Історичний процес становлення бухгалтерської професiї
Контрольна робота
з дисциплiни: "Історiя бухгалтерського облiку"
Змiст контрольної роботи
1. Лука Пачолi i сучаснiсть
2. Історичний процес становлення бухгалтерської професiї
2. 1 Становлення професiйних органiзацiй
2. 2 Становлення професiйних органiзацiй в окремих країнах
2. 3 Сучасний бухгалтер та його мiсце в свiтi
Список лiтератури
Борго Сан-Сеполькро. Основним у творчому надбаннi Л. Пачолi є теоретичний опис подвiйного запису.
виховував трьох синiв багатого купця Антонiо де Ромпiазi, а також вiдвiдував публiчнi лекцiї Доменiко Брагадiно - видатного математика того часу i допомагав батьковi своїх учнiв вести конторськi книги, набуваючи перших навичок у бухгалтерiї.
В 1470 р. Лука Пачолi написав свою першу книгу - посiбник комерцiйної арифметики, призначену для його вихованцiв. У цьому ж роцi вiн завершив кар'єру вихователя i виїхав до Риму.
У 1475 р. Л. Пачолi постригся в ченцi, щоб повнiстю присвятити себе науцi.
У жовтнi 1477 р. Л. Пачолi отримав професуру в унiверситетi Перуджi, а вже в листопадi прочитав свої першi лекцiї. Там вiн написав свою другу книгу з математики. Л. Пачолi почав свою працю 12 грудня 1477 року та закiнчив її 29 квiтня 1478 p., присвятивши юнакам Перуджi та пiдписавши її: брат Лука з Борго. Протягом восьми рокiв Лука займався фiлософiєю, теологiєю, математикою. Виконуючи орденськi обов'язки, вiн вiдвiдував рiзнi мiста Італiї, найчастiше їздив до Флоренцiї - найкультурнiшого мiста старого свiту та Царi - головного мiста Далматiї, де i написав свою третю працю з математики.
Вивчення багатьох предметiв не пройшло марно, i у 1486 р. Л. Пачолi став магiстром священної теологiї. В груднi 1487 р. його знову запросили до Перуджi, а через декiлька днiв вiн вступив на кафедру, де поєднував педагогiчну дiяльнiсть з науковою роботою. Тут вчений написав енциклопедичну працю з математики. Його велика, плiдна i багаторiчна праця вийшла у свiт 10-го листопада 1494 р. у Венецiї i мала назву "Summa de Arithmetica, Geometria, Proportioni et Proportionalita" - "Сума арифметики, геометрiї, вчення про пропорцiї i вiдношення". В квiтнi 1488 р. Л. Пачолi призначили на посаду єпископа в штатi Пьєро Валлетарi, i вiн переїхав до Риму.
огляду на величезний успiх, який мали всi його публiчнi лекцiї про Евклiда, успiшно переклав твори цього автора iталiйською мовою.
Склавши заповiт 21 листопада 1511 р. у м. Борго Сан-Сеполькро, Лука Пачолi вважав, що зробив вже все. Однак в 1514 р. на папський престол став Лев X, який забажав оточити себе кращими людьми епохи, i Луку Пачолi призначили лектором математичних дисциплiн в Римськiй Академiї. Але в кiнцi цього року в списку лекторiв вiн вже не значився. Припускають, що Лука Пачолi помер в 1515 р. i похований на цвинтарi м. Борго Сан-Сеполькро. Нещодавно японськi дослiдники виявили, що Л. Пачолi помер 19-го червня 1517 року.
Пiсля смертi видатний вчений залишив великий спадок, який вмiщено в однiй працi пiд назвою "Трактат про рахунки i записи", яка головним чином була присвячена математицi i, водночас, мiстила цiлий роздiл про подвiйну бухгалтерiю. Це була перша публiкацiя з облiкової тематики. Книга розкриває змiст бухгалтерських записiв, а їх пояснення доцiльнi та актуальнi й для наших днiв, хоча були викладенi понад 500 рокiв тому.
Л. Пачолi зробив опис однiєї з перших форм рахiвництва, яка отримала в теорiї назву старої iталiйської або венецiанської. її сутнiсть полягає у трьохрiвневiй органiзацiї облiку. Для кожного рiвня Л. Пачолi видiляв окремий регiстр-книгу.
"Трактат про рахунки i записи" складався з 36 невеликих за обсягом глав i подiлявся на двi частини. Першу з них автор називав "Інвентарем", а другу - "Диспозицiєю". В останнiй докладно описанi три найголовнiшi купецькi книги, якi є основними реєстрами "венецiанського способу" рахiвництва.
Найбiльш значну, третю частину книги, Лука Пачолi назвав "Зошитом", який охоплював всi рахунки, однак подiлу на аналiтичнi та синтетичнi рахунки тут ще не було. На певну дату виводились залишки по рахунках, що служили пiдставою для складання балансу, пiд яким "розумiли складений в довжину папiр, на якому перерахованi з правого боку всi довiрителi, а з лiвого - всi боржники..."
