Список використаної лiтератури:
1. Закон України вiд 22. 04. 93 р. "Про аудиторську дiяльнiсть", зi змiнами та доповненнями.
2. Нацiональнi нормативи аудиту, Кодекс професiйної етики аудиторiв України, затвердженi рiшенням Аудиторської палати України вiд 18. 12. 98 р.
3. Бутинець Ф. Ф., та iн. Аудит i ревiзiя пiдприємницької дiяльностi. Навчальний посiбнiк. -Житомир: ПП Рута, 2001. - 416с.
4. Бiлуха Н. А. Курс аудита: Пiдручник. 2-ге вид, перероб. -К: Вища школа.: КОО Т-во Знання, 2004. - 574с.
5. Дорош Н.І. Аудит: методологiя i органiзацiя. -К: Т-во Знання, КОО, 2001. - 402с.
6. Кузминский А., Кужельний Н.І др., Аудит. Практическое пособие -К: Учетинформ, 2001. - 283с.
9. Рудницький В. С. Методологiя i органiзацiя аудиту. -- Тернопiль: "Економiчна думка", 2001. -- 192 с.
| 