В Трактатi автор не надав чiткої класифiкацiї рахункiв, однак вже вiдмiчав певне їх групування. Насамперед вчений створював групу рахункiв для облiку грошей, речей, товарiв i розрахункiв, а також капiталу, тобто всього того, що вiдображається в iнвентарi. Далi дається група результативних рахункiв, куди вiдносяться i витрати на товари, i домашнi витрати купця, i рахунок доходiв та втрат. Л. Пачолi розкривав результативнi рахунки лише записами в Головнiй книзi, не вносячи їх до Журналу, що позбавляло необхiдної тотожностi пiдсумкiв хронологiчного i систематичного записiв.
Історики вiдмiчають п'ять найголовнiших моментiв, якi Лука внiс до справи розвитку бухгалтерського облiку.
"дебет" i "кредит", хоча сам їх не вживав.
Вiн створив персоналiстичну модель облiку i тим самим заклав основи для його юридичного тлумачення, яке пiзнiше знайшло своє вiдображення в знаменитих працях Е. Дегранжа i Дж. Чербонi. Вiдомий французький бухгалтер П. Гарньє назве свою книгу "Облiк - алгебра права", в якiй принцип подвiйного запису пояснить, виходячи з причинно-наслiдкових зв'язкiв (кредит - причина, дебет - наслiдок). Персоналiстична модель виявилась настiльки вдалою, що нею зацiкавились i використовували у своїх генiальних працях К. Маркс i Ф. Енгельс при поясненнi подвiйного запису.
Персоналiстична модель призводила до неможливостi самостiйного розгляду таких абстрактних бухгалтерських категорiй, як дебет i кредит. Цим були створенi умови для видiлення бухгалтерського облiку в окрему науку.
Лука Пачолi розглядав бухгалтерський облiк як самостiйний метод, що базується на застосуваннi подвiйного запису i використовується для вiдображення господарських процесiв, якi вiдбувались на окремому пiдприємствi та за його межами. Таке тлумачення вiдрiзнялось вiд працi Б. Котрулi, який вважав, що об'єктом бухгалтерського облiку є окреме пiдприємство.
випадок.
Саме завдяки працi Луки Пачолi в лiтературi проста патримонiальна бухгалтерiя, пiсля того як до складу її показникiв - рахункiв - були введенi рахунки власних засобiв, стала замкнутою диграфiчною системою. На практицi це знайшло застосовування вже у XIII ст.
Праця видатного вченого-бухгалтера зi свiтовим iм'ям мала широке розповсюдження в Європi, що принесло автору славу як творцю подвiйної бухгалтерiї. Точна копiя книги була перевидана в Італiї в 1539 i 1558 pp. В 1543 р. у Фландрiї книга Л. Пачолi була перероблена Яном Імпеном та перекладена в Англiї в 1543 i 1547 pp. В 1783 р. в Росiї Трактат у переробцi Я. Імпiна був виданий пiд назвою "Ключ коммерции", а переклад самої працi Л. Пачолi був надрукований в 1893 р.
З переходом суспiльства вiд феодальної системи до мануфактурної, а потiм i до промислового виробництва, облiк набував, нових якостей.
Розширювалась i ускладнювалась сфера пiдприємництва, в результатi чого i в облiку з'явились новi функцiональнi можливостi, покликанi сприяти плануванню та контролю, виникали новi вимоги державних установ i, у вiдповiдь на це, удосконалилися стандарти облiку та звiтностi. Але основи облiку, закладенi Лукою Пачолi, залишаться вiчними.
2. Історичний процес становлення бухгалтерської професiї
2. 1 Становлення професiйних органiзацiй
"власної справи" вiд авантюристiв, а також реалiзацiя своїх прав i покращання матерiальних умов працi. Високi вимоги до професiї, пiдвищення вiдповiдальностi за наслiдки, якi спричинила подана iнформацiя та необхiднiсть її унiфiкацiї, виступили ще одним важливим мотивом при створеннi професiйних об'єднань.
Слiд вiдмiтити, що час виникнення професiйних iнститутiв та об'єднань бухгалтерiв в рiзних країнах спiвпадає в бiльшостi випадкiв з сильним розвитком торгiвлi тiєї чи iншої держави, внаслiдок розширення з рiзних причин географiчного положення даної держави.
Перше професiйне об'єднання - Collegio dei Raxonati - було створене в 1581 р. в iталiйському мiсцi Венецiя. В тому ж столiттi рахiвниками м. Мiлан було створено товариство, метою дiяльностi якого стало встановлення єдиного тарифу заробiтної плати для осiб облiкової професiї. Це було великим досягненням, адже рахiвникам не встановлювали заробiтну плату: вони самостiйно визначали її розмiр.
Науковi органiзацiї, що займались теорiєю i практикою облiку, вперше виникли в Італiї. Академiчнi товариства, зокрема, iталiйськi, були тими науковими центрами, де вiдшлiфовувались окремi iдеї теорiї i практики рахiвництва, набували завершеної форми i кiнцевого вираження окремi вчення теоретичного рахiвництва.
На XIX ст. - перiод, протягом якого рахiвництво набуло завершеної наукової розробки, що стала результатом праць окремих авторiв i колективної працi тих чи iнших органiзацiй, якi займались вирiшенням теоретичних та практичних проблем рахiвництва, - припадає перiод пожвавлення дiяльностi професiйних органiзацiй. 11-го липня 1813 р. Приватне товариство болонських рахiвникiв було перетворено на Болонську Академiю любителiв облiкових знань, яка проiснувала до 1860 p., а згодом була перетворена на офiцiйну Академiю рахiвникiв. В 1869 р. подiбна Академiя була заснована в Мiланi, в 1879 р. - у Флоренцiї, в 1885 р. - у Римi, в 1886 р. - у Комо, в 1894 р. – в Туринi.
Робота окремих органiзацiй, якi здiйснили значний внесок в розвиток теорiї i практики бухгалтерської науки, була досить цiкавою.
2. 2 Становлення професiйних органiзацiй в окремих країнах
В Австралiї iснують двi професiйнi бухгалтерськi органiзацiї: Інститут присяжних бухгалтерiв Австралiї (ІСАА - Австралiйський фонд) i Австралiйське товариство дипломованих бухгалтерiв-практикiв (ASCPA).
На Австралiйський фонд покладались наступнi функцiї:
розробка проектiв стандартiв;
внесення змiн i поступового доведення їх до затвердження в якостi стандартiв бухгалтерського облiку.
На початку 80-х рокiв XX ст. стало очевидним, що бухгалтерам не вистачає дiєвих механiзмiв, якi б примусили фiрми виконувати вимоги щодо розкриття фактiв та причин значного вiдхилення вiд стандартiв.
В результатi бухгалтери звернулися до уряду з вимогами надати облiковим стандартам силу закону. Уряд погодився, але перед тим висловив бажання впевнитись, що при цьому будуть повнiстю дотриманi громадськi iнтереси. В 1984 р. було органiзовано Спостережну раду з розробки стандартiв бухгалтерського облiку (ASRB), на яку покладались контрольнi функцiї.
стандартiв в Австралiї.
Управлiння всiєю системою регулювання компанiєю i цiнними паперами знаходиться в компетенцiї Австралiйської комiсiї з цiнних паперiв (ASC). Вiдповiдно стандарти, що затверджуються Австралiйською радою з розробки стандартiв бухгалтерського облiку, вводяться в дiю даною комiсiєю з цiнних паперiв. Австралiйська комiсiя з цiнних паперiв може притягнути до вiдповiдальностi компанiї, якi не виконують затвердженi норми.
грунтувалися. Надаючи цим книгам такого великого значення при розглядi торговельних справ, законодавство цих країн не забуло i про осiб, яким воно могло б довiрити перевiрку та пояснення записiв, що в них знаходилися. Такими тлумачами купецьких книг виступили присяжнi ревiзори торговельних книг, якi носили назву Biicherrevisoren. Контингент цих осiб складався з досвiдчених бухгалтерiв та викладачiв рахiвництва, затверджених в своєму званнi судом пiсля подання старшини купецтва або торгових камер.
Присяжнi ревiзори не служили у приватних або громадських установах: вони були судовими чинами, вiдповiдальними лише перед законом.
У Австрiї рахiвництво здавна було предметом унiверситетського викладання. Австро-угорськi та нiмецькi бухгалтери вiдiгравали у своїх країнах не меншу роль, нiж їх колеги у Великобританiї. Бухгалтери великих торговельних пiдприємств зазвичай мали добру освiту. У бiльшостi випадкiв вони закiнчували спецiальний навчальний заклад або пройшли не менше 6 класiв гiмназiї або реального училища та володiли, крiм рiдної, якою-небудь iноземною мовою. Вiдсутнiсть у Великобританiї та Нiмеччинi особливого iнституту бухгалтерiв пояснювалася наявнiстю цiлого ряду рiзних спiлок та ферейнiв, якi переслiдували однорiднi з названим iнститутом цiлi - зростання морального та розумового розвитку своїх членiв. Крiм того, в Австро-Угорщинi, як i у Францiї, з 14 травня 1870 р. рахiвництво отримали змогу викладати лише особи, якi склали спецiальний iспит в комiсiях, призначених урядом.
з'явилась в Глазго - Інститут бухгалтерiв i актуарiїв Глазго (The Institute of Accountants and Actuaries in Glasgow), зареєстрований в травнi 1855 p.; згодом - в Лондонi (1870), в Лiверпулi (1871), в Манчестерi. У XIX ст. Великобританiї професiя рахiвникiв як службового персоналу нормована не була, натомiсть широкий розвиток отримала професiя публiчних рахiвникiв.
На початку XX ст. стан бухгалтерського облiку рiзко вiдрiзнявся вiд того, що склався до теперiшнього часу, зокрема, щодо його органiзацiйно-правової структури. Хоча професiйнi органiзацiї бухгалтерiв вже iснували, в Великобританiї (як i в США) вони були не чисельнi та невпливовi.
На початку XX ст. у Великобританiї не було теоретикiв в сферi облiку i як предмет в унiверситетах його не викладали.
На сучасному етапi у Великобританiї iснують шiсть бухгалтерських органiзацiй:
Інститут присяжних бухгалтерiв Англiї та Уельсу (ICAEW);
Інститут присяжних бухгалтерiв Шотландiї (ICAS);
Інститут присяжних бухгалтерiв Ірландiї (ІСАІ);
Інститут присяжних бухгалтерiв державних фiнансових органiзацiй (CIPFA).
На сьогоднiшнiй день Мiнiстерством торгiвлi Великобританiї аудиторами визнаються тiльки члени перших чотирьох бухгалтерських органiзацiй.
В Канадi нормативнi положення про методи бухгалтерського облiку встановлюються бухгалтерськими спiлками. В кожнiй з десяти провiнцiй iснує власний iнститут присяжних бухгалтерiв; члени цих iнститутiв складають Канадський iнститут присяжних бухгалтерiв (СІСА) - провiдну органiзацiю на рiвнi Спiвдружностi.
В Росiї першим бухгалтерським об'єднанням можна вважати створену в м. Санкт-Петербург у 1887 р. "Артель счетоводов".
В кiнцi XIX ст. стало цiлком очевидним, що реалiї економiчного життя вимагають пiдвищення уваги суспiльства та, насамперед, владних структур царської Росiї до регламентацiї дiяльностi службового персоналу торгiвлi та промисловостi i бухгалтерiв зокрема. З огляду на рiзного роду обмеження в законi прав бухгалтера, промисловiсть, що швидко розвивалася, та саме життя вимагали нормування цих прав. Тi вiдомства та установи, яким безпосередньо доводилося мати справу iз бухгалтерським середовищем, постiйно натикалися на новi i новi проблеми, якi не могли бути вирiшенi в межах застарiлих законiв.
Наприкiнцi 1891 - початку 1892 р. була зроблено першу спробу органiзувати в Росiї Інститут присяжних бухгалтерiв. Тодi вiдбувся Перший з'їзд облiковцiв, який визнав найближчим завданням "створення особливої групи освiчених та надiйних людей, якi повиннi були називатися присяжними рахiвниками i яким доручалася ревiзiя рiзних рахiвництв, експертиза та органiзацiя правильної бухгалтерiї на приватних та громадських пiдприємствах".
В радянськiй Росiї в перiод НЕПу, коли спостерiгалось зростання економiки i ринкових вiдносин, було здiйснено ще одну спробу створення органу незалежного фiнансового контролю - Інституту державних бухгалтерiв-експертiв (далi - ІДБЕ). ІДБЕ був створений у 1924 р. при НК РКІ СРСР "... з метою сприяння та правильної постановки рахiвництва i звiтностi в державних, концесiйних, змiшаних, кооперативних, громадських, i приватних пiдприємствах та державних установах... для видачi висновку з питань облiку i звiтностi". Але й ця третя спроба створення органiв незалежного фiнансового контролю в Росiї, як i попереднi двi, не виправдала покладених на неї сподiвань, основною причиною чого став крах НЕПу як останньої "згадки про ринкову економiку".
У сучаснiй Росiї визнаною органiзацiєю спецiалiстiв бухгалтерської професiї є Інститут професiйних бухгалтерiв Росiї (ІПБ Росiї). Структура органiзацiї ІПБ Росiї передбачає створення самостiйних територiальних пiдроздiлiв, яких у теперiшнiй час нараховується близько 60. Президентами iнститутiв обираються фахiвцi, якi мають великий досвiд роботи в галузi бухгалтерського облiку, серед яких вченi та професори.
23 червня 1999 р. вiдбулось засiдання Президентської ради ІПБ Росiї, на якому обговорювалось Положення про Комiтет з бухгалтерського облiку Інституту професiйних бухгалтерiв. Засiдання проводилось пiд головуванням вiце-президента, виконавчого директора ІПБ Росiї О. М. Островського.
Комiтет було покладено всебiчне сприяння пiдвищенню якостi ведення бухгалтерського облiку на економiчних суб'єктах, пiдготовка проектiв нормативних актiв з бухгалтерського облiку, органiзацiя науково-дослiдних робiт в сферi бухгалтерського облiку, здiйснення контролю за професiйною вiдповiднiстю i якiстю роботи бухгалтерiв - членiв Інституту професiйних бухгалтерiв, поширення iнформацiї, видача пояснень i коментарiїв по нормативних документах.
Також було затверджено Положення Експертної ради з бухгалтерської освiти та складу Експертної ради.
2. 3 Сучасний бухгалтер та його мiсце в свiтi
облiку.
Розвинута i ефективно органiзована бухгалтерська справа є одним з невiд'ємних елементiв економiки. Як внутрiшнi, так i зовнiшнi бухгалтери вiдiграють життєво важливу роль в наданнi доказової i правильної iнформацiї, необхiдної для прийняття рiшень щодо постачання, найму кадрiв i використання ресурсiв, вiд чого залежить ефективнiсть ринкової економiки.
Бухгалтерський облiк є одним з найбiльш очевидних "вузьких мiсць" в системi, яке може уповiльнити розвиток економiки. Тому у всiх європейських країнах висловлюється загальна думка про те, що країнам з перехiдною економiкою, необхiдно в короткi строки забезпечиш наявнiсть бухгалтерiв, якi зможуть обслуговувати ринкову економiку, здатних приймати рiшення на пiдставi глибокого розумiння основних економiчних принципiв.
З пiдвищенням значення бухгалтера в ринковiй економiцi на перший план висувається питання його пiдготовки. В бiльшостi країн свiту знання бухгалтерського облiку є невiд'ємною частиною квалiфiкацiї кожного економiста.
В постiндустрiальну епоху великого значення набув соцiальний фактор. Виробниче пiдприємство вже розглядається не тiльки як виробник матерiальних благ, але й як елемент суспiльства, що активно впливає на зовнiшнє середовище. Система управлiння чiтко розподiляється по рiвнях (мiкро- та макро-), причому кожна розв'язує свої специфiчнi завдання та потребує рiзної професiйної пiдготовки.
Як наслiдок, набуває актуальностi питання розробки теоретичних аспектiв бухгалтерського облiку, якi б сприяли задоволенню потреб соцiально орiєнтованого суспiльства. Тому на пiдприємствах високорозвинених країн склалась система працiвникiв з бухгалтерського облiку, якi вирiшували проблеми, породженi складнiстю та великим обсягом облiкової iнформацiї. На сьогоднi такi працiвники повиннi, поряд iз загальним керiвництвом економiкою пiдприємства, забезпечувати ефективну роботу облiкової служби, контроль за правильнiстю ведення бухгалтерського облiку на пiдприємствi, органiзовувати облiк вiдповiдно до потреб внутрiшнiх i зовнiшнiх користувачiв.
Практична робота дуже часто призводить до вузької спецiалiзацiї бухгалтера, що безумовно знижує його професiйний кругозiр.
установкою бухгалтера було суворе дотримання iнструкцiй i лише потiм, з роками, приходив досвiд, який дозволяв дещо розширити жорсткi рамки iнструкцiй для забезпечення кращих результатiв дiяльностi
Крiм того, традицiйна система облiку не давала iнформацiї про втрати, пов'язанi з низькою якiстю виготовленої продукцiї, i виходило так, нiбито з позицiй пiдприємства проблеми не iснує, вона нав'язується ззовнi. Традицiйна система управлiння не визнавала прийняття стратегiчних рiшень, що ґрунтувались на аналiзi економiчного потенцiалу пiдприємств.
В умовах господарської самостiйностi пiдприємств значення бухгалтерської служби та облiкової iнформацiї рiзко пiдвищилося. Нова система повинна спрямовувати управлiнцiв на правильний шлях.
Головною рисою бухгалтера сьогодення є можливiсть забезпечити максимальну достовiрнiсть бухгалтерського облiку, що потребує вмiння використовувати рiзнi облiковi методи. Бухгалтер повинен вмiти швидко пристосовуватись до швидких змiн в економiчному життi країни.
Крiм того, бухгалтер в теперiшнiй час не тiльки економiст, але i юрист (як мiнiмум, юрисконсульт). Все, що вiн робить (або майже все), регламентується тими або iншими нормативними документами, сукупнiсть вимог яких дозволяє говорити про бухгалтерське право.
Перехiд до ринку суттєво вплинув на характер та змiст роботи бухгалтера. Наповнилися новим змiстом такi поняття як збитки, прибуток, рентабельнiсть, втрачена вигода тощо. Якщо ранiше вони сприймалися бiльш абстрактними, то тепер стали для кожного бухгалтера реальними, вiдчутними поняттями, за якими тепер стоять цiлком визначенi наслiдки та результати. Робота бухгалтера набула нових якостей. Варiантнiсть, що з'явилася в облiку, дає можливiсть бухгалтеру творчо пiдiйти до своєї роботи: об'єктивнiше вiдображати на рахунках бухгалтерського облiку конкретнi господарськi ситуацiї. Все це розширило дiапазон можливостей та одночасно пiдвищило вiдповiдальнiсть бухгалтера за здiйснюванi облiковi процедури.
Традицiйно вважалося, що функцiєю бухгалтера є тiльки ведення облiку i рахункiв. Можливо, так i було на початковому етапi розвитку цього виду дiяльностi. Але в наш час, коли iнформацiйне забезпечення стало найважливiшим фактором успiшної господарської дiяльностi, функцiї бухгалтера зазнали суттєвих змiн.
На сьогоднiшнiй день функцiї, якi виконують бухгалтери, ускладнилися, їх кiлькiсть значно зросла. Це вимагає не лише бездоганного знання саме облiку, але i вмiнь та навичок, якi виникли лише iз швидкими темпами науково-технiчного прогресу. Сучасний бухгалтер повинен не просто вмiти вести книги, добре знати облiк i економiку, але й володiти основами технологiї виробництва, трудовим i цивiльним правом, дiловодством, комп'ютерною технiкою та iноземними мовами.
Сучасний бухгалтер займається не тiльки веденням рахункiв, але й здiйснює широку дiяльнiсть, що включає планування i прийняття рiшень, контроль i привернення уваги керiвництва до порушень, оцiнку, огляд дiяльностi i аудит. Сучасний бухгалтер повинен задовольнити потреби тих, хто використовує облiкову iнформацiю, незалежно вiд того, чи є вони зовнiшнiми чи внутрiшнiми її споживачами.
Таблиця 1. Спецiалiзацiї бухгалтерської професiї
|
Характеристика спецiалiзацiї |
| Бухгалтер-друкарка |
Виконують рутинну, суто механiчну роботу, що полягає у введеннi вхiдної iнформацiї в iнформацiйну систему облiку та первинному контролi за документами |
| Бухгалтер-адмiнiстратор |
Завданням є управлiння колективом бухгалтерiї |
| Бухгалтер-юрист |
Мистецтво бухгалтера юридичної направленостi полягає в найвигiднiшiй iнтерпретацiї господарської дiяльностi, що здiйснюється суб'єктом облiку та юридично грамотному оформленнi його дiяльностi в бухгалтерському облiку |
| Бухгалтер-програмiст |
Спецiалiзацiя виникла у зв'язку з появою та розвитком комп'ютерного облiку |
|
Спецiалiсти, якi на основi поставлених завдань формують правила функцiонування iнформацiйних систем облiку |
| Облiковi аналiтики |
Мистецтво облiкового аналiтика полягає в коректному виборi iнформацiї, складаннi на її основi рекомендацiї та прогнозiв, доведення їх до вiдома менеджера, а мистецтво менеджера в такому разi - в прийняттi правильного управлiнського рiшення |
Протягом багатьох десятирiч бухгалтер переслiдував передусiм мету, пов'язану iз забезпеченням збереження власностi (ще зовсiм нещодавно казали - "соцiалiстичної власностi"). Бухгалтер офiцiйно розглядався як державнiй контролер.
"ореола" державного контролера, вона не перетворила його на простого найманого працiвника. Традицiйно саме головний бухгалтер несе юридичну i моральну вiдповiдальнiсть за законнiсть та ефективнiсть використання фiнансових i матерiальних ресурсiв пiдприємства, господарських операцiй, що здiйснюються. За ним зберiгається правило другого пiдпису, яке закрiплює контрольнi функцiї бухгалтерiї.
Однак, справжнiй престиж професiї визначається не формальними правами, а об'єктивними потребами суспiльства. В умовах ринкових вiдносин, заснованих на послiдовному застосуваннi економiчних методiв управлiння, пiдвищуються вимоги до iнформацiйного забезпечення i пiдсилюються управлiнськi аспекти облiку. Бухгалтер сьогодення повинен володiти не тiльки новими методами роботи, але й новими уявленнями про ту систему управлiння, в рамках якої вони повиннi застосовуватись.
На сьогоднi мета, пов'язана iз збереженням власностi, вiдсунулася на другий план, на перший же як основна мета вийшла оцiнка. Бухгалтер припинив бути охоронцем чужого майна i стає повноцiнним економiстом, його робота - це керування фiнансовими потоками.
Бухгалтерська професiя переживає великi змiни, якi стосуються:
цiлей, заради яких ведеться бухгалтерський облiк;
пiдготовки кадрiв облiкових працiвникiв;
Проблеми якостi бухгалтерських послуг. В останнiй час попит на бухгалтерськi послуги рiзко збiльшився, але й змiнилися вимоги до їх якостi.
Ринку бухгалтерських послуг притаманнi такi ж проблеми, як i ринковому господарству країни в цiлому. На сьогоднi в багатьох країнах цей ринок є нерозвиненим та нестабiльним. В розподiлi попиту i пропозицiї становище є стихiйним та нерiвномiрним. Фiрмам досить важко на сьогоднi знайти необхiднi та квалiфiкованi кадри, бухгалтерам не менш важко знайти фiрму, яка б вiдповiдала їх прагненням як щодо оплати працi, так i щодо iнших умов дiяльностi.
допомогу з питань облiку, з iншого, гостро постає проблема залучення квалiфiкованого бухгалтера на контрактнiй або постiйнiй основi.
полягає у формуваннi якiсної, достовiрної i повної iнформацiї про ведення господарської дiяльностi та її результати. її правильне використання дозволить зробити оптимальними управлiнськi та фiнансовi рiшення. Неточностi, помилки, несвоєчаснiсть подання iнформацiї можуть не лише завдати збиткiв, але й призвести до банкрутства пiдприємства. Високий ступiнь залежностi вiд якостi бухгалтерської iнформацiї для прийняття управлiнських i фiнансових рiшень визначає роль бухгалтера в процесi розвитку бiзнесу в будь-якiй сферi дiяльностi будь-якої країни.
Рiвень розвитку бухгалтерської справи в рiзних країнах неоднаковий.
Слiд зазначити, що в країнах Схiдної Європи достатня кiлькiсть квалiфiкованих i досвiдчених бухгалтерiв. Проблема полягає в тому, що їх квалiфiкацiя i досвiд пов'язанi з функцiонуванням за умов планової економiки. Протягом бiльшої половини XX ст., до 1989 p., роль бухгалтерiв полягала в обслуговуваннi системи централiзованого планування шляхом виконання iнструкцiй центральних органiв управлiння щодо пiдготовки рiзноманiтних бухгалтерських вiдомостей, статистичних звiтiв, рахункiв рiзних фондiв тощо.
Бухгалтерська професiя - професiя чесних людей. Неоцiненний внесок саме в таку її iнтерпретацiю внiс основоположник бухгалтерської науки Лука Пачолi. Усе його вчення про рахунки i записи проникнуте моральною чистотою i бездоганною чеснiстю.
Заслуга Луки Пачолi ще й в тому, що вiн заклав основи бухгалтерської етики. Його головний наказ бухгалтеру - прагнення до iстини, "щоб одна iстина тобою керувала" - має виховне значення для всiх поколiнь бухгалтерiв.
Бухгалтерська етика Л. Пачолi - це не моральна проповiдь, а виховання дiлових якостей, органiзованостi i чесностi. Тi аспекти облiку, якi пiзнiше сформувалися в теорiї як управлiнськi, були властивi йому спочатку i отримали вiдображення в Трактатi. Л. Пачолi пояснює власнику магазину, що "кожен раз, коли ти того забажаєш, зможеш побачити, в доброму чи поганому станi твоя справа, зможеш дiзнатися, що тобi потрiбно зробити для того, щоб ти i надалi змiг керувати магазином. За допомогою облiку ти тепер краще впораєшся зi справою, нiж мiг ранiше".
Л. Пачолi вiдзначав, що в облiкових i торговельних справах необхiдно керуватися такими принципами i орiєнтирами, як: органiзованiсть, дiловитiсть, працелюбнiсть, повага до законiв i спiвчуття до тих, хто потребує благодiйної допомоги. Л. Пачолi з засудженням ставився до купцiв, котрi ведуть "подвiйнi книги" i навмисне перекручують облiковi данi.
Але, разом з тим, Л. Пачолi розумiв, що в бухгалтерськiй роботi можливi випадковi помилки. В своїх працях вiн вiдзначав: "Неможливо бути настiльки уважним, щоб завжди уникати помилок". І сучаснi погляди на цю проблему такi, що впевненiсть в точностi облiково-фiнансовiй iнформацiї повинна бути доступною, а не абсолютною.
Розробку концепцiї професiйної етики, тобто зведення моральних правил поведiнки бухгалтера слiд визнати, безперечною заслугою американської бухгалтерської школи. Вперше iдея етичного кодексу була висунута Р. Монтгомерi, змiстовi аспекти кодексу були розробленi Дж. Керi, основна iдея якого може бути виражена словами Марка Аврелiя, наведеними у вступi до американського кодексу етики бухгалтера: "Людина повинна не здаватися чесною, а бути нею".
Суттєво вплинув на змiну iмiджу бухгалтера процес лiбералiзацiї облiку. Сьогоднi облiк став менш жорстко регламентованим, що розширює дiапазон можливостей i дає бухгалтеру шанс в повнiй мiрi розкрити потенцiал професiї. Разом з тим, зростає вiдповiдальнiсть бухгалтера за облiковi процедури, якi вiн здiйснює - правильне визначення складу витрат, оподаткування бази при розрахунку рiзних видiв податкiв тощо.
Безумовно, найбiльш зацiкавлена в квалiфiкованому бухгалтерi особа - це власник, який вiдповiдає за результати бiзнесу своїм капiталом та iм'ям. Власник прагне отримати в свiй штат спецiалiста, здатного грамотно вести облiк, своєчасно вирiшувати податковi питання i сприяти здiйсненню управлiнського аналiзу та розробцi стратегiї дiяльностi компанiї.
Власник очiкує вiд бухгалтера якомога точнiших, повнiших i оперативнiших даних про реальний стан справ i перспективи розвитку в умовах змiнного законодавства, конкурентного середовища та ринкiв збуту.
Неправильне або несвоєчасне надання iнформацiї може викликати збитки i навiть банкрутство пiдприємства. Досить високий рiвень залежностi управлiнських i фiнансових рiшень вiд якостi бухгалтерської iнформацiї визначає його кориснiсть i цiннiсть для фiрми. Складовими професiоналiзму є: освiта, стаж роботи за спецiальнiстю, знання i навички, аналiтичнi якостi, здатнiсть до сприйняття нових знань тощо.
Таким чином, в нашi днi iмiдж бухгалтера - це iмiдж освiченої, компетентної людини, зi спецiальнiстю, що вiдповiдає вимогам суспiльства. Сучасний бухгалтер - це комунiкабельний, здатний до продуктивного дiлового спiлкування спецiалiст, який розбирається в питаннях, що бiльшостi людей здаються "китайською грамотою", чимось недоступним i недосяжним. Вимоги, висунутi до облiкової професiї, досить високi. У бухгалтера повинен бути "сильний розум, послiдовнi практичнi цiлi". Облiкова професiя - справа високоiнтелектуальних людей, якi володiють здiбностями, що перевищують рiвень звичайного пiдприємця. Росiйський вчений О. П. Рудановський зазначав, що "пiдприємець знає в господарствi, яким вiн керує, тiльки те, що вiдчуває i бачить своїми очима". Бухгалтер же складає баланс, який "є душею господарства, iснування якого не менш реальне, нiж матерiального iнвентарю господарства". Разом з тим, баланс "можна осягнути тiльки умоглядом, i не можна, як iнвентар, осягнути в натурi".
В бухгалтерськiй етицi як в формi суспiльної свiдомостi, обумовленiй соцiально-економiчними особливостями розвитку, як i в самiй облiковiй iнформацiї, тiсно пов'язанi рiзноманiтнi i часто суперечливi iнтереси численних учасникiв господарської дiяльностi. Задоволення запитiв всiх учасникiв, пiдбiр iнформацiї, її iнтерпретацiя i надання залежать вiд досвiду бухгалтера, його вмiння акцентувати увагу керiвництва на певних аспектах з метою прийняття оптимального управлiнського рiшення. В цьому свiтлi сучаснi етичнi норми потребують, щоб бухгалтер був не просто збирачем i обробником iнформацiї, але й її першим тлумачем, аналiтиком, який веде постiйний пошук i мобiлiзацiю резервiв пiдвищення ефективностi господарської дiяльностi свого пiдприємства, активним учасником управлiнського процесу.
Бухгалтерський облiк - не тiльки потужний iнструмент формування обґрунтованої iнформацiї. В руках несумлiнних людей вiн може служити засобом шахрайства, афер i фальсифiкацiй. В кодексi професiйної етики бухгалтерiв повиннi отримати вiдображення кращi традицiї нашої професiї, якi складалися столiттями, сформованi вiтчизняною i мiжнародною облiковою практикою, створенi багатьма поколiннями бухгалтерiв з часiв Л. Пачолi i його попередникiв.
Важливою складовою пiдвищення престижу професiї бухгалтера є iсторичний аспект її розвитку. В стародавнiй Персiї людину, яка займалася облiком, називали "очi i вуха царя". Багато вчених створили свiй власний "образ бухгалтера", виявили притаманнi йому риси.
Лука Пачолi iталiйський вчений видiляв двi мети облiку:
вести облiк так, "щоб можна було без затримки одержувати будь-якi данi як щодо боргiв, так i щодо вимог";
розраховувати фiнансовий результат, оскiльки "мета будь-якого купця полягає в тому, щоб одержати дозволену i вiдповiдну користь для свого забезпечення".
Образ облiкового працiвника може бути пiднятий на нову висоту i насичений естетичним змiстом, якщо згадати, що Лука Пачолi вважав, що живопис - вищий прояв людського генiя, а облiковi книги - це те ж свого роду картини, якi можуть розкрити бiльше таємниць, нiж увесь живопис свiту. На думку Л. Пачолi, бухгалтерiю i живопис об'єднує певний суб'єктивiзм i об'єктивнiсть того, що художник вiдображає, а облiковець описує, вчений зазначав, що весь свiт складається з певних спiввiдношень, а в облiку вiн бачив божественнi пропорцiї в коефiцiєнтах - вiдношення прибутку до капiталу, податкiв до прибутку тощо.
Лука Пачолi порiвнює купця з пiвнем "найпильнiшим мiж усiма тваринами, який i взимку, i влiтку невтомно по ночах пильнує та охороняє... ". Голову купця не раз порiвнювали з головою, яка має сто очей.
Л. Пачолi чiтко уявляв величезний потенцiал, закладений в самiй бухгалтерськiй професiї, i весь процес навчання будував на творчiй основi. Своє завдання вiн бачив не в повiдомленнi фактiв або iнструкцiй, а в тому, щоб розробити концепцiю облiку i навчати його принципам. "Стати добрим бухгалтером", за Л. Пачолi, можна лише "шляхом старанних роздумiв", для чого потрiбно "використати всi зусилля", прагнути "завжди мати голову на плечах". Цi iдеї Л. Пачолi мають неоцiненне значення для органiзацiї навчального процесу i сьогоднi.
Список лiтератури
2. Бутинець Ф. Ф. Історiя бухгалтерського облiку: В 2 ч. Ч. І: Навчальний посiбник - 2-е вид., доп. i перероб. - Житомир: ПП „Рута", 2001. - 512с.
", 2001. - 640с.
| 
